Головна » Українська мова

Головні та другорядні члени речення. Урок з української мови для 5 класу

Мета. Створити комфортні умови для навчання, за яких кожен учень відчуває свою успішність, інтелектуальну спроможність, самостійність.

Навчальна: узагальнити й систематизувати основні відомості про головні і другорядні члени речення, їхню стилістичну роль у зв’язному висловлюванні, сформувати цілісну систему особистісних знань п’ятикласників із теми, структурувати вивчений теоретичний матеріал; удосконалити пунктуаційні вміння й навички, формувати загальнопізнавальні вміння ставити запитання до головних та другорядних членів речення й виділяти їх умовними позначками; удосконалювати творчі вміння визначати межі речень у зв’язному висловлюванні.

Розвивальна: розвивати   мовленнєво – комунікативні вміння редагування, моделювання, конструювання синтаксичних конструкцій; розвивати творчі вміння самостійно розв’язувати нові пізнавальні завдання; удосконалювати мисленнєві дії аналізувати, порівнювати, систематизувати й узагальнювати, доводити й обгрунтовувати; за допомогою мовленнєво – комунікативного дидактичного матеріалу розвивати спостережливість, уважність, кмітливість як важливі елементи розумової діяльності людини.

Виховна: виховувати любов до рідної природи, її краси, бережливе ставлення до неї; виховувати в учнів самостійність, справедливість, доброзичливість, гуманність, старанність, наполегливість, бажання творчо працювати.

Правопис: розділові знаки в реченнях.

Внутрішньопредметні зв’язки:

Лексикологія: засвоєння нових термінів, прислів’їв і приказок.

Граматика: способи  вираження означення, додатка й обставини різними частинами мови.

Культура мовлення і стилістика: додержання правильної інтонації в реченнях.

Текст (риторичний аспект): удосконалення вмінь поширювати думку за допомогою другорядних членів речення.

Міжпредметні зв’язки: література, народознавство.

Тип уроку: урок формування практичних умінь і навичок.

Наочність: схеми, таблиці, роздатковий матеріал, посібники «Просте речення», різнокольорові картки, ілюстрації, ІКТ.

 

Хід уроку

1. Організаційний момент.

2. Установчо – мотиваційний момент.

3. Актуалізація опорних знань, умінь і навичок.

Психологічна настанова щодо вивчення теми «Головні та другорядні члени речення»

Вступне слово вчителя.

Продзвенів уже дзвінок,

Починається урок.

Він зимовий та цікавий.

Тож гостей зібрав чимало.

Повернімось обличчям до гостей,

Усміхнімось і промовим:

 «Добрий день».

    Готуючись до сьогоднішнього уроку, я згадала слова Дмитра Білоуса:

Коли ти плекаєш слово,

Мов струна, воно бринить.

Калиново, барвінково

Рідна мова пломенить.

Коли мовиш, як належить –

Слово чисте, як роса…

І від тебе теж залежить

Мови рідної краса.

 

Нехай сьогоднішній урок наповнить ваші серця добром, красою, прагненням чути і відчувати слово.

 

Дорогі діти! Сьогодні урок незвичайний. Це – урок – подорож. Ми з вами будемо милуватися краєвидами України й виконувати різноманітні завдання. Для щасливого повернення нам потрібно виконати всі заплановані вправи.

Я закріплюю на дошці смайл «Радість» і бажаю всім вам гарного настрою і легкого засвоєння теми.

   Отже, щоб отримати очікувані результати, я пропоную швидкий темп роботи. Ви, звичайно, звикли до цього. А зараз зверніть увагу на правила поведінки на сьогоднішньому уроці (Стенд «Сьогодні на уроці. Можна і не можна.» Діти зачитують правила). Який висновок можна зробити з цих правил? Як ви сьогодні працюватимете?

Метод «Мікрофон» (Учні відповідають)

 

  Вчитель. А для цього здійснимо науково – дослідницьку прогулянку в ту синтаксичну частину нашого мовного парку, яка називається «Синтаксис».

Будьте уважні та спостережливі, тоді прогулянка стане приємною і корисною.

Зараз ми з вами заглянемо на Теоретичну галявину і виконаємо завдання, яке має назву

 

II. Метод «Незакінчені речення» (усно)

Я починатиму речення, а ви продовжуйте

1. Синтаксис – це розділ мовознавчої науки, який... (вивчає будову словосполучень та речень)

2. Речення – це слово чи група слів, … (що передають повідомлення, запитання або пораду, прохання, наказ)

3. Двоскладним називається речення, у якому наявні.....(підмет і присудок).

