Головна » Українська література

Урок виразного читання. Конкурс на кращого декламатора поезії Т. Г. Шевченка”

МЕТА: удосконалювати вміння виразного читання, повторити особливості виразного читання (засоби, вимоги, техніку, паузи тощо); навчити учнів виразного читання поетичних творів і закріпити ці знання під час проведення конкурсу на кращого декламатора поезії; розвивати усне мовлення школярів, пам’ять, навички виразного читання поетичних творів; поглибити знання школярів про літературу рідного краю; збагачувати словниковий запас; сприяти розвитку декламаторських здібностей; виховувати в учнів етичні та естетичні смаки, любов до слова, рідної мови, народу, країни; прищеплювати інтерес до результатів власної праці.

ТИП УРОКУ: урок виразного читання.

ОБЛАДНАННЯ: портрет Т. Шевченка,  виставка «Кобзарів», крилаті вислови з творів поета, рушники, калина, відеофільм «Шляхами Великого Кобзаря», запис виступу Б.Ступки.

                                                     ХІД УРОКУ

ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
Повідомлення теми, мотивація навчальної діяльності.

Вступне слово вчителя. Звучить музика.

Шановні гості, дорогі діти! Рада вітати Вас.

Сьогодні на уроці ми вирушимо у подорож під назвою «Світ виразного поетичного слова». Ми зустрінемося з прекрасними ліричними творами, які приваблюють нас своїм лаконізмом, щирістю, емоційністю, образністю поетичної мови.

А які ж Ваші очікування від сьогоднішнього незвичайного уроку? Звучать відповіді учнів.

Автором безсмертних поетичних рядків, які будуть звучати на нашому уроці,  є Т. Г. Шевченко, наш Великий Кобзар, 200-річчя з дня народження якого ми відзначатимемо цього року (фоном ідуть кадри відеофільму «Шляхами Великого Кобзаря»).

Його ім'я входить у наше життя з дитинства, з маминих пісень, з наших перших книжок. І з роками Шевченкове слово стає все ближчим, все дорожчим.

«Кобзар» є в кожному домі, він друкується мільйонними тиражами, десятками мов, але все одно в книгарнях не залежується. Люблять, шанують у нас геніального поета, художника, мислителя.

А що ви знаєте про великого поета? Звучать відповіді учнів.

Священним обов'язком для кожного митця є особисте слово про Кобзаря. Тож і маємо сьогодні величезну мистецьку Шевченкіану: у поезії й прозі, у бронзі й дереві, у листівках і на великих полотнах...

Свої квітки у вінок Кобзареві вплели й поети Дніпродзержинська. Серед них – і Марія Дружко -член Національної спілки письменників України, лауреат міжнародної україно-німецької премії ім. О. Гончара,  керівник літературного молодіжного  клубу "Віварт",  яка є нашою сьогоднішньою гостею.

АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ УЧНІВ У ФОРМІ БЕСІДИ ЗА ПИТАННЯМИ

Поезія примушує нас жити напруженим емоційним життям і прагне навчити сприймати дійсність  через поетичне слово. Виразне читання є одним із засобів перевірки розуміння нами твору. А що ж ми з вами знаємо про науку виразного читання?

