Головна » Українська мова

Нестандартні уроки мови «Морфологія. Іменник» у 6-му класі

Мета:  розширити знання учнів про іменник як частину мови, його граматичні ознаки, синтаксичну роль; формувати загальнопізнавальні вміння знаходити іменники у текстах, визначати їх роль у реченнях, навчити застосовувати засвоєний теоретичний матеріал на практиці; збагачувати словниковий запас учнів; формувати уміння бачити прекрасне у природі і житті людей.

Тип уроку: формування вмінь і навичок

Обладнання: класна дошка, підручник, схеми, орфографічний словник, фразеологічний словник

Очікувані результати:  

Учні повинні знати:

Морфологічні ознаки та синтаксичну роль  іменника, розрізняти назви істот і неістот, власні та загальні назви, їх правопис.

Учні повинні вміти:

Знаходити іменники в реченні, визначати їх морфологічні ознаки та синтаксичну роль, володіти навичками правопису іменників, використовувати іменники у мовленні.

Хід уроку

І Організація класу

1. Каліграфічна хвилинка

                                                 Щоб гарно вчитися була охота,

                                                хвилинка каліграфії маленьким патріотам.

В.О.Метелиця

К    к    Кк    Ко    ку    кр   ки

Корсунь і Канів…  їх кожен знає,

Хто нашу історію гарно вивчає.

Квітки, Комарівка, Кичинці, Кошмак –

Всім знайомі села: тут живе земляк.

(Учитель нагадує шестикласникам каліграфічне написання літери Кк   та інших буквосполучень).

ІІ  Актуалізація опорних знань

1. Лінгвістична гра «Естафета».

Для проведення гри дошку треба поділити стільки частин,стільки рядів учнів є у класі.

Розпочнемо наш урок із гри. Кожен ряд учнів одержує завдання зисати на дошці у колонку слово, що позначає:
1 ряд – назви дерев;
2 ряд – назви квітів;
3 ряд – назви птахів.

Кожен учень, записавши слово, передає крейду іншому із свого ряду. Перемагає той ряд, котрий найшвидше впорається із завданням і не допустить жодної помилки.

 

2 Розподільний диктант

Запишіть самостійні  частини мови в одну колонку, а службові – іншу.

Ліс, он, ім’я, би, земля, якщо, Андрій.

Підкресліть другу від початку літеру – вийде слово – частина мови, яку ми сьгодні будемо вивчати детальніше. (Ключ - іменник)

 

ІІІ  Оголошення теми і мети уроку

Іменник свою справу знає:

Всі предмети називає –

І великі, і не дуже,

Все, що хочеш, любий друже:

І людину, і тварину,

І малеьку їх дитину,

Всяку птицю іменує –

Імен йому не бракує.

Ліси, гори і долини,

Ріки, моря, океани,

Безкінечні земні далі,

Нагороди і медалі –

Всім дає він імена –

Праця ж бо його така.

Отже, як ви зрозуміли, сьогодні ми будемо працювати  над темою: «Іменник як частина мови: загальне значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль. Іменники-назви істот і неістот (повторення). Іменники загальні і власні. Велика буква і лапки у власних назвах.»

 

ІV Повторення, узагальнення та систематизація знань

1.  Асоціативний кущ (Робота зі схемою в групах)

Завдання: заповнити схему, навести приклади.

2. Творча робота.

Завдання: скласти усну розповідь на лінгвістичну тему «Іменник як частина мови» (спікери груп складають розповідь, решта шестикласників опрацьовують  в парах ).

 

V Актуалізація опорних знань учнів

1. Гра «Ти – мені, я - тобі»

Зразки запитань:

1. У якому розділі науки про мову вивчаються іменники?

2. Чому іменники належать до самостійних змінних частин мови?

3. Які слова називаються іменниками?

4. Що означають іменники?

5. Як розрізняються назви істот і неістот?

6. Чому іменники поділяються на власні і загальні?

7. Яку роль виконують іменники в реченні?

