Головна » Українська література

Живучи в теперішньому, пам’ятай про минуле та заглядай у майбутнє (Інтерпретація поеми „Кавказ” Т. Шевченка через призму подій 2013-2014 р.)

Навчальна мета. Опрацювати ідейно – художній зміст поеми «Кавказ», з’ясувати узагальнену ідею твору. Охарактеризувати національну проблематику  твору Тараса Шевченка «Кавказ» у сучасному контексті.

Розвивальна мета. Формувати вміння злагоджено працювати в групах, аргументовано висловлювати свої судження щодо подій, описаних у творі, і щодо подій в Україні 2013 – 2014 років.

Виховна мета. Виховувати почуття солідарності з іншими народами в їх боротьбі за визволення від гніту, почуття національної гідності та шану, повагу до борців за волю свого народу.

Тип уроку. Урок обговорення і розв’язання проблеми.

Методи і прийоми: інтерактивний метод «Розв’язання проблем», інтелектуально – мовленнєва вправа « Для чого я навчаюся?», робота у групах,

«Мікрофон».

Міжпредметні зв’язки: українська література, історія України, новітня історія України, музичне мистецтво.

Обладнання: «дерево життя», презентація на тему: «Інтерпретація поеми «Кавказ» через призму подій 2013 – 2014 рр. в Україні», карточки із завданнями для груп.

Випереджувальні завдання:

1. Прочитати твір Т. Шевченка «Кавказ».

2. Індивідуальні учнівські повідомлення про Якова де Бальмена, про елементи сюжету твору, про Прометея.

3. Підготувати матеріал на тему: «Причини війни 1817 – 1864 років», «Чеченська війна, Російсько – грузинська війна, їх причини».

 

Перебіг уроку

I. Літературно – музична композиція.

    ( Звучить гімн М. Лисенка «Боже великий, єдиний». Виходять шестеро учнів, і кожен із них читає по одній строфі уривок із прологу поеми І. Франка «Мойсей».)

              Народе мій, замучений, розбитий,

              Мов паралітик той на роздорожжу,

              Людським презирством, ніби струпом вкритий!

 

              Твоїм будущим душу я тривожу,

               Від сорому, який нащадків пізних

               Палитиме, заснути я не можу.

             

               Невже тобі на таблицях залізних

               Записано в сусідів бути гноєм,

               Тяглом у поїздах їх бистроїзних?

 

                Невже повік уділом буде твоїм

                Укрита злість, облудлива покірність

                Усякому, хто зрадою й розбоєм

 

                 Тебе скував і заприсяг на вірність?

                  Невже тобі лиш не судилось діло,

                Що б виявило твоїх сил безмірність?

 

                 О ні! Не самі сльози і зітхання

                 Тобі судились! Вірю в силу духа

                 І в день воскресний твойого повстання.

( Учні сідають на свої місця).

II. Вступне слово вчителя.

      З давніх – давен людям відоме «дерево життя». Це гілочка, на якій ростуть три листочки. Перший листочок – символ минулого, другий – символ сучасного, третій – символ майбутнього часу.

      Теперішній час, довкілля – це наслідок минулих подій, а в тому, що відбувається зараз, народжується майбутнє. Отже, щоб бути освіченою людиною, патріотом своєї землі, треба вивчати минуле свого народу.

III. Повідомлення теми уроку.

       Шевченка знає кожен із нас ще змалку й відчуває щось рідне. Тому і називають його батьком українського народу.

       На сьогоднішньому уроці ми розглянемо поему Тараса Шевченка «Кавказ» через призму подій в Україні 2013 – 2014 років.

IV. Мотиваційний етап.

      1. Інтелектуально – мовленнєва вправа «Для чого я навчаюся?»

      - Як уявляє собі свій успіх учитель? Учень, котрий на відмінно вивчив

урок? Учень, який не підготувався до уроку?

      2.Цілі і завдання уроку.

- На сьогодні ви повинні були дібрати матеріал про Якова де Бальмена, про Прометея, про причини війни 1817 – 1864 років, про причини Чеченської, Російсько- грузинської війни.

 - Як ви думаєте, для чого ви підбирали цей матеріал?

