Головна » Українська мова

Не з дієприкметниками

 Мета: поглибити знання школярів про способи творення дієприк­метників, зокрема про префіксальний спосіб; сприяти зміц­ненню навичок правопису дієприкметників з часткою не разом і окремо та позначати відповідні орфограми, з’ясо­вувати їх за допомогою орфографічних правил; формувати загальнопізнавальні вміння правильно писати дієприкмет­ники з вивченою орфограмою; розвивати творчі вміння аналізувати, порівнювати, конструювати мовні явища,висувати гіпотези,робити висновки; за допомогою мовленнєво-комунікативного дидактичного ма­теріалу виховувати у школярів почуття прекрасного, повагу до видатних людей міста, природних  і духовних наддбань рідного краю.

Культура мовлення і стилістика: використання в мовленні  дієприкметників.

Міжпредметні зв’язки: історія Полтавщини, література поетів Полтави та Карлівки

Тип уроку: урок формування практичних умінь і навичок.

                                                 ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент.

ІІ. Оголошення епіграфа уроку й  робота з ним.

                                                                                                                «Той, хто по-справжньому

                                                                                                                   шанує і знає свою малу

                                                                                                                  батьківщину, з  усіх поглядів

                                                                                                                  справжня людина »

                                                                                                                                                            О.Хало    

                                                              

ІІІ.Генералізація знань(перевірка раніше засвоєних знань і умінь для роботи з новою темою).

Творче спостереження. Текст.

1.«Без сім’ї (не) має щастя на землі», - твердить українське прислів’я. Ми (не)уявляємо життя без рідних людей, які завжди готові зігріти нас теплом і (не) зміряною ласкою, допомогти й розрадити. Яких би життєвих (не)вдач людина (не ) зазнала, які б (не) згоди на( не) озорих  шляхах її (не) чекали, -  завжди вона знайде прихисток і розраду в Карлівці, де її підтримають і зрозуміють. (Діана Штепа)

Завдання для учнів:

1.Проведемо спостереження:знайдіть і випишіть у стопчик  слова з не, визначте частину мови. Визначте орфограму.

2. Згадаймо правила вживання  не з іменниками, прикметниками, дієсловами.

3.Що таке дієприкметник?

4. Назвіть ознаки яких частин мови,що ми розглянули, має дієприкметник.

5.Як бачимо,частка не також вживається з дієприкметниками.

4.Постановка проблемного питання.

- ЧИ МОЖЕМО МИ СКАЗАТИ,ЩО НЕ З ДІЄПРИКМЕТНИКАМИ ПИШЕТЬСЯ ЗА ПРАВИЛАМИ  ВЖИВАННЯ НЕ З ПРИКМЕТНИКАМИ І ДІЄСЛОВАМИ?

- Висловлення  дітьми гіпотез (метод «Мозковий штурм»).

- Учні разом з учителем формулюють навчальну проблему, а через неї - тему і мету.

5.Повідомлення теми та мети уроку. Мотивація (сфокусувати учнів на проблемі). Очікування (щоб шлях був простіший,треба визначити,чого очікують діти)

- Висловіть свою думку. Можна почати із слів: «Від цього уроку я очікую уміти(знати,цінувати)…декілька учнів.

-  Робота над гіпотезами, висловленими учнями.

-  Робота з різними джерелами інформації (підручник, Укр. правопис).

(вичення теоретичного матеріалу) - С.159.

6.Творче застосування та здобування знань,засвоєння способів діяльності шляхом вирішення проблемних питань, побудованих на основі  раніше засвоєних знань і умінь.

Робота з підручником - Вправа 278.
Спишіть речення, знайдіть дієприкметники, поясніть правопис.

ФІЗКУЛЬТХВИЛИНКА

     Метод «Естафета»

Учитель:Карлівка, це не тільки отчий дім, це духовні наддбання наших предків.

