| Головна » Українська мова |
Мета: Поглибити знання учнів про службові частини мови, навчити знаходити прийменники у реченнях, давати їм характеристику, визначати особливості поєднання прийменників з іменниками, визначати їх роль у тексті; розвивати мислення, увагу, дослідницькі вміння, спостережливість, виховувати любов до природи, культуру мовлення. Тип уроку: інтерактивний урок – дослідження.
Хід уроку: 1. Організаційний момент.
2. Підготовка учнів до сприймання нового матеріалу. Вчитель звертається до дітей, не називаючи прийменників: Пишіть у зошитах грамотно. Після уроків відбудеться концерт. Відпочили добре на великій перерві. Покладіть щоденник на стіл. Знайдіть вправу у підручнику. Чи зрозуміли те, що я вас прошу? (так, у мовленні були відсутні прийменники). Що ми з цього невеличкого досліду можемо сказати? (Прийменник має велике значення у мовленні і нам потрібно його вивчати.)
3. Самостійне визначення учнями теми і мети уроку. (Що ми маємо зрозуміти, дослідити, вивчити? - чому прийменник службова частина мови; - яка його роль у мовленні; - вміти знаходити прийменники у мовленні і відрізняти їх від префіксів, - визначити особливості вживання прийменників.)
4. Актуалізація знань. (Метод незакінчених речень). - Частин мови є ... - Частини мови поділяються на... - Існує поділ частин мови за такими ознаками... - Самостійні частини мови – це... - Службові частини мови – це... Узагальнення знань за таблицею:
- Отже, якщо прийменник – службова частина мови, то вона повинна...
5. Проведення колективного дослідження. 5.1.Робота з мовним матеріалом. - Записати речення. А там, за Россю, на роздоллі, попід горами й по долинах розсипалися біленькі хатки у вишневих садках, у яблунях та кучерявих грушах. Дороги скрізь пообсаджувані понад Россю високими вербами...(І.С. Нечуй - Левицький) - Виписати прийменникові словосполучення. Розсипалися за Россю; розсипалися на роздоллі; розсипалися попід горами; розсипалися по долинах; розсипалися у садках; пообсаджувані понад Россю. Чи відповідає будь – який з цих прийменників на питання?( Висновок - не відповідають). (Висновок –прийменники не бувають членами речення ). Як пов'язані між собою слова у словосполученнях і реченнях?(За змістом і граматично). 5.2.Вирішення проблемного питання: - За функцією в реченні прийменник зближується з закінченням. У чому? (Вони разом вказують на відношення між словами ). Де вживаються прийменники відносно залежного слова у словосполученні?(Перед залежним словом). 5.3. Дослідження мовного матеріалу. Наукова довідка: мовознавці Виноградов і Вихованець назвали навіть префіксом. Прийменник виражає синтаксичну залежність слів у словосполученні, а чи впливає на зміст речення? Розсипалися за Россю \\ над Россю. Попід горами \\ за горами. (Висновок – отже, від прийменника залежить зміст повідомлення ). Прослідкувати, чи може один і той самий прийменник сполучатися з іменниками різних відмінків? Розсипалися по долинах. (М.в.) Пішли по гриби. (З. в.) Розсипалися на роздоллі. (М.в.) Зробити на виставку. (З. в.) (Висновок – деякі прийменники вживаються з формами двох – трьох відмінків. Прийменник вимагає іменника у певному відмінку ). - Чи можна прийменник замінити синонімічним? Понад Россю \\ над Россю.(Так, для передачі найтонших відтінків деякі прийменники можна замінити синонімічними ).
6. Виконання інтерактивних вправ. 6.1. З почутим словом скласти і записати прийменникове словосполучення: Працювати, приїхати, відпочивати, мати перевагу, переконаність, згадка. 6.2. З продиктованих записати лише прийменникові словосполучення і вказати їх вид: Виконувати роботу, охочий до роботи, турбуватися про дітей, будівлі Хмельницького, студент із Києва, описувати гори, писати про гори. - які слова можуть бути головними у прийменникових словосполученнях? 6.3. Довести, що прийменники по, про, без, перед, від можуть бути однозвучними з префіксами. По землі – поверхня, про мене – пронести, з роботи – зрости, без дороги – безпорадний, перед початком – передплата, від криниці – відхилити. - Розповідь вчителя про походження прийменників. У ході розвитку мови прийменник відокремився від імені, бо перед ним почало вживатися означення. Про це свідчить те, що і тепер більшість префіксів мають відповідники серед прийменників. Але між ними різниця – префікс вживається у морфології, він змінює лексичне значення слова, а прийменник виражає синтаксичну залежність слів, уточнює лексичне значення вислову. 6.4. Порівняти і довести, що в одній колонці підкреслені слова – прислівники, в другій – прийменники. До лісу вже близько. Близько лісу засіяне поле. Навкруги золоті поля. Навкруги нас багато зелені. Автобус промчав мимо. Автобус промчав мимо нас. Наукова довідка: прийменники у мові не завжди були службовими словами. Про це свідчать слова, які у сучасній мові можуть бути іменниками і прийменниками. 6.5. У сучасній українській мові прийменникова сім'я поповнюється новими словами. Поділити слова у дві колонки: на ті, що утворилися від іменників, і на ті, що утворилися від прислівників. Кінець, круг, з метою, з приводу, за рахунок, Близько, вздовж, поперек, навколо, навкруги, спереду.
7. Мовна скарбничка. Виправити мовні помилки. Я допустив помилку( по неуважності) через неуважність. Це ми знаємо (по її розповіді) з її розповіді. Екскурсія відбудеться (при будь – яких обставинах) за будь – яких обставин.
8. Підсумок уроку. Рефлексія.
9. Домашнє завдання. За бажанням: виписати із улюбленого вірша 10 прийменникових словосполучень, визначити, з яким відмінком іменника чи займенника сполучаються прийменники; скласти лінгвістичну казку про прийменник.
Матеріал для індивідуальної роботи
1.Я візьму той рушник, простелю, наче долю, В тихім шелесті трав, в щебетанні дібров, І на тім рушникові оживе все знайоме до болю: І дитинство, й розлука, і вірна любов. (А. Малишко.)
2. Зоре моя вечірняя, зійди над горою, Поговорим тихесенько в неволі з тобою. Розкажи, як за горою сонечко сідає, Як у Дніпра веселочка воду позичає.( Т. Шевченко.)
Схожі навчальні матеріали: | ||||||
| Всього коментарів: 0 | |