Головна » Українська література

Всеволод Нестайко - відомий у світі український дитячий письменник. „Тореадори з Васюківки” - пригодницький захоплюючий твір

Мета уроку: ознайомити учнів із життям і творчістю В. НЕСТАЙКА, зацікавити творчістю, розкрити особливості твору, його пригодницький характер; розвивати навички виразного читання, переказу прозового твору, коментування його; формувати вміння аналізувати поведінку героїв, їхні вчинки, вміння толерантно й аргументовано доводити свою думку; виховувати позитивні риси характеру, активну життєву позицію, оптимістичний світогляд

Тип уроку: вивчення нового

Обладнання: портрет автора, ключ для перевірки результатів вікторини, підручники, магнітофон, диски з класичною музикою, виставка літератури.

 

Хід уроку

І.Організаційний момент

ІІ. Повідомлення теми та мети уроку

Мотивація навчальної діяльності

Як завжди, Рада зустрічі з вами і мрію про те, що на цьому уроці ви порадуєте мене гарними оцінками, цікавими думками, правильно виконаним домашнім завданням.

А ви про що мрієте? На що сподіваєтесь від уроку?

(гарні оцінки, нові знання, почути щось цікаве)

Як бачите, наші бажання співпадають, докладемо зусиль - і мрії наші здійсняться. Будемо на це сподіватися?

Я пропоную, щоб девізом нашого уроку були слова:

Життя-це мрія. Здійсни її.

Ви згодні? Тоді повторимо як заклинання: життя-це мрія, здійсни її.

Молодці!

Книжки, які лежать перед вами, мають цікаву історію. Написав їх відомий український дитячий письменник В. Нестайко, який створив понад 30 дитячих книжок. Вони перекладені багатьма мовами світу.

Запишіть в зошити дату й тему уроку.

Отож сьогодні на уроці ми ознайомимося з життям і творчістю В. НЕСТАЙКА, розкриємо особливості твору, його пригодницький характер; розвиватимемо навички виразного читання, переказу прозового твору; формуватимемо вміння аналізувати поведінку героїв, їхні вчинки, вміння толерантно й аргументовано доводити свою думку; виховуватимемо в себе позитивні риси характеру, активну життєву позицію, оптимістичний світогляд.

ІІІ. Сприйняття й засвоєння учнями навчального матеріалу

1.                Слово вчителя

30 січня Всеволоду Нестайку, улюбленому дитячому письменнику багатьох поколінь виповнилося 82 роки. Але незважаючи на такий поважний вік, він успішно працює. Пише нові твори. Друкується в найкращих видавництвах України, його твори перекладаються багатьма мовами світу. День народження письменника - це приємна нагода ще раз перечитати його талановиті твори "Загадка старого клоуна", "Чудеса в Гарбузянах", "В країні Сонячних Зайчиків", "Тореадори із Васюківки", "Чарівні окуляри" зустрітися з улюбленими героями. В усіх школах, дитячих бібліотеках організовуються книжкові виставки, проводяться літературні подорожі, вікторини, вечори, присвячені творчості Всеволода Нестайка. Указом Президента України від 20.01.2010р. Всеволод Нестайко нагороджений Орденом Ярослава Мудрого Vступеня. Всеволод Нестайко ще й драматург. Свідченням тому є прем'ра п'єси "Таємниця Сонячних Зайчиків". Казка та п'єси вже давно ідуть в лялькових театрах. Це і "Солом'яний бичок" та рок-група "Козачок" і "Таємниця рудого Жевжика", і "Лисичка-сестричка і Вовк-панібрат". Вони живуть у Донецьку, Києві, Кіровограді. Раз на місяць письменник на першому каналі національного радіо веде передачу "Радіобайка Всеволода Нестайка". Щоранку на вулиці Шовковичній у самому центрі Києва можна зустріти високого сивого чоловіка з песиком на повідку. Час від часу він жартівливо посварюється на свого Дюка й усміхнено замріяно крокує далі… На нього не полює зграя фотографів і телекамер, проте його книжками зачитуються мільйони дітей "від 2 до 102..", і якби зібрати воєдино всю їхню до нього любов - вона осяяла б всю Україну… Цей чоловік - Всеволод Нестайко.

Сказати, що змалку мріяв стати саме дитячим письменником, було б неправдою. Мабуть, ніхто з малку не мріє стати дитячим письменником. У дитинстві так хочеться швидше вирости, так прагнеться швидше скинути з себе все дитяче і убратися у все доросле, що така мрія просто неможливо. Вона була б неприродною.

         І все-таки джерела, причини літератської долі письменника – в дитинстві.

