| Головна » Українська мова |
Шановні колеги, урок, що пропонується вашій увазі відповідає усім вимогам програми з рідної мови для учнів 10 класу. Навчальний матеріал уроку представлено за наступними етапами: І. Установчо-мотиваційний. ІІ. Змістовно-пошуковий, який включав у собі такі складові: 1.Актуалізація і корекція опорних знань учнів; 2. Постановка завдань уроку; 3. Пояснення нової теми; ІІІ. Контрольно-смисловий. 1. Контроль вивченого на уроці; ІV. Адаптивно-перетворюючий. 1. Закріплення вивченого на уроці. V. Системно-узагальнюючий: 1. Систематизація і узагальнення знань; 2. Підсумки уроку. 3. Пояснення домашнього завдання. 4. Оцінювання. Використовуючи різноманітні форми, методи, прийоми, учитель має змогу створити умови для розвитку критичного мислення, допомогти учням самореалізуватися, оволодівати новими інформаційними технологіями, умінням співпрацювати і працювати у групах, парах, колективно тощо. На даному уроці віддається перевага інтерактивним формам і методам навчання, які направлені на розвиток в учнів самостійного креативного мислення, здібностей вирішувати різні життєві ситуації за допомогою якості і постійності асоціацій, які виникають в учнів під час вивчення даного матеріалу, нового та раніше вивченим матеріалом; сумішшю самостійних творчих робіт і завдань, які виконують учні у класі і вдома, пов’язуючи їх з вивченням того чи іншого розділу; системою повторення, з ціллю більш дієвого засвоєння учнями навчального матеріалу; організацією завдань, які враховують принцип перспективності в навчанні. Слідування цьому принципу, на мою думку, дає можливість заздалегідь готувати учнів до сприйняття і засвоєння наступних розділів уроків, які пов’язані за своїм характером і змістом з матеріалом попередніх тем чи, які вивчаються в цей час. Використовується робота, яка пов’язана з проблемно-пошуковим полем дій, де учитель використовує різноманітні форми та методи роботи: і фронтальне, і індивідуальне, і бліц опитування: у формі бесіди, висунення гіпотез та її доведення, короткочасні самостійні роботи тощо. Застосовується під час уроку поєднання даної теми з літературою, усною народною творчістю, музикою. Діти пригадують твори, прислів’я, приказки, казки, пісні. Вони відшукують зв’язки опорних знань з невідомими знаннями, опираються на домашнє завдання, тлумачні словники, вступають у діалог, дискусію. Нова тема уроку розпочинається непомітно для дітей: через взаємозв’язок і достатність різних проблемно-діагностичних форм попереднього пошукового мислення учителя і учнів, через пригадування прислів’їв, приказок, запису їх до зошитів тощо. Робота проходила у групах та індивідуально пояснювалися складні випадки написання слів, розділових знаків, лексичні значення слів. Введено до роботи пізнавальні вправи із застосуванням первинних, нових, знань, де діти біля дошки і в зошитах самостійно застосовували знання у стандартних ситуаціях під контролем і за допомогою вчителя, робота з таблицями схемами, малюнками. Було запропоновано скласти твір мініатюру за єдино початком на тему: “Щира дружба ” На одному з етапів уроку було первинне осмислення учнями правильного розуміння набутих знань, (діти зачитували свої міні-твори), учитель стимулював успіх до роботи за допомогою: розв’язання корекційних завдань, бесіди, міні-диспути, дискусії, тощо… Відпрацьовувалось набуте на уроці, й у творчій формі було перенесене на знання учнів, які вони отримали під час уроку в нову нестандартну ситуацію: дітям було запропоноване завдання, побудувати своє «ґроно» зі слова «Людина», тобто записати на дошці і на окремому аркушеві паперу слова, які асоціюються у них з даним словом (розум, підтримка, душа, вихованість, патріотизм, дружба, взаємодопомога...). Учні впоралися з роботою з великим задоволенням. Побачивши «ґроно», яке вони побудували - змогли дати відповідь на запитання учителя: “Чому калина вважається українським символом, чому у ґроні калини розміщені ягідки одна біля одної? ” Відповіді були різні, але зійшлися на одному: дружний народ, живе у єдності і згуртованості, стійкі люди, як калина на морозі. Робота учнів у групах, де вони будували зі слів, які розміщені навкруг слова людина словосполучення, а зі словосполучень речення, текст, вірші… Так учитель творчо підводить дітей до домашнього завдання: вони повинні будуть дані слова, словосполучення ввести у твір, який вони напишуть вдома за темою: "Не хлібом єдиним живе людина... Не хлібом єдиним, істино так!”. Під час систематизації і узагальнення знань учнів: діти самостійно оцінюють свою роботу на уроці за допомогою листочків, які лежали у них на партах (на початку уроку вчитель надала інструктаж щодо правил користування даними позначками, наголосила на самостійному оцінюванні: кожна правильна відповідь – це один листочок, а значить - один бал).
