Головна » Українська мова

Модульно-блочне вивчення прикметника

Тема. Прикметник

Модуль 1. Загальна характеристика прикметника

Семантичні особливості.
Морфологічні ознаки.
Синтаксична функція.

Модуль 2. Семантичні групи прикметників

2.1. Якісні.

2.2. Відносні.

2.3. Присвійні.

2.4. Відносно – якісні.

2.5. Присвійно – відносні.

Модуль 3. Відмінювання прикметників

3.1. Тверда і м’яка група.

3.2. Повні і короткі.

Модуль 4. Правопис прикметників

4.1. Складні прикметники.

4.2. Не з прикметниками

 

Модуль 1. Загальна характеристика прикметника

Семантичні особливості

 Предмети об’єктивної дійсності завжди виявляють себе через свої ознаки, якості, властивості.

Прикметник - це частина мови, що виражає статистичну ознаку предмета і сполучається з іменником, узгоджуючись із ним у роді, числі, відмінку. Відповідає на питання : який? яка? яке? які? чий? чия? чиє? чиї?

 

   Прикметник становить собою іменну частину мови, але має своєю семантичною основою не предмет,  а ознаку предмета.

 

Морфологічні ознаки.

 

      Оскільки прикметники називають ознаку предмета, то він має ті ж граматичні  значення, що й іменник: рід, число, відмінок. Але ці категорії для прикметника не самостійні, а залежать від іменника, з яким прикметник узгоджується. Засобом вираження роду, числа, відмінка у прикметника є закінчення (флексія).

 

[Горизонтальный свиток: Подарунок фараона Перший в історії людства фломастер був винайдений у Давньому Єгипті. Це письмове приладдя у вигляді мідної ручки зі вставленою у неї свинцевою загостреною трубочкою було виявлено у гробниці Тутанхамона. Всередині трубочки знаходилася тростинка, що заповнювалася чорнилом, яке просочувалося по волокнах стебла, накопичуючись на загостреному кінці. Під час письма чорнило залишало чіткий слід на папірусі. Із журналу] Це цікаво…

 

Випишіть із тексту прикметники з іменниками, вкажіть їх рід, число, відмінок. 

 

Синтаксична функція.

   У реченні прикметник найчастіше виступає як означення, що є його основною синтаксичною роллю. Значно рідше прикметник виступає як іменна частина складенного присудка

Перевір свої знання:

Дати визначення прикметника.

Назвати його морфологічні ознаки .

Синтаксична роль.

 

Модуль 2. Семантичні групи прикметників

 За характером ознаки, яку виражають прикметники, морфологічними і словотворчими особливостями вони поділяються на:

2.1. Якісні.

Ознаки

Приклади

приєднують прислівник із значенням міри або ступеня вияву ознаки (мало, надто, надзвичайно, трохи)

відомий, трохи відомий,

мало відомий

вступають у антонімічні відношення

свіжий- черствий, великий- малий

утворюють якісно - означальні прислівники або іменники з узагальненим значенням прикмети

чуйний, чуйнодобрий, добро

утворюють ступені порівняння

білий, біліший, найбіліший

за допомогою суфіксів зменшеності і збільшеності та префікса пре- утворюють похідні прикметники

тонкий- тонесенький, тонюсінький;

здоровий- прездоровий

окремі прикметники можуть мати коротку форму

(ясен, весел, певен).

 

   Проста форма вищого ступеня твориться додаванням до основи якісного прикметника суфіксів  –ш  ( -ч), -іш.

    Крім суфіксального вищий ступінь порівняння прикметників може утворюватися засобом суплеції (гарний – кращий )

   Складена форма вищого ступеня порівняння утворюються за допомогою додавання до прикметника слів більш - менш.

    Проста форма найвищого ступеня порівняння утворюється за допомогою додавання до прикметника вищого ступеня префікса най-

    Складена форма найвищого ступеня порівняння утворюється за допомогою додавання до прикметника слів найбільш, найменш, а також додаванням до прикметника вищого ступеня слів від усіх (за всіх), над усе.

    Для посилення вживаються при формах найвищого ступеня прикметників частки що і як; пишуться з прикметником разом.

2.2. Відносні.

Виражають  ознаки:

 за призначенням предмета,
за належністю організації чи установі,
за матеріалом,
за просторовими і часовими ознаками,
за відношенням до вимірів предметів.

 

2.3. Присвійні.

Означають приналежність предмета особі або істоті від назви якої утворені і відповідають на питання:  чий? чия? чиє?

Творяться:

Від  іменників назв осіб і тварин  за допомогою суфіксів -ів (їв), -ин     (-ін): товаришів, Сергіїв, братів, ведмедів.
У називному та знахідному відмінках однини чоловічого роду прикметники мають коротку форму:  дідів, сестрин, соловейків.

 

Відносно – якісні.

   Вживаються здебільшого у переносному значенні (залізна воля, золоте серце). Набування значення якості залежить від іменника, з яким сполучається прикметник. Найчастіше вживаються у художньому стилі

 

Присвійно – відносні.

  В українській мові є прикметники, що поєднують значення відносних і присвійних прикметників.

Творяться:

Від  назв людей за допомогою суфіксів –ськ, -цьк: батьківський, козацький, офіцерський.
Від  назв тварин за допомогою суфіксів -ач, -яч, -ин, -ін, -ов, -ев: орлине крило, заячий хвіст, горобиний, вольний.

