Головна » Українська література

Війна - трагедія людської долі (за новелою Л. Пономаренко “Гер переможений”)

Мета:  ознайомити учнів з твором письменниці,  допомогти усвідомити  ідейно-художні особливості новели; поняття жанру новели; розвивати навички виразного читання, визначення головних епізодів та головної думки; виховувати гуманістичні почуття й розуміння їх ролі та значення в розвитку людства, духовності кожної людини.

Обладнання:     портрет письменниці,виставка її книжок,  фото із зображенням руїн та відбудови України післявоєнних років, плакат з прислів’ями, рефлексійні  анкети.

Тип уроку:         комбінований  

Методи і прийоми:   робота з підручником, рольова гра, «Попади в ціль», робота з роздатковим матеріалом,  рефлексія  учнів, щоденник подвійних нотаток.

Очікувані результати: учні повинні знати зміст твору, розуміти   значення терміна «новела»,  усвідомлювати роль й значення  гуманізму в розвитку людства, ефективно співпрацювати  в  групі, застосовувати знання на практиці.

 

                                                                               Ніхто не знає, що його в житті чекає.

                                                                              Треба так жити, щоб нікому зла не

                                                                               чинити.

                                                                                                               Народні  прислів’я

 

                                                         Хід  уроку

 

Мотивація навчальної діяльності учнів

 

 Виразне читання учителем  (бажано напам’ять)  поезії  Олени Теліги.

                            Не зірвуться слова,  гартовані,  як криця,

                            І у руці перо не зміниться на спис,

                            Бо ми лише жінки.  У нас душа криниця,

                            З якої ви п’єте: змагайся і кріпись!

Слово вчителя

Жіноче слово в літературі завжди звучить особливо щиро. Завжди хвилюють твори, в яких авторки так тонко і по-жіночому фіксують кожен порух людської душі, так обережно проникають у внутрішній світ своїх героїв. Такою є проза нашої сучасниці, талановитої письменниці Любові Пономаренко.

II. Повідомлення теми й мети уроку.

Дорогі діти! Сьогодні на уроці ми будемо читати та аналізувати незвичайний твір письменниці  «Гер переможений», також згадаємо про страшні події Другої світової війни.

III. Перевірка домашнього завдання.

       - Давайте згадаємо,  що було задано додому?

(Познайомитися з життям і творчістю Л. Пономаренко).

       - Зараз ми перевіримо, як ви його виконали.

1.Робота в парах

Рольова гра «Уявне інтерв’ю з письменником».

(Клас поділяється на пари (за партами).  Один з учнів виконує  роль кореспондента, інший - Л.Пономаренко.)

а)  Орієнтовні  запитання:

- А чи можна дізнатися про ваше походження?

- Де ви здобули освіту?

- В якому віці ви вперше написали твір?

- Який ваш найулюбленіший жанр?

б)  Запитання до «письменників»:

- Чи на всі запитання ви змогли відповісти?

- Які запитання викликали у вас труднощі?

- Чи задоволені ви ходом бесіди?

  в)  Запитання до «кореспондентів»:

- Чи задоволені ви відповідями «письменників»?

- Чи змогли б ви відповісти на сформульовані вами запитання?

- Молодці! Я бачу ви добре готувалися до уроку.

- А тепер переходимо до вивчення нової теми.

IV. Вивчення нового матеріалу.

1.       Слово вчителя

- Перед читанням  новели я хочу розповісти, які події описувала  письменниця.

 Давно відгриміла найстрашніша війна XX століття. Все менше залишається її очевидців – сивих ветеранів. Україна ще й досі не підрахувала остаточно усіх своїх втрат  у тому безглуздому бойовищі.  А вже пізніше народилось ще одне поняття - «діти війни». Це вони спізнали всі труднощі життя в німецькій окупації, це вони ставали «синами полків», героями-партизанами. Саме від імені такої «дитини війни» ведеться розповідь у новелі «Гер переможений». Події, зображені в ньому відбуваються в повоєнній Україні.

(Демонстрація фото із зображенням  руїн  та відбудови України післявоєнних років).

Письменниця порушила важливу проблему, яка схвилює навіть найчерствішу

душу.  Отож,  прочитавши цей цікавий і зворушливий твір,  поміркуй над тим,  що для

людини найцінніше.

 Читання новели вчителем і учнями.
Словникова робота (слова на дошці).

- Які слова не дуже зрозумілі?  (Пояснити значення слів.)

 - Чому, на вашу думку, письменниця використовує деякі германізми (слова з

німецької мови),  навіть не пояснюючи їхніх значень:

 гер - пан, шнель – швидко, гут - добре, кіндер - діти,  фрау-жінка, Фрідріх – ім’я,

Лейпциг – місто?  Чи відомі вам ці слова? Чи знають їх ваші дідусь  та  бабуся? Чому?

- Яка роль розмовної згрубілої  лексики в новелі: бидло, нужник, бридко, харкав кров’ю?

-  Пояснити зміст речення  «Коли  зняли його і взяли на руки, то здивувалися, що в ньому немає тіла»   допоможе  фразеологізм  «бути  в  тілі», який має значення  «не худий, у міру повний» (про людину). Отже,  «немає в ньому тіла»  слід розуміти як характеристику дуже худої, виснаженої хворобою людини.

4.Обмін  враженнями  щодо прочитаного.

- Який епізод з новели найбільше вас вразив?  Чому?

5.Практикум із теорії літератури.

- Твір Л.Пономаренко «Гер переможений» визначається за жанром як новела.