- Отже, на сьогоднішньому уроці ми попробуємо розібратися у причинах війни 1817 – 1864 років, визначити, чи правомірними були наміри Російської імперії щодо кавказьких народів, а також, чи перегукуються події 1817 – 1864 років на Кавказі з подіями у світі й на Україні зокрема.

V. Робота над поемою Т. Шевченка «Кавказ».

     1. Слово вчителя.

         Т. Шевченко й І. Франко – споріднені душі, пророки, які передбачили події, що відбуватимуться на Україні ( та й у світі) у 20 – 21 століттях. Про це свідчать поема І. Франка «Мойсей», уривок з якої ви прослухали на початку уроку, і твір Т. Шевченка «Кавказ».

 

 І. Франко назвав «Кавказ» «… огненною поемою…». « …. воля українського народу являлась йому (Шевченкові), мов сонце, що сходить скупане в крові українських ворогів».

     2. Бесіда за змістом прочитаного.

- Про що розповідається у поемі «Кавказ»? (У поемі «Кавказ» розповідається про боротьбу кавказьких народів проти загарбницької політики російського самодержавства.)

- Де відбуваються описані події? ( Події відбуваються на Кавказі.)

- Кому присвячений твір? ( Поема «Кавказ» присвячена Якову де Бальмену.)

- Хто такий Яків де Бальмен?

 

 ( Повідомлення учня.  Рід де Бальменів походив із Шотландії. Але один із представників цього роду потрапив у Росію, служив у гвардійському полку, а пізніше оселився в Україні, в с. Липовці на Полтавщині, де і народився Яків. Хлопець закінчив Ніжинську гімназію вищих наук. Його пристрастями були література та малювання, але Яків став офіцером.

   Із Т. Шевченком він уперше зустрівся наприкінці червня 1843 року під час балу княгині

Т. Волховської.

   Як офіцер змушений був відбути військову службу на Кавказі, так як був противником політики російського самодержавства. А таких «інакомислячих», «нєугодних»  посилали «під черкеські кулі». У липні 1845 року Яків де Бальмен брав участь у Даргинському поході, під час якого і загинув.)

- Яким пейзажем починається поема та яка його роль? ( Поема починається похмурим пейзажем гір, щоб підготувати читача до сприйняття трагічних подій.)

- Назвіть елементи сюжету твору і події, які їх підтверджують?

( Повідомлення учня. Твір написаний у вигляді революційно – викривального монологу і звернений до багатьох адресатів.

 Елементи сюжету:

• Експозиція: романтичне зображення величі Кавказьких гір, згадка про давньогрецький міф про Прометея.

• Зав’язка: міркування автора над стражданнями, приниженням народу від утисків катів – гнобителів, засудження пасивності простого народу у зв’язку з цим.

• Кульмінація: монолог – звернення колонізатора до горця.

• Розв’язка: туга за загиблим товаришем, звинувачення царизму у його смерті.

- Хто такий Прометей?

( Повідомлення учня. Прометей – титан, який украв вогонь з Олімпу, де ним користувалися тільки боги, і передав його людям, за що був покараний Зевсом, - прикутий до скелі на Кавказі. Щодня прилітав орел, викльовував у Прометея печінку, проте за ніч вона виростала знову. Прометей терпів жахливі муки.)

- Кого зображує письменник в образі Прометея і в образі орла – хижака? ( В образі Прометея Т. Шевченко показав незламність народів царської Росії, їх титанічність і життєдайність, а в образі орла – хижака автор змальовує російське самодержавство.)

 - Яка тема твору? ( Викриття загарбницької політики російського самодержавства, показ страждань поневолених народів Кавказу.)

• Про ідею твору ми поговоримо після розв’язання проблемної політичної ситуації.

( Примітка. Якщо проводиться другий урок за поемою Т. Шевченка «Кавказ», то учням не обов’язково готувати повідомлення про Якова де Бальмена, про сюжет твору, про Прометея, так як ці питання розглядалися на першому уроці.)

VI. Застосування інтерактивного методу «Розв’язання проблеми»

( додаток 1.)

       1. З’ясування проблемної ситуації і проблемних питань.

- Яка проблемна політична ситуація наявна у творі? ( Кавказькі народи воюють проти загарбницької політики російського самодержавства.)

- Виникають питання, які спробуємо вирішити протягом уроку ( записуються на дошці або спроектовуються на екран):

1. Чому кавказькі народи воюють проти російського царизму?