Всеврлод Нестайко, згадуючи своє дитинство, говорив, що чомусь передусім згадував самотність. Так уже склалося тата свого письменник не пам′ятав. Він загинув у 1934 році за кордоном, виконуючи державне завдання. А був мужньою, веселою і дуже товариською людиною. Всі його любили. Він вільно володів п′ятьма мовами і був для хлопчика уособленням таємничості і чекання.

У ранньому дитинстві Всеволод Зіновійович був дуже хворобливим. Мабуть, немає такої дитячої хвороби, окрім рахіту, якою б не хворів у дитинстві. Скарлатина, кір, вітрянка, коклюш, свинка… Не кажучи про безкінечні грипи та ангіни… Здорових, безтурботних днів дитинства на рік було менше, ніж сонячних днів у Англії. Тож не могла мама весь час сиділа разом із хлопчиком на лікарняному. І вона замикала самого у квартирі й бігла до здорових дітей у далеку 56 школу біля Володимирського базару.

Пригадував, як трирічний, гірко плакав у коридорі під замкненими дверима, вслухаючись у жахну тишу, яка зрідка порушувалася хряскотом дверей на третьому або другому поверхах і лункими по сходах кроками, що віддалялися й затихали десь унизу.

Зрідка підійде з того боку до дверей якась жалісна сусідка, побалакає хвилю, намагаючись заспокоїти, і знову піде. І знову німотна тиша, і знову страх, відчай, безнадія. Отоді-то, мабуть, уперше в житті відчув Всеволод Зіновійович рятівну силу гумору.

З одного боку страх населяв самотність жахливими потворами і чудовиськами, а з другого боку весела вдача, успадкована від предків, населяла її дотепними усміхненими героями. Отак, вигадуючи й одразу забуваючи свої перші казкові пригоди, змагався тоді майбутній письменник із гіркою дитячою самотністю.

До речі, схильність до гумору визначило ще й, мабуть, саме місце народження, з яким, на жаль, не зв’язаний ні корінням, ні дитячими спогадами. Доля наче навмисне закинула батьків ненадовго у такий улюблений творцями анекдотів Бердичів, щоб син народився саме там. Про Бердичів збереглася одна згадка: страшний голод 1933 року, і трирічний хлопчик після марних прохань дати чогось поїсти каже:”Ну, то дай води”. Власне, рятуючись від голоду, родина й переїхала тоді у тридцять третьому, до Києва, де жила мамина сестра з чоловіком і двоюрідним братом Толею.

Як згадував письменник, через голод, через ті страшні спогади душа Всеволода Зіновійович не пригорнулась до місця народження. І рідним містом став Київ.

А потім була школа. Мама продовжувала вчителювати, йшла зранку й поверталася пізно увечері. І знову самотність. Тільки тепер це вже була не стільки самотність, скільки самостійність.

А влітку було море, Одеса, санаторій № 516, де медсестри ганялися з додатковим харчуванням, бо був худий.

І були кораблі на рейді, і солоний морський вітер, і штормові хвилі… І жагуча мрія стати капітаном далекого плавання. Мрія, яка не полишала хлопчика майже все шкільне життя.

А ще були канікули на селі у дядька. І захоплення селом, любов до села, до мудрих сільських дідів, що так багато всього знають і такі дотепні,- слухав би й слухав день і ніч. Взагалі страшенно любив у дитинстві бесіди дорослих, особливо коли вони щось розповідали, якісь історії, пригоди, побрехеньки.

…А потім була війна…В ту ніч зупинився годинник у будинку. І це було символічно. Тоді назавжди зупинився годинник дитинства.. Усі болі розтоптаного війною дитинства викликали жагуче бажання знову повернутися в те дитинство і спробувати пережити його по-іншому, по-новому, не так, як жилося, а так, як мріялося,- сонячно, весело, цікаво, з пригодами не трагічними, а комічними, радісними, щасливими. Такий собі своєрідний протест. Як сам говорив письменник, «… став я дитячим письменником, бо мені хотілося повернутися в дитинство-інше, ніж було у мене. Веселе, повне надзвичайних пригод, ігор, розваг.»

Саме оте бажання й зробило Всеволода Зіновійовича дитячим письменником.

Яка б весела комедійна ситуація не складалася, він намагався перенести її у дитинство і наче приміряв на себе, наче брав у ній участь.

Так у році 62 був на Острі в художника Василя Андрійовича Євдокименка, який ілюстрував перші книжки. А тоді, як відомо, дуже захоплювалися кукурудзою і засівали нею великі масиви. І Василь Андрійович розповів про двох місцевих п’ятикласників, що кілька днів тому зайшли у кукурудзу і заблукали, не могли вийти аж поки не заговорило в селі радіо. І письменник написав оповідання "Пригода в кукурудзі”, де вперше появилися вірні друзі Ява і Павлуша.

