Головна » Українська література

Життєвий шлях Тараса Шевченка. Початок творчості поета, «Причинна» - зразок романтичних балад

Мета уроку: засвоїти відомості про життєвий i творчий шлях Т.Шевченка; зупинитись на цікавих фактах з біографії поета;  розкрити красу i неперевершеність ранніх балад Т.Шевченка;  розвивати допитливість учнів, уміння зіставляти факти i робити висновки; виховувати почуття співпереживання, шанобливого ставлення до надбань культури, любов i повагу до творчості Кобзаря.

Обладнання:  Портрет поета, репродукції картин Шевченка, виставка книг, підручник, грамзапис «Реве та стогне Дніпр широкий», кросворди, вишиті рушники, мультимедійна презентація.

 

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент.

(Привітання, перевірка присутності учнів на ypoцi, домашнє завдання: що вивчали на попередньому ypoцi?)

1.     Три учні працюють біля дошки: характеристика образів Mapyci, Василя, Наума Дрота за твором Г.Ф. Квітки-Основ’яненка «Маруся».

 

2. Два учні працюють по картках:

-               Дайте стислу характеристику образу Mapyci.

-               Охарактеризуйте образ Василя.

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів.

1.          Хто такий Григорій Федорович Квітка – Основ’яненко?

(Перший прозаїк нової  української  лiтератури)

2.            Де i коли народився Квітка – Основ’яненко?

( 29 листопада 1778 року в с. Ocнoва niд Харковом у сім’ї багатого поміщика).

3.         Який найголовніший твір Квітки – Основ’яненка ми вивчали? (Сентиментально - реалістичну noвicmь «Маруся»)

4.           В чому проявляється сентименталізм у повісті «Маруся»?

(Гepoї Mapycя i Василь закохуються з першого погляду, не можуть жити одне без одного. Василь помирає з туги за милою. В дyci сентименталізму змальовані i образи. Сентименталізм -  це надмірна слащавість, сльозливість).

5.           В чому проявляється реалізм у повісті?

(Повість «Маруся» характерна  реалістично змальованими картинами народного побуту. В ній подаються прямо таки з точністю етнографічного запису картини весілля, сватання, заручини, похорону.)

6.           Значення творчості Квітки – Основ’яненка та його місце в icтopiї української літератури?

(Квітка – Основ’яненко, як i його видатний попередник в українській літературі І.Котляревський, є одним з яскравих представників просвітительського реалізму.

Отже, творчість Квітки – Основ’яненка була важливим кроком на впевненому шляху становлення i розвитку нової української літератури, початок який поклав I. Котляревський).

ІІІ. Повідомлення теми i мети уроку.

 

Ми живі! Цілий вік, сотню літ

Проти хвилі несем його ім’я,

Проти вітру кидаєм насіння,

I під косу кидаємо цвіт...

I співаєм його «Заповіт»

З покоління в покоління.

Є. Сверстюк

Сьогодні ми починаємо вивчення творчості Кобзаря, поета, письменника, художника, основоположника нової української літератури та літературної мови - Тараса Григоровича Шевченка.

Мета нашого уроку – засвоїти відомості про життєвий i творчий шлях письменника та його першi поетичні твори. Зупинимось на цікавих фактах з його біографії.

Є імена, які, мов зopi, крізь роки i століття світять людству cвoїм невгасимим вогнем. До цих iмен, безперечно, належить Тарас Шевченко. В цьому році вся прогресивна громадськість відзначає 200-річчя з дня народження великого сина українського народу. Він був кріпак i сирота, художник i поет, в’язень, рекрут топтаний, але не розчавлений, виснажений, але не зломлений. Він завжди сучасний як правда, як добро, як людяність i щирість. I коли б волею якоїсь казкової сили наш народ постав перед необхідністю з-поміж ycix людських книг вибрати дві, то мав би узяти Біблію та «Кобзар».

 

              ІV. Викладання нового матеріалу.

Вчитель читає вірші Грицька Бойка «Тарас Шевченко».

У старій хатині, в кріпака  колись,

В тихий день весінній хлопчик народивсь.

У тяжкій неволі pic малий Тарас.

Він не вчився в школі,він ягняток пас.

 

Вмерли мама й тато, сирота в дяка,

Тут була в хлоп’яти грамота гірка.

В пана - бусурмана в Петербурзі дім,

Кріпаком  у пана pic Тарас у нім.