1.Пісня- це (не)від’ємна частина життя карлівчан. 2. Заворожують зі сцени  Будинку культури неповторні голоси колективу ветеранів. 3.Непересихаючим джерелом любові до рідної землі є музика заслуженого діяча України Олексія Івановича Чухрая.

Завдання в групах (для візіалів, аудіалів, кінестетиків)

1група. Щоб збагнути душу народу Карлівщини, треба глибоко зануритись у (не)повторний світ літератури. Вік прихильників творчості Володимира Анатолійовича Слєпцова (не) обмежений, бо його вірші із задоволенням читають і дорослі, і малі. Неписаною традицією стало свято «Воскресни, писанко», котре проводиться на другий день Пасхи в Карлівці.

2 група. Творчість юної поетеси, випускниці першої школи, (не )наповнена  сумом розлуки з містом, а оптимізмом, теплим літом і весняним вінком пісень.

Напевно, мало ким залишилися (не )прочитані в дитинстві «Живі камінчики» Анатолія Григоровича Михайленка. З упевненістю можна сказати,що талант співу в карлівчан (не )позичений, а власний.

3група.Немає в нашому місті ніким (не )доглянутих пам’ятників чи братських могил. Пам’ятний знак жертвам Чорнобиля, установлений в 1997 році, нагадує нам про (не)загоєні рани. (Не)вшанованих героїв не залишилося: прізвища всіх полеглих викарбовано на меморіалі біля міського парку на вулиці Леніна.

- Вправа 284 - «Встанови відповідність».

- «ТАК/НІ»(учитель читає речення і твердження)

- «Я- творець» (поширити подані словосполучення з дієприкметником залежним словом)

- «Я - садівник» (скласти речення про озеленення центру Карлівки)

- «Я - архітектор»( створити асоціативне гроно - «Рідне місто у майбутньому»)

7.Узагальнення досліджуваного на уроці та обговорення гіпотез.

Загальний висновок щодо проблемного питання, запропонованого на початку уроку.

Кінестетики: побудова структурної схеми про не з дієприкм.

Аудіали - спілкування: Яке значення мають ці знання і де їх можна використати?Що було легше?А що важко було в роботі?

Візіали: опишіть за допомогою асоціативних слів: що для вас є відкритий урок і співпраця з чужим вам учителем?(пояснення див. у Додатку 1 )

8.Підсумок уроку. Контроль за результатами навчальної діяльності, здійснюваний учителем і учнем. Оцінка навчальних досягнень.

9. Домашнє завдання: Опрацювати теоретичний матеріал, П. 25,

                 Написати твір - мініатюру «Коли мене захоплює моє місто Карлівка?»

 

Додатки:

Додаток 1

Кулинич Олена Сергіївна, Карлівська ЗОШ І-ІІІ ступенів №1, м. Карлівка, Полтавської області: Опис досвіду проведення уроків з використанням  принципу індивідуалізації навчального процесу як основи активізації пізнавальної       діяльності учнів

Педагогічне кредо:  «У серце увійде    тільки те,що йде від серця».

                                   (Жан-Жак Руссо)

                   Метою мого досвіду є формування національно-мовної особистості, яка спроможна критично осмислити інформацію й дати їй оцінку; створення  умов для практичного застосування комунікативних умінь і навичок у життєвих ситуаціях.

                   Актуальність же досвіду базується на взаємодії; забезпечує можливість кожній дитині розкрити «людину в собі»; сприяє досягненню власної мети учня через самостійну  та групову діяльність; дозволяє  гарантувати досягнення певного стандарту освіти; дає можливість дитині оволодіти методом праці та осмислити шлях реалізації проблеми; робить можливим оригінальний підхід до побудови структури сучасного уроку української мови та літератури.

                   Наукова основа досвіду базується на психологічній теорії педагога США Джона Дьюї, на дослідженнях російських вчених-практиків М.А.Поташника, Л.М.Толстого, К.Д.Ушинського, на наукових працях українських педагогів В.О.Сухомлинського,О.І.  Пометуна. Особливої уваги, на мою думку, заслуговує праця І.П.Підласого, доктора педагогічних наук, «Зміцнюємо теоретичні знання» та тренінг Ірини Хроменко «Як пристосувати учительські методики до індивідуально-психологічних особливостей школярів»).