8. Чи можна будувати текс без іменників? Чому?

 

2. Робота з підручником

Вправа 128 с.75

Завдання:

 1.Списати текст, уставляючи пропущені закінчення іменників. Підкреслити однією лінією іменники – назви істот, а двома – назви неістот.

2. Дібрати синоніми до виділених слів: І варіант – мелодійний;

                                                                   ІІ варіант – утаємничений.

3. Лінгвістична казка «Власні і загальні назви іменників»

   Жили собі букви. Всі вони були малими. Жили-поживали і горя не знали.

    Та одного разу сталося так, що що деякі з букв захотіли стати Великими, щоб панувати над іншими. І почалася між літерами сварка, бо ніхто не хотів підкорятися іншим. І тоді взяла слово буква А, оскільки вона найстаріша і стоїть перша у ряду. Влна сказала, що сварок не повинно бути, а треба зробити все так, щоб усім було добре, щоб обійшлося мирно.

  От і вирішили:

- З великої букви будуть писатися прізвища,імена і по батькові, бо це для людини – одне з найголовнішого. Так?

- Так!

- Назви сіл, міст, річок, книг, кінофільмів писатимуться з великої літери, бо якщо місто не матиме назви, то воно ж не існуватиме.

  На цьому і порішили писати великі букви власних  назвах.

   Сварка закінчилась, живуть собі літери спокійно.

 А іменники і з великої, і з малої букви пишуться, тобто, за правилом.

4. Орфографічний практикум

- Що ви знаєте про написання іменників, що означають власні назви?  Як вони пишуться? (1 учень виступає з лінгвістичним повідомленням, підготовленим заздалегідь, наводячи приклади, 2-й учень записує власні назви на дошці, а решта дітей – у зошити)

VІ Закріплення вивченого

 

1. Вибірковий диктант

Завдання: 1. Виписати іменники – власні назви, підкреслити орфограми.

                  2. Визначити граматичну основу 1-го речення (усно).

Україна належить до найбільших держав Європи. За територією вона перевищує Францію, Іспанію, Швецію. (З підручн.) Реве та стогне Дніпр широкий, сердитий вітер завива. (Т.Шевченко) Готель «Дніпро »знаходиться на Європейській площі. Хлопці співали. Найцікавішою була пісня «Попід гаєм шлях, доріженька».   (І.Багряний)

 

2. Творче завдання (учні працюють у групах)

Завдання: скласти вірш, використовуючи слова: господиня, диня, вночі, курличучи.

Зразок  учнівського твору:

Прийшла осінь-господиня,

Зазирнула у двори,

Обізвалась жовта диня:

«Беріть мене у дари!»

    Ранками встають тумани,

    Холодно стає вночі,

   Журавлині каравани

  Линуть вдаль курличучи.

 3. Мовна гра  «Третє  зайве»

Завдання:

знайти у кожному  рядку зайве слово. Пояснити його значення.

1. Щастя, щасливчик, пощастило.

2. Здоровий, здоров’я, оздоровниця.

3. Спів, співати, співаки.

 

4. Лексична хвилинка

Завдання: пояснити значення фразеологізму «бити байдики», підібрати синоніми.

 

VІІ Підсумок уроку

1. Метод «Мікрофон».

Завдання:

продовжити речення: «Сьогодні на уроці я запам’ятав(ла), що іменник - …»

2. Оцінювання учнівських відповідей  відповідно до результатів засвоєного на уроці.

 

VІІІ  Домашнє завдання

Опрацювати п.13;

Високий рівень – скласти модель «Іменник як частина мови», написати твір-мініатюру «Ходить, ходить осінь гаєм…»

Достатній рівень – вправа 126 с.74 підр. (І – письмово, ІІ-ІІІ завд. - усно)

Середній рівень – вправа 129 (усно), індивід.картки

 

Тема:                                   Рід іменників.

