Головна » Українська література

Великий син великого народу!

Мета: поглибити знання кадетів про Тараса Шевченка як поета та художника, учити сприймати неповторний світ його поетичної і малярської творчості, ознайомити з епістолярним спадком Кобзаря, зокрема поезією «»Думка» («Нащо мені чорні брови...»); плекати у підлітків естетику сприйняття поетичних творів та естетику споглядання полотен; на прикладі творчості Тараса Григоровича виховувати повагу до цілеспрямованих, вольових особистостей, що присвятили себе служінню народу; удосконалювати навички виразного читання.

Обладнання: Виставка творів та репродукцій картин Т.Шевченка, «лоти» для аукціону (вуглинки, віночок, пензлик, аудіазапис романсу «Думка», «захалявна книжечка», карта «Шевченко та Сумщина»), презентація, відеофрагменти фільму «Т.Шевченко» Київська кіностудія, режесер — Ігор Савченко, у ролі Шевченка — С.Бондарчук.

Теорія літератури: думка.

Міжпредметні зв'язки: образотворче мистецтво, музика, географія, історія України, українська мова, інформатика, світова література.

Випереджувальне завдання: при підготовці до уроку кадети були поділені на дві дослідницько-пошукові групи: поети (досліджували поетичну спадщину митця) та художники (досліджували творчість Шевченка-художника).

Формування компетентностей:

навчальної — формувати вміння самостійно здобувати інформацію з різних джерел, виділяти головне, вміння й бажання організовувати свою працю для досягнення успішного результату;

комунікативної — вчити будувати власні висловлювання, розвивати вміння впливати на співрозмовника, активно користуватись лексичним запасом;

соціальної — виробляти вміння адаптуватись і визначати особисті цілі та виконувати різні ролі в колективі;

загальнокультурної — розвивати вміння аналізувати й оцінювати досягнення національної культури;

інформаційної формувати вміння використовувати джерела інформації для особистого розвитку, опрацьовувати, систематизувати й передавати матеріал, оперувати знаннями.

Література:

Авраменко О.М., Дмитренко Г.К. Українська література: Підручн. Для 9 кл. загальноосвіт. Навч. Закл. - К.: Грамота, 2009. - С. 179-181.
Авраменко О.М. Українська література: Хрестоматія. 9 клас (Упоряд.  О.М.Авраменко). – К.: Грамота, 2009. – С. 124 — 125.
Бабак Рената Володимирівна. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http: // http://uk.wikipedia.org/wiki/
Захалявна книжечка. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http: // http://uk.wikipedia.org/wiki/
Українська література.  5-12 класи. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів/ Автори Р.В.Мовчан, Н.В.Левчик, О.А.Камінчук, М.П.Бондар, О.Б.Поліщук, М.М.Сулима, Л.П.Шабельникова, В.М.Садівська. Керівник проекту М.Г.Жулинський. За загальною редакцією Р.В.Мовчан. – К., Ірпінь: Перун, 2005. – 201 с. (з урахуванням внесених змін до навчальної програми).
Чупринін О.О. Українська література. 9 клас. ІІ семестр. - Х.: Вид. група «Основа», 2010. - С. 14-18.
Шевченко Тарас. «Малий кобзар» / Упорядкування текстів, передмова та примітки І.В.Немченка. - Х.: Вид-во «Ранок», 2009. - С. 3- 14.
Шупляк Олег Ілліч. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http: // http://uk.wikipedia.org/wiki/

Хід уроку

І Організаційний момент (рапорт)

Слайд № 1 Великий син великого народу!

Слайд № 2 Епіграф: Малярство — це німа поезія, а поезія — промовисте малярство. Леонардо да Вінчі

ІІ Мотивація навчальної діяльності. Оголошення теми та завдань уроку.

         Починаючи зі старшої групи дитячого садочку, ви щорічно зверталися до вивчення творчості Тараса Григоровича. Сьогодні я вам пропоную узагальнити всі знання про великого митця отримані раніше, щоб у ході наступних 13 уроків ви поринули у його поетичний світ та могли сприймати, розуміти вірші митця, бо вони нерозривно пов'язані з біографією автора.

         Відповідно, завдання уроку наступні.

Слайд № 3

         Завдання:

узагальнити знання з біографії Тараса Шевченка;
звернутися до поетичного доробку митця;
ознайомитись із поезією «Думка» («Нащо мені чорні брови...») та зробити її короткий аналіз;
поринути у світ художньої спадщини Тараса Григоровича;
з'ясувати як Тарас Григорович пов'язаний із Сумщиною.