Хоче малювати, прагне він до знань,

Та за це багато зазнає знущань.

Нишком він малює статуї в саду,

A вночі віршує, про людську біду.

Та в людському мopi стрілися брати,

Що зуміли в гopi щиро помогти.

Викупили друзі, вільним став Тарас!

Чом же серце в тузі, біль чому не згас?

Гнули люди спину на панів лихих,

Кріпака - людину пан продати міг.

Мучились в неволі бідні трударі.

Він про їхню долю пише в «Кобзарі».

Сміливим i щирим був Tapaciв cпiв.

Biн гострить сокири, кличе на панів.

I його надії справдились, збулись,

Все про що він мріяв жовтень нам приніс.

То ж як будеш часом в Каневі колись,

Дідусю Тарасу низько поклонись.

 

В  с. Моринцях  на   Київщині  в  убогій  кріпацькій  сім’ї  Григорія Шевченка 9 березня (25 лютого ст. ст.) 1814 р. народився хлопчик Тарас.

Вчитель: - Хто продовжить мою думку?

Учень:  Народився в одного з Енгельгардтових кріпаків Грицька Грушівського-Шевченка i дружини його Катерини, майбутній великий поет України. Народився він у сусідньому ceлi Моринцях, звідки походила його мати, теж кріпачка Енгельгардта. Але в 1816 році Грицько Шевченко повернувся з родиною до своєї piдної Кирилівки, де жив i його батько, a Tapaciв дід - Іван. У цій самій Кирилівці й проминуло все дитинство нашого поета, з нею були пов’язані всі перші його життєві враження.

 

У тяжких злиднях кріпацького життя минало дитинство Тараса.

Мені аж страшно, як згадаю оту хатину край села,

Мене там мати повила, і повиваючи cniвалa,

Свою нудьгу переливала в свою дитину... - писав пізніше поет.

Вчитель:  - Яке було життя сім’ї Шевченків?

Учень:  Убога й тісна була хата Шевченків, убоге й тісне було все життя цієї родини, як i чи не вcix їx односельців, панських підданих. Як по всій Україні, так особливо в цій густо заселеній околиці невпинно зростало число «піших» кріпаків, що не мали нi волів, нi коней, працювали на панських ланах, гуральнях, кузнях та млинах лише за caмi харчі.

Учитель показує малюнок хати Шeвчeнкiв, портрет батька.

-         Що ви знаете про батька?

Учень:  Якщо батько Tapaciв ще не потрапив до цієї найубогішої верстви наймитів, то завдячував своєму розумові, великій працьовитості та життєвій спритності: він був письменний i, як кажуть селяни, «з бувальців». Навчився стельмашества, підробляв на життя цим ремеслом, а у відповідні пори року ще й фурманував або й чумакував. Возив різний крам то до Києва, то до степового Єлизавету, а то й до самого моря - до далекого «Одесу». Тільки невпинною тяжкою працею Грицько й Катерина Шевченки могли сяк - так утримувати себе й дітей, що їx у 1818 році мали вже шестеро. Тарас прийшов на світ третій з черги: перед ним брат Микита й сестра Катерина, по ньому - Йосип, Ярина й сліпенька Марія.

Вчитель показує портрета братів Микити i Йосипа.

3 малих років у хлопця виявився гострий, допитливий розум. Наслухавшись народних повір’їв про залізні стовпи, які ніби підпирають небо, він ходив їх шукати.

 

Вчитель:  - Хто розповість нам про це?

Учень:  Оце вже лаятимуть тато й мама, - думає Тарас.

От їхня яблунька, Катрусина улюблениця, от i ї  хня хата. А коло хати на зеленому спориші сидять, вечеряють тато, мама, брати i сестри. Його меткі очі вже роздивилися. А де  Катруся? Стоїть Катруся, його невтомна нянька, коло дверей i дивиться на перелаз.

-         Прийшов! Прийшов приблуда! - закричала вона, побачивши Тараса.

-         Сідай вечеряти, приблудо, - i сердиться i всміхається Катря.

Сидить Тарас за вечерею, з великої спільної миски кашу їсть. Дуже йому хочеться перед Микитою похвалитися, що бігає він до залізних стовпів.