Іменники спільного роду

Мета: поглибити знання учнів про іменник як частину мови, його значення, морфологічні ознаки;

систематизувати знання  про категорію роду іменника в українській мові; сформувати поняття про специфіку функціонування іменників спільного роду; розвивати вміння аналізувати мовний матеріал; збагачувати словниковий запас учнів; розвивати творчі  здібності шестикласників, їх усне та писемне мовлення;  виховувати 

Тип уроку: засвоєння нових знань

Форма уроку – урок-проект

Обладнання: схеми для лінгвістичних повідомлень,  картки  із завданнями, підручники, тлумачні словники, картки із текстами для вправи «Поетична синонімія»

Очікувані результати:  

Учні повинні знати:

Морфологічні ознаки та синтаксичну роль  іменника, іменники спільного роду

Учні повинні вміти:

Знаходити іменники в реченні, визначати їх морфологічні ознаки та синтаксичну роль, розрізняти іменники за родами, виділяти іменники спільного роду, вводити їх у своє усне і писемне мовлення

 

Хід уроку

І Організація класу

1. Каліграфічна хвилинка

                                                 Щоб гарно вчитися була охота,

                                                хвилинка каліграфії маленьким патріотам.

В.О.Метелиця

Р   р   Рр   Ро   Рі   Ра   кр

Щасливий, кому побувать довелось,

В краю, де в’ється красуня Рось

 (Вчитель нагадує шестикласникам каліграфічне написання літери Рр   та інших буквосполучень).

ІІ Перевірка домашнього завдання

(Деякі учні зачитують твір-мініатюру «Ходить, ходить осінь гаєм», 2 учні працюють на закритій дошці з картками)

Мій товариш ..ндрій ..олуб живе  в ..еркаській області. Він працює в редакції газети «..онячне коло». Проживає на вулиці імені..вана..ранка.

(Робота в парах. Взаємоперевірка учнями виконаної роботи біля дошки, оцінювання виконання д.з. )

ІІІ Актуалізація опорних знань

1. Робота в групах

Повтореня теоретичного  матеріалу

 

Скласти повідомлення на лінгвістичну тему за схемою:

 

2. Словниковий диктант

Завдання: записати слова,  підкреслити орфограму «Велика буква і лапки у власних   

                  назвах», визначити  рід іменників.

Гостинність, Молдова, товариство «Зоря», Кіровоградщина,  Ермітаж, університет,  Софійський собор,  трипільська культура, Закарпатська область,  ахіллесова п’ята, сирота.

3. Взаємоперевірка словникового диктанту. (Учні працюють в парах)

Проблемне запитання:

Чи визначили ви рід іменника «сирота»?

Чому  це завдання виявилося для вас складним?

ІV Оголошення теми  та завдань уроку. Мотивація навчальної діяльності

Для того, щоб дати відповідь на посталене запитання,  ми опрацюємо тему: «Рід іменників. Іменники спільного роду»

V  Сприймання й усвідомлення нового матеріалу

1. Пізнавльне завдання

 У  багатьох мовах світу (наприклад,  в англійській, турецькій, вірменській, китайській) іменники не мають ознаки роду. А в деяких інших іменники належать до інших родів. Наприклад, у німецькій  мові ніж – «дас мессер» - середнього роду, а ложка – «дер льоффель» - чоловічого роду.

Завдання:  завершіть оповідання, використавши наступне повідомлення.

 

Суперечка

 Якось у ресторані сиділи за обіднім столом три жінки:  українка, німкеня і вірменка. Раптом на підлогу впала ложка.

Ой! – вигукнула українка, згадавши давню прикмету. – Ложка впала – якась дама спішить до нас у гості.
 Чому дама? – здивувалась німкеня…

2. Робота в групах. (Методом «Прес» спікери груп висловлюють свою позицію)

3. Коментар дослідників (вдома 2 учні заздалегідь готували повідомлення)

   Кожному іменнику властива граматична категорія роду. У назвах людей і тварин за допомогою роду розрізняється стать і вік істот: хлопець – дівчина,  голуб – голубка – голубеня. Проте є багато назв тварин, у яких розрізнення родових іменникових форм відсутнє: оса, синиця, білка, жайворонок, короп. Це пов’язано з тим, що людина не мала потреби розрізняти стать таких істот.

