| Головна » Українська мова |
Мета: Дати поняття учням про фразеологізми; вдосконалювати вміння учнів знаходити фразеологізми в текстах, розкривати їх значення, збагачувати словниковий запас школярів, навчити учнів використовувати фразеологізми у своєму мовленні; розвивати творчі здібності учнів; виховувати повагу до рідного слова. Прогнозований результат: Учні оволодіють поняттям про фразеологізм; розвинуть вміння знаходити фразеологізми в текстах, розкривати їх значення; збагатять свій словниковий запас; навчаться добирати до фразеологізмів синоніми та антоніми, вживати фразеологізми відповідно до їх значення Форми та методи уроку: евристична бесіда, метод очікування, фронтальне опитування, робота з опорною схемою, гра «Ланцюжок», мовна пантоміма, творче спостереження, творча трансформація, змагання, дослідження-зіставлення, групова робота, мікрофон. Тип уроку: сприйняття нових знань Обладнання: підручник Н.В.Бондаренко, А.В.Ярмолюк «Українська мова» 5 клас, картки з інструкціями, таблиця, малюнки, запис на дошці визначення Підготовчий етап: На дошці розміщена таблиця або алгоритм «Особливості фразеологізмів», для дітей підготовлені індивідуальні картки з цим алгоритмом, картки з текстами, картки з домашнім завданням ---------------------------- ХІД УРОКУ ----------------- ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ ТА МЕТИ УРОКУ Вступне слово вчителя Одним з найважливіших джерел збагачення мовлення є фразеологізми. Вміння дотепним, гострим словом охарактеризувати явище, дію чи предмет, розрядити обстановку завжди вирізняли українців з-поміж інших націй. «Народ скаже – як зав’яже», – мудро підмічено в одному з прислів’їв. І сьогодні на уроці ми будемо вивчати саме фразеологізми, будемо збагачувати своє мовлення АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ УЧНІВ 1. 3 –и учні отримують картки на повторення попереднього матеріалу і працюють індивідуально Я використовую метод комплексного аналізу слова. Робота базується на повторенні засвоєних відомостей з мови на прикладі одного слова Учнівська робота. Слово «весна» 1) Фонетичний запис або розбір слова 2)Лексичне значення (весна - це пора року), 3Дібрати до нього синоніми,антоніми (якщо можливо)(синонімів, антонімів у слові весна немає; 4)Визначити, чи вживається слово в переносному значенні( в переносному значенні не вживається); 5) Якою частиною мови є слово, довести (іменник, загальна назва, неістота, жіночого роду, однина); 6)Визначити будову слова, дібрати спільнокореневі слова, пояснити орфограми (слово весна складається з кореня -весн- і закінчення -а, спільнокореневі слова: весняний, провесінь, веснянки, орфограма «Ненаголошені е-и в коренях слів»); 7)Скласти зі словом весна словосполучення за схемою «прикметник+іменник», «прислівник + іменник» і т.д. ( холодна весна); 8)Ввести це слово в речення, визначити яким членом речення воно є (Десь забарилася весна; слово весна є підметом); 10)Сказати, чи може вживатися слово в розмовному, художньому, науковому стилях (аналізоване слово може вживатися в усіх трьох стилях мовлення).
2.Бесіда з учнями (На попередньому уроці учні отримали картки з таблицею «Лексика української мови»Учитель може задавати будь-які питання за цією табл. - Який розділ науки про мову ми вивчаємо? (Лексикологію) - Що таке лексика? (Усі слова, що вживаються в мовленні і становлять її словниковий склад, називаються лексикою) - На які три групи поділяється лексика укр.мови? (За походженням, за сферою вживання, за активністю використання). Навести приклади
- Які групи слів за значенням ви знаєте? (Синоніми, омоніми, антоніми)
3.Розминка. Назвати одним словом.(Творча трансформація)
Найвища почесна відзнака, нагорода за військові, трудові або інші заслуги. (Орден) 2 Здатність людини думати, мислити, основа її свідомого життя. (Розум) 3 Знання, вміння, здобуті в житті, на практиці. (Досвід) 4 Великий, хижий птах, який водиться в степах чи горах, а також назва сильної, мужньої людини. (Орел) 5 Винагорода, яку вручають переможцеві в конкурсі. (Приз) 6 Льодова гора, що плаває в морі. (Айсберг
4. Гра «Скажи без затримки».Ланцюжок Учитель називає слова, а учні швидко називають антоніми.