         Уже понад півтора століття в Україні побутує думка, що у кожній високоморальній сім'ї має бути дві книги — Біблія та «Кобзар» Т.Шевченка. Починаючи з ХІХ століття бабусі, плекаючи духовний світ своїх онучат, вчать їх не лише заповідей Божих, а й цитують поезії великого Тараса.

Чому ж творчість Шевченка займає таке почесне місце?

Чому українці цінують поезії митця?

Чи лише майстром слова був Тарас Шевченко?

Чому «Заповіт» перекладено на 100 мов світу?

Чи актуальна його творчість сьогодні?

Слайд № 4

Проблемне питання:

Тарас Шевченко — поет чи художник?

Пригадайте, що було задано вам на самопідготовку?

Слайд № 5

Урок я пропоную провести у вигляді аукціону. Але не традиційного, а аукціону знань. Отже, лоти на такому аукціоні можна купити за знання. А особливість кожного лоту у тому, що він символізує певний період з життєвого та творчого шляху Т.Шевченка.

Примітка. У ході обговорення кожного лоту кадети висловлюють думки щодо захоплення Т.Шевченком поезією чи малярством у даний період та приходять до висновку хто він був на певному етапі життя— поет чи художник.

(Обирається помічник)

Помічник: Аукціон оголошується відкритим!

Перший лот — «Вуглинки».

- Який період життя символізує цей лот? (дитинство та юність)

Слайди № 6, 7, 8

Другий лот «Вінок»

Які події в житті Тараса символізує цей лот? (Долю Оксани Коваленко — першого кохання Тараса Шевченка) Слайди № 9, 10

Третій лот «Пензлик» - символізує викуп поета з неволі. Слайди № 11, 12

Четвертий лот Думка «Нащо мені чорні брови»  - символ становлення Шевченка-поета.

Робота з підручником Слайд № 13

Думка як літературний жанр — поширений у романтичній поезії короткий ліричний вірш філософського характеру, у якому переважають роздуми автора або ліричного героя про свою тяжку долю.Слайди №14, 15

Повідомлення про Ренату Бабак (див. додаток)

Ідейно-художній аналіз поезії

Тема:  розповідь про нещасливе кохання дівчини та її сирітське життя серед своїх.

Ідея: висловлення співчуття героїні твору, яка вимушена страждати, плакати через «зраду чорнявого».

Основна думка: Нащо ж мені краса моя, / Коли нема долі?

Жанр: інтимна лірика.

Римування: перехресне.

П'ятий лот - «Захалявна книжечка» - символ Шевченка-солдата.

         Відеофрагмент фільму «Т.Шевченко» Київська кіностудія, режесер — Ігор Савченко, у ролі Шевченка — С.Бондарчук.

- Чи писав та малював Шевченко, не дивлячись на заборону? Слайд № 16

Лот шостий - «Карта Сумщини» - символ взаємозв'язку Шевченка з Сумщиною.

Слайд № 17

Всі лоти розпродано, аукціон оголошується закритим.

Спробуємо дати відповідь на запитання хто ж все-таки Шевченко — поет чи художник?
Робота з епіграфом

         Малярство — це німа поезія, а поезія — промовисте малярство.

                                                                                     Леонардо да Вінчі

Слайд № 18 Творчий спадок

Слайд 19 Сумна хроніка життя Тараса Шевченка

24 роки (1814-1838) – кріпацтва;

9 років (1838-1847) – волі;

10 років (1847-1857) – солдацької муштри;

≈ 4 роки (1857-1861) – відносної волі.

ІІІ. Оцінювання роботи на уроці

Лист самооцінювання

ІV. Домашнє завдання Слайд№ 20

         1. Прочитати балади «Причинна», «Лілея»

         2. Написати міні-твір на одну із тем:

    Тарас Шевченко — поет та художник. (7-8 б.)

               Чому ми досі перечитуємо твори Т.Шевченка. (9-10 б.)

              Актуальність творчості Тараса Шевченка у наш час. (11-12 б.)

Вивчити напам'ять поезію «Думка» («Нащо мені чорні брови...») (за бажанням)

V. Підсумок

Чи актуальна сьогодні творчість Т.Шевченка?
Чому Шевченко писав не тільки українською, а й російською мовами?
Чи звертаються до творчості Шевченка сьогодні?

