Головна » Українська мова

Прислівник як частина мови: загальне значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль

Мета: дати поняття про прислівник як самостійну частину мови, його лексичне значення, морфологічні ознаки, синтаксичну роль; формувати уміння правильно визначатиприслівники в реченні, відрізняти його від прикметника, іменника, інших частин мови; збагачувати словник учнів прислівниками; виховувати в учнів старанність до навчання, почуття колективізму, самостійності, впевненості.

Обладнання: презентація «Прислівник», ксерокопії текстів, схема-алгоритм «Читай – міркуй – роби висновки!»

Соціокультурна лінія

Епіграф:   Родичів дає нам доля. І як добре, що друзів ми    можемо обрати самі.

                                                                            Б. Шоу

Хід уроку

І. Організаційний момент.

 

ІІ. Актуалізація опорних знань.

Діти, ви мали випереджувальне завдання. Почали укладати міні-книжечку за темою «Я і мої друзі». Прослухайте уривки із творів, назвіть, з яких творів узяті уривки, хто автор.

[*]     «… Проте діда не видно. І поки ми працюємо ( а це довго і нудно), я вас познайомлю з моїм другом. Ви, звичайно, знаєте, що є такий острів -  Ява. В Індійському океані. Ото, що Ява, Суматра, Борнео… Але Ява – це не острів.

Ява – це мій найкращий друзяка і напарник. Ява Рень…»

( «Тореодори з Васюківки», Всеволод Нестайко)

 

[*]     «…Сухо в роті й гірко. Адам не прийде. А що я сам? Що я можу сам?..

         Треба, щоб хтось був. Щоб лежав поруч, грівся на сонці, слухав тебе, а ти почав би так: «Прибіг я вранці, глядь – греблі нема…»

         Я хочу друга. Хочу, щоб хтось до мене прийшов…»

          («Звук павутинки»

 

[*]     «Лише на третю ніч Климко заснув спокійно… Зульфат Гореєв, давній Климків товариш, знайшов Климка по димкові з труби, що виходила крізь шибку надвір. Прибіг захеканий, з гарячими рум’янцями на гострих смуглих вилицях, і так зрадів зустрічі, що схопив Климка в оберемок і носив його поперед себе…»

         («Климко», Григір Тютюнник)

[*]     Остап Швидкий, українець, земляк мені. Звели його викупити і подаруй мені.

Хіба ж він тобі родичем доводиться?
Ні, а лише земляк. Та він мені був, як рідний батько, як найкращий друг, коли я у неволю потрапив. Він завивав мені рани, коли мене зрізали нагаями. Я поклявся віддячити йому. Хочу йому волю випросити…»

(«За сестрою», Андрій Чайковський).

 

Учні читають епіграф, роблять висновок, про що буде йти мова на уроці (соціокультурна лінія).

Родичів дає нам доля.

 І як добре, що друзів ми    можемо обрати самі.

                                                                            Б. Шоу

Отже, ми будемо створювати збірочку, до якої ви будете заносить прислів’я і приказки, крилаті вислови,уривки із прочитаних оповідань і повістей, цитати із віршів на тему дружби.

 

ІІІ. Настановчо-мотиваційний етап. Психологічна настанова щодо вивчення теми «Прислівник». Ознайомлення учнів зі структурою теми.

 

Лексично-творча лабораторія. Індивідуально-групове завдання.

 

З’ясувати значення слова «реклама»

 

Придумати і продемонструвати рекламу уроку.

 

ІY. Оголошення теми і мети уроку.    

 

         Записують дату, тему.

 

   1.Ситуативне завдання: прослідкувати і сформулювати думку, що ми повинні знати, вміти, запам’ятати.

 

Діти. Уже другий рік поспіль ми вивчаємо такий розділ науки про мову як «Морфологія». Дізнались багато про різні частини мови. Але залишається ще багато загадкового і невідомого. І я міркую, що вам буде цікаво познайомитись із новим другом, якого ми назвемо …

 

Рубрика «Давай знайомитись». Завдання: запишіть слова у дві колонки:

у першу – ті частини мови, що вивчили; у другу – ті слова, що не можете віднести до першої колонки.

 

Y. Сприйняття та засвоєння учнями навчального матеріалу.

 

1.А зараз індивідуально-парне завдання «Крок до успіху».

 Працюємо з текстом.

 Завдання:

[*]    Прослухайте  текст. Визначте стиль. Тип мовлення. Свою думку     обгрунтуйте.

[*]   Прослідкуйте, де завжди вживається прислівник. Для цього виконайте словотвірний розбір.

