Головна » Українська мова

Правопис слів іншомовного походження

Мета: повторити правопис слів іншомовного походження; удосконалю­вати уміння правильно писати слова іншомовного походження, знаходити й   виправляти   орфографічні   помилки   у   писемному   мовленні;   за допомогою     мовленнєво-комунікативного     дидактичного      матеріалу виховувати   у   школярів   гідність за   свою   Батьківщину,    а   також толерантність, повагу до культури, історії й мови інших народів.

Очікувані результати: учні знають правопис іншомовних слів, знають їх ознаки і вміють визначати в тексті,правильно використовують в усному та писемному мовленні, вміють складати власні висловлювання.

 Внутрішньопредметні зв'язки:

Лексикологія: запозичені слова.

Синтаксис:     речення, текст.

Культура мовлення і стилістика: вживання слів іншомовного походження,   стилі мовлення.

Міжпредметні зв'язки:

Російська мова: орфографічні особливості деяких слів іншомовного походження, відмінних від українських.

Тип уроку: урок формування практичних умінь і навичок.

Соціокультурна змістова лінія: Кожен обирає професію до душі.

Обладнання: учнівські проекти, міні-підручник, карта України, словники, плакати, бланки самооцінювання.

Мова бере участь у творенні  людини.

 

ПЕРЕБІГ УРОКУ

І. Організаційний момент.

Криголам «Сонячна куля» з побажаннями.

Вчитель.  Сядьте так, щоб вам було зручно. Подивіться за вікно. Там голубе небо, а сонце посилає нам своє тепле проміння. Наберіть у долоні сонячного  тепла  і зробіть з нього  кулю. Прошепчіть їй гарні слова і  подаруйте з найкращими побажаннями друзям.

ІІ. Мотивація навчальної діяльності школярів.

     Оголошення теми й колективне визначення мети уроку.

Проблемне питання. Чи може людина повноцінно   існувати в замкнутому просторі кімнати, будинку?..     Чи може людина розвиватися без книги, телевізора, Інтернету?  А чи можна мову   порівняти з особою? Чи повинна вона залишатися сталою, чи вона   повинна   також збагачуватися? Як ви думаєте чим саме?   (новими формами, словами....) А де ж беруться нові слова? На це питання ми спробуємо сьогодні дати відповідь.

 

Хочу дізнатися

Повідомлення теми уроку. ПРАВОПИС ІНШОМОВНИХ   СЛІВ (учні записують її в зошит разом з числом)

   У нас   є особа,   назвіть її кожен сам, адже сьогодні вона уособлюватиме вас. Що ви плануєте отримати від  сьогоднішнього уроку? (учні записують сподівання, прикріплюють на плакат).

Вчитель повідомляє про оцінювання ( на столі у вазі стоять кольорові смужки: зелена - домашнє   задання-4 бали, червона - відповідь на уроці 1 бал, рожева - нагорода за оригінальність — 3 бали). Більше  правильних відповідей – вищий бал за урок.

ІІІ. Актуалізація опорних знань учнів.

          Вікторина-розминка:

Як зветься держава  в якій ми живемо? (Україна)
Державна мова? (Українська)
Що становить основу мови?  (Звуки, слова).
Як називається розділ мови, що вивчає слова?  (лексикологія).

ІV.Усвідомлення теоретичного матеріалу в процесі практичної роботи

Вчитель. Перед вами карта України. А навколо  - ваші  міні-проекти «Країни, що позичали нам слова». Давайте  попрацюємо з ними.

Складання  асоціативних рядів: Англія, Польща, Німеччина, Франція,  Італія, Туреччина, Росія…
Ви пригадали, що  ці та інші країни  дали нам свої слова. Одні прийшли дуже давно, інші з’явилися недавно. То як же їх впізнати. Окремі з вас дослідили  їх ознаки і зараз презентують свої надбання.

           Спостереження над мовним матеріалом

Учнівські повідомлення про походження слів.                                      
Довідкове бюро учня  (огляд словників).
  Самопідготовка.  Робота з міні – підручником «Іншомовні слова». Опрацювання теоретичного матеріалу.
Практикум. Виконання вправ 1,2  з  міні – підручника.