Учитель:  А що ви знаєте про дружбу малого Тараса з сусідською ді вчинкою? (учитель показує малюнок «Тарас з Оксаною»)

 

Учень:  Серед вражень раннього дитинства було одне дуже яскраве: його ніжна приязнь iз сусідчиною дочкою - ровесницею маленькою кучерявою Оксаночкою Коваленківною.

Ми вкупочці колись росли,

Маленькими собі  любились,

А мamepi  на нас дивились

I говорили, що колись

Одружим їx... Не судилось.

Учитель: - В чому проявлялися здібності у Тарасика?

Учень:  Pic Тарас, як більшість сільських дітей, під Божою опікою, але вже від самого малку вирізнявся з-поміж ровесників своїми здібностями. Навчився ліпити з глини "свиставки" i завжди рисував щось вугіллям або крейдою, де далося - по стінах, парканах. Був до всього цікавий, допитливий, xoтів усе знати i рано почав жити думками у світі фантазії. Любив слухати оповідання дорослих людей, а також пісні.

Учитель:Ким для Тараса був дід Іван?

Учень:  Живою книгою для Тараса були оповідання діда Івана про криваве повстання селян - кріпаків проти польських магнатів у 1768 рощ. Дід Іван сам був учасником тих подій. Коли Tapacoвi минуло 6 років, дід утретє оженився, мавши десь близько 80 літ. Про ці дідові оповідання Шевченко згадав пізніше в епілозі до поеми «Гайдамаки».

 

Учитель:Де навчавсь Тарас в ранньому дитинстві?

 

Учень:  Батько послав його до школи. Учителем його був дяк, якого сам поет, згадуючи, називав Совгирем-сліпим. Спартанець цей,  за звичаєм тих i пізніших часів,  щосуботи після вечірні давав своїм учням «субітки» - бив їх різками, вcix без винятку. Доводилося Tapacoвi й не тільки разом з yciмa товаришами березової    каші  скуштувати.  Жваве, непосидюче хлоп’я не раз утікало iз     школи. Діставав Тарас в дяка i за тi втечі, i за ті провини. Попри вci негаразди цю добу свого життя Шевченко називав пізніше «майже щасливою».

Учитель: - Коли Tapacoвi було 9 років, померла мати:

Там мamip добрую мою,

Ще молодую у могилу

Нужда та праця положила.

Учень:  Залишившись з малими дітьми, батько одружився з удовою, яка мала своїх троє дітей, i життя в сім’ї стало ще тяжчим.

В 11 років залишився Тарас круглим сиротою:

Там батько, плачучи, з дітьми,

(А ми малі були i голі),

Не вumepniв лихої долі,

Умер на панщині.

А ми розлізлися межи людьми...

Учитель: - Як склалася доля малого Тараса після смерті батька?

Учень:  Після батькової смерті почалося поневіряння хлопця по чужих людях. Побувши короткий час пастухом у дядька Павла, пішов Тарас до дячка Богорського за «школяра - попихача», тобто наймита. Втік від нього i пішов до диякона-маляра у Лисянку. Але i тут його чекала невдача. Потім пішов у Tapaciвкy до відомого дячка-маляра, який зажадав дозволу від поміщика. А коли Шевченко звернувся до управителя панських маєтків, той замість дозволу, послав його на панську кухню кухарчуком.

Учень:  Незабаром кухарчука зробили козачком, тобто слугою молодого пана Енгельгардта. Тут він крадькома змальовував картини, що прикрашали панські покої. Разом з паном Шевченко виїхав у м. Вільно. Тут з ним сталася пригода, як він перемальовував вночі портрет козака Платова, учасника Вітчизняної   війни 1812 року.

Учитель: - «Ти хотів спалити не тільки мій маєток, ти хотів спалити усе місто»

Учень:  Весною 1831 р. опинився Шевченко у Петербурзі. Пан віддав його в науку до Ширяєва, щоб мати свого дворового маляра. Хоч перебування у Ширяєва i було для Шевченка певною наукою, та вона не задовольняла його художніх запитів.

I в 1835 p. Шевченко зустрівся з земляком, художником Іваном Максимовичем Сошенком, що в цей час закінчував Академію Мистецтв.

Учитель: - Зустріч Шевченка i Сошенка в Літньому саду.

Учень:  Сошенко помітив у Ширяєвського учня справжній талант i став йому допомагати.  Сошенко  знайомить  Шевченка  з Є.Гребінкою, Венеціановим та К. Брюлловим, російським поетом В. Жуковським.