 

ПРИСЛІВНИК            при словах ( спосіб творення – префіксально-суфіксальний).

 

[*]   Дослідіть, які частини мови є найкращими друзями прислівника.

 

[*]   Побудуйте схему-алгоритм найближчих родичів-частин мови.

 

[*]    Продумайте і сформулюйте питання-інтригу однокласнику за прочитаним текстом.

 

ВИТІВКИ ПРИСЛІВНИКА

         Коли королева Граматика ділила слова між Частинами мови, Прислівник мирно собі спав під кущем. Прокинувшись, Прислівник забігав по всій Країні Мови у пошуках слів. Та майже марно. Сів Прислівник і замислився. Що ж робити? І придумав: нишком переманити чужі слова до себе. А що? Робота в нього неважка: стій собі та вказуй на лексичне значення і все. Не те, що в інших: працюй день при дні. І тут же Прислівник прицілився на Прикметника. Він, бідолаха, ніякої свободи не має – все за Іменником повторює його граматичні значення. Покликав Прислівник для початку доброго, хорошого, щедрого, слабкого, тихого і подібних. Замінив закінчення суфіксом –е, -о, і повів у свій дім слова добре, хороше, щедро, слабко, тихо, що стали прислівниками.

         Потім приглянувся до Іменника. Он їх скільки!  Чому б не поділитися? Підкупив Іменників низом, ранком, взяв просто, як стояли, в орудному відмінку. А чому б і ні? Люблять же люди вставати ранком, ходити низом. За ними пішли верх, жаль та їхні друзі. Верх трохи переробив, додавши суфікс

-и, щоб люди їздили верхи, а жаль вирішив так залишити на жаль, а може, на щастя. А от з іншими довелося поморочитися. Щоб зробити їх своїми, мусив украсти кілька слів-ліліпутів в, у, на, з, по, пре, не, ні, за із країни Ліліпутії і перетворити їх на префікс, а закінчення іменників – на суфікс. Вийшло чудово: з одного Іменника можна було натворити цілу купу гарненьких таких Прислівників. Самі полюбуйтесь: вверх, уверх, наверх, зверху, поверх. У будинку Прислівника відразу стало тісно. Та він на цьому не зупинився.

         Йому прийшла ідея: а що як до Прикметників, які не хочуть перетворюватись тільки з допомогою суфіксів, додати ще й ліліпута, нехай буде префіксом. Подумав і зробив: по-українськи, по-новому, заново, знову. Як добре!.

         А тепер можна й на інших подивитись. Взяти, наприклад, Числівники двоє, троє і так далі. Чому б їм не стати Прислівниками: вдвоє, втроє, можна ще й двічі, тричі ( від два, три).

         Тут йому на очі потрапило кілька Займенників. Прислівник тут же і їх заманив у свій дім для різноманітності: мій став по-моєму, твій став по-твоєму, а наш – по-нашому.

         Потім вирішив ще й ліліпутів поєднати між собою. Вийшло десь, колись, як-небудь. Це для неточних людей.

         Довго боявся Прислівник Дієслів. І ось нарешті на свій день народження зважився запросити Дієслово святкувати, яке залишилось у нього жити, але вже як святково і по-святковому. За ним прийшло слово здоганяти, та й стало навздогін, а потім і ще деяким дієсловам сподобалось у Прислівника.

         Радіє Прислівник: ого, яка сім’я! (За І. Вихованцем).

 

Учні працюють за питаннями.

 

YІ. Закріплення знань. Формування в учнів умінь і навичок.

 

Спостереження за таблицею ( слайд-8).

 

Рубрика «Мудре слово» (слайд – 9).

 

Чи подружились ви з прислівником? Про це нам підкаже «Інтелектуальна зупинка». Робота з підручником, вправа 198,

ст.. 111.

 

Рубрика «Читай – міркуй – роби висновки!»

 

Завдання:

Прочитати текст. Визначити стиль і тип мовлення. Свою думку обгрунтувати.

 

Поміркуйте! Як ви ставитесь до дружби? Чи можете навести приклади дружби «на все життя»?

 

Знайти у тексті три прислівники, поставити до них запитання. Від якої частини мови залежить прислівник, який ви вибрали? Один прислівник розберіть за будовою.
Яка основна морфологічна ознака прислівника?

 

Зробіть висновок!

Добре тому жити – хто вміє дружити

 

      Любий друже, мій найдорожчий товаришу, - так ми звертаємось до людей, без яких наше життя було б невеселим і безбарвним.