Фізкультурна пауза. «Фігури». Підготовлений учень або вчитель показують, а учні повторюють вправи - фігури: Ейфелева вежа, Пізанська вежа, Біг – бенд, Софійський собор…

Творча майстерня. Робота в малих групах  

Уявіть себе працівником туристичного агентства, запропонуйте привабливу подорож до однієї з країн, про які ми сьогодні згадували. Складіть рекламу, запишіть її використайте записані асоціативні ряди та  слова іншомовного походження (тролейбусна зупинка, залізничний вокзал, станція метро, міжнародний аеропорт, Ейфелева вежа, Собор Паризької Богоматері, набережна, Єлисейські поля, Біг-бенд, Кремль, міста Золотого кільця, Петербург, Крейсер «Аврора», Букінгемський палац, Рейхстаг, Бранденбурзькі ворота, Пантеон, музи, оливки, Колізей, туристичне агентство, турне, мотель, боулінг).

Представлення робіт.
Тренувальні вправи з міні – підручника 3,4,5.

V. Систематизація та узагальнення умінь, знань, навичок.

До поданих словосполучень доберіть    синоніми.

Керівник хору, оркестру (диригент).
Густа бавовняна тканина (бязь).                                

Наука про явища спадковості й мінливості організмів (генетика).
Виняткове, незвичайне, рідкісне явище (феномен).
Постановник спектаклю (режисер).
Кольорові декоративні вогні під час свят (феєрверк).
Завіса з тканини на дверях (портьєра).
Розмова між двома особами (діалог)                                         
Близькі за значенням слова (перифраз)

 

Драматичний або музичний твір (п'єса).
Довжина замкнутого контура (периметр).
Приготування столу до обіду (сервіровка).
Словесний текст опери (лібрето).
               14. Легкий жіночий домашній одяг (пеньюар).

15.Тисяча тисяч (мільйон).

 

VI. Оцінювання.  Порахуйте та запишіть кількість  балів,  отриманих на уроці, поставте позначку чи бажаєте перенести їх в журнал.                                                             VIІ. Підсумок уроку.

Незакінчене речення.

На уроці я дізнався…

Я повторив…..

Найважчим для мене було…

Найцікавішим було…

Варто продовжити такий вид  роботи...

Розгляд сподівань   
З  джерела мудрості. Вислови про мову, слово…

    ІІХ. Домашнє завдання.

Вправа.(обов'язкова) Доберіть десять-п'ятнадцять слів іншомовного походження, пов'язання з вашою майбутньою спеціальністю; напишіть їх, поясніть правопис.                    

    Вправа (для високого рівня - обов'язкова).         

      Напишіть твір на тему „Чому я обираю професію...",  введіть у нього слова із попередньої вправи. Можете скористатися таким планом:

1. Де виникла ваша майбутня професія?

2.Чи давня вона?

3. Що дає вона суспільству?

4.3 якими професіями вона пов'язана?

5.Де навчають а?

6 Які шкільні навчальні дисципліни будуть основою для оволодіння професією?

7.Яку роль ви відводите в цьому українській мові?

8.Хто з ваших родичів, знайомих має таку професію?

9.Де використовуються результати   їхньої роботи?

10.Чому ви вирішили бути спеціалістом з  

 

ДОДАТКИ

Міні – підручник

ВЛАСНЕ УКРАЇНСЬКІ СЛОВА                                      

Власне українська лексика є кількісно найбільшим шаром у словниковому складі української мови. Власне українські слова виражають специфіку української мови, тобто те, чим вона на лексичному рівні відрізняється від інших слов'янських мов. Переважна більшість власне українських слів виникла на основі лексичного складу давньоруської і спільнослов'янської мов. Ці слова за будовою частіше є похідними (баритися, батьківщина, заздалегідь, карбованець, лелека, панувати, самітність, щодня, чемність).

  Власне українські слова мають різні значення: називають предмети, явища природи, життя і побут людей, їхню виробничу діяльність тощо: гай, смуга, тато, жовтень, січень, галушка, багаття, мрія, відродження, незалежність, щоденник, зупинка,  наступний, хурделиця,  сівба,  чересло,  бандура,  ва­реники, прапор, сіяч, вихователь, хвіртка, долівка, горище, повітка, дровітня, затірка, капусняк.