У своїй роботі дотримуюсь таких принципів: виховання навчання, орієнтації на успіх, діалогічності та співпраці.

                     Характеристика досліджуваної проблеми. Поняття індивідуалізації виражає  складне  явище педагогічного процесу. У „ Педагогічній енциклопедії ” індивідуалізація визначається як „... організація учбового процесу, при| якій вибір способів, прийомів, темпу навчання враховує індивідуальні відмінності учнів, рівень розвитку їх здібностей до учіння". Проте часто зустрічається використання термінів і "індивідуалізація", і "диференціація" як синонімів. Так, в одному й тому ж значенні говорять про індивідуальний і диференційований підхід до учнів на уроці. Термін "диференціація" часто  вживається в значно вужчому сенсі, а саме: як розділення школи на потоки, іноді навіть як формування спеціальних шкіл і класів. Приблизно так тлумачить це поняття Є.С. Рабунський.

     Теорія та практика індивідуалізації навчального процесу

  1.    У процесі взаємодії вчителя і учня, індивідуального підходу до нього вважаю, необхідно враховувати інтелект, темперамент, пам’ять, увагу, сприйняття, особливості мовлення. Майже всі ці психо - фізіологічні особливості залежать від того, яка з півкуль головного мозку домінуюча. Мова йде про ліво - і правопівкульний інтелект.

    Учень з лівопівкульним інтелектом – логік (класифікує за істотними ознаками) і аналітик (аналізує й деталізує). Він має алгоритмічне, символічне, схематичне мислення. Умовно цих дітей називають «мислителями». Вони гарно сприймають матеріал, що викладений чітко, деталізовано, логічно. Тому таким школярам даю завдання із використанням схем, таблиць, правил, вправи на аналітичне мислення.

     З домінуванням у школяра правої півкулі психологи пов’язують здатність дитини до малювання й сприйняття гармонії форм і кольору. Ці діти мають музичний слух, артистичність, мрійливість; добре розвинена уява. Умовно їх називають «художниками». Таким учням краще подавати інформацію візуальними засобами (навчальні фільми, презентації, ілюстрації до творів).

   Найбільш важливий у сучасній освіті спосіб сприйняття учнем навчального матеріалу - індивідуальний стиль навчання, що повністю залежить від інтелекту. Та людина, яка найкраще сприймає  матеріал через споглядання малюнків або друкованих знаків, має візуальний стиль навчання (візуал); той, хто найкраще навчається через звук (музику чи бесіду), має слуховий стиль навчання(аудіал); той, хто успішно навчається в русі, пізнає через дотик, має кінестетичний стиль навчання (кінестетик).

    Картина особистісно орієнтованого начання буде незакінченою, якщо учитель не пам’ятатиме про темперамент школярів (сангвініки, холерики,   флегматики, меланхоліки). Головне - потрібно не придушувати темперамент, а вчитися керувати ним.

   2а. Візуал любить спостерігати, розглядати, зазвичай, мало читає. Тому таким дітям більше уваги приділяю розвитку його комунікабельності та мови. Із цією метою використовую на заняттях метод «Читання тексту з позначками», «Спрямоване читання (« про себе » - для того, щоб знайти відповідь на запитання), «Аналіз художнього твору».

       У навчанні аудіала  найкраще спрацьовують усі словесні методи: діалог, бесіда, розповідь учителя, лекція.

       Кінестетик сприймає світ через дотики, рухи. Такий учень найкраще навчається в русі, тому йому важко всидіти на місці. Як наслідок, кінестетик має проблеми з поведінкою. Тому такій дитині часто доручаю бути асистентом: виходити до дошки, щоб перевірити вправу чи щось записати, також роздати або зібрати матеріали. Таким чином втримується увага кін естетика, а значить, ефективність сприймання матеріалу підвищується. Також пропоную рухливі ігри ( метод «Інсценізація»).