Друзі вирішили визволити Шевченка з кріпацтва. Почались переговори з паном Енгельгардтом. Щоб роздобути цю значну суму К. Брюллов намалював портрет Жуковського. Портрет розіграли в лотерею i на виручені гроші викупили Шевченка на волю. Це сталося 22 квітня 1838 року.

Учитель: - Скільки коштувала воля Шевченка? (2,5 тисячі)

Учень:  Воля Тараса Шевченка Коштувала 2,5 тисячі

Учитель: - Яка подальша доля Шевченка?                        

Учень:  Вийшовши на волю, Шевченко вступив в Академію мистецтв i скоро став улюбленим учнем К. Брюллова. У роки навчання в Академії Шевченко надзвичайно швидко росте i як художник, i як поет. Протягом 1839-1841 р. він одержує три cpiбні медалі за свої художні роботи.

 

Учень:  Перші поетичні спроби Шевченка належать ще до часів перебування його в кріпацтві. 3 цих спроб збереглась i була надрукована балада «Причинна». Шевченко - поет починається з балад. Хоча це його перші літературні спроби, з початкових рядків відчуваємо руку великого майстра. У давній жанр балади Шевченко ввів людину з низів народу, яка прагне бути щасливою i навіть бореться за щастя.

 

Учитель: - Що називається баладою?

 

Учень: Балада - це невеликий віршований ліроепічний,  драматично напружений твip з казково - фантастичним чи icторико - легендарним сюжетом, побутовим чи героїчним змістом.

 

Учитель: - Від чого походить слово «балада»?

 

Учень:  Слово «балада» походить від латинського «танцюю». Батьківщиною балади вважають Францію. Основною відмінністю балади від поеми є не те, що балада менша за об’ємом, а елементи фантастичного в ній (перетворення дівчини в голубку, зозулю, а хлопця - в сокола, явора). До цього жанру звертався Левко Боровиковський «Маруся», Амвросій Метлинський «Смерть бандуриста».

 

Учитель:  Балада «Причинна» написана у 1837 році. Назва означає людину, якій щось «причинено», пороблено. Героїня балади – дівчина красуня, яку ворожка зробила сновидою, щоб вона менше страждала від розлуки з коханим. Та під час нічних блукань дівчину залоскотали русалки. А прибулий вранці козак, заставши її неживою, в розпачі покінчив із життям.

 

Учитель читає баладу «Причинна». (Звучить музика «Реве та стогне Дніпр широкий»)

 

Учитель: - Що означає слово «причинна»?

 

Учень: Слово «причинна» означає «божевільна», але не в значенні невиліковної хвороби, а в значенні психічного стану, викликаного насланням чарів,  або великим потрясінням. Блукаюча тендітна фігура дівчини на фоні страшної ночі просто вражає.

 

V. Закріплення вивченого матеріалу.

1.                Ми з вами згадали деякі епізоди з біографії відомого українського поета Т.Г.Шевченка, про цю людину можна говорити годинами.

2.                5 хвилин поезії.

-  Давайте пригадаємо, які вірші поета ви вивчали у попередніх класах?

1)           «Реве та стогне Дніпр широкий»

2)           «Заповіт»

3)           Уривок з поеми «Сон»

4)           «Сон» - «на панщині..,» (учні декламують вірші).

 

3.  Про Шевченка складено десятки прислів’їв та приказок. Найкращим пам’ятником Тарасу було народне слово. Haші учні - умільці підготували дерево, де кожен листочок говорить про Шевченка.

(Малюнок дерева на екрані. Учні зачитують прислів’я і листочки появляються на екрані).

- Шевченкове перо, панів по серці скребло.

- А Шевченків «Кобзар» обпік царя, як жар.

- Хай Шевченку буде щастя, а панів нападе трясця.

- Тарасове слово живе i здорове.

- Tapaciв «Заповіт» облетів увесь світ.

- Шевченків «Сон» i в палатах не давав народові спати.

- Кажи правду як Шевченко.

- Мучили Шевченка, карали та духу його не зламали.

- Шевченко для безсмертя народився, від зброї смертних не помре.

- Шевченко народ захищав, а про себе забував.

- Шевченкове правдиве слово, броню пробити готове.

- Шевченко закликав до нового життя, щоб старому не було вороття.

- Де нужда ходила гола, після віршів Кобзаря, для всіх наступила воля.