   Специфічність   власне   української  лексики   зумовлюється   насамперед   вживанням   особливих іменникових суфіксів: -ин(а): година, хвилина, тканина; -ин(и): відвідини, роковини, заручини: -анин(а), -янип(а): біганина, стрілянина: щин(а), -чмин(а): Київщина, козаччина; ник, -вниц(я): візник, заступник, заступниця; івник,     -іениц(я),     -альник,     -альниц(я),     -ильник,     ильниц(я):     газівник,     фрезерувальник, формувальниця, волочильник; -ець: правець, промовець, швець; к(а) (дня жіночого роду): вчителька, лікарка, організаторка; -їй: водій, носій; -ень: красень, велетень; -ань: здоровань, горбань; -ище: днище, горище, дідище, бабище; -ош(а): голота, німота; -ання(я), -енн(я): змагання, бачення, світіння, розуміння.

  Ознакою власне української лексики є  подвоєння приголосних в іменниках середнього роду на -я.- гілля, волосся, знання, безлюддя, завзяття, зусилля,

За допомогою суфіксів -ик (вогник, столик), -очок, -ечок, -инк(а), -оньк(а), -еньк(о), -оньк(о) (кілочок, вершечок, батечко, голівонька, рученька, серденько), -ц(е) (віконце, слівце), -ячк(о) (пір'ячко, сміттячко) утворюються слова зі значенням здрібнілості та пестливості.                            

              За допомогою суфіксів -увшп(ий), -юкат(ий), -овит(ий), -езн(ий) -анн(ий), -есеньк(ий), -юсіньк(ий) утворюються власне українські прикметники: довгуватий, синюватий, талановитий, грошовитий, довжелезний, невблаганний,нездоланний, тонесенький, малюсінький, білюсінький,

До власне українських слів належать також ті, що утворені за допомогою префіксів су- (сузір'я, суміш) перед- (передвісник, передмова), між-, межи (міжгір'я, межиріччя), по- (поверх, подвір'я), прі- (прізвище, прізвисько, прірва),

Власне українськими є також слова, утворені за допомогою часток аби-, де-, бозна-, хтозна-, будь-, -небудь, -сь, ні: абихто, абищо, дехто, деколи, бозна-хто, бозна-де, хтозна-який, хтозна-як, будь-який, будь-де, хто-небудь, де-небудь, хтось, десь, ніхто, ніде.

До власне українських належить ряд, прийменників (біля, від, з, серед, посеред, між, поміж, під, попід; задля, коло, навколо, проміж:, щодо, з-під, з-над, з-перед, з-поза, з-поміж), сполучників (та, але, бо, чи, аби, щоб, проте, зате, якби, якщо, як, немов, наче, начебто, мов, мовби, мовбито, ніби, нібито, дарма що, ледве, ледь, тільки, щойно), часток (хай, нехай, невже, хіба, тільки, майже, таки, хоч би, ані), модальних слів (можливо, звичайно, зрозуміло, безумовно, безперечно, здається, ймовірної мабуть, певно, напевне), вигуків (цить, геть, овва, лишенько, лелечко, цур, пек, добридень).

 

ЗАПОЗИЧЕНІ СЛОВА

 

        ЯК ВИЗНАЧИТИ ПОХОДЖЕННЯ СЛОВА  З ГРЕЦЬКОЇ:

З грецької мови прийшли до нас і стали іменами слова: Анатолій (схід сонця), Андрій (сміливий, мужній), Артем (здоровий, повний сили), Афанасій (безсмертний), Василь (царський), Ген-надій (благородний), Євген (благородний), Зоя (життя), Галина (спокій), Катерина (чиста), Ірина (мирна), Настя, Анастасія (воскресіння), Микола (переможець), Олександр (захисник), Палажка (морська), Параска (п'ятниця), Петро (камінь), Тарас (бунтар).

Звук і літера ф не характерні для слов'янських мов, і всі слова в українській мові, що мають цей звук і відповідно літеру, за походженням є грецизмами та латинізмами: фізика, фігура, фокус, фея, факт тощо.

Початкова буква а: (алфавіт, автор, архів, азот, афоризм, анемія, автономія). Крім початкових звуків а, ф, грецькі запозичення можуть  позначатися наявністю звукосполучень пс, кс (психологія, ксерокс, скелет), кореневих частин бібліо, гео, біо, лог, фон (бібліотека, бібліографія, геологія, біологія,, філолог, фонетика). Такі запозичення є термінами з різних сфер суспільного та наукового життя: демократія, космос, ідея, метод, аналіз,історія, філософія, граматика, педагогіка, діалог. Наявність коренів: авто, аеро, агро, біо, гео, гідро, (автогонки, біосфера, геологія) Префіксів:архі, анти: (антинародний, архіваріус). Суфіксів: іт, ит, навт: (бронхіт, апендицит, космонавт).