2. Яку політику щодо кавказьких народів повинна була вести Російська імперія, щоб уникнути кровопролиття?

3. Чи події 1817 – 1864 років на Кавказі не нагадують події у світі загалом і теперішні події в Україні?

       2. Робота у групах.

- Для вирішення цих проблемних запитань ви будете працювати у групах.

( Учитель заздалегідь продумує поділ на групи, щоб він був рівноцінним. Група повинна складатися як із сильних учнів, так і зі слабших. Сильні учні повинні допомагати, контролювати роботу слабших.)

- Кожна група матиме свої завдання.

(Завдання для груп, надруковані на окремих аркушах.)

А Перша група.

 - Якою ціною здійснювалося приєднання Кавказу до Росії?

- Чи відбувалися (відбуваються ) подібні події у світі в 20 – 21 століттях?

- Який висновок повинні зробити будь – якого роду гнобителі із вищезазначених подій?

           Б Друга група.

 - Які причини боротьби кавказьких народів проти політики російського самодержавства?

 - Які причини народних заворушень в Україні  в листопаді 2013 року?

- Чому відбуваються заворушення? ( Узагальнення.)

           В Третя група.

- Яку політику повинна була вести Російська імперія, щоб кавказькі народи не піднімалися на боротьбу?

- Як повинен був діяти уряд України, щоб уникнути «ніч 30 листопада»?

- Як потрібно діяти будь – якому уряду, щоб уникнути кровопролиття? (Узагальнення)

 • Кожна група повинна представити свій шлях розв’язання проблеми.

3. Заслуховування результатів роботи кожної групи.

( Подаються орієнтовані результати роботи кожної групи).

А Перша група.

( Кавказ приєднаний до Росії насильно. Петро I розумів, що завоювання Каспійського моря і прилеглих до нього земель мало б велике значення для воєнної й економічної могутності Росії. Кавказька війна була дуже жорстокою. Озвірілі солдати руйнували аули, випалювали ліси, вирубували сади. Чоловіків, старих людей убивали, а жінок, дівчат продавали в рабство. На «звільнених» землях цар селив «надійних» людей: росіян, козаків, «героїв та інвалідів» цієї війни, приблуд, злочинців. Кращі землі віддавалися російським дворянам.

   Продовженням Кавказької війни можна вважати Першу Чеченську війну, що відбувалася на території Чечні протягом 1994 – 1996років, Другу Чеченську війну у період з 1999 року по 2002рік, Російсько – грузинську війну 2008 року.

Як бачимо, у всіх війнах фігурує Російська імперія, Російська федерація.

Причини Чеченської війни: прагнення Росії приєднати до себе Чеченську Республіку Ічкерію.

Причини Російсько – грузинської війни: утвердити в Південній Осетії свій вплив.

Висновок. Боротьба за власну свободу велася протягом століть і буде вестися як відповідь на будь – яке насилля і посягання на територію. )

           Б Друга група.

( Кавказька війна тривала  протягом 1817 – 1864 років. Кавказькі народи не могли змиритися, що у них відбирають хліб і хату, зі звірством російських народів.

   Горці розуміють, що мовою, культурою, звичаями вони відрізняються від жителів Російської імперії, а їх насильно заганяють до «тюрми народів».

   Події на Кавказі 1817 – 1864 років дещо перегуються з подіями на Україні 2013 року. Український народ вимагає повернути державі курс європейської інтеграції, а не російської.

Висновок. Кожен народ хоче жити своїм і кращим життям, бути незалежним, а не «служити комусь». )

           В Третя група.

( Щоб кавказькі народи не піднімалися на боротьбу, Російська імперія не повинна була масово переселювати горців, масово їх знищувати, насильно приєднувати Кавказ до Росії. Внаслідок цієї війни більшість населення Північного Кавказу була ліквідована. Натомість і російська армія втратила близько 500 тисяч солдатів. А чи вартує  насильство таких втрат?

Висновок. Кров простих людей не повинна проливатися, лиш би забезпечити здійснення загарбницьких намірів імперії. Уряд будь – якої держави повинен дбати про свій народ і поважати інші. Народ не повинен «обслуговувати купку», не повинно бути «прірви» між багатими і бідними.

 

Оптимальний варіант вирішення проблемної політичної ситуації.