4. За метою висловлювання речення розподіляють на......(розповідні, питальні і спонукальні).

5. За кількістю граматичних основ розрізняють......(прості і складні речення)

6. Якщо у реченні, крім головних, наявні і другорядні члени речення, то воно називається... (поширеним).

7. Граматичну основу речення становлять.....(підмет і присудок).

8. До другорядних членів відносять....(додаток, означення і обставину)

 

Вчитель. Молодці! З цим завданням ви впоралися, вирушаємо у подорож.

Як ви вважаєте, що сьогодні ми будемо повторювати на уроці? (учні відповідають)

Відкрийте зошити, запишіть число, тему уроку і епіграф до нього.

 

Зверніть увагу на епіграф до уроку

                                                   Епіграф:

                   Не просто слухати, а чути.

                        Не просто дивитися, а бачити.

                                 Не просто відповідати, а міркувати.

                    Дружно і плідно працювати.

 

     А  як ви сьогодні працюватимете, про це я дізнаюся в кінці уроку.

Вчитель. Отже, протягом уроку ми повинні  узагальнити й систематизувати основні відомості про головні і другорядні члени речення, їхню стилістичну роль у зв’язному висловлюванні, сформувати цілісну систему особистісних знань із теми, структурувати вивчений теоретичний матеріал;  удосконалити пунктуаційні вміння й навички, формувати загальнопізнавальні вміння ставити запитання до головних та другорядних членів речення й виділяти їх умовними позначками; удосконалювати творчі вміння визначати межі речень у зв’язному висловлюванні.

 

          Щоб цікавішою була мандрівка, сьогодні ви будете працювати у групах і створювати власний журнал, який здасте мені у кінці уроку.

 

III. Актуалізація опорних знань, умінь і навичок.                                                            

Вчитель. Переходимо до виконання поставлених перед нами завдань.

 

Метод «Кожен учить кожного» або «Навчаючи учусь»

Вчитель. Ви поділилися на групи і  вдома розглядали певні питання. Всі ви маєте карточки різного кольору. Зараз прошу вас обмінятися зібраною інформацією в домашніх групах і розповісти про неї однокласникам.

А ще зверніть увагу на зелені і червоні карточки. Пригадайте, для чого вони потрібні? Якщо ви виконали завдання, то піднімаєте зелену карточку, а якщо потрібна допомога – то червону. (Учні опрацьовують домашнє завдання і по черзі розповідають теоретичний матеріал).

 

   А тепер зверніть увагу на зворотній бік карточки. На ньому стоїть номер. Для подальшої роботи прошу вас об’єднатися за номерами в так звані «експертні групи», обмінятися інформацією, отриманою в «домашній групі» і дати назву своїй групі.

1 гр.(червоні) – Щасливчики

2 гр.(сині) – Переможці

3 гр.(зелені) – Розумники

4 гр. (фіолетові) – Кмітливці

 

1гр – підмет і присудок

2гр – додаток

3гр – означення

4 гр. – обставина

 

Вчитель. Молодці! Теоретичний матеріал ви засвоїли, вирушаємо в подорож на зустріч із практичними завданнями. Нагадую, що виконуючи завдання, ви повинні виготовити журнал. Отже, до роботи.

Щоб перейти до опрацювання теми сьогоднішнього уроку, ми повинні прочитати речення. Зібрати літери в слово вам допоможуть чарівні стрілочки.

 

Скласти речення

 

 Відповідь: Веселиться дітвора, зрештою прийшла зима.


Вчитель. Діти!  Яка зараз пора року? (діти відповідають).

В снігу по коліна дерева стоять, принишкли дороги й стежинки. 

Між гілками тихо в саду мерехтять легенькі, пухнасті сніжинки.  

І тільки зрідка вітрець полохкий прокинеться в срібній калині,          

і тихо задзвонять промерзлі гілки, на стежку зсипаючи іній.

 

Ми в гостях у чарівниці зими...

Мовний матеріал, над яким ми будемо працювати, про зиму, про її чарівність.

Є такий вислів: «Природа – це казка, яку треба читати душею»

Тож давайте помилуємося зимовими краєвидами нашої Батьківщини.

Перегляд зимових етюдів на екрані.

Вчитель. Чи хотіли б ви побувати у цих чудових місцях?  Вирушаймо в дорогу.