З НІМЕЦЬКОЇ:

Специфічними, невластивими українській мові, є поєднання приголосних звуків у словах німецького походження: штаб, шахта, кран, крейда, ландшафт, бутерброд, верстат, лозунг, ланцюг, солдат, майстер, сигнал.

З німецької мови запозичувалися військові, технічні терміни: фронт, штат, штаб, шпигун, слюсар, рубанок, стамеска, клейстер.

За значенням серед німецьких лексичних елементів переважають слова на позначення понять у галузі техніки, гірничої та будівельної справи (кран, верстат, цех, клапан, шлагбаум, шлак, шахта, фуганок, штепсель, шифер, бригадир), культури і мистецтва (балетмейстер, капельмейстер, гастролі, мольберт, капельдинер, арфа, шрифт, абзац), військової справи (штурм, ранг, гаубиця, єфрейтор, муштра, горн), торгівлі й діловодства (такса, штамп, штемпель, бухгалтер, штраф), медицини (шприц, фельдшер, лазарет), спорту (шайба, штанга, гросмейстер, цейтнот), побуту (кухня, бутерброд, матрац, штатив, фартух, штапель) та ін.

Для багатьох слів, засвоєних з німецької мови, характерні звукосполучення [шт] на початку слова і [ей] після приголосного: штабель, штрек, клейстер, балетмейстер. Деякі складаються з двох основ, поєднаних без сполучних голосних: штрейкбрехер, штангенциркуль, лейтмотив, масштаб.

З ЛАТИНСЬКОЇ:

З латинської мови запозичені імена: Валентин (сильний), Вікторія (перемога.), Віталій (життєздатний), Марина (морська), Павло (малий). Від скандинавських народів прийшли до нас іменаГліб (нащадок бога) та Ігор (захисник).

Початкова буква а: (аудиторія, абітурієнт, ангіна).

Звукосполучення ци,це, префікси екс, їм., ін., інтер, суфікси ат, ент, їй, ум, ус, тор, тур: циркуляція, імпорт, інспекція, студент, культура.

У сфері української науки, юриспруденції багато латинізмів: консиліум, акваріум, радіус, конус, конституція, еволюція, республіка, вектор, спектр.

 

З ТЮРКСЬКИХ:

Тюркізми ж характеризуються наявністю кількох звуків а: сарай, базар, баклажан, байрак, кабан, сазан, чабан, барабан, аршин, аркан.

Закінчуються на -ак, -ук, -ан, -ун, -лик: кулак, барабан, шашлик, тютюн, баран,казна,ярлик, диван, халва, торба.

З ГОЛЛАНДСЬКОЇ:

Терміни мореплавства прийшли до нас із голландської мови: флот, трос, трап, шлюпка, баркас, каюта, лоцман, бакен, матрос, гавань.

 

З АНГЛІЙСЬКОЇ:

Для  англійських слів  характерне  звукосполучення дж та  інг  (инг):  джем,  джемпер, джентльмен, джин, мітинг, пудинг, ринг тощо.

З англійської мови запозичено чимало спортивних і технічних термінів: матч, старт, фініш, теніс, хокей, футбол, аут, трест, тент їм характерне поєднання приголосних звуків: комбайн, спонсор, менеджер, трамвай, тролейбус, ескалатор.

Англійські лексичні елементи засвоєні українською мовою переважно через посередництво російської мови. Вони належать до лексики технічної (комбайн, трамвай, тролейбус, експрес, вокзал, блок, тунель, ескалатор), суспільно-політичної та економічної (мітинг, блокада, бойкот, лідер, клуб; бюджет, імпорт, експорт), мореплавства і військової справи (шхуна, яхта, траулер, кок; шрапнель, танк, снайпер, браунінг), спортивної (спорт, футбол, гол, волейбол, бокс, чемпіон, матч, ринг), позначають поняття культури (гумор, фольклор, джаз, парк, фільм, дансинг, клоун), побуту (джемпер, шорти, бязь, кекс, джем, пудинг, торт) та ін.

Для слів англійського походження характерні звук [дж], звукосполучення [ай], [ей] та [инг], [інг] у кінці слова. Наприклад: джин, джунглі, джут; снайпер, телетайп, грейдер, жокей; мітинг, блюмінг, смокінг.