Сухий (мокрий), зло (добро), увійти (вийти), високо (низько), чистий (брудний), старість (молодість), починати (закінчувати), шкідливий (корисний), згадати (забути).
5. Мовна пантоніма «Омоніми».
Мовна пантоніма (одні учні показують пантонімічно свою пару слів,а інші відгадують її значення (коса( щоб косити траву— коса дівчини), ключ, півники).
IV. СПРИЙНЯТТЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ
1. Слово вчителя про фразеологізми (спираючись на таблицю на дошці Див. додаток № 1) Діти отримують картки «Особливості фразеологізмів» (можна тільки визначення без пояснень. Це залежить від рівня класу) Алгоритм розбирається з класом поступово, після кожного визначення іде вправа на закріплення або доказ
У лексиці української мови поряд з окремими словами вживаються стійкі словосполучення і навіть цілі речення, що за своїм змістом дорівнюють одному слову і можуть замінитися синонімом. Наприклад: як кіт наплакав – мало, ведмідь на вухо наступив – глухий.( Запис учнями визначення до зошита) Картка «Особливості фразеологізмів» Пояснення вчителя 1. Фразеологізми завжди складні за будовою: сушити голову, кров з|із| молоком, собаку з'їв. Учитель просить учнів самостійно пояснити це визначення (Очікувана відповідь: тобто фразеологізми складаються з двох або більше слів) 2. Фразеологізми неподільні|неділимі|,( вони мають значення, яке можна виразити|виказувати| одним словом): розкинути розумом|глуздом| - подумати, п'яте колесо у возі - зайвий, кіт наплакав - мало 3.Передайте одним словом значення фразеологічних зворотів.) Записати декілька
Кури не клюють. (Багато) Ведмідь на вухо наступив. (Глухий) Вітер у голові. (Легковажний) Сім п'ятниць на тиждень. (Непостійний) 3 відкритим серцем. (Відверто) 3 одного маху. (Миттю) Скорчитися в три погибелі. (Згорбитись) Слізьми вмиватися. (Плакати) Хоч око вийми. (Темно) Шкірити зуби. (Сміятися) (У кінці уроку учні отримують картки з цими фразеологізмами для вивчення їх у вільний час) - Отже, діти, що ми довели цією вправою? (Що фразеологізми складні за будовою, і їх можна замінити одним словом 4. Фразеологізми характеризує постійність|незмінність| складу, на відміну від вільних словосполучень.( У складі фразеологізму не можна замінити той або інший компонент близьким за значенням словом, тоді як вільні словосполук. легко можна замінити)|. Наприклад, замість кіт наплакав не можна сказати «кішка наплакала|», 4. Фразеологізми відрізняє відтворюваність. (На відміну від вільних словосполучень, які будуються нами в процесі мови|промови|, фразеологізми вживаються «в готовому вигляді|виді|», такими, якими| вони закріпилися в мові|язиці|. Так, сказавши нерозлучний, ми вже автоматично| вимовимо… друг (не приятель, не знайомий, не хлопець|юнак|, не товариш); Фронтальна робота. Завдання: доповнити фразеологічні звороти, пояснити їх значення. Вставляти палиці в...(колеса)—заважати мов води в рот..(набрати).— мовчати вийти...(сухим) з води — уникнути покарання взяти себе в...(руки)— опанувати себе, заспокоїтися зуб на зуб не... ляси... 5 У склад більшості фразеологізмів не можна довільно включати які-небудь елементи ( властива непроникнення| структури.) Так, знаючи фразеологізм опустити погляд, ми не можемо| сказати «низько опустити погляд», 6. Фразеологізмам властива стійкість граматичної будови їх компонентів. Так, не можна сказати «бити баклушу», «виточувати лясу», замінивши форми множини (байдики, ляси) формами однини 7. Більшості фразеологізмів властивий строго закріплений порядок слів. Наприклад, кіт наплакав, а не наплакав кіт