    У назвах неістот рід не має реального значення, бо ми не можемо пояснити, чому одні іменники належать до певного роду: понеділок, середа, клен, береза, смуток, любов, захоплення.

       Крім жіночого, чоловічого та середнього роду іменники можуть належати до спільного роду: бідолаха, сирота, нероба, лівша. У реченні вони виступають то як іменники чоловічого роду, то як іменники  жіночого роду, наприклад: сирота Марійка, сирота Іван.

     Деякі іменники належать лише до чоловічого роду, але можуть позначати осіб чоловічої і жіночої статі: Валентина Іванівна – досвідчений  лікар.

 4. Закріплення отриманої інформації за підручником

 (Пентилюк М.І., Гайдаєнко І.В., Ляшкевич А.І., Омельчук С.А. Укр.мова  6 кл. – К.: Освіта. – 2006. – с.78, 84-85)

VІ  Усвідомлення здобутих знань у процесі практичної роботи

1. Виконання вправи 131 (с. 77)

Завдання: прочитати текст, дібрати заголовок (учні опрацьовують у групах 1-2 завдання)

2. Робота з тлумачним словником

(учні з’ясовують значення слова «репертуар» усно)

3.Робота по варіантах:

І в. – виписує із вправи  131 іменники чоловічого роду;

ІІ в. - виписує із вправи  іменники жіночого роду;

ІІІ в. - виписує із вправи  іменники середнього роду.

4. Виконання вправи 134 (усно),

 Прочитайте текст. Що нового ви дізналися про рід імен­ників? Зі словами в рамці складіть речення. Визначте їх рід.

Окрему групу становлять іменники — назви професій, посад і звань, характерних ознак людини, які мають здебільшого фор­му чоловічого роду, але передають значен­ня чоловічого та жіночого роду: інженер, ректор,    професор,   академік,   майстер, капітан, невдаха, непосида, листоноша. Реальне значення статі уточнюють у реченні узгоджувані з цими іменниками слова. Порівняйте: Листоноша чорно­брова носить вісточки-листи. Це був новий листоноша (І. Вихованець).

 

II. Поміркуйте, чому деякі іменники відносять до  спільного роду.(див. с. 84).

 

5.Методом «Ти – мені, я - тобі» виконання вправи 135 (опрацювання таблиці с.79)

 

І35. Розгляньте таблицю, запам'ятайте правила визначення роду в незмінюваних іменниках.

 

  1. Іменники — назви  

  осіб ма­ють рід

  відповідно до статі

  2. Іменники — назви

  тварин належать до чоловічого роду

 

3. Іменники — назви неістот належать до середнього роду

4. Іменники – географічні назви, назви газет, журналів належать до

роду, який має родова (загальна назва)

 

4. Іменники — географічні назви, назви газет, журналів належать до роду, який має ро-дова (загальна) назва

Незмінювані іменники

мосьє (він), конферансьє (він), мадам (вона), місіс (вона)

 

фламінго, поні, кенгуру (але: муха цеце жіночого роду)

 

трюмо, журі, кіно, метро, кашне

 

місто (воно) Тбілісі; річка (во­на) Міссурі; озеро (воно) Ері; газета (вона) «Дейлі Експрес», острів (він) Хокайдо

 

П. Складіть 2—3 речення з незмінюваними іменниками. На ос­нові таблиці побудуйте розповідь про рід незмінюваних імен­ників, використовуючи свої приклади.

6. Розподільний диктант

Завдання: 1.Визначте, до якого роду належать подані іменники. Запишіть їх у три колонки:

а) іменники чоловічого роду;

б) жіночого роду;

в) середнього роду.

Осінь, світло, слух, сіно, сорока, семестр, образа, одруження, одяг, сатира, сміття, скатерть, салат, суцвіття, сажа, орган, сховище.

