Якісні, відносні, та присвійні прикметники. Повні й короткі форми прикметників. Урок з української мови для 6 класу - Українська мова - Авторські уроки та презентації - Розробки навчальних матеріалів
Головна » Українська мова

Якісні, відносні, та присвійні прикметники. Повні й короткі форми прикметників. Урок з української мови для 6 класу

Мета: створювати умови для вдосконалення навичок розрізнення прикметників, визначення їх граматичних ознак; вчити розрізняти якісні, відносні та присвійні прикметники, визначати повну (стягнену й нестягнену) та коротку форми; розвивати усне й писемне мовлення, стимулюючи використання прикметників у прямому та переносному значенні, утворювати антонімічні пари; розвивати логічне мислення, виховувати дружелюбне ставлення один до одного.

Обладнання: мультимедійне обладнання. Підручник.

Хід уроку

1. Актуалізація опорних знань.

Прочитайте тему уроку й скажіть, яке завдання стоїть сьогодні перед нами?

-         На наступному уроці ми поглибимо знання про граматичні форми якісних прикметників, а сьогоднішній матеріал виходить з теми. Яку ми розглядали на минулому уроці. Пригадайте, що ми вчили? У кожного варіанта на сьогодні (як завжди) було своє домашнє завдання. Перевіримо творчу роботу А варіанта з завданнями для інших.

Перевірка домашнього завдання.

А – читають творчі роботи за картиною К. Білокур «Квіти за тином»

Завдання Б варіанту

Виписати з творів, які ви будете слухати, прикметники разом з іменниками, визначити рід,число та відмінок прикметника.

В варіант

Гра «Мовні обрахунки»: порахувати, скільки прикметників було вжито у творчих роботах.

Висновки:

В – робить висновок про частоту вживання прикметників у мовленні.

-         На якій особливості прикметника наголошує письменник Д.Білоус? Б: Які граматичні ознаки прикметника тісно пов’язані з іменником?

Визначають рід, число, відмінок прикметників.

-         Дайте визначення прикметника як частини мови.

-         Що ми називаємо частинами мови?

-          Які специфічні морфологічні ознаки має прикметник

2. Робота над темою уроку.

Ми переходимо до більш детального ознайомлення з групами прикметників за значенням та формами прикметників. Прочитайте текст спочатку мовчки, потім виразно вголос. Знайдіть у ньому прикметники. Чи відрізняються деякі форми прикметників, вжитих у тексті, від тих, які ми вживаємо у сучасному мовленні?

-         Ти вулиця, ти широкая!

Чому трава не зеленая?

-         Як же ж мені та зеленій бути,

Коли мене свині зрили

І дівчата походили

Жовтенькими чобітками,

 Червоними підковками.

 («З кн. «Календарно-обрядові пісні»)

 

Текст

Сучасне мовлення

Вулиця широкая

Трава зеленая

Вулиця широка

Трава зелена

 

Такі форми прикметників називаються повними. (ст.75 підручника). Повні форми змінюються за відмінками. Вони бувають стягнені й нестягнені. Стягнені форми мають прикметники чоловічого, жіночого, середнього роду в усіх відмінках однини і множини. Н. та Зн. відмінки жіночого та середнього роду однини та Н. та Зн. відмінки множини мають стягнену форму, яка є нормою в сучасній українській літературній мові. Короткі ж форми зберіглися лише від нечисленої групи якісних прикметників у Н. та Зн. відмінках однини.

Давайте подивимося, де вживаються такі форми прикметників.

Впр. 161. Працюємо за варіантами.

Записати словосполучення у 2 стовпчики: які використовуються у художньому та науковому стилях. (До вправи є ключ.) – повністю за підручником –Б.

А – де можливо утворіть короткі форми, складіть речення з прикметниками у короткій формі.

В – працюємо разом: прочитати,визначити рід, число; виділити закінчення. Пояснити, стягнена чи нестягнена повна форма прикметника. Заповнимо таблицю: «Закінчення іменників стягненої та нестягненої форми у Н.В.»

В – у прикметників нестягненої форми у Н.в. одн. жіночого роду закінчення –ая, середнього – еє; у множині – ії; в стягненій формі закінчення у множині –і.