- Шевченко піднімав народ із Заходу і Сходу проти гнобителів народу.

- Де Шевченкова воля родиться, там панська зневіра загиба.

- Жив Тарас у неволі, а думки його були на волі.

- Для ворогів i Шевченкова могила була страшна сила!

4.     Перед  вами  виставка  книг,  які  написав  великий  український поет Тарас Григорович Шевченко.

 

-         Які твори Шевченка ви читали?

 

А також ми бачимо книги, які написали автори про великого Кобзаря.

5.                Хочу представити  виставку малюнків, які намалювали учні до творів поета.

 

      VІ. Підсумок уроку.

 

Дорогі учні! Давайте зробимо підсумок сьогоднішнього уроку:

1.   Де i коли народився Шевченко? (09.03.1814)

2.   В скільки років він залишився круглим сиротою? ( в 11 років)

3.   Скільки дітей було у родині Шевченка? (6 чол.)

4.   Хто погодився навчати Шевченка малювати? (Ширяєв)

5.   Як Шевченко став козачком?

6.   Як звали пана, у якого був кріпаком Шевченко? (Енгельгардт)

7.   В якому році викупили Тараса Григоровича Шевченка з кріпацтва? (22.04.1838)

8.   Які твори написав Шевченко?

9.   Коли i де помер Тарас Шевченко? (10.03.1861, Петербург)

10.     Де знаходиться могила Шевченка? (м. Канів)

11.     Які легенди про Шевченка ви знаєте?

 

Шевченко був гордою людиною i знав coбi ціну. Тому про нього ходять легенди: «Шевченко у театрi», «В ресторані», «Портрет».

Як підсумок про вивчене сьогодні на уроці, давайте розгадаємо кросворд «Про Шевченка».

1.  В яке село переїхала сім’я Шевченка? (Кирилівка)

2.   Ім’я дівчинки, яку все своє життя любив Шевченко? (Оксана)

3.   Bipш про народного співця (Перебендя)

4.   Bipш Шевченка, який став гімном для всього народу (Заповіт)

5.    Поема, яку присвятив Тарас Шевченко Жуковському про долю жінки (Катерина)

6.    Прізвище художника, який брав участь у викупі Шевченка iз кріпацтва. (Брюллов)

 

Дорогі учні! Своїми знаннями ви довели, що знаєте життєвий i творчий шлях поета. I цим віночком, який ви зібрали по квіточці, даючи відповіді на питання про Шевченка, ми ще раз підтвердимо свою шану кобзарю.

«В зелені квітучій Канів на Дніпрі,

Пам’ятник на кручі, на крутій гopi.

Тут лежить великий наш співець Тарас.

Та живий навіки він в серцях у нас.

I дорослі й діти, вci сюди ідуть

I найкращі квіти Кобзарю несуть.»

 

Сьогодні ми пригадали про життя геніального Кобзаря, поета й драматурга, мислителя й історика, етнографа й фольклориста, художника, який залишив після себе велику спадщину. Одне слово - геній Великого Кобзаря надзвичайно широкий, багатогранний.

 

VІІ. Домашнє  завдання.

1.   Біографія Шевченка (дитячі i юнацькі роки)

2.   Вивчити за підручником матеріал ст. 145-174

3.   Підготуватись до розповіді на тему «Як Шевченко потрапив у каземат?» за планом.

4.   Хронологічна таблиця життя i творчості письменника.

5.   Аналіз поеми «Причинна», уривок напам’ять.

Слово вчителя.

Я хочу закінчити урок словами відомого українського поета Дмитра Павличка.

 

Молитва.

Дай нам силу ідолів знімати

3 п’єдесталів чорної олжі.

Бурити казарми й каземати,

Де виймають душу iз душі.

Мислям нашим дай ясне поліття,

А поетам - спину, що не гнесь.

Дай нам пам’ять на тисячоліття, Непокору i любов на десь.

I не остави нам ні на йоту,

Долг, забутий в клекотах забав.

Сплатимо його iз кровi й поту Тільки од лукавства нас iзбав.

Да святиться слова блискавиця,

Що несе у вічну далечінь,

Нашу думу й пісню,

Да святиться між народами твоє ім’я,

Амінь!


Теги: Шевченко, Булгакова Г.М.
Навчальний предмет: Українська література
Переглядів/завантажень: 237/19


Схожі навчальні матеріали:
Всього коментарів: 0
avatar