Головна » Українська література

Життєвий і творчий шлях Олександра Довженка

Мета: познайомити учнів з біографією письменника,, дати уявлення про кіноповість; розвивати комунікативні компетенції, аналітичні навички та вміння, прищеплювати любов до творчості українського Мікеланджело - Довженка.

Тип уроку: урок кіноповість

Обладнання: твори Олександра Довженка, портрет письменника, С.П. Плачинда "Олександр Довженко"(біографічний роман), стилізація кіноплівки з надписами "Знайомство", "Джерела", "Шлях до ремесла, "Любов", "Кіно", "Боротьба", комп’ютер.

Епіграф. Він залишився як дерево, що вічно цвіте, вічно плодоносить, як великий мислитель, який може стояти поряд із Сократом і Гомером.

А. Малишко.

Хід уроку

І. Оголошення теми і мети уроку.

Наше знайомство з О.Довженком буде незвичним: кадр за кадром переглянемо уявний фільм, прочитаємо кіноповість його життя і творчості. Оскільки учні поділені на групи: історики, біографи, художники, літературознавці, психологи, то кожна група буде говорить про засновника українського кінематографу.

Перша сторінка кіноповісті "Знайомство".

Демонструється плакат на якому написано відгуки оцінка творчості Довженка.

Історики.

Читають ці відгуки. 1938р. Довженко визнаний одним із провідних митців кіно,постановою міжнародної виставки в Брюсселі.

1939р. Левіс Джекоб назвав його "Першим поетом кіно".

1949р. Артур Найт у книзі "Найживіше мистецтво" твердить, що найкращі

японські фільми "Роша мун" і "Ворона пекла" зроблені під впливом

Довженка.

1957р. Айвор Монтегю у книзі "Довженко - поет життя вічного" пише: "Земля" Довженка - це твір генія; йому мусили відступити перше місце російські кіно^итці Ейзенштейн і Пуговкін.

1958р. У Брюсселі "Земля" була визнана найкращим фільмом у світі. Чарлі Чаплін надіслав телеграму Довженкові і бажав "довгих літ творчого життя".

Художники.

Дають "психологічний" аналіз портрета письменника. "В обрамленні білосніжного сивого волосся високе скульптурне чоло. Вольове, напружено-серйозне загоріле мужнє обличчя. Вражає рідкісне поєднання духовної і фізичної сили". "Він був дуже вродливий. Срібло сивини з роками ніби ще більше звеличує цю красу з ореолом пережитого".

Сторінка друга - "Джерела".

Біографи.

Сосниця - провінційне містечко на березі Десни на Чернігівщині. Побілені хати, зарослі травою вулиці. В одному з провулків стояла під грушею хата - стара, присадкувата. Це - давнє гніздо Довженківського роду. Сашко народився у серпні 1894р., був сьомою дитиною в хліборобській родині, в якій діти помирали одне за одним: "Дітей мали багато, чотирнадцять, а залишилося двоє: я й сестра (нині лікар). І коли я зараз пригадую своє дитинство і свою хату, в моїй уяві плач і похорон".

Літературознавці.

У день смерті аж чотирьох синів - соловейків мати Довженка, Одарка, про яку він говорить, що вона народжена для пісень, але проплакала все життя, молилася: "Запиши мені, Господи, Сашка, оберігай його від поганих людей. Дай йому силу. Пошли йому щастя, щоб його люди любили, як я його люблю."

Психологи.

Можливо тому улюбленою піснею О. Довженка була пісня "Ой горе тій чайці...", авторство якої приписується І.Мазепі.

Біографи.

Батько О. Довженка Петро (про якого письменник скаже: "Усе життя його минуло під знаком темряви, неосвіченості"), на свою біду, мав романтичну вдачу і свого сина мріяв за будь-яку ціну "вивчити на пана".

Літературознавці.

Через багато років працюючи над "Зачарованою Десною", письменник згадає рідних людей з ніжністю: "З мого батька можна було писати лицарів, богів, апостолів, великих учених і сіятелів". А діда назвав "добрим духом лугу і риби":...гриби і ягоди збирав він у лісі краще за всіх і розмовляв з кіньми, з телятами, з травами, з старою грушею і дубом. Дід був письменний по-церковному і в неділю любив урочисто читати "Псалтир".

Психологи.

Зрозуміло, звідки у Довженка нахил до споглядності: "У мене не було пристрасті до чогось одного. Мені здавалось, що я все може, що все легко, і

мені хотілося бути різним, хотілося начебто розділитися на кілька частин і жити в багатьох життях, професіях, країнах і навіть видах".

Сторінка третя - "Шлях до ремесла"

Учитель записує на дошці ключові слова, за якими учасники груп мають створити розповідь про освіту і розвій Довженка.

Літературознавці.

Ознайомлюють про навчання О.Довженка в Сосницькій початковій школі, Глухівському учительському інституті, Академії мистецтв, школі старшин Петлюрівської армії. На посаді Повноважного представництва УРСР в Німеччині, приватне училище професора Е. Геккеля в Одесі 1940р. На Воронезькому фронті. Помер у Москві, похований на Новодівичому кладовищі. О.Гончар писав: "Довженко - справді глибоко трагічна і суперечлива постать. Десь я назвав його "українським Мікеланджело" і цих слів не зрікаюся й зараз, маючи на увазі всебічну фантастичну обдарованість цієї людини".

Сторінка четверта - "Любов"

Біографи.

Тричі являлася йому любов, як у Франка. Вперше "найсміливіший і найвродливіший хлопець" у Сосниці закохався, навчаючись в училищі, в дочку Надійку Чаусовьку - гімназистку красуню. Гарна була пара. Та коли вони закохані бігали на ковзанку, містечко ніби журливо хитало головою: мовляв нічого не вийде з того кохання, бо ще не бачив світ, щоб подружжя багатія і сина бідного діхтяря...