 

 ІV. Конструктивне застосування теоретичних завдань.

       Практичне виконання завдань.

Вчитель. Перша вправа, яка зустрілася нам у на шляху, має назву

1) Метод «Біг із бар’єрами» (письмово)

Завдання: прочитайте, поділіть текст на речення. Підкресліть граматичну основу речень.

          Прийшла зима. Сонечко не могло піднятися високо над землею. Сніги вкрили поле. Зашуміли тривожно верховіття дерев. Прокинувся в яру вітер.   Встав, вийшов із лісу. Застогнала хуртовина. Йде по землі холодний  вітрюга,  замерзають річки, гуде завірюха.

2) Метод «Сходження до мовного ідеалу» (усно)

Завдання: знайдіть у наведеному тексті випадки суржикового мовлення й виправте їх.

Тихо і спокійно зимового дня в лісі. Стоять стрункі, високі, нерухомі дерева зі сніговими шапками. Чути, як дятел стукає по стовбурі дуба. Це він шукає жучків і комах під корою. От щось зашепотіло. Пробіг зайчик, сів під дубом і оглянувся. Десь на ставку тріснула крига. Щось задзвеніло, заспівали синички і горобці. Впала сніжинка на кущ шипшини.

Слова: спокойно, непорушні, корой, зашептало, лопнула.

                                         

  3) Паремійна плутанина (усно)

     Завдання: відновити прислів’я і приказки, слова в яких розташовано в хаотичному порядку.

Прислів’я та приказки про зиму

1. Що влітку відкладеш, то взимку, як знайдеш.

2. Зима літо з'їдає, хоч перед ним і тікає.

3. То сніг, то завірюха, бо вже зима коло вуха.

 

4. Багато снігу – багато хліба.

5. Добрий той сніг, що вчасно ліг.

6. Зимою деньок, як комарів носок.

Прислів’я та приказки про грудень

1. Грудень землю грудить і хату студить.

2. Грудень — не брат, а холоднеча — не сестра.

3. Смутний грудень, як прийде студень.

4. Грудень рік кінчає, а зиму починає.

5. У грудні сонце на літо, а зима на мороз повертають.

6. Сумний грудень і в свято, і в будень.

Прислів’я та приказки про січень

1. Січень з груднем прощається, а на лютий очі косить.

2. Січи, не січи, коли я на печі.

3. У січні вночі панують сови та сичі.

4. Січень, наступає, мороз людей обнімає.

5. Січень січе та й морозить, а ґазда дрова з лісу возить.

6. Січень не так січе, як у вуха пече.

Прислів’я та приказки про лютий

1. Лютневі прикмети: метелиці та замети.

2. Як лютий не лютуй, а на весну брів не хмур.

3. Питає лютий, чи добре взутий.

4. Лютий воду відпускає, а березень — підбирає.

5. Лютий лютує, та весні дорогу готує.

6. У лютому у дня більше світла, у ночі менше холоду.                                                                                    

4) Метод «Творче конструювання»  (письмово)                                                                      

Завдання: перепишіть речення, розкриваючи дужки і ставлячи слова в потрібному відмінку. Якими членами речення виступають ці слова?

Вітер з (гай) розмовляє, шепче з (осока). За (сонце) хмаронька пливе, червоні (пола) розстилає. Од заходу потягло тихесеньким, свіжим (вітерець). Весь степ був переповнений сивою (пряжа). Голубина ніч надворі позасвічувала (зоря).

З’ясувати значення незрозумілих слів:

Пола (ім.. ж.р.) – край кожної з половини верхнього одягу, що застібається  спереду.

Пряжа (ім.. ж.р.) – довга тонка нитка з коротких волокон конопель, льону, бавовни, яку одержують при прядінні.

5) Метод «Естафета»  (письмово)                                                                                                    

Завдання: зберіть зі слів речення. Встановіть зв'язок слів у реченні. Зробіть повний синтаксичний розбір речень.

Тоненька крига вранці заморозила річку й озера.

Лісові ялинки з радістю одягли снігові пухнасті шуби.

Мороз пензлем намалював візерунки на вікнах.

Легенькі сніжинки співають зимову пісеньку.

6) Метод «Мовні обрахунки» (усно)

    Завдання: обрахуйте кількість ужитих у тексті простих речень.

