Головна » Українська мова

Лексикологія й принципи українського правопису. Урок з української мови для 10 класу

Мета: Систематизувати й поглибити знання учнів з лексикології та орфографії, розвивати навички пояснення й обґрунтовування найскладніших орфограм та пунктограм, здійснювати лексичний аналіз слів, навички роботи із словниками та додатковою літературою; виховувати потребу в удосконаленні орфографічної грамотності; прищеплювати почуття гордості за свою мову, державу, виховувати почуття патріотизму.

Тип:   урок – практикум.

Обладнання: тлумачний словник, портрет Н.Грушевського, В.Винниченка, Т.Шевченка, музичний супровід.

Міжпредметні зв’язки:  історія, література.

 

Хід уроку

                                                                                         Епіграф

                                                                                           Об’єднаймося ж, брати мої.

                                                                                                            Т.Шевченко

Організація уроку.
Оголошення теми й мети уроку.

 

Учитель:            Урок української мови. Щоразу саме на цьому уроці ви пізнаєте щось    нове і цікаве, мандруючи стежинами великої країни Граматики. А говоритимемо сьогодні про Україну та її національну символіку, поглиблюючи свої знання з лексикології, орфографії та пунктуації та розвиваючи творчі здібності. Саме слова Великого Кобзаря стануть епіграфом нашого уроку «Об’єднаймося ж, брати мої».

 

Запишіть у зошити.

                                 

                                   22 січня вся Україна святкувала 92 річницю з Дня Соборності України, (а щоб поглибити свої то знання) ми й звернемося до таких предметів як історія та література. Тож допомагатимуть мені історики, мовознавці та лінгвісти.

                                   Отже, зробимо ще один крок в країну прекрасну, країну чудову, що нас так чекає й збагачує мову.

                              

                           (На дошці висить «художнє дерево» з листочками).

 

Учитель:            Перед вами «художнє дерево» на листочках якого записані слова.  Їх треба об’єднати в речення, а речення в строфу.

Робота в

зошитах:           («Любив Вкраїну він душею і зрадником не був для неї…»).

 

Питання до класу:

Хто автор цих слів? (В.Сосюра)
Про кого йдеться мова? (про І.Мазепу)
А що вам відомо про нього? Давайте звернемося до істориків, можливо вони дадуть коротку історичну довідку.

 

Історик (1):                    Історична довідка.

   І.Мазепа вважав себе монархом України, про що свідчить напис на його печатці. Одержав добру освіту; закінчив  Києво-Могилянську колегію, а потім Єзуїтську школу у Варшаві. Блискуче володів латинню та кільканадцятьма іноземними мовами. Тримав гетьманську булаву понад 20 років (1687-1708рр.).

 

Учитель:                  Так, саме Іван Мазепа мріяв об’єднати Лівобережну і Правобережну Україну. Але не судилося, бо не зрозумів його народ. Ці мрії здійснилися майже через 200 років, а саме 22 січня 1919 року.

   Отже, сьогодні ми працюємо в групах. Кожна група займалася пошуковою й дослідницькою роботою. Керівники груп відкривають рубрику «Це цікаво знати» й записують на дошці свою інформацію, а один із групи розкаже монологічне висловлювання про розділи науки про мову.

 

 Мотивація навчальної діяльності.

 

1. Операційно – пізнавальний етап.

 

(Працюють керівники груп)

Історик:                  22 січня 1919 – День Соборності України.

записує                      24 серпня 1991 – День Незалежності України.

речення з                   22 січня 1919 року у Києві на майдані біля Софійського собору 

однією із дат            було проголошено Акт злуки Української Народної

                                   Республіки і Західноукраїнської Народної Республіки, після

                                  якого ЗУНР дістала назву Західна область УНР і повну 

                                  автономію.

 

Мовознавець:       Уперше  назва «Україна» з’явилася наприкінці дванадцятого

пояснює всі              століття в Іпатіївському літописі від 1187 року у зв’язку зі

орфограми               смертю в Переяславі князя Володимира Глібовича.

 

 

Лінгвіст:                             Тризуб має такі тлумачення:

дає лексичне         - державна влада;

значення слова     - християнська церковна емблема;

                                  - геометричний орнамент;

                                  - стилізована квітка, трисвічник;

                                  - символ блискавки.

 

Учитель:                - А яке значення вкладалося в тризуб?

 

Відповідь:              Єдиної відповіді немає. Одні вважають, що він уособлював три стихії: повітря, воду й землю. Інші переконані, що тризуб – це обожнене рибальське знаряддя або стилізоване зображення сокола. Але вчені сходяться в головному: тризуб символізує владу.