Новела – різновид оповідання, невеличкий епічний твір, характерними ознаками якого є незвичайна життєва подія, напружений розвиток дії й несподівана розв’язка;  героїв  небагато, увага зосереджена на розкритті переживань і настроїв дійових осіб;   як правило, відсутні описи. Новела відзначається композиційною і сюжетною  виваженістю. (Запис до літературознавчого словничка).

6. Колективна аналітична робота.

- Приступаємо до аналізу твору.

- У яких часових площинах подано розповідь у новелі? (Повоєнні роки та

              дев’яності  роки XX століття) Звідки це видно?

- Який період з історії України тут змальовано? Що вам відомо про ці часи?

- Чому полонені змінили своє ставлення до будівництва?

- Чому діти жорстоко ставилися до полонених?

                      - Чому полонених стали жаліти місцеві жителі?

                     - Що, на вашу думку, є кульмінацією новели?  («Якось посеред грудня я сиділа на вікні і раптом побачила квітку. Пролітав перший сніжок, а вона цвіла собі під вікном.    Поруч з нагідкою стояв зроблений з паличок і зв’язаний нами хрест…»).

- Що особливо вражає в цій ситуації? (Квітка, що зацвіла взимку, символізує    

 живучість краси, добра, а хрест символізує смерть полоненого).

- Як розуміти  закінчення твору?

- Яка головна ідея новели? (Засудження війни,  утвердження любові;  поваги до         

  людини).

7. Слово вчителя.

- Правильно. Ось послухайте.

Дівчинка та її друзі жорстоко поводились з полоненим німцем Фрідріхом тільки тому, що забагато горя принесли окупанти в їхнє дитяче життя, на їхню рідну землю. Вони ще не розуміли, що й для хворого солдата ця війна стала трагедією: він втратив домівку й сім’ю, про яку нагадувала лише невеличка фотографія найрідніших у світі людей - двох маленьких донечок.

І лише коли дівчинка подорослішала, вона збагнула всю несправедливість становища. Це війна знедолила, позбавила щастя і життя Фрідріха, який був звичайним солдатом, що за чиїмсь злочинним наказом узяв до рук зброю і прийшов на чужу землю, як ворог, як загарбник. А в душі у нього лунали німецькі пісеньки, жила любов до квітів, до краси й гармонії, про що свідчив збудований так доладно будинок. А ще гнітила постійна туга за рідними, за домівкою, за вільним життям, коли не січе, як батіг спину, дошкульне слово охоронця-наглядача.

Так, він прийшов, як ворог, але тепер, переможений, набрав подоби звичайної людини,  яку вже неможливо було ненавидіти…

V. Закріплення вивченого матеріалу.

 

Слово вчителя

 

- Давайте звернемося до епіграфа нашого уроку.

  Як ви його розумієте? Дійсно, ніхто не знає, що його   в житті чекає.

 Але треба в будь–якій ситуації залишатися людиною. Доброта – це та риса характеру,       яку цінували в усі часи, саме добрих людей люблять і поважають найбільше.

Ігровий момент «Попади в ціль»

(На дошці плакат з прислів’ями).

Завдання:  вибрати прислів’я,  які відносяться до прочитаної новели.

Добре роби, добре й буде.

Раді люди літу, а бджоли цвіту.

Доброго тримайся, а поганого цурайся.

Прийде май – про землю дбай.

І хитрого лиса можна зловити.

 Яка совість, така й честь.

Безчестя гірше смерті.

Руки малі, та до роботи вдалі.

З чужої біди не смійся.

Хліб - усьому голова.

 Не роби людям зла, щоб до тебе біда не прийшла.

-    Ви правильно виконали  це завдання.

-  Друзі, чому навчає нас цей твір? (Бути добрими, порядними, любити і поважати людей; бути благородними і безкорисливими, чуйними, милосердними, вміти прощати.  Бути Людиною з великої літери).

- Віктор Гюго сказав: «У цьому світ  є тільки  одна  річ, перед  якою  повинні

схилятися, -  це геній, і одна річ, перед  якою слід упасти на коліна - це доброта.»

VI. Підсумки уроку.

1. Рефлексія учнів.

- Діти, пропоную вам  попрацювати з рефлексійною анкетою, яка лежить у кожного на парті. Ви  можете  вибрати  ті  твердження,  які  хотіли  б  продовжити.

- Сьогоднішній  урок  дав мені можливість зрозуміти…

- Після  цього  уроку я буду…

- Урок  дав  мені  для життя…

- Я хотів(ла)  сказати дівчинці та її друзям…

- Мені найбільше подобаються  в людях такі риси характеру…

Сподіваюсь, що ви зрозуміли, якими треба бути людьми,  що для людини найцінніше.

Отже, саме життя покаже вам необхідність знань з цієї теми.

Оцінювання діяльності учнів.

VII.  Домашнє завдання.

1. Читати, переказувати новелу.

2. Щоденник подвійних нотаток. (Пояснення учителя).

Зошит поділити навпіл вертикальною лінією. Ліворуч записати рядки, що спонукали замислитися, схвилювали; праворуч – коментар до них. Наприклад: «Ця новела нагадала мені про …», «Чим зумовлена така жорстокість дітей?»,  «Чому полонений покінчив життя самогубством?».


Теги: Могилевець І.Є., пономаренко
Навчальний предмет: Українська література
Переглядів/завантажень: 772/28


Схожі навчальні матеріали:
Всього коментарів: 0
avatar