               ВИТІВКИ ДІДА МОРОЗА

Тихий – тихий зимовий ранок. Нечутно, в шапці – невидимці хо­дить дід Мороз і сам милується власною майстерністю. Ще з ночі почав він свою роботу, щоб ранком здивувати весь світ. Кожний кущик, кожне деревце дід Мороз  прикрасив по – різному: на кущах глоду порозвішував тонке мереживо, на гілках черемхи — разки на­миста. А дубовому листу, що так і не опав восени, доточив розкішні торочки. Всіх обійшов, нікого не минув. Немало потрудився він і біля сосен.

Торкнувся кожної глиці і ніжним серпанком оповив крони. І зараз усі сосни мов купаються в білому мареві.

7) Метод «Творче конструювання»  (на картках)                                                                     

Завдання: доповнити речення словами з довідки. Якими другорядними членами речення є вставлені слова?

Займався на сході … ранок. У … безодні неба танули … зірочки. А … обрій усе розгорявся … вогнями. Раптом звідти бризнула … іскорка. І ще одна, і ще. А за ними визирнув … край … кола. Сходило … сонечко.

Слова для довідок: далекий, миготливий, погожий, синій, рожевий, червоний, вогняний, яскравий, ясний.

8) Метод «Графічний диктант»  (на дошці)                                                                                         

Завдання: накреслити схеми до виділених речень. Встановити зв’язок слів у цих реченнях.

       Зима. Лісова галявина вкрита білим пухнастим снігом. Зараз на ній тихо й пусто, не те що влітку. Здається, взимку на галявинці ніхто не живе. Але це тільки так здається.

      Біля куща з – під снігу стирчить старий, трухлявий пень. Це не просто пень, а справжній терем – теремок. Немало в ньому затишних зимових квартир для різних лісових мешканців.

      Під корою сховались від холоду дрібні комашки. Поряд влаштувався зимувати стомлений жук – дровосік. А у норі між корінням, згорнувшись тугим кільцем, вмостилася метка ящірка. Усі залізли в старий пень, кожен зайняв у ньому крихітну спаленьку та й заснув у ній на довгу зиму.

     …На самому краю галявинки, у канаві, під опалим листям, під снігом, ніби під товстою ковдрою сплять жаби. Сплять і не знають, що тут неподалечку, під купою хмизу, згорнувшись клубком, заснув їх найлютіший ворог – їжак.

       Тихо й пусто взимку на лісовій галявині. Тільки зрідка пролетить над нею зграйка щиглів чи сниць або дятел, всівшись на дерево, почне видзьобувати з шишки смачне насіння.

      А іноді вискочить на галявинку білий пухнастий заєць. Вискочить, стане стовпчиком, послухає, чи все спокійно навкруги, подивиться й далі у ліс побіжить.

                                          

9) Метод «Взаємовигідний обмін» (письмово)

Завдання: виписати з тексту –

Непоширені речення
Односкладні речення
Двоскладні неускладнені речення
Двоскладні ускладнені речення

     Підморозило. Тоненький, прозорий льодок вкрив невеликі озерця, калюжі. Звечора густі, сірі хмари потемніли і важкими брилами нависли над землею. Мабуть, буде сніг. Перша пороша...
     Присмерком починають спускатися на землю перші мохнаті сніжинки. Спить ліс... Пухнаста ковдра стелиться по землі,  а на ранок навкруги чисто, біло. Все сяє. Ще вчора поля і вигони були сірими, одноманітними, а сьогодні кожна суха травичка, кожна стеблина прибрана в біле мереживо і сріблястий бісер.
      Природа розкрила першу сторінку цікавої книги слідів. Багато історій незабаром запишуть на снігу своїми лапками і хвостами звірі та птахи. Життя продовжується.

                             АБО: (завдання різного рівня складності на вибір учителя)

 

9)  Метод «Скажіть точніше» (письмово)                                                                                                              Поширити речення другорядними  членами.

Примчала зима. Розсипала срібло по землі. Намела снігові кучугури. Посміхається мороз.  Пливуть замріяні хмаринки. Повітря наповнюється дрімотою. Сон огортає землю. Не чути співу пташок. Холодно їм.  Діти розвішують годівнички. Лише вдалині постукує дятел та кричить ворона. Життя продовжується…

10) Графічний диктант (письмово)

Завдання: скласти речення до поданих схем.

 

 

11) Метод «Творче конструювання» (на картці)                                                                        

Завдання: із поданих слів підібрати те, яке, на вашу думку, найбільш вдало передає зміст речення.