   2б. Готуючись до уроків, у навчанні учнів-лівопівкульників використовую такі методи навчання, які потребують логічного та аналітичного мислення: алгоритми, «Діаграму Вена» (спільне і відмінне в образах, явищах), «Павутинку дискусії», «Прес», «Мозковий штурм», «Знайди відмінність», «Займи позицію», «Встанови відповідність» та ін.

     «Художникам» краще засвоїти матеріал за допомогою фантазії та уяви. Тому тут вважаю потрібним застосовувати метод асоціацій, створення асоціативних малюнків, ланцюжків тощо. Особлива увага надається створенню символів. Наприклад, пан- зло, Хуха - Моховинка - захисник людини, коми при звертаннях - стіни фортеці.

      Стиль навчання  та інтелект вивчаю з діагностування, яке проводить на початку 5 класу шкільний психолог.

      Активізація пізнавальної діяльності учнів.

       Ключовою проблемою у вирішенні завдання підвищення ефективності і якості навчального процесу, уважаю, є активізація знань учнів.

    Активними методами навчання слід називати ті, які максимально підвищують рівень пізнавальної активності школярів, спонукають їх до старанного учення. Це демонструє технологія проблемного навчання, яка реалізується через систему прийомів: постановки проблемного завдання, аналізу, дослідження мовного матеріалу, висловлювання гіпотез, перевірки припущень, формування висновку  та узагальнень (як колективно, так й індивідуально –  під час виступу, на самостійній (контрольній) роботі з текстовими завданнями). Організовую роботу учнів так, щоб частину нових завдань вони добули самі, повідомляється лише мета. Так у школярів набувається  досвід самостійного пояснення нового матеріалу. Діти вчаться шляхом спостереження й обговорення вирішувати проблемне питання, поставлене мною на початку уроку.

Намагаюсь, щоб ці прийоми формували дослідницькі уміння, активність та ініціативність учнів; допомогли розвинути в них уміння вільно говорити; логічно, аргументовано висловлювати думку, як в усній, так і в письмовій формі. У результаті, майбутні випускники (працюю з 9,11 класами) повинні набути максимальної мовної та комунікативної компетентності для складання ДПА і ЗНО.

     Отже, активізую навчальну діяльність:

ü  через індивідуальний підхід до учня з урахуванням темпераменту,   інтелекту та стилю навчання;

ü за допомогою методів  та прийомів проблемного навчання;

ü дотримуючись в дидактичних матеріалах соціокультурної лінії (краєзнавчий матеріал).

Таким чином, активізація пізнавальної діяльності дає змогу протягом усього життя  набути найважливіших компетентностей, формує гармонійно розвинену особистість.

  Модель випускника школи:

Сформовано

 -  уміння жити в суспільстві

 -   почуття  впевненості в собі

Уміє

-  приймати рішення й нести за нього відповідальність

- компетентно висловлюватись

  Усвідомлює

-         необхідність вчитися все життя

Практика індивідуалізаціі навчально-виховної взаємодії в роботі з   обдарованими та творчими дітьми

ü Завдання: пошук талановитих дітей  та створення умов для  їх всебічного розвитку.

ü Робота гуртка «Юний журналіст». Участь у Національному конкурсі шкільних газет.

ü Результативність: Участь у Міжнародному літературному симпозіумі «Блакитні вежі золотого слова», перемоги у Всеукраїнських олімпіадах з української мови та літератури, Міжнародному  конкурсі знавців української мови імені Петра Яцика, Всеукраїнському конкурсі  дитячої творчості «Очима дитини про бюджет країни»  (ІІ етап та призери ІІІ етапу).

 


Теги: написання не, Кулинич О.С., дієприкметник
Навчальний предмет: Українська мова
Переглядів/завантажень: 743/164


Схожі навчальні матеріали:
Всього коментарів: 0
avatar