Головна » Українська література

В. Стефаник „Новина” - шедевр світової новелістики. Роль художньої деталі у творі

Мета:  розкрити трагедію українського села кінця ХІХ – початку ХХ ст., зображену в новелі «Новина»; ознайомити зі стилем письменника; вчити досліджувати текст та визначати роль художньої деталі як засобу розкриття внутрішнього стану героїв твору; поглибити вивчене про новелу, розвивати мислення учнів; виховувати риси доброти, милосердя, бажання долати труднощі.

Обладнання: портрет письменника, текст новели, ілюстрації, таблиця, роздавальний матеріал.

 

Епіграф уроку

 Як коротко, сильно і страшно пише

              ця людина.

                                                                             Максим Горький

 

ХІД УРОКУ

І. Організуючий момент (рефлексія).

- На попередньому уроці ми з вами вивчали життєвий і творчий шлях Василя Стефаника. Як ви думаєте, чи все ми дізналися про нього? А чи хотіли б ви поповнити свої знання про творчий доробок письменника?    Але спершу пригадаємо, що ж ми вже знаємо про Стефаника і повторимо про жанр новели.

 

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів.

«Віднови біографію». Учні повинні заповнити пропуски в біографічній довідці письменника (роздавальний матеріал).

Василь Стефаник народився….. року в селі…… на….. Він походив із сім’ї …. Освіту здобував у……, ……, ……Мріяв вивчитися на….. Перша його стаття надрукована в журналі……, підписана псевдонімом…… …… За антишляхетську і передвиборчу агітацію до сейму …… року був….. Створив …. новели. Найвідоміші з них:………..Помер В. Стефаник у …. році, похований у…… поруч із…..

 

Правильна відповідь.

Василь Стефаник народився 1871року в селі Русові на Станіславщині. Він походив із сім’ї заможного селянина. Освіту здобував у початковій школі, гімназії, університеті. Мріяв вивчитися на лікаря. Перша його стаття надрукована в журналі «Народ», підписана псевдонімом Василь Семенів. За антишляхетську і передвиборчу агітацію до сейму 1895 року був заарештований. Створив 72 новели. З них найвідоміші: «Камінний хрест», «Новина», «Катруся», «Синя книжечка», «Мамин синок», «Марія», «Сини». Помер В. Стефаник у 1936 році,  похований у Русові поруч із могилою матері.

 

(Відповідь один учень читає в класі, інші – проводять взаємоперевірку).

 

    2.Повідомлення «Цікава сторінка життя В. Стефаника» (пошукове завдання, додаток 1).

 

3.Індивідуальна робота з карткою (на дошці).

Новела – це…
Ознаки новели…
Жанр новели у світовій літературі.

 

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів.

Сьогодні ми знову звернемося до творчості Василя Стефаника: Стефаника-новеліста, Стефаника-майстра. Адже саме про нього  Максим Горький сказав: «Як коротко, сильно і страшно пише ця людина», ці слова будуть епіграфом нашого уроку, і ми розкриємо їх зміст протягом уроку. Запишіть у зошити тему уроку «Новина» - шедевр світової новелістики Ми будемо досліджувати твір «Новина», знаходитимемо художні деталі та визначатимемо їх роль  у розкритті внутрішнього стану героїв, поповнимо знання про жанр новели, ви доводитимете, що «Новина» - новела. А також ви дасте відповідь на проблемне запитання: «У чому полягає суть художньої деталі в новелі «Новина»?» Досліджуючи текст, ми маємо зробити висновок: що штовхає батька на жахливий крок – моральне звиродніння чи соціальні умови.

 

ІV. Сприйняття та засвоєння нового навчального матеріалу.

Вступне слово вчителя (на фоні музики).

«Людський біль цідиться крізь серце моє, як крізь сито, і ранить до крові. Людське щастя пересівається крізь душу, як сонце крізь хмару, і до неба мене вносить. Сто раз спадати з неба у сором людський – боляче». Ці слова Стефаник сказав про себе.

Сором і біль – такі почуття пронизують автора «Новини», цієї короткої художньої картини, вихопленої з жорстокого селянського життя.

Повідомлення учня «Життєва основа твору» (додаток 2).

 

Художній аналіз новели.

Бесіда за твором.

Споглядаючи дійсність, письменник відчуває біль і сором. А що відчували ви, читаючи «Новину»? Які думки виникли у вас після прочитання цього твору? Які рядки викликали емоційну напругу і чому? А що незвичайного ви помітили в композиції твору? (Розв’язка на початку твору – особливість твору Стефаника).