З ІТАЛІЙСЬКОЇ:

Музичні терміни наша мова запозичувала з італійської: анданте, акорд, композитор, піаніно, опера, соната, віолончель, соло, тріо.

З ФРАНЦУЗЬКОЇ:

         Для французьких слів характерні наголошені кінцеві звукосполучення -ер, -ор, -аж, -аис: шофер, режисер, актор, гараж, тираж:.

Назви предметів туалету, страв, побуту: пенсне, жабо, кашне, манжет, пюре, рагу. Багато саме французьких слів стали в українській мові незмінюваними, вони мають у кінці наголошені голосні: бюро, купе, шасі, лото, манто, турне, гофре.

Лексичні засвоєння з французької мови пов'язані передусім з революційними подіями, поширенням політичних ідей, розвитком культури, мистецтва. Багато з них вживається у всіх мовах світу.

За семантикою слова, засвоєні з французької мови, дуже різноманітні.

Вони належать до лексики суспільно-політичної (асамблея, бюлетень, експлуатація, раса, банк, комісар, преса, прем'єр, дебати, девіз), військової та морської (батальйон, фронт, десант, пароль, лейтенант, сапер, батарея, армія, арсенал, флот, фрегат, міна, баржа, ескадра, ескадрилья, капітан), технічної, будівельної та архітектурної (карбюратор, фюзеляж, вестибюль, ампір, естакада, алея, бульвар), означають поняття культури і мистецтва (бурлеск, ескіз, анонс, жанр, сюжет, спектакль, гравюра, акордеон, конферансьє, романс, трупа, сюїта, естамп, увертюра), побуту (абажур, вуаль, торшер, люстра, лото/ трюмо, кашне, жабо, пальто, костюм, реверанс, десерт, бульйон, ескалоп) та ін.

Засвоєння з французької мови відрізняються наголосом на останньому складі, звукосполученнями [уй], [ом] і [ан] перед приголосними, пом'якшеними губними, шиплячими та [к] перед [у] (тротуар, вуаль, ампір, амбразура, ангажемент, анфас, пюпітр, бюро, пюре, журі, кюре), суфіксами -аж, -аніх -анс, -ер, -он (в українській мові вони здебільшого не вичленовуються), невідмінюваністю іменників з наголошеними кінцевими голосними (екіпаж, вернісаж, комерсант, аванс, пасьянс, режисер, павільйон; амплуа, комюніке, аташе, шасі, панно).

З РОСІЙСЬКОЇ:

З російської мови засвоюється суспільно-політична, адміністративна, виробнича, побутова лек­сика. Наприклад: декабрист, різночинець, народоволець, община; посланник, чиновник; рудник, завод; гармоніст, самовар, сарафан.

Українська мова збагачується російськими за походженням новотворами в галузі суспільно-політичної, військової, виробничої лексики. Наприклад: комсомол, більшовик, союз; політрук,  дот;  болванка, рубильник.

Через російську засвоює українська мова лексику іншомовного походження в галузі науки, техніки, політики, культури. Наприклад: аналіз, синтез, атом, кібернетика, біохімія, інтеграція, кінофестиваль, лауреат та ін. Значну роль у збагаченні лексики української мови відіграє калькування російських слів, яке спостерігалось ще в дожовтневий час і стало досить поширеним явищем. Поповнюється українська мова й семантичними кальками російської мови. Ряд українських слів починає вживатися з новим значенням, якого набули їх відповідники в російській мові. Наприклад: мережа освіти (сеть просвещения), прочесати ліс, мішок (військ.), кулак (військ.).

Тренувальні вправи

                                                                  Вправа 1

1.       Установіть відповідність між запозиченими словами та джерелом їх запозичення.

1. грецька               А. валюта,індекс, ваганти

2.англійська            Б. кінескоп,максима, паша

 З. латинська              В. більярд, вазелін, еліта

4. французька          Г. джига, танкер, фен.

                                    Д. дельта, епос, педагогіка

 

2.Установіть відповідність між запозиченими словами та джерелом їх запозичення.

               1. латинська         А. бінокль, вакансія, галоп

2.грецька              Б. гама, дельфіни, епоха.