        Зранку вирушаємо з дому у сподіванні зустріти когось близького, щоб радісно вигукнути «Привіт!» - і у відповідь почути «Доброго тобі дня!»

        І знаємо, що по дорозі до школи або в класі сонячним променем нам сяйне усмішка друга чи подруги і додасть гарного настрою на весь день. Коли ж якась невдача затьмарить чоло, неодмінно хтось із друзів запитає: «Що з тобою?» І знайде слово, розрадить, поверне душевну рівновагу і радість життя..

        Горе на двох – півгоря, радість на двох – дві радості. Коли своє щастя і біль ти можеш розділити на двох чи п’ятьох, то ти по-справжньому багата людина.

        Дружба – це велика цінність. Друзі – це благо для людини       (Н. Горик).

       

Зупинка «Пароль». Групами записати словосполучення.

 

Продовжити  схему: Прислівник виражає…

 

Говорити виразно, бігти швидко, їхати верхи, житиму по-новому, сплю міцно, повернувшись учора.

 

Надзвичайно вимогливий, дуже добрий, посаджений торік, удвічі ширший, зовсім юний, трохи дорожче, надто весело, ледве помітно.

 

Ліс восени, дорога ліворуч, прогулянка пішки, рух уперед, вечеря нашвидкуруч.

 

9. Вибіркова робота

Розподілити прислівники відповідно до значення: до першої колонки записати прислівники, що виражають ознаку дії;

до другої – ознаку іншої ознаки;

до третьої – ознаку предмета.

 

Розмовляти тихо,               дуже високий,              розмова наодинці,

 жити поблизу,                   ледве теплий,                кава по-варшавському

 сказати спересердя,         удвічі дешевий,

писати грамотно,              трохи гіркий,

повернути ліворуч,       надзвичайно талановитий,

виглядати молодо,

 

Рубрика «Експеримент»

Завдання:

-Переписати.

-Підкреслити прислівники.

-Поставити до кожного з них питання.

-Назвати, що виражає.

- Визначити його синтаксичну роль.

 

Світ друзів по-новому відкриваю для себе.

 

Дорога ліворуч була найкоротшою.

 

На серці легко і спокійно від розмови з тобою, мій любий друже.

 

Робимо висновок! Яку синтаксичну роль виконує прислівник у реченні? (слайд – 17).

 

YІІ. Підсумок уроку. Рефлексія.

11. Ігрове завдання “ П'яте зайве”

1. Неуважно, спокійно, чудно, уночі, пронизано.

2.Щойно, навесні, день у день, восени, надворі.

3.Угору, нашвидку, далеко, ліворуч, униз.

4.Спросоння, взимку, по-дружньому, спередсердя, знічев'я.

 

12. Рубрика «Вчимося культури мови»

ВАШ ВИБІР: ВІРНО – ПРАВИЛЬНО? Міркування учнів. Перевірка за підручником. Ст. 112.

13. Рефлексія. Рубрика «Перевір себе сам».

1.Прислівник – самостійна - службова частина мови.

2.Прислівник змінюється за родами, числами, відмінками – тільки за відмінками.

3.Прислівник – змінна - незмінна частина мови.

4.Прислівник має закінчення - не має.

5.Прислівник тільки обставина – рідше  будь-який член речення.

14. Слайд – 21. Обговорення.

YІІІ. Оцінювання.

ІХ. Домашнє завдання.

[*]     Для учнів із початковим рівнем навчальних досягнень: $ 24, стор.110-111 (правила), вправа 199 (1.,2.)

[*]     Для учнів із середнім рівнем навчальних досягнень: $ 24, стор.110-111 (правила), виписати 5 висловів про дружбу з прислівниками. Виконати розбір прислівників за будовою.

[*]     Для учнів із достатнім рівнем навчальних досягнень: $ 24, стор.110-111 (правила)

 Творче завдання. Складіть привітання другові, подрузі, мамі, бабусі, татові, родичам до свята, використавши прислівники. Визначте їх морфологічні ознаки, синтаксичну роль.

[*]     Для учнів із високим рівнем навчальних досягнень: $ 24, стор.110-111 (правила)

Творче робота. Напишіть твір за темою: «Безкорисливість добра». Підкресліть у роботі прислівники. Визначте їх синтаксичну роль. Розберіть три прислівники на вибір як частину мови.


Теги: прислівник, Вербило Л.В.
Навчальний предмет: Українська мова
Переглядів/завантажень: 930/144


Схожі навчальні матеріали:
Всього коментарів: 0
avatar