ТЕМА УРОКУ: РЗМ. РОЗДУМИ НА МОРАЛЬНО-ЕТИЧНУ ТЕМУ, ПРО ПЕРЕВАГИ ЄДНОСТІ І ЗГУРТОВАНОСТІ
ТИП УРОКУ: РЗМ (підготовка до домашнього твору на морально-етичну тему). МЕТА УРОКУ: Повторити і поглибити знання учнів про речення і словосполучення, їх будову; розвивати усне і писемне мовлення учніа, їхнє мислення, творчі здібності, вміння працювати в колективі, групі; виховувати в учнів інтерес до літератури, любов до України, її звичаїв та оберегів, поглибити почуття самосвідомості єдності, згуртованості, відповідальності. Обладнання: Кабінет прикрашений вишитими рушниками, серветками, макатками, малюнками (ґроно калини), роздатковий матеріал для самооцінки (кленові листочки тощо), вербові гілочки, схеми ССР (у вигляді терезів), СПР(у вигляді паравозика), тлумачні словники, аркуші паперу, кольорові олівці, фломастери тощо), комп’ютер. Розпочинається урок: учитель надає слово чотирьом учням, які читають вірш Шабовти Олени Петрівни, вишивальниці з м. Чернігова, «Рушник єдності». УЧЕНЬ 1: Скільки всіх рушників в Україні, Не злічити нікому повік! Тільки цей наш рушник – він єдиний! Поєднав Схід і Захід навік. УЧЕНЬ 2: Сотні голок його вишивали Берегинь – українських жінок. Стоголосої пісні співали, Вишивали калини вінок. УЧЕНЬ 3: Тож ми горді за тебе, Вкраїно, Цей рушник – це безмежна любов. І серця наші б’ють воєдино, Наче срібнії дзвони церков. УЧЕНЬ 4: Простягнися ж рушник до Вкраїнців, В найглухіші куточки землі. Хай народ прокричить: ми єдині! Сила й міць – обереги твої! [5] Повідомлення теми, мети і завдань уроку УЧИТЕЛЬ. Дорогі діти, сьогодні на уроці ми поведемо розмову про переваги єдності і згуртованості, про силу і міць цих слів, будемо висловлювати свої думки, почуття, які виникатимуть у вас, з приводу даної теми – будемо мандрувати стежками нашої рідної Землі, від Сходу до Заходу, а разом з цим розвиватимемо ваше усне та писемне мовлення, опираючись на твори з УНТ, літератури. Закріпимо вивчене про синтаксичні одиниці, їхню будову та багато чого іншого Перебіг уроку. СЛОВО ВЧИТЕЛЯ: У подальшій нашій роботі ми будемо звертатися до вашого домашнього завдання. Зараз хочу вам повідомити, що оцінювати свою роботу ви зможете самостійно. Уявіть, що ви сьогодні на уроці є, свого роду, експерти, а допомагатимуть вам у цьому, ось ці кленові листочки, які лежать у вас на парті (кленові листочки підготовлені заздалегідь). Погляньте на них і покладіть справа від себе. Кожна вірна відповідь, аргументована - це один кленовий листочок, який ви будете пересувати на ліву сторону, а наприкінці уроку ми підсумуємо ваші бали (зібрані листочки). На сьогоднішньому уроці - поговоримо про єдність, згуртованість, дружбу. "Єдин" по-польські означає "Один", а яке ж має значення корінь слова єдність у нас, українців? Погляньте, діти, у тлумачний словник, чи, можливо, хтось із вас зробив вдома запис у зошиті (додаткове завдання попереднього уроку), (проводиться робота із словниками впарах). Тема дружби, душевної єдності між людьми - це вічна проблема людства вона цікава, і багатогранна, постараємось розглянути її з усіх сторін. УЧИТЕЛЬ: Єдність, згуртованість, колективність...