| Головна » Українська мова |
Мета: створювати умови для вдосконалення навичок розрізнення прикметників, визначення їх граматичних ознак; вчити розрізняти якісні, відносні та присвійні прикметники, визначати повну (стягнену й нестягнену) та коротку форми; розвивати усне й писемне мовлення, стимулюючи використання прикметників у прямому та переносному значенні, утворювати антонімічні пари; розвивати логічне мислення, виховувати дружелюбне ставлення один до одного. Обладнання: мультимедійне обладнання. Підручник. Хід уроку 1. Актуалізація опорних знань. Прочитайте тему уроку й скажіть, яке завдання стоїть сьогодні перед нами? - На наступному уроці ми поглибимо знання про граматичні форми якісних прикметників, а сьогоднішній матеріал виходить з теми. Яку ми розглядали на минулому уроці. Пригадайте, що ми вчили? У кожного варіанта на сьогодні (як завжди) було своє домашнє завдання. Перевіримо творчу роботу А варіанта з завданнями для інших. Перевірка домашнього завдання. А – читають творчі роботи за картиною К. Білокур «Квіти за тином» Завдання Б варіанту Виписати з творів, які ви будете слухати, прикметники разом з іменниками, визначити рід,число та відмінок прикметника. В варіант Гра «Мовні обрахунки»: порахувати, скільки прикметників було вжито у творчих роботах. Висновки: В – робить висновок про частоту вживання прикметників у мовленні. - На якій особливості прикметника наголошує письменник Д.Білоус? Б: Які граматичні ознаки прикметника тісно пов’язані з іменником? Визначають рід, число, відмінок прикметників. - Дайте визначення прикметника як частини мови. - Що ми називаємо частинами мови? - Які специфічні морфологічні ознаки має прикметник 2. Робота над темою уроку. Ми переходимо до більш детального ознайомлення з групами прикметників за значенням та формами прикметників. Прочитайте текст спочатку мовчки, потім виразно вголос. Знайдіть у ньому прикметники. Чи відрізняються деякі форми прикметників, вжитих у тексті, від тих, які ми вживаємо у сучасному мовленні? - Ти вулиця, ти широкая! Чому трава не зеленая? - Як же ж мені та зеленій бути, Коли мене свині зрили І дівчата походили Жовтенькими чобітками, Червоними підковками. («З кн. «Календарно-обрядові пісні»)
Текст Сучасне мовлення Вулиця широкая Трава зеленая Вулиця широка Трава зелена
Такі форми прикметників називаються повними. (ст.75 підручника). Повні форми змінюються за відмінками. Вони бувають стягнені й нестягнені. Стягнені форми мають прикметники чоловічого, жіночого, середнього роду в усіх відмінках однини і множини. Н. та Зн. відмінки жіночого та середнього роду однини та Н. та Зн. відмінки множини мають стягнену форму, яка є нормою в сучасній українській літературній мові. Короткі ж форми зберіглися лише від нечисленої групи якісних прикметників у Н. та Зн. відмінках однини. Давайте подивимося, де вживаються такі форми прикметників. Впр. 161. Працюємо за варіантами. Записати словосполучення у 2 стовпчики: які використовуються у художньому та науковому стилях. (До вправи є ключ.) – повністю за підручником –Б. А – де можливо утворіть короткі форми, складіть речення з прикметниками у короткій формі. В – працюємо разом: прочитати,визначити рід, число; виділити закінчення. Пояснити, стягнена чи нестягнена повна форма прикметника. Заповнимо таблицю: «Закінчення іменників стягненої та нестягненої форми у Н.В.» В – у прикметників нестягненої форми у Н.