| Головна » Українська мова |
МЕТА: навчити п’ятикласників оцінювати діалогічне мовлення щодо його змісту, мовного оформлення, відповідності ситуації спілкування; сприяти удосконаленню мовленнєво-комунікативних вмінь складати й розігрувати діалоги (орієнтовно 6-7 реплік для двох учнів) з урахуванням мети й адресата мовлення, використовувати репліки для стимулювання й підтримання діалогу; підвищувати мовну й мовленнєву культуру п’ятикласників. ТИП УРОКУ: урок розвитку комунікативних умінь ХІД УРОКУ І. Організаційний момент
ІІ. Ознайомлення п’ятикласників з темою, метою і завданнями уроку
ІІІ. Актуалізація опорних знань 1. Бесіда-розминка Яку роль у житті кожного відіграє спілкування?
ІV. Сприйняття і засвоєння матеріалу
Спостереження над мовним матеріалом ( учням на парту подається текст, який містить діалог) СКУПИЙ Усі вважали мене добрим, та я був скупий. Мені, наприклад, було шкода віддавати свої речі, навіть непотрібні. Я казав: «Бери, будь ласка», а самому було жаль. Або приходив із гостей додому і починав шкодувати, що з’їв мало цукерок. Мені було дуже соромно, що я такий жадібний і скупий. Скоро мені стало зовсім тяжко віддавати свої речі. Якось до мене підійшов Володя. Дай книжку почитати… Петя попросив у мене олівці – помалювати, а Гена – шахи – пограти. - Не можу дати. Сьогодні сам малюватиму,- сказав я Петі. А Гені сказав: - Увечері сам гратиму в шахи. Через два дні Володя зустрічає мене і каже: Прочитав? Того ж дня до мене підійшов Петя. Сьогодні даси?- питає мене. Потім я зустрів Гену. Ну як? Зараз даси?- питає Після цього хлопці в мене нічого більше не просили.
Дати відповідь на запитання. Як хлопчик характеризує сам себе на початку оповідання?
РОЗРІЗНЯЙТЕ
Скупий Який уникає витрат. Скупому не хотілося витрачати гроші. Жадібний Який прагне до чогось. Жадібний до знань.
- Нічого, - усміхнувся я. – Скоро тато купить мені футбольний м’яч, і всі відразу почнуть зі мною розмовляти. Мені купили м’яч, і я вийшов з ним у двір. Хлопці грали у настільний теніс. Я прибіг до них, показав м’яча і запитав: Подобається? Від здивування я не знав, що робити. Я бачив, що хлопцям дуже хочеться пограти, та вони не просили м’яча. Я пограв трохи сам, і мені стало нецікаво. Я пішов додому. На столі лежали мої речі: книжки, олівці, шахи. І раптом я зрозумів, що ось зараз, цієї миті, я можу втратити всіх своїх друзів назавжди.
Дати відповідь на запитання. Який вид мовлення – монолог чи діалог – становить основу тексту? Настільний. 1. Призначений для столу. Настільна гра. 2. Завжди потрібний і такий, що використовується постійно. Словник – моя настільна книжка. Теніс. 1. Спортивна гра, суть якої в перекиданні ракеткою невеликого м’яча від одного гравця до іншого через низьку сітку. Настільний теніс – перекидання ракеткою м’ячика через сітку, натягнуту поперек невеликого прямокутного стола.
