Мета уроку: показати героїзм запорожців у бою під Дубно, проаналізувати 9 розділ повісті; розвивати навички виразного читання, стислого переказу, читання в особах; виховувати почуття патріотизму, відразу до зрадництва.

            Обладнання: художній текст, мультимедійна презентація

            Тип уроку: урок – аналіз з елементами інсценування, диспуту.

Нема зв’язку, святішого від товариства.

М.Гоголь

Хід уроку

            І. Організаційна частина.

            ІІ. Актуалізація опорних знань.

1.  Мозковий штурм.

Яку звістку привіз козак? (Татари напали на Січ, пограбували її та полонили козаків.)
Яке рішення приймали запорожці у таких випадках? (Наздогнати ворога, поки полонених не продали)
Хто і чому виступив проти цієї традиції? (Тарас Бульба. Він вважав безчестям залишити в біді товариша).
Яке рішення пропонує Бовдюг? Знайдіть у тексті. („Перший обов’язок і перша честь козака є додержати товариства. Скільки живу я на віку, не чув я, пани – браття, щоб козак покинув де чи продав як -небудь свого товариша. І ті і ті нам товариші; менше їх чи більше – однаково, всі товариші, всі нам дорогі. То ось яке моє слово: ті, кому милі захоплені татарами, нехай рушають за татарами, а кому милі полонені ляхами і не хочеться покидати справедливого діла, нехай зостаються.”)

2. Розповідь від імені Остапа про битву під Дубно.

Битва під Дубно – це моє перше випробування. Січ загартувала мене, батько покладав на мене великі надії. Я разом з батьком залишився під Дубно, продовжуючи облогу міста, а інша частина козаків мала наздогнати татар.

Звістка про те, що число козаків  в облозі зменшилося, підбадьорила ворогів. Зав’язався жорстокий бій. Наше військо зазнавало втрат. Я не боявся. У битві під Дубно відзначилися Метелиця, Шило, Вовтузенко, брати Писаренки. Ця боротьба мала національний характер.

ІІІ. Оголошення теми та мети уроку, мотивація навчальної діяльності.

            Ми з вами є свідками справжнього героїзму, який проявили учасники битви під Дубно. Але козаки готуються до вирішального бою. На уроці ми говоритимемо про значення промови Тараса Бульби для козаків, про тяжке випробування долі. Спробуємо відтворити епізод зустрічі Андрія з батьком у бою, а також визначимо, які почуття виховує в нас автор, піднімаючи такі проблеми у творі.

ІV. Формування нових знань, умінь та навичок.

Бесіда.

- До якого вирішального бою готуються козаки? Яку роль у підготовці відіграв Тарас Бульба? (В обложеному місті дізналися, що козаки розділилися. Польське військо готувалося дати бій. Тарас вміло порядкував, шикував, роздавав накази.)

-  Як характеризує Тараса його промова про товаришування? (Промову сказав не для того, щоб підбадьорити козаків, а просто самому хотілося висловити те, що було на серці.)

- Визначте головну думку промови Чи можна пов’язати її з вірністю обов’язку, любов’ю до людей, клятвою братерства?   (Тарас говорить про суть товариства та патріотизм. „Нема зв’язку, святішого від товариства! Батько любить свою дитину, мати любить свою дитину, дитина любить батька й матір. Але поріднитися рідністю по душі, а не по крові, може тільки сама людина”.)

- Яке враження справила промова на козаків?  („Всіх, хто стояв, зворушила дуже така мова, дійшовши аж до самого серця. Видно, мабуть, багато нагадав їм старий Тарас знайомого і кращого, що буває на серці в людини, яка навчена горем, працею, молодецтвом і всякими незгодами життя, або хоч і не зазнала їх, але багато відчула молодою перлистою душею на вічну радість старим батькам, що породили їх.”)

               2. Переказ епізоду „Тарас у бою”. Опишіть зовнішність героя та його характер.
 
               V. Читання в особах  епізоду зустрічі Андрія з батьком у бою.
 
               VІ. Диспут, використовуючи метод „Прес” (Я вважаю… Тому що … Наприклад,… Отже,…)
-     Чому Андрій при зустрічі з батьком не тікав, не просив прощення?
-     Рішення Тараса покарати сина – справедливе чи жорстоке?
-     Кого вам більше шкода: батька чи сина?
VІІ. Інсценування епізоду „Остап в бою”.
 
VІІІ. Підсумок уроку.
-     Чому Тарас убиває Андрія і намагається врятувати Остапа? (Найвищим моральним законом запорожці вважали вірність обов’язку та любов до людей, що поєднувалися клятвою братерства і тим уславлювали товариство козаків. Мужність Остапа протистоїть безглуздій хоробрості Андрія)
-     Які почуття виховує в нас Гоголь? (Почуття патріотизму, гордості за справжніх героїв історичного минулого нашої Батьківщини та відразу до зрадництва.)
 
ІХ. Домашнє завдання.
1.      Прочитати 11-12 розділи повісті.
2.       Підібрати цитати до характеристики образів Остапа та Андрія.
3.      Дати відповідь на запитання: „Як і чому Андрій став зрадником?”

Теги: Гриценко О.Г., Гоголь Навчальний предмет: Українська література Переглядів/завантажень: 899/185

Завантажити (32.0 Kb)

• Картини природи в повісті М. Гоголя „Тарас Бульба”
• Доля синів Тараса. Порівняльна характеристика Остапа та Андрія
• Український світ Миколи Гоголя в оповіданні «Вечір проти Івана Купала»
• УРЗМ. Робота над твором-мініатюрою “Про що говорили козаки, згадуючи свого отамана”
• Контрольна робота. “Україна та її історія в літературі”