Головна » Українська література

В. Самійленко. Життя та творчість письменника. Поезія „Українська мова”. Римо-ритмічні та художні особливості вірша

Мета уроку: Ознайомити школярів з життєвим і творчим шляхом В.Самійленка.  Розвивати вміння виразного читання. Виховувати почуття пошани до творчості письменника, любові до рідної землі, її мови.

Тип уроку: Засвоєння нових знань, формування вмінь і навичок.

Обладнання: Портрет письменника, висловлювання видатних письменників 

                      про В.Самійленка; текст твору.

І. Організаційний момент.

ІІ. Мотивація навчальної діяльності школярів

Вступне слово вчителя:

            Сьогодні наш урок особливий. Це зустріч з поезією В.Самійленка. Ми спробуємо доторкнутися душею до поетового слова, з’ясувати, з яких джерел черпав він життєву і творчу наснагу.

            Біографія видатної людини як захоплююча книга. Завжди хочеться знати про письменника якомога більше. Такою видатною людиною є Володимир Самійленко.  

ІІІ. Актуалізація опорних знань

Інтерв’ю з письменником

Добридень, шановний Володимире Івановичу.
Добридень, шановний друже.
Де Ви народились, Володимире Івановичу?
Я народився в селі Великі Сорочинці на Полтавщині «у вбогій селянській хаті»
Що Ви успадкували від своїх близьких?
Від батька – любов до музики, французької мови, від бабусі – казки, від дядька Герасима – чумацькі пісні.
Що найбільше Вам подобалось робити?
Читати. Мати моя, Олександра Кіндратівна, працювала управителькою  у поміщика Трощинського. У нього була багата бібліотека. Читав твори Т.Шевченка, Гр.Квітки-Основ’яненка, П.Куліша, О.Пушкіна, В.Жуковського, Гомера, Руссо, Вольтера.
Яку освіту Ви одержали, Володимире Івановичу?
Середню у Полтавській гімназії, потім вчився в Київському університеті.
Коли і де з’явилися Ваші перші твори?
У львівському журналі «Зоря» 1886 року. Потім вийшло ще дві збірки.
Буду щиро вдячний, якщо прочитаєте  щось із написаного.
Безодня … безодня … безодня … (шукає по всіх кишенях) Де воно? Куди ділось? Просто ховається.

«Безодня» - так називав він усяке місце, де складав якісь речі, папери, бо там, як правило, панувало безладдя, а щось потрібне важко було знайти.

            У цій безодні можна було знайти шматки паперу, куски булки, шматки ковбаси.

            Така «безодня» була в шафі, на етажерці, в кишенях піджака, пальта.

            Він міг годинами розшукувати потрібні папірці, не злився ніколи, жартував при цьому.

А як склалось Ваше подальше життя?
Жив у Чернігові, Києві. Довгий час перебував в еміграції. Дуже сумував за Україною. У 1924 році повернувся на Україну.

Мрію купити хату в Сорочинцях і там доживати вік.

Смерть доньок, поневіряння за кордоном, матеріальні злигодні остаточно підірвали і до того кволе здоров’я письменника.

Помер Володимир Самійленко 12 серпня 1925 року в Боярщі. 

Селяни поховали поета на своєму цвинтарі за козацьким звичаєм:

з козацьким поясом попереду, з червоною китайкою на домовині, з хрестом з берези.

Учитель

Якщо б В.І.Самійленко написав тільки одного вірша «Українська

мова», його б все одно знала б вся Україна.

            Спробуймо підібрати до кожної літери слова, написаного на дошці, означення, що характеризують нашу мову, створивши гроно

            М (милозвучна, мелодійна, музична, мила, моя)

            О (образна, оригінальна, органічна)

            В (велична, величава)

            А (ангельська)

ІV. Основний зміст уроку

Прослухаймо поезію «Українська мова» (виразне читання поезії)

Які враження охопили вас від цієї поезії? Висловіть так, аби ви особисто зустрілись  з Володимиром Івановичем і розповіли йому про це.

