Головна » Українська література

Віктор Міняйло „Вічний Іван”

Мета. Розкрити перед учнями трагізм долі українського народу в пореволюційний період; з'ясувати причини трагедії України через авторське осмислення історичного минулого; навчати учнів розуміти ідейно-художній зміст твору, розвивати навички аналізу та інтерпретації, асоціативне мислення; формувати гуманістичні ідеали; виховувати почуття національної гідності, патріотизму.

Тип уроку: інтегрований урок (література, історія), засвоєння нового матеріалу.

Обладнання: портрет В. Міняйла, виставка творів письменника, ілюстрації до твору, виконані учнями, аудіозапис українських народних пісень у виконанні Ніни Матвієнко "Ой роде наш красний", "Ой, горе тій чайці".

Епіграфи:

Людина нашого часу пройшла цілу революцію відчужень, селянство ще й досі не отямилось від ланцюгового розпаду старих форм життя і майже біблійних випробувань, з яких кожне саме по собі - історичне. Відчуження землі. Відчуження продуктів праці. Відчуження релігії, звичаїв і вірувань. Відчуження мови...

Євген Сверстюк

"Собор у риштованні", 1970

 

Дехристиянізація, колективізація, індустріалізація, масове переселення з села до міста - усе це було небаченим в історії України розбиттям традиційних структур, катастрофічні наслідки якого виявились ще далеко не повністю.

Валентин Мороз

"Хроніка опору", 1970

Словник: інтерпретація, компаративність, рефлексія.

 

ХІД УРОКУ

І. Вступне слово вчителя.

Висококваліфікований вдумливий читач може пізнати особистість письменника - його світогляд, мораль, уподобання, характер, вдачу, ставлення до природи і суспільства - з самих його творів. Читання художнього твору - це в першу чергу знайомство з самим письменником. Проте не всі школярі володіють навичками пізнання особистості митця через його творчість. А тому кожну монографічну тему з літератури ми розпочинаємо життєписом письменника.

Можливості письменницького біографічного матеріалу величезні, бо усі вони, разом узяті, - багата і яскрава художня історія нашого народу, своєрідна енциклопедія нашої культури. Це і надзвичайно цінний матеріал для роздумів на світоглядні і морально-етичні теми. Не буде перебільшенням сказати: це ціла школа самовиховання громадянина з чіткою програмою людинознавчого і народознавчого спрямування. Саме це і мав на увазі Іван Франко, коли писав, що генії, обранці долі, великі і оригінальні в щасті і стражданні, що життєпис корифеїв літератури дасть змогу увійти в таємниці духа їх епохи, бо саме в них цей дух міститься.

 

II.  Оголошення теми і мети уроку.

Учні записують в зошит тему та епіграфи.

III. Виступ учнів, які досліджували життя і творчість

В. Міняйла.

Це письменницьке ім'я з'явилось на літературному овиді наприкінці 50-х років, нагадавши читацькому загалу про традицію долати негаразди й зло вкоріненою в національний наш характер іронією. Соковита й доволі в'їдлива міняйлівська гумористика так і лишилась у дебютному активі письменника, який, випустивши три книжки ("Перо жар-птиці", 1960; "Блакитна мрія", 1963; "Дзеркальний короп", 1968), врешті-решт усвідомив, що сатира і гумор у підцензурній літературі мало кого лякають.

Втім, змужніле письменницьке перо належало людині цілком зрілій: народився Віктор Міняйло 5 листопада 1919 р. у с. Строкові Попільнянського району на Житомирщині, по закінченні залізнично-будівельного технікуму працював геодезистом, учителем, землевпорядником, економістом. Тож і не дивно, що він запраг ширших змістових просторів і закономірно до них звернувся.

У романі про війну "Посланець до живих" (1966) ідеться про головний компонент міняйлівської самобутності - авторський стиль, утворений із природного схрещення двох рівнозначно важливих "стихій": непідвладної стихії сільських натур і натури самого автора, які постійно взаємопідсвічуються, творячи характерологічне дійство народопізнавального ґатунку.

Дилогію "Зорі й оселедці" (1972) та "На ясні зорі" (1975) спіткала доля представляти українську прозову "химерію", відкидаючи погляд на пореволюційне українське село лише як на матеріал для сталінських експериментів, а на його людей - як на гвинтиків із дрібнобуржуазною іржею. Поетика дилогії за всіх ліричних завихрень послідовно лишається раціонально "земною", скерованою на відбиття руху селянського світосприйняття. Але дедалі частіше на сторінках творів проривається важко тамований сарказм, спрямований проти напівзвірячої темноти тих, що, впившись в розбухлу господарку, не лише втрачають людську подобу, а й ламають, нищать Красу.

Чому ж над усім цим у дилогії панує всерозуміючий, хоч далеко не всепрощальний авторський усміх? І чому він анітрохи не порушує природних пропорцій життя, де, буває, сам невблаганно потьмарюється від споглядання чиєїсь жорстокості та внутрішньої глухоти?

А суть у тому, що зображуваний В.Міняйлом світ, попри наскрізну сонячність авторського ліризму, хоч і містить усі кольори веселки, веселковим аж ніяк не назвеш. Радше - безжально правдивим, що висвічує розпрямлення людських душ, які, причастившись усенародних страждань і їх переживши, немовби народилися вдруге.

IV.    Актуалізація опорних знань.

Виступ групи істориків:

Історичний аналіз подій зображених в романі В.Міняйла "Вічний Іван".
Історична правда та художній вимисел в творі.