Перегляд картин Олега Шупляка присвячених Т.Шевченку.

Прослуховування пісні гурту «Скрябін» («Мені однаково...»)

 

 

Додатки

Доля Оксани Коваленко - першого кохання Т. Шевченка

Оксана і Тарас ще маленькими дітьми колись вкупі гралися. Матері, дивлячись на дружбу дітей, жартома говорили про їхнє одруження:

Ми вкупочці колись росли,

Маленькими собі любились,

А матері на нас дивились,

І говорили, що колись

Одружимо їх...

Було Тарасові дев'ять з половиною років, коли його матір

...ще молодую у могилу

нужда та праця положили...

У сім'ю прийшла недобра мачуха, яка не злюбила сиріт, а найбільше Тараса, бо був він гордий і непоступливий. Не раз хлопчик тікав із дому до сестри Катерини, яка вийшла заміж і жила в іншому селі. А одного разу у батьківській хаті Тарас пережив дике насильство. У солдата, який у них ночував, Степанко, син мачухи, вкрав гроші, а звинуватили Тараса. Хлопець упік, сховався в кали нових кущах, а сестра Ярина і Оксаночка чотири дні носили йому туди їсти.

До тринадцятого року свого життя відніс Шевченко зворушливий епізод: він пас ягнята за селом, і його душу раптом огорнуло почугтя невимовного щастя. Та раптом прийшло розуміння свого сирітства, самотності, бездомності, «і хлинули сльози, тяжкі сльози». Цей плач почула дівчинка, що недалеко «плоскінь вибирала», і поцілунком стерла гіркі сльози.

У творі «Мені тринадцятий минало...» поет не називає імені дівчини, але, безперечно, це була Оксана Коваленко. Саме їй Шевченко присвятив поему «Мар'яна-чорниця»:

Чи правда, Оксано, чужа чорноброва,

І ти не згадаєш того сироту,

Що в сірій свитині, бувало, щасливий,

Як побачить диво — твою красоту;

Кого ти без мови, без слова навчила

Очима, душею, серцем розмовлять,

З ким ти усміхалась, плакала, журилась,

Кому ти любила Петруся співать.

І ти не згадаєш... Оксано! Оксано!

А я й досі плачу і досі журюсь,

Виливаю сльози на мою Мар'яну —

На тебе дивлюся, за тебе молюсь.

Жодних сподівань, що його перше кохання буде чотирнадцять років чекати, аж поки він з'явиться і поведе її до вінця, Шевченко не мав. Сказав собі давно:

 Шевченка вразила відповідь брата, коли він спитав про Оксаночку. Виявилося, що

...Помандрувала

Ота Оксаночка в поход

За москалями, та й пропала.

Вернулась, правда, через год,

Та що з того! З байстрям вернулась,

Острижена. Було вночі

Сидить під тином, мов зозуля,

Та кукає, або кричить,

Або тихесенько співає,

Та ніби коси розплітає.

А потім знов кудись пішла;

Ніхто не знає, де поділась,.

Занапастила, одуріла.

Страшним пророцтвом долі чистої, дитячої любові Шевченка став образ зведеної москалем Катерини (перша його поема «Катерина») і образ збожеволілої Оксани з поеми «Слепая».

Згинула Оксана, перший цвіт його серця, і забрала із собою часточку поетової душі.

Дитинство

         Вперше почав писати поезії після переїзду із паном Енгельгардтом до Петербурга (приблизно1831-1832 рр).

         У автобіографічній поезії «Якби ви знали паничі...» Шевченко описує період коли йому виповнилося вісім років та віддали його «до п’яного дяка в науку…». Наука та була важкою і нецікавою, а за найменшу провину дяк карав своїх учнів різками. Тарасові не раз діставалося на горіхи, але хлопець розумів, що цей учитель не знав інших методів навчання і виховання: так учили його, так і він навчав своїх непосидючих учнів. Навіть така «наука» не залишила в його душі тяжкого сліду. Справжнє пекло хлопець пізнав, коли померла його добра мати, і в сім’ю прийшла мачуха, яка виявилася лихою жінкою. Дев’ятилітній Тарас був дуже непосидючий, і у власній хаті мачуха створила для нього справжнє пекло. Старша сестра Катерина, яка була ненькою і захисницею хлопчика, вийшла заміж у сусіднє село, а старший брат Микита і навіть рідний дядько Павло не раз били Тараса за найменшу провину.