До речі, Ява Рень - персонаж не вигаданий. Того ж таки літа письменник був на полюванні з групою письменників, і вночі до вогнища прибився меткий вигадливий хлопчина, який чкурнув із дому, щоб познайомитися з мисливцями.

Після оповідання ”Пригода в кукурудзі”, яке присвячено Василю Євдокименку, несподівано для самого письменника написалися "Тореадори з Васюківки” - друге оповідання про Яву і Павлушу. То були такі хлопці, що не могли зупинитися на одній пригоді.

І так закрутилася вже й повість - ”Пригоди Робінзона Кукурузо”. А тоді з розгону – "Незнайомець з тринадцятої квартири”. І, не зупиняючись, - ”Таємниця трьох невідомих”, що й склали трилогію, яку за назвою другого оповідання й названо ”Тореадори з Васюківки”.

Писалася трилогія досить швидко, легко, а головне - радісно.

Зараз з’ясуємо, чи уважно ви мене слухали. Додому було завдання творчій групі підготувати цікавий матеріал про Всеволода Зіновійовича. Чи доповните ви мою розповідь.(Виступи учнів)

2.Словникова робота з теорії літератури

А зараз давайте пригадаємо, що таке повість та ще й пригодницька.

ПОВІСТЬ – це великий за обсягом твір, у якому детально розповідається про багато подій із життя дійових осіб.

У повісті зображено багато подій із життя героїв, спосіб викладу розповідний, є докладні описи й розповіді про події та персонажів, прозова форма. Повість може бути соціально-побутовою, історичною, науково-фантастичною, пригодницькою.

ПРИГОДНИЦЬКА ПОВІСТЬ – це твір,у якому зображені непередбачені, несподівані події, що трапляються з героями.

Пригодницький твір має складний,заплутаний сюжет, із героями трапляються цікаві, часом неймовірні пригоди, вони опиняються у складних життєвих ситуаціях, з яких, звичайно ж, виходять переможцями. Пригоди можуть бути значні, як у творі «П’ятнадцятирічний капітан» Жюля Верна, або звичайні, які часто трапляються з дітьми у повсякденному житті, як-от у «Тореодорах з Васюківки».

Потребує пояснення й сама назва твору.

Хто ж такі тореадори?

Тлумачний словник української мови пояснює це слово так: тореадор(від іспанського тореадор) учасник бою биків в Іспанії, у країнах Латинської Америки.

Як ще називають бій із биками(корида)?

2. Гра «Впізнай героя»

Учитель читає уривок з тексту, а діти повинні дізнатись, про кого іде мова.

« Це мій найкращий друзяка і напарник …»(Ява Рень)

«Ану вдар, ану вдар її (Павлушо)добряче!Що, боїшся, то я сам!»

Павлик Ява (вивісити портрет-ілюстрацію)

Які вони?

Бешкетники

Неслухняні

Кмітливі

Винахідливі

Люблять тварин

Вміють дружити…

Молодці, я від вас іншого і не чекала. Бачу, що моя мрія починає здійснюватись.

3.Робота з текстом.

Діти, а чи можна названих друзів вважати романтиками, мрійниками?

От і доведіть мені цю думку, посилаючись на текст твору.

Вдома ви відшукали у творі місця, де мова іде про мрії хлопчиків? Підготували їх до виразного читання?

Уривок 1.стор.149 « У нас була прекрасна благородна ідея…до …І зняла таки вереск, що причовгав дід. Ну і…»

Уривок 2. стор.150 « Давай влаштуємо бій биків…»

Уривок 3стор.155 «Слухай, каже Ява, -а давай зробимо підводного човна…до …аби підводний» не вдалось»

Хлопчики – ваші однолітки. Вони здатні на вигадку, бешкетують, завдають клопотів оточуючим. Але ми розуміємо, що все це вони роблять не зі зла, це – так би мовити, плоди їхньої бурхливої фантазії. Вони мріють, пізнають життя, і ми, читаючи твір, не засуджуємо їх, а сміємося і захоплюємося їхніми пригодами, бо у пригодах, у різноманітних приємних і неприємних ситуаціях гартується воля, характер людини і справжня дружба.

·                   А чи хотіли б ви мати таких друзів, як Павлусь і Ява? Чому?

·                   Вони були гарними друзями?

·                   Згадаймо історію з виставою, як ви думаєте, якби хлопцям дали не однакові, не рівноцінні ролі, вони б посварилися?

 

4. Проблемне питання.