( Учні зачитують уривки з новели, висловлюють свої думки).

 

Словникова робота( записати на дошці).

Глемедати – жадібно їсти.

Ані ніц – нема нічого.

Пацити – нести відповідальність.

Мельдуватися – повідомити про щось.

Бучок – паличка.

Май – трохи.

 

       5.Робота з текстом новели.

- Писати коротко і сильно вдається далеко не кожному письменникові. Як знайти те єдино точне слово, за яким криється ціла картина людського життя, стан душі, горе і мука?

Василь Стефаник умів дошукуватися таких висловів, і називаються вони в теорії літератури художньою деталлю.

Таблиця

Художня деталь –така виразна подробиця або штрих, яка особливо збуджує думку, часто викликає в уяві цілу картину, робить зображення дуже відчутним і яскравим.(Записати в зошити).

 

Стефаник – майстер художньої деталі. У «Новині» ми цей засіб зуcтрічаємо часто. Справді вражаюча, коротка словесна деталь здатна сказати все, що почував автор і його герої. Знайдемо в тексті опис голодних дітей: «Їли хліб на печі…. Здавалось, що кістки в лиці потріскають».( Читання уривку з твору учнем).

--Які деталі свідчать про виснаження дівчаток голодом?

( «Очі…як олово – єдине, що мало вагу». Дівчата не їли, а «глемедали» хліб.)    --Показати ілюстрацію.

Так Стефаник підводить читача до страшного слова, що обпекло батькову свідомість: «Мерці!»

 

-Які художні деталі розкривають важкий психічний стан батька, що замислив жахливе?

(Читаємо уривок від: «Через кілька днів» до «камінь, що давив на груди»).

«Почорнів, очі запали всередину, камінь давив груди» - ці подробиці досить промовисті.  А чому очі запали? ( Бо дивились не на світ, а на «той камінь, що давив груди»). Чи ж можна сказати виразніше?!

 

Нарешті Гриць Летючий наважився здійснити свій намір (уривок); на душі стало важче, нестерпно важко. Тому він і «йшов довго лугами» та й став на горі.(Ілюстрація).
 Що побачив із гори: долину, луг? (Ні, його увагу прикувала тільки ріка – «велика струя живого срібла»). Чому ріка? (Бо несе в собі сумнів, страх, жаль).

 

Які художні деталі передають батьківські муки?  (Читаємо уривок, виділяємо художні деталі: « Гриць скреготав зубами, аж гомін лугом розходився», «чув на грудях довгий огневий пас, що пік у серце і голову»).

 

І, нарешті, чому Гриць побіг, «борзенько взяв Доцьку і з усієї сили кинув у воду»?   (Боявся передумати, якби хоч на мить затримався, то навряд чи зміг би втопити доньку).

 

Яким штрихом так само виразно Стефаник передає внутрішній стан Гриця Летючого після того, що сталося?   (Хотів іти через річку «мельдуватися», вступив у воду – й «задеревів»).

 

 Яка деталь свідчить про батьківську любов? (Турбота про Гандзуню).

 

    Ми сьогодні говоримо про Стефаника-майстра. Яка ж іще деталь           у творі свідчить про індивідуальність творчого стилю письменника?( Назва, адже слово «новина» означає щось добре, приємне, а у Стефаника – навпаки).   ЧОМУ ж навпаки? (У інших родинах також були не кращі умови, але люди змирилися, вони навіть не могли подумати про дітовбивство. Цей незвичайний вчинок приголомшив усіх).

 

V. Закріплення вивченого.

 

Учитель. Василь Стефаник – глибокий знавець народної душі – зумів показати її страждання й люті муки, він увібрав у своє серце людське горе, знайшов такі слова, «що можуть гриміти, як грім, і світити, як зорі». Недаремно «Новина» ще за життя автора була названа шедевром світової новелістики. Отож доведіть, що «Новина» - новела.(Відповідь учнів).

 

           -Яка особливість відрізняє новелу Стефаника від інших творів цього жанру? (Розв’язка на початку твору).

 

- Які художні деталі ви виписали?

 

Учитель. А тепер звернімося до проблемного запитання. У чому ж суть художньої деталі в «Новині»? (За допомогою худ. деталі автор показав картини життя убогої селянської родини, допоміг нам уявити нещасних дітей, відтворив страждання душі Гриця Летючого, показав його жертвою умов).

 

-А ким постає у вашій уяві Гриць Летючий – жертвою умов, злочинцем чи нещасливою людиною, яка не здатна знайти вихід зі становища, що склалося? (Учні висловлюють свої думки, аргументуючи їх).

