Головна » Українська мова

Діалоги етикетного характеру, діалоги-розпитування, за поданим початком, малюнками. Урок з української мови для 5 класу

МЕТА: навчити п’ятикласників оцінювати діалогічне мовлення щодо його змісту, мовного оформлення, відповідності ситуації спілкування; сприяти удосконаленню мовленнєво-комунікативних вмінь складати й розігрувати діалоги (орієнтовно 6-7 реплік для двох учнів) з урахуванням мети й адресата мовлення, використовувати репліки для стимулювання й підтримання діалогу; підвищувати мовну й мовленнєву культуру п’ятикласників.

ТИП УРОКУ: урок розвитку комунікативних умінь

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент

 

ІІ. Ознайомлення п’ятикласників з темою, метою і завданнями уроку

 

ІІІ. Актуалізація опорних знань

 1. Бесіда-розминка

Яку роль у житті кожного відіграє спілкування?
Від чого воно залежить?
Як називається розмова двох і більше осіб?
Як називаються слова кожного учасника діалогу?
Як вести діалог?
У яких стилях мовлення найчастіше використовується діалог?

 

ІV. Сприйняття і засвоєння матеріалу

 

Спостереження над мовним матеріалом ( учням на парту подається текст, який містить діалог)

СКУПИЙ

Усі вважали мене добрим, та я був скупий. Мені, наприклад, було шкода віддавати свої речі, навіть непотрібні. Я казав: «Бери, будь ласка», а самому було жаль. Або приходив із гостей додому і починав шкодувати, що з’їв мало цукерок. Мені було дуже соромно, що я такий жадібний і скупий. Скоро мені стало зовсім тяжко віддавати свої речі.

Якось до мене підійшов Володя.

Дай  книжку почитати…
Не можу. Сам читаю,- кажу.
А потім даси?- питає Володя.
Потім дам.

Петя попросив у мене олівці – помалювати, а Гена – шахи – пограти.

- Не можу дати. Сьогодні сам малюватиму,- сказав я Петі.

А Гені сказав:

- Увечері сам гратиму в шахи.

Через два дні Володя зустрічає мене і каже:

Прочитав?
Що?- запитую.
Книжку.
А-а-а! Ще ні. Я повільно читаю. Кожну сторінку.
Ну добре. А коли закінчиш, даси?
Дам.

Того ж дня до мене підійшов Петя.

Сьогодні даси?- питає мене.
Ні, не можу. Сам читаю.
Що читаєш? – усміхнувся Петя.
Книжку.
Та я в тебе олівці просив,- нагадав він.
А-а! Малюю ще, малюю!

Потім я зустрів Гену.

Ну як? Зараз даси?- питає
Ні, ні! Сам читаю! Тобто малюю! Тобто граю!

Після цього хлопці в мене нічого більше не просили.

 

Дати відповідь на запитання.

Як хлопчик характеризує сам себе на початку оповідання?
Яку людину вважають скупою, а яку жадібною?

 

                                                    РОЗРІЗНЯЙТЕ

 

Скупий

Який уникає витрат. Скупому не хотілося витрачати гроші.
Який неохоче дає щось. Такий скупий, що й снігу серед зими не випросиш.
Стриманий у вияві чогось. Скупий на слова.

Жадібний

Який прагне до чогось. Жадібний до знань.
Який прагне до збагачення, наживи. Жадібний до грошей.

 

- Нічого, - усміхнувся я. – Скоро тато купить мені футбольний м’яч, і всі відразу почнуть зі мною розмовляти.

Мені купили м’яч, і я вийшов з ним у двір. Хлопці грали у настільний теніс. Я прибіг до них, показав м’яча і запитав:

Подобається?
Хороший м’яч!- сказали хлопці й знову почали грати в теніс.

Від здивування я не знав, що робити. Я бачив, що хлопцям дуже хочеться пограти, та вони не просили м’яча. Я пограв трохи сам, і мені стало нецікаво. Я пішов додому. На столі лежали мої речі: книжки, олівці, шахи. І раптом я зрозумів, що ось зараз, цієї миті, я можу втратити всіх своїх друзів назавжди.

 

Дати відповідь на запитання.

Який вид мовлення – монолог чи діалог – становить основу тексту?
Скільки осіб бере участь у діалозі?
Як виділяються на письмі слова кожного співрозмовника?
Чи є тут слова автора? Де вони? Які розділові знаки їх відокремлюють?
З’ясувати значення слів настільний,  теніс.

Настільний. 1. Призначений для столу. Настільна гра. 2. Завжди потрібний і такий, що використовується постійно. Словник – моя настільна книжка.

Теніс. 1. Спортивна гра, суть якої в перекиданні ракеткою невеликого м’яча від одного гравця до іншого через низьку сітку. Настільний теніс – перекидання ракеткою м’ячика через сітку, натягнуту поперек невеликого прямокутного стола.

 

V. ФІЗКУЛЬТХВИЛИНКА

 

( Учитель зачитує фрагмент твору, що містить діалог, і вказує назву твору. Якщо правильно, учні хлопають, якщо ні – тупотять ногами)

1.

І сказав їм Сварог:

- Ось піду я від коша до коша показувати, як ставити хатину, як піч мурувати, як жорна тесати.

- Коли ж се буде? – нетерпляче питали люди.

- Ось тільки закінчу ткацький верстат будувати. («Берегиня»)

2.

Пішов пес до вовка й каже:

- Вовче, брате, давай разом жити!

- Чому б ні!

Та згодом вовк каже до пса:

- Будь тихо, бо прийде ведмідь та з’їсть нас. («Чому пес живе коло людини?»)

3.

- Здоров, добрий чоловіче!

- Здоров!

