Головна » Українська література

Урок зв’язного мовлення «Художній етюд про природу» з української літератури в 5-му класі

Мета: Вчити бачити, чути і розуміти життя природи, її красу і неповторність; дати поняття про етюд, навчити писати етюди про природу; розвивати уміння спостерігати, робити власні замальовки природи; виховувати через природу і у природі

Форма проведення: Урок просто неба

Тип уроку: Урок засвоєння нових знань

Міжпредметні зв’язки: Природознавство, музика, образотворче мистецтво

Обладнання: Дитячі малюнки про природу,  уявний мікрофон, корзина з весняними квітами, вінок із весняних квітів

 

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент

ІІ. Вступне слово вчителя. Повідомлення теми та мети уроку. Мотивація навчальної діяльності учнів.

Сьогодні у нас незвичайний урок літератури, бо проводимо ми його не у класі, за партами, а на шкільному подвір’ї, на свіжому повітрі. Такі уроки любив проводити Василь Сухомлинський.
Пригадайте, хто такий Василь Сухомлинський?
Що ви знаєте про нього?
Такі уроки, на свіжому повітрі ви вже проводили з образотворчого мистецтва. Можливо, пригадаєте, як вони називаються?

Пленер – (фр. вільне повітря) - живопис на відкритому повітрі, що відтворює кольорове багатство природи, сонячне освітлення й повітряне середовище.

І сьогоднішній урок української літератури ми проводимо просто неба. Ми не будемо користуватися зошитами, підручниками, не будемо читати і писати, а будемо вчитися бачити, слухати й розуміти дерева, квіти й трави.

Коли людина вчиться бачити і розуміти природу, тоді вона стає красивою. А хто з нас не хоче бути красивим? І впевнена, що після нашого уроку ви станете ще красивішими. От побачите! Тож до праці!

 

ІІІ. Основна частина

 1.Поетична п’ятихвилинка ( концерт на вулиці)

Розпочнемо нашу розмову з загадки. Послухайте і відгадайте:

І весела, й яснолиця,

Дивна в сонечка сестриця.

Роботящу вдачу має,

Землю зелом засіває.

Заквітчає яр і поле,

Принесе у ліс обнову.

Відгадайте, хто вона?

Ну, звичайно, це... (весна).

І ось сьогодні ми прославимо весну поетичними рядками. Домашнім завданням для вас було відшукати й вивчити вірші про весняні зміни у природі.
Читців я запрошую по черзі підходити до мікрофона й прочитати виразно вивчений вірш напам’ять. А ми будемо дякувати  нашим артистам аплодисментами.

Діти читають вірші у мікрофон, називаючи авторів поезії.

Молодці! Гарно справились із домашнім завданням. Завдяки вам ми багато дізналися про весну, про зміни, які вона принесла у природу.

2. Інтерактивна гра «Віночок»

Весна у народній творчості змальовується в образі дівчини, у якої має бути обов’язково на голові вінок. І зараз ми теж сплетемо своєрідний вінок зі слів. Подумайте, з чим асоціюється у вас слово весна.

   (Кожен учень називає «своє» слово. Один за одним, називаючи слова, діти беруться за руки і утворюють велике коло – «вінок»).

3. Гра «Розфарбуй слово»

Великий вінок ми сплели з різних квіточок – слів. А ще потрібно прикрасити його. Ваше завдання - підібрати епітети до слова весна. Умова  гри: слова не можуть повторюватися.

(Діти по черзі називають епітети до слова весна ).

4. Гра «Відгадай риму».

 – Діти, а зараз ми спробуємо скласти вірш про весну. Я буду читати рядки, а ви добирайте риму. Пригадайте, що таке рима?

Йде весна, і все радіє:

Вона серденько наше /гріє/.

І пташечка весну стрічає,

Веселу пісеньку /співає/.

Які для весни є слова?

Вона красива і /жива/,

Тендітна, ніжна, як купава,

Весела, лагідна й /ласкава/

І скрізь весні лунає: «Слава!».

Вона квітуча і /яскрава/.

Весна іде, немов царівна,

Зелена, сонячна, /чарівна/

Захоплюється щастям світ:

Весна не йде, а вже /летить/.