Згадуючи своє дитинство, поет писав:

Я бачив пекло... Там неволя,

Робота тяжкая, ніколи

І помолитись не дають.

Там матір добрую мою,

Ще молодую, у могилу

Нужда та праця положила.

Там батько, плачучи з дітьми

(А ми малі були і голі),

Не витерпів лихої долі,

Умер на панщині!.. А ми

Розлізлися межи людьми,

Мов мишенята.

 

Викуп Шевченка

         Світлими «білими» ночами Шевченко ходив у Літній сад змальовувати статуї. За цим заняттям якось застав його земляк, молодий художник Іван Сошенко. Вражений талантом юнака і його становищем кріпосного художника, Сошенко намагався всіляко допомагати Шевченкові. Він познайомив його з байкарем Є.Гребінкою, деякими учнями й викладачами Академії мистецтв, зокрема. славетним художником К. Брюлловим. Нові знайомі вирішили визволити його з кріпацтва. Брюллов намалював портрет відомого поета В. Жуковського, який було розіграно в лотерею. На виручені гроші у 1838 році Шевченко був викуплений на волю і незабаром став учнем Академії мистецтв. Його вчителем став Брюллов, під керівництвом якого Шевченко досяг значних успіхів. Протягом 1839—1841 років він одержав три срібних медалі за художні роботи.

         Ще восени 1838 р. деякі знайомі Шевченка довідалися, що він не лише талановитий мистець-маляр, а також і поет. Є. Гребінка дістав від Шевченка кілька поезій для свого альманаха, що його хотів спочатку назвати «Весна», а потім назвав «Ластівкою».

18 листопада Гребінка писав до Харкова старому Грицькові Квітці-Основ’яненкові: «…тут є у мене один земляк Шевченко, що то за завзятий писати вірші, то нехай йому сей та той! Як що напише, то тільки цмокни та вдар руками об поли! Він мені дав гарних стихів на «Збірник». А в січні 1839 р.: «У мене тут є чудесний помічник – Шевченко, людина подиву гідна…»

Сам Шевченко оповідав, що почав писати вірші ще в 1837 році, ще коли жив у Ширяєва, і що з тих його «спроб» збереглася лише одна балада «Причинна», написана у Літньому саді під час білих ночей, романтичний твір, який постав серед романтичної обстанови. Почав Шевченко писати поезії, очевидно, незабаром по тому, як пізнав Гребінку. Гребінці ж першому з своєю творчістю звірився, бо Гребінка перший зайнявся його літературною освітою, і напевне від нього першого Шевченко дістав писані нашою мовою твори і то, мабуть, усі, бо їх тоді було дуже небагато. Російські (а може й польські) поезії Шевченко вже читав перед тим.

 

Захалявна книжечка

         Так називали невеликі саморобні зшитки, куди Тарас Шевченко 1847-1850рр. записував свої поезії.

         У літературі назва «Захалявна книжечка» вживається для означення книжечок-збірників творів Шевченка за 1846-47 рр., 1848, 1849, 1850 рр., а також "Малої книжки»— рукописної збірки поезій Т.Г. Шевченка 1846—1850рр.

         Один з циклів віршів «захалявної книжечки» створений 1848 року під час перебування поета на острові Кос-Арал. В основу творів лягли спогади поета про його поїздку в рідне село та інші села України після багаторічного перебування в Петербурзі, куди він потрапив ще підлітком. Те, що побачив тоді Шевченко на батьківщині, вразило його до глибини душі. З почуттям гострого болю розповідає поет про поневіряння своїх земляків у кріпацькій неволі.

 

Рена́та Володи́мирівна Баба́к 

(4лютого 1934, Харків) — українська оперна співачка. Рената Бабак навчалася в Ленінградській консерваторіїз 1957 по 1959 роки, потім завершила навчання у Києві, у Київській консерваторії у1961 році. Того ж року відбувся дебют на сцені Київського оперного театру в опері «Кармен». Після дебюту Ренату було запрошено до Львівського оперного театру, де вона співала головні партії з 1961 по 1963 рік. З грудня 1963 по 1973 роки Рената Бабак співала на сцені Великого театру у Москві. У 1973 році залишила СРСР і до 1986 року успішно гастролювала в Америці та Європі. З 1974 року мешкає в США та Канаді.

18 років Рената Бабак була деканом оперного факультету Вашингтонської консерваторії та оперної студії, де поставили кілька опер: «Запорожець за Дунаєм», «Кармен», «Євгеній Онєгін» та інші.

