| Головна » Українська мова |
Мета: узагальнювати вміння й навички школярів знаходити однорідні члени речення в тексті, правильно використовувати їх в усному і писемному мовленні; виховувати любов до слова, рідної мови, найкращі моральні якості; розвивати розумові здібності, вміння робити висновки, стисло сформулювати мовні правила. Тип уроку: Урок захисту знань. Епіграф. Буду я навчатись мови золотої У трави-веснянки, у гори крутої. В потічка веселого, що постане річкою, В пагінця зеленого, що зросте смерічкою. ?. Малишко
Хід уроку
І. Вступне слово вчителя Першим приходить до нас слово. З колисковою материнською піснею, тихою казкою, доброю ласкою. З кожним словом світ ширшає, розкриває свої принадні обрії. Світ – мов казка. І пізнаємо ми його за допомогою слова. Рідне слово. Воно бринить, хвилює душу. Бо мова українська – то невичерпне джерело, скарбниця народного духу. Вона мелодійна, ласкава, ніжна, багата. Порадник і вчитель тим, хто її шанує і любить, і суддя тих, хто її зневажає. Рідне слово є важливим засобом виховання людини. Відомий український педагог В.Сухомлинський писав: “Мова – це віконця, через які людина бачить світ”. Діти, з чим у вас асоціюється поняття «слово», «рідна мова»?
ІІ. Оголошення теми, мети уроку, мотивація діяльності. Так, мова – найбільший скарб! А носієм яких скарбів є рідна мова? На це питання ми повинні дати відповідь як на сьогоднішньому уроці, так і на наступних, використовуючи матеріал з теми «Однорідні члени речення, розділові знаки при них»
ІІІ. Узагальнення й систематизація вивченого. Першим, що зробило людину справжньою людиною, було слово. Адже саме в ньому вмістився всесвіт, життя, віра, любов і надія всього сущого на землі. Усе минає, а слово залишається. Зникають у безвість царі, володарі, раби… на порох розсипаються величні будівлі, вмирають дерева, пересихають ріки… гори перетворюються на купи каміння… все стає тліном і прахом, а написане слово залишається. Залишається і несе крізь час голос людської душі. Живе, переживає століття й покоління найбільше диво – рідна мова! Мова наша, мова – Мова кольорова, В ній гроза травнева Й тиша вечорова. Мова наша, мова – Літ минулих повість, Вічно юна мудрість, Сива наша совість. Ми без тебе, мово, Без зерна полова, Соняшник без сонця, Без птахів діброва. Як вогонь у серці, Ви несіть в майбутнє Невгасиму мову, Слово незабутнє!
Бесіда: · З чого ж почався шлях до нашого слова? · Де його коріння? · Які думки виникають у вас з приводу цього? · А що говорили про мову письменники і вчені? Як ви думаєте, чому вони зверталися до цієї теми? (Учні дають відповіді на запитання, використовуючи інформацію про становлення мови і висловлюють свої думки.) Завдання: записати вислови про мову, слово, прокоментувати основні пунктограми й орфограми.
Опрацювання епіграфу уроку: Буду я навчатись мови золотої У трави-веснянки, у гори крутої. В потічка веселого, що постане річкою, В пагінця зеленого, що зросте смерічкою. ?. Малишко Завдання: - Підкреслити однорідні члени речення. - Визначити, які члени речення є однорідними. - Пояснити правила вживання розділових знаків. - Вказати поширені чи непоширені однорідні члени речення.
Коментоване письмо Слова, слова… вони в собі всі різні: Тривожні й тихі, радісні й сумні. Є терпеливі, є жорстокі й грізні, Лукаві й чесні, мудрі і смішні (М.Ткач) - А тепер звернемося до матеріалу, зібрано вами самостійно. Які вислови знайшли ви? Давайте послухаємо і запишемо найвлучніші з них. Пояснити розділові знаки.
Виразне читання лінгвістичної легенди. «Про користь розділових знаків» Чоловік загубив кому і почав боятися складних речень, шукав фрази, що простіші … Потім він загубив знак оклику і почав говорити тихо, рівно з однією інтонацією. Його вже нічого не бентежило, не радувало, він став неемоційним, пасивним. Пізніше він загубив знак питання і перестав запитувати. Жодні події не викликали його цікавості, хоч де б вони відбувалися. Ще через кілька років він загубив двокрапку і перестав пояснювати людям свої вчинки. Врешті у нього залишилися одні лапки. Він не міг висловити жодної власної ідеї, весь час когось тільки цитував. Так він зовсім розучився думати, а потім загубив і крапку. Бережіть розділові знаки! Це – важливий засіб висловлювання думок. - Які розділові знаки ставляться між однорідними членами речення?