(- Твір простий і зрозумілий, мова точна й виразна).

- поезія надзвичайно музична, ллється, як пісня)

      - Чому поезія, присвячена Т.Шевченку (Шевченко – засновник української літературної мови).

Дослідницько-пошукова робота

Визначіть:

тему (важка доля української мови, яка лежала в пилу, усі топтали її)

ідею (возвеличення ролі мови, яка житиме вічно, поки живе наша земля і люди, які її населяють)

жанр (громадянська лірика)

Визначіть:

Художні особливості вірша

                  (Робота в групах)

1-а група – епітети

                                                        діамант дорогий                     

епітети                                            великим шляхом

образно                                           люд усякий

змальовують                                 хтось чудовний

саме дороге –                                камінець дорогий                    Ця група

нашу мову                                     камінець дивний                     епітетів

                                                                   коштовний вінець                   протиставляється

                                                                   промінням ясним                     «лихим» ворогам

                                                                   палючим вогнем

                                                       мислива рука

                                                       народний вінець

                                                       зоря ясна

                                                                   коштовним добром

інверсія

люд усякий

промінням ясним

 

порівняння

«як алмаз дорогий, як та зоря ясна»

«і в народний вінець, як в оправу ввела»

як зорю ясну, вище хмар піднесла

 

Анафора

Щоб і сам

Щоб, коли

метафора

діамант дорогий на дорозі лежав;

ніхто не пізнав діаманту того;

йшли багато людей і топтали його;

в пилу на шляху діамант він найшов;

камінець дорогий він одразу пізнав;

і додому приніс, і гарненько, як знав

обробив, обточив дивний той камінець

і уставив його у коштовний вінець;

камінець засіяв

і промінням ясним всіх людей здивував;

і палючим вогнем кольористо блищить

і проміння його усім очі сліпить;

і мислива рука її з пилу взяла

Полюбила її, обробила її

Положила на ню усі сили свої

І в народний вінець, як в оправу ввела,

І як зорю ясну, вище хмар піднесла;

засіяла вона,  як алмаз

дорогий, як та зоря ясна

І сіятиме вік, поки сонце стоїть,

І лихим ворогам буде очі сліпить.

наша ж мова сія щогодини ясніш

                        (Саме ці художні засоби і створюють мелодику, ритм вірша)

4.- Чим відрізняється віршована мова від прозової?

а) (рядки римовані; рима – це співзвучне закінчення рядків

б) має відповідну форму – строфу

в) є відповідний ритм і мелодія.

ритм – це чергування ненаголошених і наголошених складів – утворюється розмір вірша.

Ритм – це одна із відмінних ознак віршованої мови.

V. Опрацювання змісту твору

      -   Яке значення має мова в житті кожної людини?

                                               (без мови немає народу, його культури, держави)

Яких страждань зазнала наша мова впродовж минулих століть?

(Валуївський циркуляр 1863р. забороняв друкувати

твори українською мовою.

Емський указ царя забороняв ввозити в імперію твори

українських письменників, надрукованих за кордоном

І. Франко вчився в сільській школі на німецькій мові.)

       -   За яких умов нашу мову НЕ будуть поважати, застосовувати під час спілкування?

                                               (Якщо ми, жителі ХХІ ст., її забудемо)

Що необхідно робити для популяризації української мови?

(ретельно вивчати, знати, мати людську гідність, не зрікатися мови своїх предків)

            VІ. Підсумок уроку

Чому навчила поезія В.Самійленка «Українська мова»?

(Поезія вчить нас любити рідний край, мову, свій народ)

Поет В.Самійленко – високодуховна людина, що несе нам Божу іскру духовності.

Бережімо її!

            VІІ. Оголошення результатів навчальної діяльності.

            VІІІ. Домашнє завдання. Вивчити вірш напам’ять. 


Теги: Рижкова Л.П., Самійленко
Навчальний предмет: Українська література
Переглядів/завантажень: 1763/167


Схожі навчальні матеріали:
Всього коментарів: 0
avatar