V. Тренувальні вправи на закріплення 1. Гра «Хто|КТО| більше?» (Пошуково-вибіркова робота) Діти отримують тексти Завдання|задавання|: прослухайте коротку розповідь|оповідання| А. Шибаєва фразеологізмів. Випишіть фразеологізми: 1ряд - з першого абзацу, 2ряд. - з другого 3ряд - з третього З ніг до голови — Колись я був з|із| ним на короткій нозі! Але|та| одного дня|одного разу| він (з лівої ноги встав, чи що?) поліз до мене битися. Я зі всіх ніг додому! Ледве ноги уніс!.. Зате|натомість| тепер до нього ні ногою! — Так|так|, поводиться він з|із| рук геть погано. Треба б дати йому по руках. Щоб|аби| знав: рукам волі не давай! І тоді він відразу перестане розпускати| руки! — Так, згоден — гаряча голова! Але|та| якщо ми з|із| ним зійшлися, на свою голову, то тепер пізно лікті кусати. Я ще не знаю, що ми повинні зробити в першу голову, але|та| думаю|вважаю|, що ніс вішати не варто. Відповідаю головою, що всі разом ми завжди зуміємо намилити йому шию! Знайдіть фразеологізми, які не стосуються таких слів: голова, ноги, руки(хто швидше) 2.Учень читає на стор. 203 підручника про багатозначність фразеологізмів
3. Впр 477(усно). Визначити яких значень набуває фразеологізм у кожному з речень
4. Слово вчителя Як і слова фразеологізми можуть бути синонімами і антонімами. Давайте переконаємося в цьому Вправа.Записати з кожної вправи по 3 фразеологізми. Решта усно
А) Впр № 485 (синонімічні пари),
Б) № 486 (антонімічні). 5. Знайти відповідник (Дослідження-зіставлення) (записані на ватмані і розвішані на дошці) 2 учня працюють в парі біля дошки(Див. дод.№2) Прошел огонь и воду; делать из мухи слона; ловить мух весь день напролет; делать глазки; бить баклуши; мастер на все руки.
Довідка: пройшов Крим і Рим; робити з мухи слона; ловити ґав з ранку до вечора; бісики пускати; бити байдики; і швець, і жнець, і на дуді грець.
Учні записують фразеологізми (хто скільки встигне за певний час)
6. Пригадати і записати (за 1,5 хвилини) Для виконання цієї вправи діти отримують на попередньому уроці завдання знайти і записати фразеологізми зі словами голова, зуби, говорити
(Очікуваний результат: 1ряд – фразеологізми зі словом голова Голову запаморочити, голова як макітра, загубити голову, викинути з голови, зложити голову 2 ряд - зі словом зуби Зубами вчепитися(триматися дуже міцно,не відпускати; Зуб за зуб (ПОМСТИТИСЯ); зуби шкірити- сміятися.або виявляти недоброзичливість; Зуби гострити (гніватися, прагнути зробити неприємність);Зуби з’їсти ( мати досвід) Зуб на зуб не попаде(дрижати від холоду,страху) 3 ряд – пригадати фразеологізми, що стосуються значення «вести пусті розмови, багато говорити» Балачки розводити, ляси точити. молоти язиком, почесати язика, пересипати з пустого в порожнє, Баляси розводити, теревені правити. язиком плескати
7. Впізнати фразеологізм за малюнком Учитель заздалегідь готує малюнки на яких зображені фразеологізми (Див. додаток № 3)
8. Гра «Вгадай фразеологізм». Діти(бажаючі) отримують записані на аркушах фразеологізми Завдання: за допомогою жестів учні передають зміст фразеологізмів, а клас впізнає їх і називає Тримати язик за зубами. Водити за носа. Накивати п'ятами. Намилити шию. Засукавши рукава. VI Підсумок уроку Вправа «Мікрофон» -Чого ви навчилися на уроці? -Що про фразеологізми ви дізналися на уроці? -Для чого використовуються фразеологізми у мовленні? -Які вправи для тебе були цікавими? -Які були складними? -Як ти оцінюєш свою роботу на уроці? VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ Підручник, § 57 Виконати вправу 481, с.204 Скласти твір-мініатюру, використовуючи подані фразеологізми. Можна не всі Ні світ ні зоря. Лежнем лежати. З рук валитися. Сім раз відмір, а один раз відріж. Шила в мішку не втаїш. Дати на горіхи, 3 ніг падати (волочити руки по землі). Другий сон бачити. Спати, ніг не чуючи. (діти отримують підготовлені заздалегідь картки з завданням) Намалювати фразеологізми (для бажаючих) VI. Оцінювання Заключне слово вчителя. Бережіть, шануйте свою мову, постійно збагачуйте її, читаючи книжки, будьте уважними, адже ви вже вмієте знаходити фразеологізми і дійсно зрозуміли, що ці маленькі мовні одиниці містять, за словами І.Франка, скарби нашої мови й народного досвіду, в них збережена глибока істина про характер, мораль, етику, вірування нації.
Схожі навчальні матеріали: | ||||||
| Всього коментарів: 0 | |