Дякую.

                                  - А коли ж тризуб з’явився в Україні?

 Відповідь:             В Україні з’явився тризуб у листопаді 1917 р. на печатках у ділових паперах УНР.

                                  - А в наш час, коли Україна стала незалежною?

Довідка:                  - 19 лютого 1992 року Верховна Рада України постановила затвердити «тризуб» як малий герб, вважаючи його головним елементом великого Герба України.

 

2. Монологічне висловлювання про лексикологію, орфографію та пунктуацію під рубрикою «Із історії життя термінів».

 

Лінгвіст про          Лексикологія з грецької «lexic» - слово,  «logos» - вчення. лексикологію        Це розділ науки про мову, який вивчає лексичний склад мови.  

                                  Лексика, як наука про мову вивчає лексичне значення слів. ЛЗС можна знайти в тлумачному словнику. У лексикології слово має ще назву «лексема». Як лінгвістичний термін «лексема» - це слово-тип, структурний елемент мови, словникова одиниця з усіма формами й значеннями. Слово як основна мовна одиниця має пряме і переносне значення, бувають однозначні і багатозначні.

 

Історик про          Спочатку я б хотів(ла б) звернутися до історичної довідки й

орфографію          сказати, що слово  «орфографія» теж прийшло з грецької мови, у якій «орфо» означає «прямий», «справедливий», згідний із законом, а «графо» - пишу. Отже, пишу згідно із законом, а таким законом у граматиці є правило.

                                (Можна навести приклад).

                                  Приклади на правопис найскладніших орфограм?

Учитель:                Хто хоче за 1 хвилину відповісти на 12 запитань?

                                  «Інтелектуальна розминка»

                                                      (дивитися додаток).

 

Мовознавець        Слово «пунктуація» - латинського походження. Воно пішло від

        про                  назви слова «пунктум», що в перекладі означає «крапка».

пунктуацію           Отже, пунктуація – це розділ науки про мову, який вивчає

                                 розстановку розділових знаків, які теж мають свою історію. Наприклад, «тире» - слово французьке й означає «тягти», а «кома» - латинське й означає «б’ю, відсікаю, відділяю».

Дякую. Молодці!

 

Учитель:               А тепер подивимося на дошку й послухаємо керівників груп.

                                 Запишіть їхні повідомлення у зошити.

                                                                

                                                                                                     Відповіді учнів.

Практична робота.

 

Учитель:                Лексичні значення слів виникають і розвиваються в умовах живого спілкування між людьми. Цікавою особливістю нашої мови є те, що значна частина слів у ній мають не одне, а кілька значень. Отже, звернемося до «Тлумачного словника». Але спочатку дайте лексичне значення і запишіть його у зошитах.

 

Лінгвісти:              Тлумачний словник – це словник, із якого можна  

                                                                               дізнатися  про лексичне значення слів.

 

Учитель:               Запишіть лексичне значення слів:                                                   - соборність – об’єднання, злука.                                                   – собор – головний храм міста чи монастиря.                               – символ – умовне позначення будь-якого предмета, поняття 

                                                       чи явища.

 

Учитель:                 - Назвіть  державні символи України?

                                               -  (герб, гімн, прапор).

 

                                    - А крім державних, які ви ще знаєте?

                                  - (Національні). До них відносять рослини-символи, птахів, рушники, навіть пісні.

                                   - Наведіть приклади.

 

Відповідь:              а) калина – символ дівочої вроди, _____________, кохання;     б) голуб – символ миру;                                                                   в) лелека – символізує сімейний затишок і благополуччя.

 

Учитель:                 - А яке в народі є прислів’я про дерева-символи?

 

Відповідь:             «Без верби і калини нема України».

 

Учитель:                 Давайте запишемо його на дошці та пояснимо пунктограми.

 

1 учень пише        В народі кажуть: «Без верби і калини нема України».

у вигляді                                 (Розказує про П.М.)

прямої мови;

2 учень пише         У народі кажуть: без верби і калини нема України.

у вигляді БСР.               (Розказує про БСР та двокрапку в ньому).

                                                                   Дякую.

Учитель:                     Перед вами пучечок калини. Покуштуйте цю ягідку й подивіться, що нагадує кісточка?                                                   – Сердечко – символ любові;                                                              - Чому калина має червоний колір, я думаю, що ви пам’ятаєте розповіді й легенди з уроків народознавства, які веде чудова вчителька Міщенко Марія Іванівна.                                           Мене цікавить інше. А чи має слово «колір» синоніми. Що ми називаємо синонімами?

 

Відповідь:              Синоніми – це слова, які мають одне і теж значення, але

                                                        але пишуться по-різному.