Читання вчителем вірша про однорідні члени речення Нас завжди двоє або більше, Одному місце тут нема, Бо ми – одна сім’я. Ми рідні, не самотні, Між нами кома чи нема. Сполучники ми поважаєм, І з ними мирно ми живем. Та й з узагальнюючими словами Завжди до згоди ми прийдем. Тире й двокрапка – наші друзі При узагальнюючих словах; Свої закони маєм, їх кожен поважає. За дружбу й рівність виступаєм.
Відтворення теоретичного матеріалу. - Які члени речення називаються однорідними? - Які члени речення можуть бути однорідними? - Які слова називаються узагальнювальними при однорідних членах речення? - Яким членом речення є в реченні узагальнювальне слово? - Який розділовий знак ставиться після узагальнювального слова перед однорідними членами? - Після однорідних членів перед узагальнювальним словом?
Проблемно-пошукова робота. Вставте пропущені розділові знаки. Знайдіть однорідні члени, визначте за допомогою якого зв’язку вони поєднуються в реченні. Поясніть розділові знаки. Виконайте синтаксичний розбір речення. Слово цвіте проситься прагне в балади. (М.Сингаївський.) Вихований українською матір’ю і рідною землею поет був палким патріотом України. Проста барвиста веселкова увійшла в уста і засіяла моя рідна українська мова (В.Коломієць). І перші стежечки від хати і рідний запах рути-м’яти і срібні сурми журавлів сльота і ранки голубі все заплелося в тій дорозі. (А.Малишко.) Від тебе все і хліб і весен перший цвіт і світлий обрій і криниця чиста і серця жар і мрій стрімкий політ і за селом стежина серед жита. Від тебе все... (Д.Луценко)
Графічний диктант - Запишіть речення схематично: 1. Він усе записував: пісні народні, казки й приказки, звичаї і самі мелодії пісень. 2. Твори Шевченка: поетичні й прозові, його листи -- пройняті любов’ю до знедолених і ненавистю до експлуататорів. 3. Кам’яне вугілля і залізна руда, нафта і газ, нікель і марганець – все це скарби України.
«Конструювання». За поданими схемами придумати і записати речення.
Перевірте себе. Завдання: зі вставлених букв скласти продовження до вислову Володимира Сосюри: «Дзвін шабель, пісні, походи, воля соколина,тихі зорі, ясні води - …». І…моральний, г…нчар, підніжж…, у(в) зорях, Маро…ко, сю…реаліст, г…рячитися, Ки…в, смороди…ник, г…няти. (Відповідь: моя Україна). У вислові, доповненому ключем, пояснити пунктограми: «Кома при однорідних членах речення».
Колективна робота з текстом - Прочитати текст. Визначити його тему. З'ясувати стильову належність.
МОВА — СКАРБНИЦЯ ДУХОВНОСТІ НАРОДУ Мово рідна! Ти, як море, безконечна, могутня, глибинна. Котиш і котиш хвилі своїх лексиконів, а їм немає кінця-краю. Красо моя! У тобі мудрість віків і пам'ять тисячоліть, зойк матерів у годину лиху і непереможний гук лицарів твоїх у днину побідну, пісня серця дівочого в коханні своїм і крик новонародженого. У тобі, мово, неосяжна душа народу: його мудрість і щедрість, радощі й печалі, його труд, і піт, і кров, і сміх, і безсмертя його. Скарбе мій єдиний, з тобою я найбагатший і найдужчий у світі, а без тебе — перекотиполе, що його вітер несе у сіру безвість, у млу небуття. Твердине моя, і захисток, і гордість, і розрада в години смутку! Люблю тебе і в гніві, коли ти клекочеш, як вулкан, і гримиш громами на ворогів. Люблю і твою ніжність, коли ти одним-однісіньким словом зігріваєш, мов сонце. Світлоносна! Ти є Правда, Добро і Краса народу нашого. Тож такою і будь вічно, мово рідна! (За С. Плачиндою). - Виписати з тексту речення з однорідними членами та зробити синтаксичний розбір.
Творча робота. Побудувати висловлювання у формі роздуму на тему «Чи можуть митці художнього слова обійтися без однорідних членів речення?»
ІV. Підсумок уроку Продовжити речення: Кожен народ, що дбає про своє сьогодення і майбутнє, знає… Цей урок змусив мене замислитися над питаннями…
V. Домашнє завдання (на вибір) 1) Виписати з вірша В.Самійленка «Українська мова» п’ять речень з однорідними членами, скласти твір-мініатюру (5-6 речень) про манеру спілкування, використовуючи звукові асоціації. 2) Уявити ситуацію: у вашій родині відбувається обговорення питання про українську мову як рідну і національну. Скласти й записати полілог між членами родини. Використати звертання та однорідні члени речення. Дібрати заголовок.
Схожі навчальні матеріали: | ||||||
| Всього коментарів: 0 | |