- Скажи, будь ласкавий, чоловіче, як тепер лучче жити: чи правдою, чи неправдою?

- Е-е-е!... Добрі люди! Де ви тепер правду знайдете? («Про правду і кривду»)

4.

- Чого ви, тату, зажурилися? Що пан казав?

- Та тут, дочко, таку пан загадку загадав, що я й не надумаю, що воно й є.

- А яка ж загадка, тату?

- Та така: що є у світі ситніше, прудкіше, миліше над усе? («Мудра дівчина»)

5.

- Та от чого прийшли, пане: ночували ми обидва на полі, а як уранці повставали, то побачили, що моя кобила привела лоша.

А другий чоловік каже:

- Ні, брехня, - моя! Розсудіть нас, пане!

От пан подумав і каже:

Приведіть сюди лоша й коней: до якої лоша побіжить, - та й привела. («Мудра дівчина»)

 

VІ. Колективне складання і розігрування діалогу-розпитування

ЗРАЗОК

- Наталко! Що ти найбільше полюбляєш робити у вільний час.

- Я люблю читати.

- А які твори тобі найбільше подобаються?

- Казки. А чим ти займаєшся?

-  Я люблю вишивати.

- І що ти вже вишила?

- Я почала вишивати рушничок.

- Колись навчиш і мене.

 

VІІ. Самостійне складання  діалогів у парах.

 

 ВАРІАНТ  І.  Придумати закінчення оповідання, використовуючи діалог.

ВАРІАНТ  ІІ.  Скласти діалог за картиною №1.

ВАРІАНТ  ІІІ. Скласти діалог за картиною №2.

ВАРІАНТ  IV ( Найслабші учні).  Скласти діалог, використовуючи даний початок.

Привіт, друже!
Привіт!
Що ти робитимеш завтра? Я хочу запросити тебе на день народження. Чи зможеш ти прийти?
Вдячний за запрошення.

 

VІІІ.  Розігрування діалогів у парах

 

       Прослухати кінець оповідання «Скупий» і дати відповіді на запитання.

 

Тоді я схопив книжку для Володі, олівці для Петі, шахи для Гени, м’яч для всіх і вибіг у двір. І тепер я знаю: є  речі, які не купиш ні за які гроші.

 

Чи траплялися схожі ситуації у вашому житті?
Чи зрозумів скупий свою помилку? Чи буде він таким і надалі?
У яких рядках сформульована основна думка оповідання?

 

ІХ.  Підсумок уроку.

 

Бесіда з учнями

Що називається діалогом?
Що таке репліка?
Що ви навчилися на сьогоднішньому уроці?
Чи важко складати діалог?
У яких стилях мовлення діалог використовується найчастіше?
Чи сподобався вам сьогоднішній урок?
Що вам найбільше запам’яталося?
Що ви побажали б своїм однокласникам?

Х.  Домашнє завдання. Скласти діалог етикетного характеру, використовуючи «чарівні» слова/

 

Додатки до уроку

СКУПИЙ

           Усі вважали мене добрим, та я був скупий. Мені, наприклад, було шкода віддавати свої речі, навіть непотрібні. Я казав: «Бери, будь ласка», а самому було жаль. Або приходив із гостей додому і починав шкодувати, що з’їв мало цукерок. Мені було дуже соромно, що я такий жадібний і скупий. Скоро мені стало зовсім тяжко віддавати свої речі.

Якось до мене підійшов Володя.

Дай  книжку почитати…
Не можу. Сам читаю,- кажу.
А потім даси?- питає Володя.
Потім дам.

   Петя попросив у мене олівці – помалювати, а Гена – шахи – пограти.

- Не можу дати. Сьогодні сам малюватиму,- сказав я Петі.

  А Гені сказав:

- Увечері сам гратиму в шахи.

   Через два дні Володя зустрічає мене і каже:

Прочитав?
Що?- запитую.
Книжку.
А-а-а! Ще ні. Я повільно читаю. Кожну сторінку.
Ну добре. А коли закінчиш, даси?
Дам.

   Того ж дня до мене підійшов Петя.

Сьогодні даси?- питає мене.
Ні, не можу. Сам читаю.
Що читаєш? – усміхнувся Петя.
Книжку.
Та я в тебе олівці просив,- нагадав він.
А-а! Малюю ще, малюю!

    Потім я зустрів Гену.

Ну як? Зараз даси?- питає
Ні, ні! Сам читаю! Тобто малюю! Тобто граю!

    Після цього хлопці в мене нічого більше не просили.

 

- Нічого, - усміхнувся я. – Скоро тато купить мені футбольний м’яч, і всі відразу почнуть зі мною розмовляти.

     Мені купили м’яч, і я вийшов з ним у двір. Хлопці грали у настільний теніс. Я прибіг до них, показав м’яча і запитав:

Подобається?
Хороший м’яч!- сказали хлопці й знову почали грати в теніс.

     Від здивування я не знав, що робити. Я бачив, що хлопцям дуже хочеться пограти, та вони не просили м’яча. Я пограв трохи сам, і мені стало нецікаво. Я пішов додому. На столі лежали мої речі: книжки, олівці, шахи. І раптом я зрозумів, що ось зараз, цієї миті, я можу втратити всіх своїх друзів назавжди.

 

Самостійне складання діалогів у парах. Варіант 4.

Скласти діалог, використовуючи даний початок.

Привіт, друже!
Привіт!
Що ти робитимеш завтра? Я хочу запросити тебе на день народження. Чи зможеш ти прийти?
Вдячний за запрошення.


Теги: діалоги, Халус Л.В.
Навчальний предмет: Українська мова
Переглядів/завантажень: 912/43


Схожі навчальні матеріали:
Всього коментарів: 0
avatar