 

Учитель:                 Дамо слово лінгвістам.

 

Лінгвісти:              Так, слово «колір» має синонім «барва», яке є багатозначним. У старовину воно означало не лише повний колір, але й уніфікований одяг, належність до певної групи людей.  Наприклад, запорожці зодягались у червоно-малиновий одяг; мали, крім мирного жовто-блакитного, також бойовий  червоно-малиновий стяг. Є й діалектний варіант слова барва – це фарба.

 

Учитель:                 Запишіть цей ланцюжок слів.                                                          Колір – фарба – барва.

 

Учениця:              А я хочу додати: якщо змішати жовту й синю фарби, то

                                  получиться зелений колір, який є символом дерева, життя.

                                                                  Спасибі.

Учитель:              Я гадаю, що вам  також буде цікаво знати, що означає    блакитно-жовта фарба. Тож, запишіть у зошитах                 Диктант – завдання.               

 

                                    Блакитно-жовта барва – це барва інтелектуальної, духовно розвиненої людини. Наші предки, для яких вона була природною, побачили в ній національний символ. Ці кольори символізували чисте небо і житнє поле, тобто мир.                           (Поясніть орфограми і пунктограми).

Дякую.

Учитель:                     Сьогодні  ми говоримо про Україну, її незалежність, символіку. Але культура кожного народу закодована в його мові. Без знання державної мови неможливо стати повноцінним громадянином, патріотом України, високоінтеліґентною людиною. Без мови неможливо усвідомити себе частиною народу, відчути свій зв'язок із предками.                                                                                          Ну, що б, здавалося, слова…                                                      Слова та й голос, більш нічого,                                                          А серце б’ється, ожива, як їх почує,-   писав Тарас Шевченко.

 

                                         Скільки прекрасних віршів написано про мову й Україну нашими славними поетами, скільки пісень проспівано.       Отже, ми підійшли з вами до «Поетичної сторінки» нашого уроку. Давайте згадаємо деякі з них.                                            Учні читають уривки напам’ять.

 

Учитель:                 Які асоціації виникають у вас, коли ви чуєте слова: мова, Україна, соборність. А що означає слово «асоціація»?

 

Відповідь:              Асоціація – це зв'язок між уявленнями, думками, почуттями.

 

Учитель:                 Спочатку складіть «Асоціативний кущ» до одного з цих слів, а потім відчуйте себе «Майстрами слова» і складіть невеличку строфу про те, що ви почули сьогодні на уроці. А допоможе вам музичний супровід.                                             

 

(Учні зачитують свої вірші).

 

Підсумок уроку.

 

     Слово – це ключ до розуміння світу й себе, це пресвітла й осяйна, осонцена знанням істини брама до Всесвіту й Вічності.

     Слово – це крила ластівки. Вона їх не відчуває, але й злетіти без них не може.

     Слово має велику силу. Силу любові до мови, держави, рідних і близьких тобі людей.

      Я хочу закінчити сьогоднішній урок словами Т.Шевченка:

 

Свою Україну любіть,

Любіть її… Во время люте,

В останню тяжкую минуту

За неї Господа моліть.

 

Д\з. Скласти твір-мініатюру на тему:

        «Вірю в твоє майбутнє, Україно».

 

Додаток

 

«Аукціон знань».

«Інтелектуальна розминка»

 

варіант

Грошова одиниця України – гривня.
Чим починається діалог – тире.
Перша буква в власній назві – велика.
Стійкі сполучення слів - фразеологізми.
Речення, в якому є – і = - двоскладне.
Слова близькі за значенням – синоніми.
Наука про звуки мови – фонетика.
Зміна букв у корені – чергування.
Знак у слові «з - поміж» - дефіс.
Речення з однією граматичною основою – просте.
Кількість предметів означає – числівник.
Чи може слово «навіть» бути вставним – ні.

 

варіант

Ніколи не бувають членами речення –    В.с.;  З.
Чи може речення складатись з одного слова – так.
Особливі форми дієслова – дієприкметник, дієприслівник.
У слові «привокзальний» префікс – при.
Способів творення слів – 6.
Народна назва Пасхи – Великдень.
Словник про значення слів – тлумачний.
Розмова двох осіб – діалог.
Відомості про речення вивчає – синтаксис.
У що береться пряма мова – у лапки.
Чим відрізняються слова «коні» і «поні» - незмінювані.
Сьомий відмінок нашої мови – кличний.


Теги: лексикологія, Маслова І.М.
Навчальний предмет: Українська мова
Переглядів/завантажень: 277/19


Схожі навчальні матеріали:
Всього коментарів: 0
avatar