(діти продовжують підбирати слова-синоніми, викрикуючи з місця) Назвіть, будь ласка, хто ж із письменників, поетів, а можливо, і в УНТ звертався до даної теми? (Учні пригадують твори, котрі вивчали чи читали самостійно: Дитячі казки: «Котигорошко», «Зимівля звірів», «Кайдашева сім’я », «Лідер» тощо. _____________________________________________________________________ Коротке повідомлення. У даній казці розповідається про батька, який перед смертю покликав своїх синів, дав їм по одній гілочці в руки і попросив їх зламати гілочки. Сини виконали батькову волю і кожен із них переламав свою гілочку. Тоді батько сказав: " Ось так і в житті кожного із вас легко «зламати»: скривдити, образити, а якщо ви будете разом, вгурті, то ніякі вороги вас не здолають і всі негаразди і біди ви легко подолаєте. ___________________________________________________________________ УЧИТЕЛЬ: Ось і ми з вами зберемо наші гілочки в пучечок, перев’яжемо стрічкою. Цей пучечок стане немов символом єдності нашого класу, символом дружби і згуртованості. (Діти збирають гілочки, перев’язують стрічкою). А тепер, дорогі мої, давайте пригадаємо, які прислів’я та приказки про дружбу ви знаєте (робота у малих групах (усно), (3-4 хвилини) далі оголошують прислів’я і приказки ). 1.Дерево міцне корінням, а людина друзями. 2.Дружний табун і вовків не боїться. 3.У лиху годину пізнай вірну людину. 4. Вірного друга народ прославить, бо він товариша в біді не оставить. 5. Людина з друзями - степ із квітів, а без друзів - жменя попелу 6. Сам погибай, а товариша виручай. 7. Не той товариш, хто провокує, а той хто рятує. 8.Гуртом і батька легко бити. УЧИТЕЛЬ. РОБОТА В ГРУПАХ: (Учитель заздалегідь обмірковує групи об’єднує їх за інтелектом учнів (сильні плюс слабкі), роздаючи дітям різнокольорові паперові трикутнички). ЗАВДАННЯ ДЛЯ ВСІХ: Записати прислів’я в зошит. ЗАВДАННЯ ГРУПІ №1. Зробити розбір слів за будовою ( за вибором учителя). ЗАВДАННЯ ГРУПІ №2. Зробити синтаксичний розбір одного речення. ЗАВДАННЯ ГРУПІ №3 Скласти письмове міні-висловлювання за темою: Який смисловий висновок цих прислів’їв ми можемо зробити? Що їх об’єднує? ПРЕЗЕНТАЦІЯ ВИКОНАНИХ РОБІТ. УЧИТЕЛЬ пропонує творче завдання. ЗАВДАННЯ Скласти твір - мініатюру за єдино початком на тему: "ЩИРА ДРУЖБА". На уроці діти помітили, що відсутня Катруся. Дмитро крикнув: «А я знаю, чому вона не прийшла до школи, бо в неї захворіла мама і вона буде її доглядати…». Катруся навчалась дуже добре, але несподіване горе, вибило її з колії… (Діти працюють, а потім окремі твори зачитуються, аналізуються, учитель повідомляє учнів про те, що зошити буде зібрано, роботи - оцінено). УЧИТЕЛЬ: Дійсно. Якщо дружною буде наша родина, то й держава стане міцнішою, більш згуртованою. А значить, життя - щасливим, матеріально і духовно багатшим і ми впевненіші у своєму майбутньому і майбутньому наших дітей… Діти, хто такі емігранти? Що ви про них знаєте? (Діти пригадують В.