З Варварою Криловою Олександр познайомився, вчителюючи в Житомирі. Разом учили дітей. Побралися, переїхали до Києва, де не тільки події громадянської війни вразили серце Довженка, а й сімейна драма. Лист від дружини обпік серце: "Я люблю тебе, але дружиною твоєю не буду. Не лай мене і не плач за мною." А коли повернувся додому застав Варю в обіймах білогвардійського офіцера. Коли, перебуваючи в Німеччині, він дізнався, що облесник офіцер покинув хвору на туберкульоз Варю в Празі, не вагаючись одружився із своєю зрадливою дружиною вдруге й вивозить в Україну.

Юлія Солнцева, актриса - третя й остання його любов. Коли Варвара відчула це, запитала:

-   Сашко! Ти закохався?

-   Так.

Того дня на столі їхнього помешкання поруч з білими трояндами лежав лист: "Дорогий, рідний, коханий мій! Я прощаюся з тобою. Я їду назавжди. Розумію все-все. Найперше те, що разом ми жити не можемо. Ти йдеш у велике мистецтво. Ти віддаєш йому всього себе. Тобі потрібен друг в житті, тобі потрібна натхненниця.

Ти закохався, Сашко... повір від щирого серця відкидаю в ім'я тебе ревнощі і біль, хочу щоб вона стала істинним твоїм другом. А в мене одне - однісеньке прохання до тебе: хочу жити під твоїм прізвищем. Прощай! Хай іде до тебе і щастя з Землі, з Неба, з Води! Твоя навіки - Варвара Довженко."

Літературознавці.

"Я так люблю мою Юлію, як ніби й не любив ще ніколи за двадцять п'ять років родинного з нею життя. Я безупинно говорю їй найніжніші слова... хто послав мені любов?" - писав письменник у щоденнику за чотирі роки до смерті.

Сторінка п'ята - "Кіно"

Художники.

У 32-річному віці Довженко після однієї ночі круто змінив життя, поїхавши до Одеси. Чим було кіно на початку XX ст.? Живими картинами, балаганом і тільки. Йому "вчитися було ніколи і ні в кого". Спочатку сценарист, потім режисер, актор, він впроваджував в українське кіно метод Граф фіта, американця, який вперше показав лице героя крупним планом. Довженко не тільки психологізував кіно, а й споетизував його. Неповторний світ творив за допомогою народної поетики, символів, прийомів живопису. У фільмі " Земля" дід і онук - як обрамлення роду. Дід помирає непомітно, наче яблуко падає з дерева. А смерть онука - насильника, нагла. Його вбивають підло, із-за рогу у хвилину танцю...Важко сказати, хто зробив більший внесок у цей фільм - Довженко - письменник чи Довженко - художник. "Перші зрілі фільми Довженка: "Звенигора", "Арсенал", "Земля" завоювали йому цілий світ, але відібрали Україну, підрізали творчі крила, вкоротили йому віку" (Ю. Лавріненко) - Чому?

Сторінка шоста - "Боротьба"

Учитель.

Чому О. Довженко за десять років до смерті у "Щоденнику" написав: "Немає сил ходити. Болить у мене все. Болять руки, ноги. Болить голова і болить серце. Думаю, що скоро я помру. Мені жаль умерти. Я народився, я був створений років на 90. я помру скоро, тому що з мене вийшла вся сила. Вона пішла не тільки на роботу. Ні. Не робота подолала мене, не пияцтво, не жіноцтво. Пробила мене недоля народу. А знищила мене ненависть людська і жорстокість. Убили мою радість".

- Що спричинило до такого відчаю? Яка боротьба виснажила його?

Історики.

"Протистояння генія і влади" - слова Л. Костенко можуть бути епіграфом до цієї сторінки нашої кіноповісті.

Сталін чекав, що Довженко, відомий в усьому світові, напише і зніме фільм про нього-вождя, переможця в другій світовій війні, а тому не дозволив розстріляти. Відпускав його у закордонні відрядження. Дві Сталінські премії вручив і Ленінську, присвоїв звання діяча мистецтв. Довженко не вмів і не хотів їсти хліба з рук ката. Щоб втілити задумане, робив ненавмисне. 1940р. Довженко став художнім керівником Київської кіностудії, але через те, що не міг знімати під диктовку, після війни був викинутий за націоналізм з кіностудії. Довженко був висланий на безвиїзне проживання до Москви.

Останній лист кінорежисера, датований 10 жовтня 1956р. І адресований уряду України:

"Вертатися хочу на Україну. Президіє! Допоможи мені житлом: давно колись відібрали його в мене. Великої квартири мені не треба, тільки треба мені, щоб я міг бачити, Дніпро і Десну під обрієм, і рідні чернігівські землі". Крик душі. У цьому році була завершена "Поема про море" і опублікована автобіографічна кіноповість "Зачарована Десна".

Він мріяв написати нові твори (55 запланованих), поставити фільм "Поема про море".

Але цей рік був останнім в його житті.

Учитель.

Цей урок - спроба знайомства з творчістю видатного кіномитця. Який би епітет можна було підібрати, щоб закінчити фразу:

"Життя Довженка - (трагічне). Творчість Довженка - (типічна, геніальна, подвиг)."

Домашнє завдання: прочитати автобіографічну кіноповість "Зачарована Десна".

Дякую учням за підготовку до уроку і гостям, які завітали до нас.


Теги: Довженко, Дубровіна Л.М.
Навчальний предмет: Українська література
Переглядів/завантажень: 1107/155


Схожі навчальні матеріали:
Всього коментарів: 0
avatar