Уявіть, що ми з вами вирішили поставити виставу і під час розподілу ролей вам випала найгірша. Як би ви вчинили? Чому?

         (Відповіді учнів)

Дякую за відповіді. Пам’ятайте, що у деяких ситуаціях треба вміти відстояти власну думку, але також треба вміти знаходити компромісні рішення. Можливо, керуючись здоровим глуздом, навіть піти на поступки. А ще завжди залишатися оптимістом, у всьому знаходити позитив. Народне прислів’я говорить:«Кожна пригода – до мужності дорога». Поясніть, будь ласка, як ви його розумієте.

                   (Учні пояснюють прислів’я)

·                   До речі, які прикметники асоціюються у вас зі словами «пригоди»?( цікаві, веселі,захоплюючі)

5. Творча робота. Підбір музичного оформлення.

Продовжуючи тему асоціацій, пропоную вам прослухати декілька уривків із музичних творів і спробувати визначити уривок, який найбільше підходить до кориди, влаштованої хлопчиками.

         (Учні слухають уривки музичних композицій, добираючи найбільш вдалу)

4. Конкурс редакторів

А зараз пригадайте, які ознаки має вірш (ритм (чергування наголошених і ненаголошених складів) і рима (співзвучне закінчення рядків)? Давайте зробимо висновок, відновивши ритм та порядок слів, порушений у рядках.

Добрі друзі, хоч куди,

Мрійники завзяті.

Хочуть збудувать метро,

Людям допомагати.

 

5.Аналіз ситуацій. Евристична бесіда.

Чому не вдалось побудувати метро?(не вистачило знань, взялись за непосильну роботу)
Чим же закінчився бій биків?(це теж наука,небезпечне заняття,воно вимагає певних фізичних якостей, вміння, вольових якостей, чого у хлопчиків ще не було )
Як ви думаєте, чи стане Павлуша льотчиком? А чому так часто змінює свої мрії стосовно професії Ява? (Цілеспрямований Павло і навпаки-Ява)
Чи візьмуть у міліцію Яву?( кар’єру зіпсував йому Павлуша, бо ненароком зачепив ночовки, через які і сталась чергова пригода з хлопцями. Так це пояснив Ява.
Які риси притаманні міліціонеру? (хоробрість)
Чи є вона у хлопців, зокрема у Яви?(ні, тікали від дядька і міліціонера, тільки п’яти мелькали).
А чому ж не побудували підводний човен?(Доки спасали Собакевича, забули про свою мрію)

Висновок. Гарні були мрії у наших героїв, але кожного разу вони розбивались об дійсність, не збувались.

 

6. Інтерактивна вправа «Дерево рішень»

Ви співчуваєте героям повісті Яві і Павлуші?

Зараз ви попрацюєте в групах. Разом подумайте, що треба робити хлопчикам, щоб їхні мрії здійснилися.

Давайте порадимо їм, що треба зробити, щоб їхні мрії здійснились. (Діти зачитують рішення: добре вчитися, виховувати характер, бути хоробрими, цілеспрямованими, слухати старших, не втрачати оптимізм)

 

7. Хвилинка культури мовлення. Інтерв’ю

 

·                  Як ви думаєте, про що мені слід зараз запитати?Так, чи є у вас мрії. Хто мені допоможе взяти інтерв’ю у шестикласників?

Запитай, вживаючи слова ввічливості,літературні слова, чи є у мрія і яка. Подякуй за відповідь.(1-2 чол.) ( Скажи мені, будь ласка …)

Музика

Діти, але про свої мрії не варто говорити вслух, бо, кажуть у народі, що тоді ми їх сполохаємо і вони не збудуться…У мрій є крила, тому вони і називаються крилатими. А ще вони теплі,тому їх називають рожевими.

Їм треба простір, віра й широкий світ…

Тому я пропоную заплющити очі й тихо про себе подумати про свою найпотаємнішу мрію і випустити її у світ прекрасний, чистий, як і ваші мрії.

Хай летять вони на своїх крилах у світ, допомагають вам його відкривати, чим більше мрії пізнають світ, тим ви будете щасливішими. А разом з вами і ми, батьки і вчителі.

Життя-це мрія. Здійсни її

 

ІУ. Підведення підсумків.

Дякую всім за роботу і пропоную закінчити речення:

«Сьогодні на уроці я зрозумів, що…»

У.Домашнє завдання.

Навчитися виразно читати перший розділ повісті, зробити ілюстрації до твору

УІ. Оцінювання.


Теги: нестайко, Стельник О.М.
Навчальний предмет: Українська література
Переглядів/завантажень: 400/28


Схожі навчальні матеріали:
Всього коментарів: 0
avatar