Головна » Українська мова

Однорідні члени речення. Урок захисту знань. Урок з української мови для 8 класу

Мета:  узагальнювати вміння й навички школярів знаходити однорідні члени речення в тексті, правильно використовувати їх в усному і писемному мовленні; виховувати любов до слова, рідної мови, найкращі моральні якості; розвивати розумові здібності, вміння робити висновки, стисло сформулювати мовні правила.

Тип уроку:  Урок захисту знань.

Епіграф.  Буду я навчатись мови золотої

У трави-веснянки, у гори крутої.

В потічка веселого, що постане річкою,

В пагінця зеленого, що зросте смерічкою.

?. Малишко

 

Хід уроку

 

І. Вступне слово вчителя

Першим приходить до нас слово. З колисковою материнською піснею, тихою казкою,  доброю ласкою. З кожним словом світ ширшає, розкриває свої принадні обрії. Світ – мов казка. І пізнаємо ми його за допомогою слова.

Рідне слово. Воно бринить, хвилює душу. Бо мова українська – то невичерпне джерело, скарбниця народного духу. Вона мелодійна, ласкава, ніжна, багата. Порадник і вчитель тим, хто її шанує і любить, і суддя тих, хто її зневажає. Рідне слово є важливим засобом виховання людини. Відомий український педагог В.Сухомлинський писав: “Мова – це віконця, через які людина бачить світ”.

Діти, з чим у вас асоціюється поняття «слово», «рідна мова»?

 

ІІ. Оголошення теми, мети уроку, мотивація діяльності.

    Так, мова – найбільший скарб! А носієм яких скарбів є рідна мова?          На це питання ми повинні дати відповідь як на сьогоднішньому уроці, так і на наступних, використовуючи матеріал з теми «Однорідні члени речення, розділові знаки при них»

 

ІІІ. Узагальнення й систематизація вивченого.

   Першим, що зробило людину справжньою людиною, було слово. Адже саме в ньому вмістився всесвіт, життя, віра, любов і надія всього сущого на землі.

Усе минає, а слово залишається. Зникають у безвість царі, володарі, раби…  на порох розсипаються величні будівлі, вмирають дерева, пересихають ріки… гори перетворюються на купи каміння… все стає тліном і прахом, а написане слово залишається. Залишається і несе крізь час голос людської душі. Живе, переживає століття й покоління найбільше диво – рідна мова!

Мова наша, мова –

Мова кольорова,

В ній гроза травнева

Й тиша вечорова.

Мова наша, мова –

Літ минулих повість,

Вічно юна мудрість,

Сива наша совість.

Ми без тебе, мово,

Без зерна полова,

Соняшник без сонця,

Без птахів діброва.

Як вогонь у серці,

Ви  несіть  в майбутнє

Невгасиму мову,

Слово незабутнє!

 

Бесіда:

·        З чого ж почався шлях до нашого слова?

·        Де його коріння?

·        Які думки виникають у вас з приводу цього?

·        А що говорили про мову письменники і вчені? Як ви думаєте, чому вони зверталися до цієї теми?

(Учні дають відповіді на запитання,  використовуючи інформацію про становлення мови і висловлюють свої думки.)

Завдання: записати вислови про мову, слово, прокоментувати основні пунктограми й орфограми.

 

Опрацювання епіграфу уроку:

Буду я навчатись мови золотої

У трави-веснянки, у гори крутої.

В потічка веселого, що постане річкою,

В пагінця зеленого, що зросте смерічкою.

?. Малишко

Завдання:

-         Підкреслити однорідні члени речення.

-         Визначити, які члени речення є однорідними.

-         Пояснити правила вживання розділових знаків.

-         Вказати поширені чи непоширені однорідні члени речення.

 

Коментоване письмо

Слова, слова… вони в собі всі різні:

Тривожні й тихі, радісні й сумні.

Є терпеливі,  є жорстокі й грізні,

Лукаві й чесні, мудрі і смішні (М.Ткач)

-       А тепер звернемося до матеріалу, зібрано вами самостійно. Які вислови знайшли ви? Давайте послухаємо і запишемо найвлучніші з них. Пояснити розділові знаки.

 

Виразне читання лінгвістичної легенди.

«Про користь розділових знаків»

Чоловік загубив кому і почав боятися складних речень, шукав фрази, що простіші … Потім він загубив знак оклику і почав говорити тихо, рівно з однією інтонацією. Його вже нічого не бентежило, не радувало, він став неемоційним, пасивним. Пізніше він загубив знак питання і перестав запитувати. Жодні події не викликали його цікавості, хоч де б вони відбувалися. Ще через кілька років він загубив двокрапку і перестав пояснювати людям свої вчинки. Врешті у нього залишилися одні лапки. Він не міг висловити жодної власної ідеї, весь час когось тільки цитував. Так він зовсім розучився думати, а потім загубив і крапку.

Бережіть розділові знаки! Це – важливий засіб висловлювання думок.

-         Які розділові знаки ставляться між однорідними членами речення?

 

Читання вчителем вірша про однорідні члени речення

Нас завжди двоє або більше,

Одному місце тут нема,

Бо ми – одна сім’я.