3.німецька            В. капітал, патронташ, трюфель
               4. французька        Г. валентність, вакцина, інструкція

                                 Д. чадра, монтаж, обеліск.                                                                 

 

 

Вправа 2

1.    Установіть відповідність між запозиченими словами та їх українськими відповідниками.
                Запозичені слова                українські відповідники

                І. філія                                  а. праця

 креатив                             б. вступ
прелюдія                            в. відділення
флексія                                 г. усвідомлення

                                                         д. закінчення

 

2. Доберіть до іншомовних слів українські відповідники
                 іншомовні слова                 українські слова

імпульс                               а. рівність
консенсус                          б. витівка
епатаж                                 в. поштовх
паритет                                г. терпимість

                                                   д. згода

                                                       Вправа 3   

        Записати слова українською: мовою. Пояснити написання голосних и,і, ї, е, є, у  та подвоєних приголосних.

      Ассистент, аккредитив, касса, аннотация, ассортимент, инновация, барокко, аттестация, пресса, миссия, коммерсант, комиссия, тонна, зффект, нетто, брутто, коллектив, территория, интеллект, дифференциация, дцскуссия, оппонент, инкассатор, Брюссель, иммиграция, мадонна, Калькутта, голландский, группа, аппарат, вилла, миллиардер, конгресе, жюри, парфюм, парашют, Миссисипи, ренессанс, иллюминатор, интеллигенция.

Вправа 4

Поставте, де потрібно, пропущені букви.

Контр...революція, пан.. о, барок.. о, ап...етит, ван..а, спагет..і, шос...е, Ніц...а, Ліс..абон, Мадон,.а, нет..о, Марок.. о, марокканський, інтермец...о, ір..еальний, ем...іграція, ім....іграція.

 

Вправа 5

Знайдіть і позначте рядок, у якому всі іншомовні слова пишуться з літерою И

 пр...нтер, Братислава, бар...када
кашем.,.р, Корд...льєри, л...таври, коп...райт
граф...ка, ексл..брис, кор...андер, еп...грама
короз...я, лог...ка, оптим...стичний, тр.,.умф
пар...тет, хул...ган, есенц...я, Антлант...да

 

Вправа 6

 

    Установіть відповідність між голосними та словами іншомовного походження, у яких він пишеться


                 1. і                       а. дж...нси,   ц...ркуль,  Алж...р

                     2.ї                     б. аж...отаж,  г....потеза, м....крон

є                     в....русалим,  траєкторія, п...дестал
и                     г. ж...рі,  брош...ра,  параш...т,

                            д. альтру...ст,  его...ст,   інту...ція

 

Вправа 7

Творча майстерня: Об'єднайтеся у групи, пари.

   Уявіть себе працівником туристичного агентства, запропонуйте привабливу подоріж до однієї з країн про які ми сьогодні згадували. Складіть рекламу, запишіть її використайте слова іншомовного походження (тролейбус, вокзал, станція метро, міжнародний аеропорт, Ейфелева вежа. Собор Паризької Богоматері, набережна, Єлисейські поля, Біг-бенд, Кремль, міста Золотого кільця, Петербург, Крейсер «Аврора», Букінгемський палац, Рейхстаг, Бранденбурзькі ворота, Пантеон, музи, оливки, Колізей, туристичне агентство, турне, мотель, боулінг, мюзик - хол).

Домашнє завдання.

Вправа.(обов'язкова) Доберіть десять-п'ятнадцять слів іншомовного походження, пов'язання з вашою майбутньою спеціальністю; напишіть їх, поясніть правопис.                              

Напишіть твір (для високого рівня - обов'язково, для інших – на вибір)  на тему „Чому я обираю професію...", введіть у нього слова із попередньої вправи. Можете скористатися таким планом:

1. Де виникла ваша майбутня професія?

2.Чи давня вона?

3. Що дає вона суспільству?

4.3 якими професіями вона пов'язана?

5.Де навчають а?

6 Які шкільні навчальні дисципліни будуть основою для оволодіння професією?

7.Яку роль ви відводите в цьому українській мові?

8.Хто з ваших родичів, знайомих має таку професію?

9.Де використовуються результати   їхньої роботи?

10.Чому ви вирішили бути спеціалістом з...........

З ДЖЕРЕЛА МУДРОСТІ

1. Мова належить до так званих вторинних систем. Вона існує не по собі, а в людському суспільстві, похідним від якого є. Водночас мова — один із факторів самоорганізації суспільства і невід'ємна ознака таких спільнот, як рід, плем'я, народність, нація.