V.      Вивчення нового матеріалу.

1. Перевірка засвоєння змісту твору.

Перед читанням твору учні отримали завдання зробити виписки з роману (коротко занотувати свої спостереження, враження за схемою):

 

Дуже сподобалось

Не зрозумів

Вважаю дискусійним

Короткі цитати

 

- Чи з цікавістю ви читали твір і чому?

- Які питання, поставлені й розв'язані у цьому творі, видаються вам основними?

- Кого ви вважаєте головними героями твору? Обґрунтуйте своє твердження.

- Які епізоди твору вам особливо запам'яталися?

- В чому полягає пізнавальне і виховне значення твору?

- Що ви взяли з цього твору для себе?

 

2. Аналіз твору.

Визначення теми та ідеї твору, основного конфлікту.

Проблематика твору (у творі автор протиставляє поняття):

Добро - зло.
Моральне здоров'я українського селянина - деградація         "посланців з комуністичного далека".
Кровний зв'язок між народом і землею - відчуження землі.
Прагнення волі - деспотизм абсолютної монархічної влади.
Побожне ставлення до хліба – "викачування хліба".

"Ці валки з дармовим хлібом рухатимуться вічно,... це сама Велика Русь мчить до ситих країв,.. мчить, мчить, і ніяк не доїде".

6.     Відчуження рідної мови - русифікація, відчуження релігії.

"...Перестали співати пісень материнських, а замість них - із ухканням та сатанинським виском - частівки соромітні, а там почали лаятись чорно, по-московськи..."

"...Божим людям Всевишній мову вклав у вуста, щоб вони говорили нею до Нього... Бо справжня віра в Бога глаголить до людей справжньою Богоданою мовою!.."

7.     Відчуження Батьківщини. "...Немає, доню, страшнішої кари для будь-якого дихання, як позбавити його рідної місцини, його батьківщини."

Композиція твору: чотири зшитки, короткий виклад автором змісту кожного розділу.

(Образна система, сюжет, портрети, пейзаж, інтер'єр, позасюжетні елементи).

3. Аналіз художніх образів.

Виділіть основні образи роману.

Образ українського народу

Образ рідної землі

Образ Матері

Узагальнений образ фанатиків революції

Групування образів

Позитивні образи

Негативні образи

Образи-символи.

Доберіть для текстуального опрацювання епізоди, які найглибше розкривають той чи інший образ.
Проаналізуйте ці епізоди.
Які слова найкраще розкривають внутрішній світ героїв?
Як ви можете пояснити імена героїв (Іван, Маріка, Половці...)
Назвіть моменти вагань героїв (Іванця, Маріки, діда Івана, Митра). Про що вони свідчать?
Як через мову розкривається внутрішній світ героїв?

 

  Заповнити таблицю індивідуалізованої мови персонажів.

Персонаж

Тип мови

Цитати

дід Іван

Маріка

Секлета

Хома Бойко

Алла

шаноблива, урівноважена емоційно-схвильована

пророча

брутальна, лайлива

зверхня, русифікована

...Ходіть, голубко, до наших бабусь..."

 

4. Рефлексія

- Які вчинки героїв вас захоплюють і чому?

- Під час читання якого епізоду твору у вас почала зароджуватись симпатія до героя (чи антипатія)?

- Як би ви вчинили, опинившись на місці героя твору (Іванця, Маріки, Степи, Оляни, інших...)?

- Які риси героїв вас найбільше приваблюють?

-Чи змусив вас письменник глибоко задуматись над проблемою, порушеною в творі?

5. Розкриття умовності підтексту.

- Чому В.Міняйло назвав свій роман "Вічний Іван"?

( Саме ім'я Іван дуже поширене в народі. Воно стало символом простого селянина, кревно зв'язаного з рідною землею. Це слово уособлює весь український народ. А вічний він тому, що попри всю драматичність історії, залишається незнищенним).

 

6.    Компаративність.

- Зіставте глибину розкриття теми В. Міняйлом та іншими українськими письменниками.

- Порівняйте функціонування образу українського народу в різних творах української літератури.

- Знайдіть подібне і відмінне в образах комунарів Міняйла, Куліша, Хвильового, інших.

7. Аналіз індивідуального мовостилю письменника.

- Чи традиційною є манера, стиль написання роману "Вічний Іван"?

- У чому оригінальність стилю автора?

- Як побудовані речення?

- У чому оригінальність синтаксису?

- Які художні засоби є найхарактернішими?

- Чим близька мова твору до народної?

Автор використовує велику кількість народних прислів'їв, приказок, традиційних висловів народного етикету, звертань:

"Чорт козі дядько".

"А провалилась би ти на дірявім мості".

"Шельма, мічена Богом"

"Не стаємо на прю з ворогом".

"Залила людям сала за шкуру".

VI. Заключне слово.

В.Міняйло навмисне не розв'язує всі сюжетні вузлики. Адже подальша доля Вічного Івана - нам для роздумів. Немає Іванцьові Половцю місця на батьківській землі, іде він блукати в чужих краях. Так розпорошується по світі українство, поступаючись агресивним зайдам. Але залишається маленький Івасик і мама Маріка як берегиня роду, як символ незнищенності українського народу.

VII. Домашнє завдання.

Творча робота «Над чим мене примусив замислитися роман В.Міняйла "Вічний Іван"?»


Теги: Міняйло, Кондесюк Т.В.
Навчальний предмет: Українська література
Переглядів/завантажень: 73/6


Схожі навчальні матеріали:
Всього коментарів: 0
avatar