Боротьба за власну свободу велася і буде вестися як відповідь на будь – яке насилля і посягання на територію, тому що кожен народ хоче жити своїм життям, а не служити «комусь». У країні не повинно бути «прірви» між бідними і багатими.

VII. Підсумок уроку.

        1. «Мікрофон»

- Отже, яка ідея твору «Кавказ»? ( Схвалення патріотичної і мужньої боротьби горців, гнівний осуд самодержавства, заклик об’єднаної боротьби всіх народів проти спільного ворога – російського царизму.)

- А яка ідея твору «Кавказ» у ракурсі подій на Україні 2013 року?

( Утвердження безсмертя народу, боротьба за власну свободу і за краще життя велася і буде вестися як відповідь на будь – яке насилля.)

- Яке застереження для майбутніх поколінь висловлено у поемі «Кавказ»?

        2. Заключне слово вчителя.

Сьогоднішній урок я хочу закінчити словами Івана Дзюби:

             Шевченко сам приходить у наш час,

             Але й ми повинні йти в його час.

             Тільки так між нами й ним

             Глибшатиме взаєморозуміння.

(Відео «Застрелений у ході зіткнень з міліцією на вулиці Грушевського в Києві активіст Євромайдану Сергій Нігоян біля свого поста на барикадах читає уривок з поеми «Кавказ» Т. Шевченка).

VIII. Домашнє завдання. Написати твір на тему: «Що уособлюють Прометей і орел – хижак у ракурсі теперішніх подій на Україні?»

 

Список використаної літератури:

1. Міфи Давньої Греції: Твори давньогрецьких авторів. Навчальний посібник: У 2 кн. / Упоряд. передм. і комен. Чічановського А. А. – К.: Грамота, 2004. –

Кн. 1. – 2004. – 608 с.

2. Перепелиця Г. Конфлікти в посткомуністичній Європі, К. – 2003.

3. Франко І. «Мойсей» / Вибрані твори: В з – х т. Т. 1: Скотний В. та інші; упор. Шалата М. – Дрогобич: Коло, 2004. – 824 с.

4. Шевченко Т. Кобзар. – К.: Рад. Школа, 1983. – 608 с.

 

Додаток 1. Інтерактивний метод «Розв’язання проблем»

Метою застосування цієї технології є навчання учнів самостійно розв’язувати проблеми та приймати колективні рішення.

   Як організувати роботу

   Підготуйте для учнів проблемне завдання, проблемну ситуацію.

   Ознайомте їх із ситуацією й визначте сутність проблеми.

   Запитайте в учнів, чи розуміють вони сутність проблеми. Запропонуйте їм описати її.

   Об’єднайте учнів у групи, де б вони могли обговорити проблему, перш ніж почати пошуки шляхів розв’язання її.

   Запитайте в учнів: чи справді вони хочуть розв’язувати цю проблему? Чи є проблема важливою, чи необхідно розв’язувати її? Запитайте, чи зацікавлені сторони конфлікту в його розв’язанні?

    Скориставшися технологією «мозгового штурму», визначте якнайбільше шляхів розв’язання проблеми або можливих варіантів. На цьому етапі жодне рішення або варіант не відкидаються  і не коментуються. Слід генерувати велику кількість ідей.

    Разом з учнями проаналізуйте, поясніть та об’єднайте висловлені ідеї.

    Обговоріть імовірні позитивні й негативні наслідки кожної ідеї.

    Оберіть найкращий варіант і дійдіть згоди щодо його застосування для розв’язання проблеми ( можна щляхом голосування).

     Оберіть другий і третій варіанти як резервні на випадок, якщо перше рішення виявиться неефективним. Досягніть згоди стосовно випробування кількох варіантів.

Етапи розв’язання проблеми: 

1. З’ясуйте сутність проблеми.

2. З’ясуйте важливість проблеми.

3. Обміркуйте всі можливі варіанти розв’язання.

4. Проаналізуйте ймовірні наслідки кожного варіанта.

5. Оберіть варіант розв’язання, що здається вам оптимальним.

6. Якщо перший варіант розв’язання виявився неефективним, запропонуйте інші і почніть все спочатку.


Теги: Козак Н.Я., Шевченко
Навчальний предмет: Українська література
Переглядів/завантажень: 163/31


Схожі навчальні матеріали:
Всього коментарів: 0
avatar