2. Мова існує у свідомості членів суспільства, реалізується в процесах мовлення і "консервується" в результатах цього мовлення (у сказаному, написаному).

З. 3 матеріального погляду в мові немає нічого, крім звуків, які комбінуються у слова, речення тощо. За цими комбінаціями окривається величезний світ значень, Саме в них відображені знання народу — носія мови — про світ, його структуру, ставлення людей до нього. "Мова народу —це його дук, і дух народу — це його мова". У ній акумулюється духовна енергія народу. Вона є головною ознакою і символом нації.

4.     Через мову ми пізнаємо світ. Наївно вважати, що кожен з нас приймає світ безпосередньо, "таким, як він є". Насправді наше сприйняття світу відбувається крізь призму нашої     мови.

5,     В кожного народу "мовна картина світу" своя, неповторна. Наприклад: ми в природі чуємо тільки ті звуки, які є в нашій мові (р-р-р, ш-ш-ш, ку-ку, ку-ку-рі-ку, гав-гав, няв, дзень, друсь, кляп тощо). В інших народів ці звуконаслідування звучать зовсім по-іншому.

6. Весь світ ми розділяємо так, як це змушує нас робити структура нашої мови, у якій зафіксовано досвід усіх попередніх поколінь різних епох. Тому зникнення будь-якої мови — це не замінима втрата, яка збіднює людство в цілому.

7. Мова — засіб самопізнання народу, форма існування надбудови в усіх її виявах.

8, Мова — найважливіший засіб спілкування людей, тобто засіб вираження і передавання думок, почуттів, волевиявлень. У цій ролі людська мова має універсальний характер: нею просто передавати все те, що виражається, наприклад,мімікою, жестами чи дорожніми знаками, тоді як кожен із цих засобів спілкування не може конкурувати у вираженні з мовою.

9. Мова — це засіб формування, оформлення та існування думки: без називання немає думання, осмислення реальності.

Мова — це система знаків, матеріальних за своєю природою і соціальних за змістом та функціями, Кожен елемент мови має свою значимість лише в єдності та вза­
ємозв'язку з іншими елементами. Тому будь-яке насильство над окремим елементом негативно позначається на мові в цілому.
Мова — явище суспільне. Вона виникає, розвивається, живе і функціонує в суспільстві. Між мовою і суспільством існує взаємний зв'язок: не тільки загибель суспільства призводить до загибелі мови, а й загибель мови веде до зникнення суспільства, що не вберегло свою мову.
Мова — не лише витвір історії суспільства, вона й активний чинник цієї історії: не лише об'єкт, а й суб'єкт історії.

12. Формою існування мови, свідченням її життєздатності є мовлення, тобто використання цієї мови людьми в комунікативних актах у всіх сферах громадського та особистого життя.

13.     Мова - це генетичний код нації, який поєднує минуле з сучасним, програмує майбутнє і забезпечує буття нації у вічності.

14.     Мова - головне знаряддя соціалізації, тобто перетворення біологічної істоти в суспільну, у члена певного суспільства. Мова бере участь утворенні людини. (За В.Іванишиним, Я.Радкевич -Винницьким).

 

Література

1. Бондарчук Л.І. Культура ділового мовлення: Навчальний посібник. Житомир: «Полісся», 2005.-С.232

2. Дудик П.С. Українська мова: Підручник: Ч.1.К.: Вища шк..,1993.- С. 109-111

3. ЗубковМ.Г. Сучасний український правопис: Комплексний довідник. -Х.:ФОП Співак Т.К.,2009.- С.50 -59

4. Кучерина І.В., Колесник К.І. У світ творчості:Креативні технології при вивченні рідної мови у 5-9 класах.- Житомир,2007.-128с

5.Мацько Л.І., Сидоренко О.М.  Українська мова:Посібник.- К.: Либідь,1995.- с.57 -65

6. ПентилюкМ.І. Культура мови і стилістика6 Пробний підручник.-К.: Вежа,1994.- 240с.

7. ПентилюкМ.І.,Іващенко О.В. Українська мова: Підручник – комплект.-К.: Ленвіт,2001.-С. 39-41

 


Теги: іншомовні слова, Бондарчук Т.О.
Навчальний предмет: Українська мова
Переглядів/завантажень: 3372/198


Схожі навчальні матеріали:
Всього коментарів: 0
avatar