2. Із других букв повинні скластися слова, пропущені у прислів’ї «… ховається від роботи, як …»

3. Які лексичні значення мають слова слух, орган?

4. Змінивши наголоси у словах сорока, образа, утворіть словосполучення.

7. Хвилинка для відпочинку «Усміхніться»

Учителька. Чому іменник «яйце» середнього роду?

Учень. Бо ми не знаємо, хто з нього вилупиться – півник чи курочка.

 

V Закріплення вивченого

1. Творчий диктант

Завдання: замінити  іменниками спільного роду подані словосполучення.

Синонім до  слова «ледар». (Нероба)

Людина, яка говорить багато і беззмістовно. (Базіка, пустомеля)

Роботяща, працьовита людина. (Трудяга)

Неуважна людина. (Роззява)

Дитина, яка росте без батьків. (Сирота)

Пихата людина. (Задавака)

Службовець пошти, який розносить кореспонденцію адресатам. (Листоноша)

Додатково: розібрати два іменники спільного роду за будовою. (для учнів достатнього рівня)

Навести власні приклади іменників спільного роду. Увести їх у самостійно складені речення.  (для учнів високого рівня)

2. Творча робота «Поетична синонімія» (Діти працюють в групах)

Завдання: учні одержують віддруковані поетичні фрагменти, у яких на місці вжитих автором слів у дужках подано кілька синонімів, що з цими словами перебувають у одному синонімічному ряду.  Необхідно швидко і правильно встановити вжите автором слово.

Текст №1

Вигріваються на сонці

Осокори у (тузі, смутку, журбі),

А дуби, мов полководці,

Вийшли з вітром на (дуель, двобій, поєдинок)

Відповідь

Вигріваються на сонці

Осокори у  журбі,

А дуби, мов полководці,

Вийшли з вітром на двобій.

 

Текст №2

А вітер завихриться в вітах,

Дерева гойдне  - і в ту ж (секунду, хвилю, мить)

Із жалем за втраченим літом

Обірване листя (лине, летить, кружляє).

 

 

Відповідь

А вітер завихриться в вітах,

Дерева гойдне  - і в ту ж мить

Із жалем за втраченим літом

Обірване листя  летить.

Текст №3

Осінь в саду (розхлюпалася, розіллялася, розлилася),

Осінь, як повінь червлена,

Вишня в багрянець (прибралася, нарядилася, одяглася),

Мов молода наречена.

Відповідь

Осінь в саду  розлилася,

Осінь, як повінь червлена,

Вишня в багрянець одяглася,

Мов молода наречена.

VІ  Підсумок уроку

1. Метод «Незакінчене речення».

Завдання:

продовжити речення: «Сьогодні на уроці я  не знав(ла), а тепер знаю…»

2. Оцінювання учнівських відповідей  відповідно до результатів засвоєного на уроці.

 

VІІ  Домашнє завдання

Опрацювати п.14;

Високий рівень – скласти  невелику розповідь «Мої домашні обов’язки», скориставшись одним із запропонованих початків.

1) Я зневажаю нероб і змалку допомагаю мамі в домашньому господарстві…

2) Кажуть, з ким поведешся, того й наберешся. Мій товариш – трудяга: вчиться добре і батькам допомагає. Я в усьому беру з нього приклад…

3) Мій дідусь не здобув освіти, бо мав важке дитинство. Він – самоучка, але, здається, немає такого, чого б він не вмів. Про таких кажуть: на всі руки майстер. Я теж не хочу вирости білоручкою і охоче допомагаю батькам…

Достатній рівень –  скласти 4-5 речень зі словами, що вживаються лише в чоловічому роді, але можуть позначати і осіб жіночої статі. (Зразок: Моя мама – спеціаліст вищої категорії.)

Середній рівень – вправа 136 с.80


Теги: Федосій Л.В., іменник
Навчальний предмет: Українська мова
Переглядів/завантажень: 712/40


Схожі навчальні матеріали:
Всього коментарів: 0
avatar