 

Шевченко — солдат

         Та незабаром, після арешту за порушення царської заборони і майже піврічного слідства, його заслано до Новопетровського укріплення. Тут Шевченко створив нові автопортрети — вражаючої сили художні документи про сім років нелюдських фізичних і моральних мук, але — всупереч усьому — й натхненної, подвижницької, героїчної творчої праці. До цих років належить низка сюжетних, жанрових малюнків, у які художник ввів автопортрети.

         Під час експедиції до Каратау він виконав малюнок «Шевченко серед товаришів», на якому зобразив себе за малюванням разом із Б. Залеським і Л.Турно.

         На останні роки перебування художника в Новопетровському укріпленні припадає малюнок «Шевченко малює товариша», де він зобразив себе за роботою в кибитці, що її спеціально для нього поставив у саду біля укріплення І. Усков. На цих малюнках відтворено образ Шевченка, обстановку, в якій він тоді перебував, передано його захоплення мистецтвом.

         У Новопетровському укріпленні Шевченко намалював також два автопортрети, один з яких 3 листопада 1854 року передав з М. Семеновим у дарунок О.Бодянському, а другий надіслав 22 квітня 1857 Я.Кухаренкові. Обидва твори не збереглися. На першому, як можна твердити на підставі листа до О. Бодянського, художник зобразив себе в цивільному вбранні. Другий — відомий з фоторепродукції, що зберігалася в архіві Олени Пчілки, як можна судити з того, що Шевченко так само зобразив себе тут у цивільному одязі, цей портрет виконано 1853-1854 роках.

 

Шевченко та Сумщина

У 1859 році Шевченко перебував на хуторі Лихвин (сьогодні село Шевченкове  Лебединський район). Тут він написав поезію «Ой на горі роман цвіте».

 

Ой на горі роман цвіте,

Долиною козак іде

Та у журби питається,

Де та доля пишається?

Чи то в шинках з багачами?

Чи то в степах з чумаками?

Чи то в полі на роздоллі

З вітром віється по волі? —

Не там, не там, друже-брате,

У дівчини в чужій хаті,

У рушничку та в хустині

Захована в новій скрині.

                       22 сентября 1859 року

Глухів Шевченко згадує у російськомовній повісті «Капитанша», а Ромни у поемах «Великий льох» і «Княжна», повістях «Наймичка» та «Капитанша».

Перша подорож Шевченка по Україні відбулася в 1843-1844 рр.

        Восени 1843 року побував у селі Андріївка (нині Роменського району, Сумської області) у маєтку В.М.Рєпніна — рідного брата Варвари Рєпніної. На початку січня 1844 р. в Яготині намалював парний портрет дітей Рєпніна.

        Під час другої подорожі по Україні у 1845 році був у Кролевці. Тут він затримався на кілька днів у повітового лікаря Ф.П.Рудзинського, де за його проханням намалював портрет сина Йосипа.

        Перебуваючи на Роменщині, Шевченко був зачарований красою природи. Можливо тому виконав такі малюнки як «Дерева», «Узлісся», «Урочище Стінка».

        Третя подорож Шевченка в Україну відбулася у 1859 році. Перебував у Дмитра Олександровича Жукова на хуторі Лихвин (сьогодні село Лифине, Лебединського району). Намалював два пейзажі «В Лихвині», портрет дружини Хрущова — привітної Наталії Олександрівни, створив етюд «Дуб», портрети молодої кріпачки «Марії», кріпака-садівника Миколи Денисенка. Дослідники творчості Шевченка стверджують, що були й інші лихвинські малюнки, проте вони загубилися.

       

Олег Шупляк

         Закінчив архітектурний факультет Львівського політехнічного інституту (1991 році, нині національний університет «Львівська політехніка»).

З 1997 по 2001 — вчитель образотворчого мистецтва в родинному селі.

Від 2000 року — викладач рисунку та живопису Бережанської дитячої художнього школи.

Працює в галузі станкового живопису, реставрації, церковного розпису.

Від 1990 року — учасник всеукраїнських та міжнародних виставок; персональних — у містах Ноттінґем (1993, Велика Британія), Бережани (2004), Національний музей Тараса Шевченка (Київ) 2012.


Теги: Шевченко, Безпалько М.М.
Навчальний предмет: Українська література
Переглядів/завантажень: 140/17


Схожі навчальні матеріали:
Всього коментарів: 0
avatar