 

-Який висновок ви  зробили прочитавши і проаналізувавши цей твір? (Потрібно завжди знаходити вихід із скрутного становища).

 

 

-Чому Максим Горький сказав, що Стефаник пише коротко, сильно й страшно? ( Тому, що нас вражає кожне слово, кожна деталь. Ми забуваємо про себе, сумуємо, страждаємо, думаємо разом із героями його творів, тобто перебуваємо під магічною дією художнього слова.).

 

VI. Підсумки уроку.

-Сьогодні ми перегорнули ще одну сторінку творчості видатного українського новеліста – Василя Стефаника. Він був щедро наділений любов’ю і болем до рідної землі й людини на ній, геніальним талантом відтворювати душу, думи і голоси своїх краян, їх жалі й турботи, їх болі й радощі, душевну красу і силу творчого розуму.

 

*Рефлексія.

Чи збагатили ви свої знання про творчий доробок В. Стефаника?

Що дізналися нового, цікавого? Як оцінюєте рівень знань із даної теми? (Відповідь на це питання учні позначають умовними позначками на полях у зошитах: + високий, = достатній, # середній, < низький).

 

*Оцінювання.

* Домашнє завдання.

 Написати  лист-пораду Грицю Летючому, повт. «Повість».

 

Додаток 1

 

Особисте життя В. Стефаника було невеселим. Смерть забрала у нього спочатку старшу, а потім молодшу сестру, кохану дівчину – Євгенію Бачинську, а згодом – матір, найдорожчу людину, яку любив над усе.

Стосунки з батьком теж додавали трагізму і в житті, і в творах. Він був деспотичною людиною, для якої, крім грошей, нічого більше не існувало. Не раз мати ховалася від чоловіка, щоб зекономити хоч щось для сина на навчання чи харчі.

Доля випробовувала Стефаника впродовж усього життя: несподівано втратив близького друга, рідну по духу і дорогу серцю жінку – Євгенію Калитовську, двох братів, поховав і батька.

Коротким було і родинне щастя. 26 січня 1904 року Стефаник одружився з Ольгою Гаморак, надзвичайно розумною, делікатною і мужньою дівчиною. Її батько високо цінував творчість зятя і після прочитання «Синьої книжечки» сказав: «Не пиши так, бо вмреш». У 1914 році помирає дружина Ольга, залишивши чоловіка вдівцем із трьома малолітніми синами, яких він виховував. 

 

Відомо також, що письменник одержував від радянського уряду персональну пенсію. Однак замовчувався той факт, що Стефаник згодом відмовився від тих грошей, протестуючи проти сталінських репресій.

Довідавшись про це, митрополит Андрій Шептицький назначив йому таке ж утримання від Української греко-католицької церкви. Письменник попросив касира зі святоюрської каси, де він повинен був отримувати гроші, видати призначену суму дрібними монетами.

З великою торбою мідяків у руках Стефаник вийшов на майдан, де завжди сиділо багато жебраків, і жменями насипав їм у шапки монети. Він роздав свою пенсію, всю до єдиного гроша, бідним і просив помолитися за упокій душ невинно убієнних жертв голодомору в Україні 1933 року.

Стефаник не визнавав комунізму. Він був послідовником Франка і поділяв думку про те, що коли б побудувати державу за Енгельсом, то вийшла б така тюрма, якої б не бачив світ.

 

Додаток 2

В основу новели покладена дійсна подія, яка відбулася в селі Трійця 1898 року. Михайло (в новелі – Гриць Летючий) не міг собі дати ради з дітьми після смерті дружини, то вирішив утопити їх. Утопив меншу, Катрусю (в новелі – Доцю), а старша, Ґандзя, випросилася.

Страшна звістка швидко облетіла навколишні села, не обминула і Русів. Стефаник їде у Трійцю. Розмовляє з сусідами Михайла і вцілілою його дочкою. Листи до Ольги Кобилянської і Морачевського про цю подію і є першими варіантами «Новини», остаточно завершеної на початку 1899 року і надрукованої в збірці «Синя книжечка».

Зроблені по свіжих слідах записи Стефаника дають можливість встановити, що в новелі співпадає топографія місцевості, обставини злочину, і навіть ім’я старшої дівчини, що врятувалася від смерті.


Теги: Маринченко Л.Г., Стефаник
Навчальний предмет: Українська література
Переглядів/завантажень: 369/24


Схожі навчальні матеріали:
Всього коментарів: 0
avatar