в. одн. жіночого роду закінчення –ая, середнього – еє; у множині – ії; в стягненій формі закінчення у множині –і. Стягнені форми утворилися в давній мові від злиття закінчення давнього вказівного займенника із закінченням коротких прикметників. Б- Читають ключ «колядка»,»веснянка»: нестягнені форми вживаються у художньому мовленні, а стягнені у науковому. А – називають прикметники, від яких утворили коротку форму. Повні нестягнені форми вживаються у поетичній мові, в народній творчості та в усному літературному мовленні. Наприклад, визначимо, які форми прикметників вжито у поетичному творі. Ой сива та зозуленька. Щедрий вечір, добрий вечір, Добрим людям на здоров’я! Усі сади та і облетіла, А в одному та і не бувала. А в тім саді три тереми: А в першому – красне сонце, А в другому – ясен місяць, А в третьому – дрібні зірки. Розминка: Гра «Топай, плескай» - на увагу.( Хто бажає!) На повні нестягнені -плескаємо, короткі - топаємо, повні стягнені – пропускаємо безшумно. Славен світ, багряні гаї , зіронька вечірняя, дівчинонька вірная ,мила годинонька , степ повен, ясен вечір, сині ріки, добреє діло , срібен серпик, прехороша дівчина, зеленеє жито. Доберіть до прикметників, що мають короткі форми, антоніми. Красивий – потворний; легкий – важкий; ясний - тьмяний.
Тьмяний, -а, -е.1. Слабкий, неяскравий; який дає мало світла; сірий, пахмурий.2. Без блиску, матовий; мутний, непрозорий; позбавлений чіткості, невиразний. Від яких з цих слів можна утворити іменники? (Ясність, легкість, красота.) Прислівники, що відповідають на питання як? ( Ясно, легко, красиво.) А чи можуть ознаки, названі словами «ясний», «легкий», «красивий» виявлятися в більшій або меншій мірі? Ясніший, легший, красивіший. Зараз ми за словами «ясний», «легкий», «красивий» визначали ознаки одної з груп прикметників. Ось вони: Мають короткі форми: красив, ясен. Утворюють антонімічні пари: красивий – потворний; легкий – важкий; ясний - тьмяний. Утворюють іменники : ясність, легкість, красота. Утворюють прислівники : ясно, легко, красиво. Можуть виявляти ознаку в більшій або меншій мірі :
ясніший, легший, красивіший тощо.
Пригадайте матеріал минулого уроку, подивіться в підручник, таблиця на стор. 68 і скажіть, ознаки якої групи прикметників ми назвали. Чи мають подібні ознаки прикметники інших груп – присвійні та відносні? Які ознаки присвійних прикметників ми можемо виділити? (за підручником) Відносні прикметники не мають ознак ні якісних , ні присвійних. 3. Вправи на закріплення за варіантами. А-Напишіть міні твір(7-8 речень ) на тему: «Поміж лип і сосон заблукала осінь», вживаючи прикметники в прямому й переносному значеннях. Як називаються прикметники-означення, вжиті в переносному значенні? Б – впр. 151. Завдання: Прочитайте й спишіть текст, вставляючи пропущені букви. Визначте тип і стиль мовлення. Виділіть прикметники, визначте їх групу. В – разом: користуючись алгоритмом, визначаємо групу прикметників.
Червоний кетяг, залізний стовп, Олегів капелюх, солодке яблуко, братове слово, жайворонкова пісня, шкільний дзвоник, українська мова, блакитне небо, лисяча нора.
Б – Художній, опис. Якісні прикметники: невеличкими (вікнами), сивих (брів), зеленими (шпичаками), зелене (пагіння), убогу (хатину). Як називаються ці слова?(Епітети). А – читають твори; прикметники , вжиті в переносному значенні переходять з однієї групи до іншої 4.Підсумок уроку за метою та діяльністю учнів. Оцінювання. 5. Д.З.А – продовжити роботу з творчими завданнями: визначити групу прикметників, вжитих у творах; Б – впр. 159, В – 160.
Схожі навчальні матеріали: | ||||||
| Всього коментарів: 0 | |