(Повільно, урочисто, спокійно) сходило сонце, і світло (лагідно, ніжно, щедро) осяяло землю, що прокидалася.  По небі (легко, весело, хмурно) пливли невеликі хмари. Старий ліс (радісно, урочисто, таємниче, задумливо, глухо) шумів. Могутні ялини і сосни стояли (величаво, мовчазно, похмуро). Берізки (весело, радісно, завзято, сумно) шелестіли  своїми листочками.                                                                                                                                                                                                                                                                                                     

12) Метод «Цікавинка» (усно)

   Вчитель: Вдома ви  готували завдання в групах:

1 гр. – розповіді про зиму                       

2 гр. –  розповідь про грудень        

3 гр. –  розповідь про січень         

4 гр. –  розповідь про лютий

                                             АБО:

 

Твори – розповіді про зиму.

Учні зачитують власні роботи.

      

   Вчитель. Наша подорож закінчується. Щоб нас не спиняли в подальшій дорозі ніякі кордони і перешкоди, виконаємо останнє завдання.

13) Метод «Поетична синонімія» (усно)

     Завдання: колективне складання вірша.

 Земля – ласкава (люба, рідна),

А сонце – щире (золоте),

А небо – лагідне (блакитне),

Життя прекрасне (дороге).

 

Вчитель. Так, життя прекрасне. Давайте цінувати і берегти все те, що нас оточує.

      А зараз відкрийте щоденники і запишіть домашнє завдання (завдання в зошиті).

14) Домашнє завдання (на листку А – 4 учні дописують казку)

Продовжити казку.

                  Радісно знати, що залишив щось добре на землі

      Настала зима. Закружляли в повітрі легенькі сніжинки. Тихенько спустилися на землю та й думають:

Як тихо, спокійно і затишно тут! Будемо жити роки.

Сплять, дрімають, пригорнувшись одна до одної, слухають зимову пісеньку.

Та ось...

 Вчитель. Діти! Чи повірили ви сьогодні у свої сили? Як ви працювали на уроці?

        (Діти відповідають, утворюючи  на дошці прапор України)

 

Вчитель. З відповідей на поставлене питання ви виготовили прапор України.   

     Ще раз зверніть увагу на епіграф до нашого уроку. Чого ви навчилися на цьому уроці? Відповіддю на це питання стане анкета «Мої результати уроку», яку ви  зараз заповните.    

             Учителі в цей час пишуть відгуки про урок.

 

  Підсумок уроку.

   Оцінювання навчальних досягнень учнів.

                

        Сьогодні ми з вами переконалися, якою багатою, милозвучною і барвистою є наша рідна українська мова. Всі ми живемо в Україні, пишаємося нею і сподіваємося на щасливе майбутнє. Де б ми не подорожували, але завжди повертаємося  додому, у рідну Україну. І наостанок нашого уроку пропоную послухати пісню у виконанні  Наталії Бучинської «Моя Україна», слова якої є прикладом безмежної любові до Батьківщини.

15) Метод «Угадай слово» (додаткове завдання)

Завдання: відгадати загадки – жарти.
1. Під яким кущем ховається заєць, коли йде дощ? (Під мокрим)
2. Без чого не буває криниці? (Без дна)
3. У який горщик не можна налити води? (У повний)
4. Що буде козі, коли їй мине сім років? (Восьмий піде)
5. Яким стане білий камінь, якщо кинути його у Чорне море? (Мокрим)
6. Від чого у качки лапи червоні? (Від колін)
7. Де є річка без води? (На карті)
8. Хто бачить свої очі? (Той, хто дивиться у дзеркало).
9. Який молочний продукт можна перетворити на злак, прочитавши його справа наліво? (сир – рис).
10. Як записати слово робота п’ятьма літерами (праця), а чотирма (труд)?
11. Що треба, щоб майка злетіла? (замінити початкове М на Ч – чайка).
12. На яке питання не можна відповісти «ні»? (ти мене чуєш?).
13. Чи можна з кози зробити козака? (коза к = козак).
14. Чого багато має золото, менше озеро, ще менше море, а зовсім не має ріка?   ( букву О).
15. Які ключі до неба добираються? (журавлині).
16. Якою голкою не пошиєш сорочки? (голкою їжака).


Теги: члени речення, Сидоренко Л.О.
Навчальний предмет: Українська мова
Переглядів/завантажень: 645/140


Схожі навчальні матеріали:
Всього коментарів: 0
avatar