Ви, діти, весну зустрічайте 

і їй веснянку /заспівайте/!

5.  Гра «Подоляночка»

Діти водять хоровод.

У центрі дівчина у вінку виконує відповідні рухи. Подоляночка роздає кожній дитині по одній квітці (кульбаба, черемха, барвінок ).

6.  Творча робота в групах. Складання сенканів.

Кожен з нас отримав в подарунок від Подоляночки квітку. Відповідно отриманих подарунків розділіться на групи.

Діти розділяються на групи.

Ваше завдання: скласти синкан. Ключове слово: назва вашої квітки.

 Пригадаймо будову сенкану.

ключове слово;                                
два прикметники;
три дієслова;
речення зі словом;
синонім до назви..

Приклади:

кульбаба;
жовтогаряча, яскрава;
ніжиться, посміхається, гріє;
прокинулась від ласкавого дотику сонця;
маленьке весняне сонечко.

(Після обговорення, кожна група презентує свою квітку)

 7.Робота над етюдом В. Сухомлинського «Все в лісі співає».

- Побувавши на лузі, де ми спостерігали за квітами, подумки перекинемося до весняного лісу. Уважно прослухайте текст, який написав В.Сухомлинський, і уявіть собі таку картину.

Навесні ми пішли до лісу. Зійшло сонце, дихнув легенький вітерець, і всі дерева в лісі заспівали. Кожне співало свою пісню. 

Береза співала ніжну пісню. Слухаючи цю пісню, хотілося підійти до білокорої красуні й обняти її.

Дуб співав мужню пісню. Коли ми слухали пісню дуба, нам хотілося бути сильними, відважними.

Верба, що схилилась над ставком, співала задумливу пісню. Прислухаючись до пісні верби, ми подумали, що прийде осінь і листячко з дерев осиплеться.

Горобина співала тривожну пісню. Ця пісня навіяла Думку про темну ніч і бурхливу грозу, від якої гнеться тонка горобина, немов шукаючи захисту.

Ось які пісні почули ми в лісі.

Чи сподобалися вам пісні дерев?
Чия пісня сподобалася вам найбільше? Чому?
У якому стилі написано прослуханий твір? Доведіть свою думку.
Які художні засоби використовує автор?
Який за обсягом прослуханий твір?

8. Теорія літератури.

Твір В.Сухомлинського «Все в лісі співає» є етюдом. Що таке етюд, ми з'ясуємо на сьогоднішньому уроці.

Що таке етюд?

Образотворче мистецтво.

(Учень – художник демонструє виконані ним етюди).

Етюд – це твір образотворчого мистецтва допоміжного характеру, виконаний з натури.)

Музика.

(Учень - музикант виконує невеличкий етюд на музичному інструменті або прослуховування запису)

Етюд - невеликий музичний твір віртуозного характеру.

Література.

У літературі етюд - це невеликий твір допоміжного характеру, який виконується безпосередньо з натури, з метою кращого її вивчення або начерк для майбутнього твору.

Основні ознаки етюду визначимо разом.

Який за обсягом? / Коротка форма /
Що описується? /Безпосередні враження від природи /
Чи відчувається думка автора? / Висловлення своїх почуттів /
Чи використовуються художні засоби? / Образність мови /

9. Колективне складання етюду

Сьогодні ми разом складемо пейзажний етюд.
Що таке пейзаж?
Роздивіться навкруги. Які зміни у природі відбулися з приходом весни?
Які стоять дерева?
Про що мріють дерева?
Яку думку думає старий каштан, що стоїть біля школи?
Про що шепоче трава?
Що хоче розповісти краплинка роси?
Чим пахне вітер?
Як розмальоване небо?
Чому похилився і плаче отой кущик? Що трапилось?
Чого бояться квіточки на отій клумбі?
Чи потрібна допомога рослинам?
Яка?
Коли радіє людина, а коли плаче?
Коли радіють дерева, кущі, квіти?
А коли плачуть?

Висновок: природа теж відчуває, розуміє, любить і ми повинні…
Що ми повинні?

10. Фізкультхвилинка. Рухлива гра «Ми йдемо полювати на ведмедя».

Діти стають у коло.