Стягнені форми утворилися в давній мові від злиття закінчення давнього вказівного займенника із закінченням коротких прикметників.

Б- Читають ключ «колядка»,»веснянка»: нестягнені форми вживаються у художньому мовленні, а стягнені у науковому.

А – називають прикметники, від яких утворили коротку форму.

Повні нестягнені форми вживаються у поетичній мові, в народній творчості та в усному літературному мовленні. Наприклад, визначимо, які форми прикметників вжито у поетичному творі.

Ой сива та зозуленька.

Щедрий вечір, добрий вечір,

Добрим людям на здоров’я!

Усі сади та і облетіла,

А в одному та і не бувала.

А в тім саді три тереми:

А в першому – красне сонце,

А в другому – ясен місяць,

А в третьому – дрібні зірки.

Розминка: Гра «Топай, плескай» - на увагу.( Хто бажає!) На повні нестягнені -плескаємо, короткі - топаємо, повні стягнені – пропускаємо безшумно.

Славен світ, багряні гаї , зіронька вечірняя, дівчинонька вірная ,мила годинонька , степ повен, ясен вечір, сині ріки, добреє діло , срібен серпик, прехороша дівчина, зеленеє жито.

Доберіть до прикметників, що мають короткі форми, антоніми.

Красивий – потворний;

легкий – важкий;

ясний - тьмяний.

 

Тьмяний, -а, -е.1. Слабкий, неяскравий; який дає мало світла; сірий, пахмурий.2. Без блиску, матовий; мутний, непрозорий; позбавлений чіткості, невиразний.

Від яких з цих слів можна утворити іменники? (Ясність, легкість, красота.)

Прислівники, що відповідають на питання як? ( Ясно, легко, красиво.)

А чи можуть ознаки, названі словами «ясний», «легкий», «красивий» виявлятися в більшій або меншій мірі?

Ясніший, легший, красивіший.

Зараз ми за словами «ясний», «легкий», «красивий» визначали ознаки одної з груп прикметників. Ось вони:

Мають короткі форми:

красив, ясен.

Утворюють антонімічні пари:

красивий – потворний;

легкий – важкий;

ясний - тьмяний.

Утворюють іменники :

ясність, легкість, красота.

Утворюють прислівники :

ясно, легко, красиво.

Можуть виявляти ознаку в більшій або меншій мірі :

 

ясніший, легший, красивіший тощо.

 

Пригадайте матеріал минулого уроку, подивіться в підручник, таблиця на стор. 68 і скажіть, ознаки якої групи прикметників ми назвали.

Чи мають подібні ознаки прикметники інших груп – присвійні та відносні?

Які ознаки присвійних прикметників ми можемо виділити? (за підручником)

Відносні прикметники не мають ознак ні якісних , ні присвійних.

3. Вправи на закріплення за варіантами.

А-Напишіть міні твір(7-8 речень ) на тему: «Поміж лип і сосон заблукала осінь», вживаючи прикметники в прямому й переносному значеннях. Як називаються прикметники-означення, вжиті в переносному значенні?

Б – впр. 151. Завдання: Прочитайте й спишіть текст, вставляючи пропущені букви. Визначте тип і стиль мовлення. Виділіть прикметники, визначте їх групу.

В – разом: користуючись алгоритмом, визначаємо групу прикметників.

 

 Червоний кетяг, залізний стовп, Олегів капелюх, солодке яблуко, братове слово, жайворонкова пісня, шкільний дзвоник, українська мова, блакитне небо, лисяча нора.

 

Б – Художній, опис. Якісні прикметники: невеличкими (вікнами), сивих (брів), зеленими (шпичаками), зелене (пагіння), убогу (хатину).

 Як називаються ці слова?(Епітети).

А – читають твори; прикметники , вжиті в переносному значенні переходять з однієї групи до іншої

4.Підсумок уроку за метою та діяльністю учнів. Оцінювання.

5. Д.З.А – продовжити роботу з творчими завданнями: визначити групу прикметників, вжитих у творах; Б – впр. 159, В – 160.


Теги: Прикметник, Лапоухова І.Г.
Навчальний предмет: Українська мова
Переглядів/завантажень: 683/17


Схожі навчальні матеріали:
Всього коментарів: 0
avatar