Барку, У.Самчука, І. Багряного). Не хлібом єдиним живе людина… Не хлібом єдиним, Істино так! [3]. Олесь Гончар, людина з величезним життєвим багажем, якось сказав: "Мабуть, тоді буде ідеальне суспільство майбутнього, коли потребою для кожної людини стане робити для іншої тільки щось добре, приємне, корисне, може, навіть самопожертовне" [2]. А лауреат Шевченківської премії Володимир Забаштанський, ніби, продовжуючи його думку, проголосив: Треба хліба людині й металу, Треба музики і п’єдесталу, Та, мабуть, над усе до загину Треба віри людині в людину! [1] УЧНІ. Пояснюють зміст цих слів. (Учитель нагадує про самостійне оцінювання за допомогою кленових листочків, які лежать на парті в кожного учня). УЧИТЕЛЬ. Погляньте на малюнок, який зображено на екрані комп’ютера і вивішено на дошці (на малюнку зображене ґроно калини) - це гроно калини. Дивлячись на цей малюнок, дайте, будь ласка, відповідь: чому саме калина стала символом України? (Діти відповідають: калина дає плоди ягід, які ростуть у купочці, ягідка біля ягідки. Вони стійкі, витривалі, не бояться морозів, ми їх можемо порівняти з нашим мужнім українським народом, який переніс тяжкі випробування на своєму шляху, щоб стати вільним серед вільних, рівним серед рівних розповідає легенду про «Кущ калини»). УЧИТЕЛЬ: Ось ми зараз з вами постараємось побудувати своє ґроно, яке утвориться з ваших асоціацій, що виникатимуть у вас від побаченого і почутого на сьогоднішньому уроці. (Учитель записує слово в центрі дошки: ЛЮДИНА!) ЗАВДАННЯ №1. Ви повинні записати ті слова, які уособлюють дане слово, це можуть бути іменники, прикметники, дієслова та інші частини мови. У кожного лежить на парті аркуш паперу, де ви утворюєте ґроно. Діти виходять групами (3-4 учні) і кожен записує своє слово на дошці, де йому зручніше. (Усі учні повинні записати своє слово, можна декілька). _____________________________________________________________________ НАДІЙНІСТЬ ДРУГ ЩИРА КЛАС ПРАЦЬОВИТА КОЛЕКТИВ ДОБРО РОЗУМ ЛЮБОВ НАРОД ПАТРІОТИЗМ ВВІЧЛИВІСТЬ ДОНБАС ЄДНІСТЬ [ЛЮДИНА] ЧЕСНІСТЬ ПІДТРИМКА ДУША ВИХОВАНІСТЬ МУДРІСТЬ ІНТЕЛЕКТ ПОЧУТТЯ ТОВАРИШ ДУМКА БАТЬКІВЩИНА ЗАВДАННЯ №2.Тепер із записаних слів утворіть словосполучення (діти самостійно утворюють словосполучення, наприклад: добра людина, щирий друг, душа народу, любити Батьківщину...) ЗАВДАННЯ №3. Утворюємо речення із даних словосполучень. ЗАВДАННЯ №4. Скласти текст із зіставлених речень, а хто бажає - пише вірш. ОЦІНЮВАННЯ (яка кількість листочків - така й оцінка). ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ: Написати твір – роздум за темою: "Не хлібом єдиним живе людина... Не хлібом єдиним, Істино так!"
Використана література Забаштанський В.О. Браїлівські балади: балади / Володимир Омелянович Забаштанський. - Київ: Укр. письменник, 2000. - 128 с.
Схожі навчальні матеріали: | ||||||
| Всього коментарів: 0 | |