Ми йдемо полювати на ведмедя (впевнений хід по колу).
Не боїмося ми нічого (показують руками).
Ой, а що це? – Це болото! Чав! Чав! Чав! (обережний хід, високо піднімаючи ноги)
Ой, а що це? Це море! Буль! Буль! Буль! (рухи, наче плавання)
Ой, а що це? Це поле! Топ! Топ! Топ! (гучне тупотіння)
Ой, а що це? Це ліс! Трісь! Трісь! Трісь! (імітація ходу між деревами)
Ой, а що це? Такий великий (показуємо руками).
Такий пухнастий ( рухи прогладжування).
Ой, та це ж ведмідь! (показують як злякалися)
Побігли додому (повернулися в протилежну сторону).
Через ліс! Хрусь! Хрусь! Хрусь!
Через поле! Топ! Топ! Топ!
Через море! Буль! Буль! Буль!
Через болото! Чав! Чав! Чав!
Прибігли додому. Зачинили двері! (показують)
Які ми молодці! (показують, які хоробрі)
Похвалимо себе! (погладили по голові)

11. Складання етюдів(робота в групах)

І я хочу вас теж похвалити. Молодці! Як ви вертались додому, то за ваш одяг зачепилися деякі речі. Розділіться на групи:

1-ша група – латаття /болото/

2-га група –  камінці /море/

3-тя група – листочки конюшини /поле/

4-та група – гілочка ялини /ліс/

Завдання групам: скласти невеличкий етюд (5-6 речень).

(Групи працюють над завданнями.

Виступи представників груп.)

12. Екологічна хвилинка.

Я переконалася, що ви вмієте бачити, слухати і розуміти природу. Але не всі це вміють, а, можливо, не хочуть. Дуже часто ми зустрічаємо випадки байдужого ставлення до природи. Як наслідок такої байдужості – наша річка. Напевне, не всі з вас знають, що це старе русло Турії. Колись тут шуміли води, чути було голоси птахів, а тепер...

Учениця читає вірш Ліни Костенко «Ще назва є, а річки вже немає».

Ще назва є, а річки вже немає.

Усохли верби, вижовкли рови,

І дика качка тоскно обминає

Рудимент альні залишки багви.

 

Куди ти ділась, річенько? Воскресни!

У берегів потріскались вуста.

Барвистих лук не знають твої весни,

І світить спека ребрами моста.

 

Стоять мости над мертвими річками.

Лелека зробить декілька кругів.

Очерети із чорними свічками

Ідуть уздовж колишніх берегів. 

Саме від нас залежить, чи буде наша планета зеленою. Прислухайтесь, як благає природа:

Не рубайте, не губіть.

Не ламайте, не знущайтесь,

Пожалійте, приголубте,

Нагодуйте, оживіть.

IV. Закріплення вивченого. Оцінювання.

Що ви можете сказати про сьогоднішній урок просто неба?
Хто любив проводити такі уроки?
Що найбільше сподобалось на уроці?
Що нового дізналися?
Що таке етюд?
Які вимоги до етюду?
Чи важко написати етюд?
А вам хочеться його написати?

 VІ.  Домашнє завдання.

Засій своє поле,

Свій сад посади.

Свій колос зрости

І склади свою пісню.

Написати етюд про природу.

 

Список використаної літератури

Воєвода З. Я. Українська література. Книга для вчителя: календарне планування та розробки уроків. 5 клас./ З. Я. Воєвода. – К.: Грамота, 2005. – 224 с.
Костенко Л. В. Вибране./ В. В. Костенко. – К.: Дніпро, 1989. – 315 с.
Програма з української літератури для 5-9 класів зі змінами, затвердженими наказом МОН від 04.08.2014 № 895. – Режим доступу: http://www.mon.gov.ua
Сухомлинський В. С. Гаряча квітка./ С. В. Сухомлинський. – К.: Веселка, 1978. – 250с.
Сухомлинський В. С. Сто порад вчителеві./В. С. Сухомлинський. – К.: Рад. шк., 1988. – 185 с. 


Теги: природа, Кондратюк Г.В.
Навчальний предмет: Українська література
Переглядів/завантажень: 2064/30


Схожі навчальні матеріали:
Всього коментарів: 0
avatar