Ми рідні, не самотні,

Між нами кома чи нема.

Сполучники ми поважаєм,

І з ними мирно ми живем.

Та й з узагальнюючими словами

Завжди до згоди ми прийдем.

Тире й двокрапка – наші друзі

При узагальнюючих словах;

Свої закони маєм, їх кожен поважає.

За дружбу й рівність виступаєм.

 

Відтворення теоретичного матеріалу.

-       Які члени речення називаються однорідними?

-       Які члени речення можуть бути однорідними?

-       Які  слова називаються узагальнювальними при однорідних членах речення?

-       Яким членом речення є в реченні узагальнювальне слово?

-       Який  розділовий  знак ставиться після узагальнювального слова перед однорідними членами?

-       Після однорідних членів перед узагальнювальним словом?

 

Проблемно-пошукова робота.

Вставте пропущені розділові знаки. Знайдіть однорідні члени, визначте за допомогою якого зв’язку вони поєднуються в реченні. Поясніть розділові знаки. Виконайте синтаксичний розбір речення.

Слово цвіте  проситься  прагне в балади. (М.Сингаївський.)

Вихований українською матір’ю і рідною землею поет був палким патріотом України.

Проста барвиста веселкова увійшла в уста і засіяла моя рідна українська мова (В.Коломієць).

І перші стежечки від хати і рідний запах рути-м’яти і срібні сурми журавлів  сльота і ранки голубі   все заплелося в тій дорозі. (А.Малишко.)

Від тебе все і хліб і весен перший цвіт і світлий обрій і криниця чиста і серця жар і мрій стрімкий політ і за селом стежина серед жита. Від тебе все... (Д.Луценко)

 

Графічний диктант

-       Запишіть речення схематично:

1. Він усе записував: пісні народні, казки й приказки, звичаї і самі мелодії пісень.

2. Твори Шевченка: поетичні й прозові, його листи -- пройняті любов’ю до знедолених і ненавистю до експлуататорів.

3. Кам’яне вугілля і залізна руда, нафта і газ, нікель і марганець – все це скарби України.

 

«Конструювання».

За поданими схемами придумати і записати речення.

 

Перевірте себе.

 Завдання: зі вставлених букв скласти продовження до вислову Володимира  Сосюри: «Дзвін шабель, пісні, походи, воля соколина,тихі зорі, ясні води - …».

І…моральний, г…нчар, підніжж…, у(в) зорях, Маро…ко, сю…реаліст, г…рячитися, Ки…в, смороди…ник, г…няти. (Відповідь: моя Україна).

У вислові, доповненому ключем, пояснити пунктограми: «Кома при однорідних членах речення».

 

Колективна робота з текстом

-                Прочитати текст. Визначити його тему. З'ясувати стильову належність.
Що виражає заголовок: тему чи основну думку? Яке значення мають ре­чення з однорідними членами?

 

МОВА — СКАРБНИЦЯ ДУХОВНОСТІ НАРОДУ

Мово рідна! Ти, як море, безконечна, могутня, глибинна. Котиш і котиш хвилі своїх лексиконів, а їм немає кінця-краю.

Красо моя! У тобі мудрість віків і пам'ять тисячоліть, зойк матерів у го­дину лиху і непереможний гук лицарів твоїх у днину побідну, пісня серця ді­вочого в коханні своїм і крик новонародженого. У тобі, мово, неосяжна душа народу: його мудрість і щедрість, радощі й печалі, його труд, і піт, і кров, і сміх, і безсмертя його.

Скарбе мій єдиний, з тобою я найбагатший і найдужчий у світі, а без те­бе — перекотиполе, що його вітер несе у сіру безвість, у млу небуття.

Твердине моя, і захисток, і гордість, і розрада в години смутку! Люблю тебе і в гніві, коли ти клекочеш, як вулкан, і гримиш громами на ворогів. Люблю і твою ніжність, коли ти одним-однісіньким словом зігріваєш, мов сонце.

Світлоносна! Ти є Правда, Добро і Краса народу нашого. Тож такою і будь вічно, мово рідна! (За С. Плачиндою).

-                Виписати з тексту речення з однорідними членами та зробити синтаксичний розбір.

 

Творча робота.

Побудувати висловлювання у формі роздуму на тему «Чи можуть митці художнього слова обійтися без однорідних членів речення?»

 

ІV. Підсумок уроку

Продовжити речення:

Кожен народ, що дбає про своє сьогодення і майбутнє, знає…

Цей урок змусив мене замислитися над питаннями…

 

V. Домашнє завдання (на вибір)

1)    Виписати з вірша В.Самійленка «Українська мова» п’ять речень з однорідними членами, скласти твір-мініатюру (5-6 речень) про манеру спілкування, використовуючи звукові асоціації.

2)    Уявити ситуацію: у вашій родині відбувається обговорення питання про українську мову як рідну і національну. Скласти й записати полілог між членами родини. Використати звертання та однорідні члени речення. Дібрати заголовок.


Теги: Денисенко Л.В., однорідні члени
Навчальний предмет: Українська мова
Переглядів/завантажень: 260/20


Схожі навчальні матеріали:
Всього коментарів: 0
avatar