Перевір свої знання:

На які розряди за значенням поділяються прикметники?

Які ступені порівняння мають якісні прикметники? Як вони утворюються?

Які ознаки виражають відносні прикметники? 

Як творяться присвійні прикметники?

 

 

Утворіть вищий і найвищий ступені порівняння прикметників. Доберіть антонімічну пару.

  Старий, низький, дужий, холодний, добрий, кислий, тонкий, гіркий, гарячий, симетричний, свідомий, контрастний, дорогий, активний, вузький, далекий, дешевий, великий, гарний.

Модуль 3. Відмінювання прикметників

3.1. Тверда і м’яка група.

   За характером кінцевого приголосного основи та відмінкових закінчень прикметники поділяються на дві групи – тверду й м’яку.

 До твердої групи належать:

якісні та відносні прикметники, що мають основу на твердий приголосний і у називному відмінку однини чоловічого роду закінчуються на –ий: східний, косий, тямущий.
присвійні прикметники із суфіксами –ів ( після голосного та апострофа –їв), -ин із нульовим закінченням: Андріїв, доччин, нянин.
усі короткі форми прикметників: винен, здоров, рад, ясен.

До м’якої групи належать:

відносні прикметники, що мають основу на м’який приголосний –н – і в Наз.відм. однини чол. роду закінчуються на – ій (після голосно-        го – їй): верхній, ранній, середній.
усі прикметники на – жній, - шній, що походять від прислівників: внутрішній, справжній.
відносні прикметники з основою на – й: безкраїй та синій.

Тверда група

однина                                                        множина

     чол.рід              середн.рід           жін.рід

Н.  далекий            далеке                 далека                  далекі

Р.  далекого           далекого             далекої                 далеких

Д.  далекому         далекому            далекій                  далеким

Зн. далекий            далеке                 далеку                  далекі(-их)

Ор. далеким           далеким              далекою               далекими

М. на далекому     далекому(-ім)      далекій                далеких

М’яка група

однина                                                        множина

     чол.рід              середн.рід           жін.рід

Н.  синій                синє                     синя                    сині

Р.  синього             синього               синьої                 синіх

Д.  синьому           синьому               синій                   синім

Зн. синій(ого)        синє                      синю                   сині(їх)

Ор. синім               синім                   синьою                синіми

М. на синім(ому)   синім(ому)          синій                   синіх

3.2. Повні і короткі.

прикметники

приклади

повні:

стягнені

нестягнені

зелений, повний

синє, червоне

синєє, червонеє

короткі

зелен, повен, красен

 

Перевір свої знання: 

На які групи поділяються прикметники при відмінюванні?

Провідміняйте по одному прикметнику кожної групи.

 

Модуль 4. Правопис прикметників

4.1. Складні прикметники.

Разом пишуться складні прикметники,

утворені від складних іменників, що пишуться разом: лісостеповий, теплообмінний;
утворені від сполучення іменника та узгоджувального з ним прикметника: загальноосвітній, східнослов’янський;
з другою дієслівною частиною: волелюбний, машинобудівний;
першим компонентом виступає прислівник: важкохворий, загальнодержавний;
першою частиною  яких є числівник, написаний літерами: двадцятиповерховий, семиразовий;
утворені з двох неоднорідних прикметників: поперечношліфувальний.

Через дефіс пишуться складні прикметники,

утворені від складних іменників, що пишуться через дефіс: дизель – моторний, соціал – демократичний;
утворені з двох чи більше прикметникових основ, які не підпорядковані одне одному: аграрно – сировинний;
в яких перша частина закінчується на – ико (іко): історико – культурний;
з першою частиною військово -, воєнно - : військово – спортивний;
які означають колір, якість чи відтінок: сіро – голубий, молочно – білий (але жовтогарячий);
назви проміжних сторін світу: південно – східний;
першим компонентом яких є числівник, написаний цифрами: 25 – річний.

[кабаки 009]

  Випишіть спочатку прикметники, які пишуться разом, а потім – через дефіс. Поставте наголос.

  Науково/технічний, вісімнадцяти/градусний, рожево/золотий,  буряко/збиральний, темно/шкірий, індо/європейський, військово/повітряний, єдино/кровний, ткацько/обробний, ветеринарно/зоотехнічний, радіо/фізичний, лужно/кислотний, біло/сніжний, широко/доступний, ремонтно/будівельний,червоно/гарячий.

4.2. Не з прикметниками

Разом

Окремо

Якщо прикметник без частки, яка стала префіксом, не вживається: негарний

Коли наявне  протиставлення: не глибокий, а мілкий

Слово можна замінити близьким за значенням словом (синонімом): нешвидкий (повільний)

Частка  не з прикметником у функції присудка: Ця річка не широка.

У складі префікса недо-, що надає значення неповноти якості: недороблений

До поданих слів додайте частку не і побудуйте з ними речення так, щоб в одному випадку писалася разом, в інших – окремо.

 Активний, благонадійний, дозрілий, дружній, людяний, вимушений, близький, захищений.


Теги: Прикметник, Бондаренко А.Ю.
Навчальний предмет: Українська мова
Переглядів/завантажень: 120/18


Схожі навчальні матеріали:
Всього коментарів: 0
avatar