Що ми розуміємо під виразністю читання? (Виразне читання – один із методів вивчення літератури, воно забезпечує глибину емоційного сприймання і цілісного враження від твору )
Які засоби виразного читання ви знаєте? ( Це сила, мелодика, тон голосу, темп читання, паузи, логічні наголоси)
Чим повинен володіти читець під час виразного декламування твору перед аудиторією? (Обов’язок виконавця — малювати інтонацією, тобто технічно грамотно, логічно правильно, зримо та емоційно насичено відтворювати ідейний зміст тексту, збуджуючи уяву слухача, впливаючи на нього своїми почуттями та вольовими імпульсами)
Для чого необхідно знати специфіку техніки виразного читання? (В ідеалі треба домогтися того, щоб промовляння чужого тексту сприймалося як процес говоріння, як акт формулювання власної думки. А домогтися цього допомагають саме засоби виразного читання)
Яка роль надається розділовим знакам під час виразного читання? (Оскільки розділові знаки ставляться з метою розмежування окремих частин у потоці мовлення, то вони допомагають тому, хто пише, виразніше передавати свої думки і почуття, а тому, хто читає, - краще, точніше сприймати текст )
Чому в процесі читання потрібно дотримуватись пауз? (Залежно від того, чи попереджує пауза думку, чи затримує увагу на сказаних словах, вона може стояти у будь-якій частині фрази. Емоційний вплив паузи сильніший вслід словам, які прозвучали, коли мовчанням ми ніби підкреслюємо їх важливість )
Як на вашу думку, для чого читцеві під час виконання того чи іншого твору необхідно пройнятися ним, зрозуміти і сприйняти його героїв? (Вчитуючись у твір, декламатор намагається уявити собі живі картини і живих героїв, змальованих автором, збагнути найголовнішу ідею, висловлену у творі, осмислити свою виконавську позицію та свій виконавський намір і донести усе це до слухачів )
Яке значення приділяється інтонації під час виразного читання? (Живої людської мови без інтонації не буває. Подібно до тональності в музиці, інтонація створює мелодійний ряд мови, надає словам звукового забарвлення, підкреслює смислові й емоційні відтінки фрази)

Дякую! Дуже приємно вчити таких розумних дітей!

 

Повідомлення теми, мети уроку, мотивація навчальної діяльності учнів

Сьогоднішній урок ми присвячуємо видатному українському поетові та художнику  Тарасу Григоровичу Шевченку, таким чином, ми маємо ще одну можливість вклонитися його світлій пам'яті.

Отже, давайте спробуємо передати своє розуміння його віршів… Прочитайте нам улюблені рядки, які запам’яталися вам найбільше ( 10 учнів читають по 4 улюблені рядки ).

СПРИЙНЯТТЯ І ЗАСВОЄННЯ УЧНЯМИ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

Звичайно, що є читання, яке ми вважаємо зразковим. І зараз ви почуєте його.. Це запис вірша Т.Шевченка «Чи то недоля, чи неволя…» у виконанні незабутнього нашого артиста Богдана Ступки.

Перегляд відео.

А зараз переходимо безпосередньо до конкурсу. У кожного Шевченко – свій,  тому і вірші ви обрали самі, керуючись власними уподобаннями та міркуваннями. Перед виступом не забудьте нам їх озвучити.  Також у вас є пам’ятки « Як навчитися виразно читати віршовані твори» та «Пам’ятки декламатора». Звертайтеся до них у разі потреби. А я представляю вашій увазі журі, яке і виявить  кращого декламатора поезії.

І як слова напучування, хочу звернутися до рядків Марії Олександрівни: «Мистецтво гине лиш тоді, коли душа вмирає…».  Отже, вкладіть у своє читання усю душу, передайте суть написаного колись Великим Кобзарем.

Звучать виступи учнів.
Дякуємо Вам за виступи, журі підведе підсумки, ми почуємо результат трохи пізніше, а зараз ще раз повернемося до думки про те, що кожен митець намагався сказати своє слово про Т.Шевченка. Сьогодні це слово ми почуємо від Марії Дружко, яку я із задоволенням і запрошую до нашої бесіди. Давайте ж перегорнемо кілька сторінок її творчого здобутку.

Виступ Марії Дружко. Квіти і вітання поетесі.

 

ПІДВЕДЕННЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ

Рецензування відповідей. Слово журі. Нагородження кращого читця.

РЕФЛЕКСІЯ

Всі ви, я думаю, прекрасно пам’ятає рядки Т. Шевченка: «Ну, що б, здавалося, слова.. Слова та голос – більш нічого.. А серце б'ється-ожива, як почує.. Знать, од Бога, і голос той, і ті слова ідуть між люди…» Чарівну силу слова, я думаю, ви ще раз відчули сьогодні…. Тож не втрачайте і не забувайте цього відчуття якомога довше.

А мені було дуже приємно зустрітися сьогодні з вами усіма, тому на згадку у свої «Кобзарі» ви отримуєте ось ці закладки.

Дякую! До нових зустрічей!


Теги: Солона О.В., Шевченко
Навчальний предмет: Українська література
Переглядів/завантажень: 718/39


Схожі навчальні матеріали:
Всього коментарів: 0
avatar