V. ФІЗКУЛЬТХВИЛИНКА
( Учитель зачитує фрагмент твору, що містить діалог, і вказує назву твору. Якщо правильно, учні хлопають, якщо ні – тупотять ногами) 1. І сказав їм Сварог: - Ось піду я від коша до коша показувати, як ставити хатину, як піч мурувати, як жорна тесати. - Коли ж се буде? – нетерпляче питали люди. - Ось тільки закінчу ткацький верстат будувати. («Берегиня») 2. Пішов пес до вовка й каже: - Вовче, брате, давай разом жити! - Чому б ні! Та згодом вовк каже до пса: - Будь тихо, бо прийде ведмідь та з’їсть нас. («Чому пес живе коло людини?») 3. - Здоров, добрий чоловіче! - Здоров! - Скажи, будь ласкавий, чоловіче, як тепер лучче жити: чи правдою, чи неправдою? - Е-е-е!... Добрі люди! Де ви тепер правду знайдете? («Про правду і кривду») 4. - Чого ви, тату, зажурилися? Що пан казав? - Та тут, дочко, таку пан загадку загадав, що я й не надумаю, що воно й є. - А яка ж загадка, тату? - Та така: що є у світі ситніше, прудкіше, миліше над усе? («Мудра дівчина») 5. - Та от чого прийшли, пане: ночували ми обидва на полі, а як уранці повставали, то побачили, що моя кобила привела лоша. А другий чоловік каже: - Ні, брехня, - моя! Розсудіть нас, пане! От пан подумав і каже: Приведіть сюди лоша й коней: до якої лоша побіжить, - та й привела. («Мудра дівчина»)
VІ. Колективне складання і розігрування діалогу-розпитування ЗРАЗОК - Наталко! Що ти найбільше полюбляєш робити у вільний час. - Я люблю читати. - А які твори тобі найбільше подобаються? - Казки. А чим ти займаєшся? - Я люблю вишивати. - І що ти вже вишила? - Я почала вишивати рушничок. - Колись навчиш і мене.
VІІ. Самостійне складання діалогів у парах.
ВАРІАНТ І. Придумати закінчення оповідання, використовуючи діалог. ВАРІАНТ ІІ. Скласти діалог за картиною №1. ВАРІАНТ ІІІ. Скласти діалог за картиною №2. ВАРІАНТ IV ( Найслабші учні). Скласти діалог, використовуючи даний початок. Привіт, друже!
VІІІ. Розігрування діалогів у парах
Прослухати кінець оповідання «Скупий» і дати відповіді на запитання.
Тоді я схопив книжку для Володі, олівці для Петі, шахи для Гени, м’яч для всіх і вибіг у двір. І тепер я знаю: є речі, які не купиш ні за які гроші.
Чи траплялися схожі ситуації у вашому житті?
ІХ. Підсумок уроку.
Бесіда з учнями Що називається діалогом? Х. Домашнє завдання. Скласти діалог етикетного характеру, використовуючи «чарівні» слова/
Додатки до уроку СКУПИЙ Усі вважали мене добрим, та я був скупий. Мені, наприклад, було шкода віддавати свої речі, навіть непотрібні. Я казав: «Бери, будь ласка», а самому було жаль. Або приходив із гостей додому і починав шкодувати, що з’їв мало цукерок. Мені було дуже соромно, що я такий жадібний і скупий. Скоро мені стало зовсім тяжко віддавати свої речі. Якось до мене підійшов Володя. Дай книжку почитати… Петя попросив у мене олівці – помалювати, а Гена – шахи – пограти. - Не можу дати. Сьогодні сам малюватиму,- сказав я Петі. А Гені сказав: - Увечері сам гратиму в шахи. Через два дні Володя зустрічає мене і каже: Прочитав? Того ж дня до мене підійшов Петя. Сьогодні даси?- питає мене. Потім я зустрів Гену. Ну як? Зараз даси?- питає Після цього хлопці в мене нічого більше не просили.
- Нічого, - усміхнувся я. – Скоро тато купить мені футбольний м’яч, і всі відразу почнуть зі мною розмовляти. Мені купили м’яч, і я вийшов з ним у двір. Хлопці грали у настільний теніс. Я прибіг до них, показав м’яча і запитав: Подобається? Від здивування я не знав, що робити. Я бачив, що хлопцям дуже хочеться пограти, та вони не просили м’яча. Я пограв трохи сам, і мені стало нецікаво. Я пішов додому. На столі лежали мої речі: книжки, олівці, шахи. І раптом я зрозумів, що ось зараз, цієї миті, я можу втратити всіх своїх друзів назавжди.
Самостійне складання діалогів у парах. Варіант 4. Скласти діалог, використовуючи даний початок. Привіт, друже!
Схожі навчальні матеріали: | ||||||
| Всього коментарів: 0 | |