Головна » Українська література

Урок-театр за п’єсою І. Кочерги „Ярослав Мудрий”

Мета і завдання. Розробити урок – театр за п’єсою І.Кочерги «Ярослав Мудрий»; дослідити відображення князя Ярослава в українській літературі.

Характеристика проекту:

за кінцевим результатом – творчий;

за змістом – міжпредметний (українська мова, історія, мистецтвознавство);

за кількістю учасників – груповий;

за тривалістю – міні – проект;

за ступенем самостійності – частково – пошуковий.        

Термін реалізації проекту: жовтень – листопад 2009 року.

Прогнозований результат. Підготовка уроку – театру.

План роботи над проектом

Вибір теми, обговорення з учнями мети і завдань проекту.
Дослідницько – пошукова робота учнів – дослідників.
Підбір ілюстративного матеріалу, вивчення історичних, літературних джерел про діяльність Ярослава Мудрого.
Прочитання учнями драми «Ярослав Мудрий».
Розподіл ролей між учнями – акторами, їх робота по підготовці до уроку.

 

УРОК – ТЕАТР

ЗА П’ЄСОЮ І. КОЧЕРГИ  «ЯРОСЛАВ МУДРИЙ»

Тема. Історична основа п’єси «Ярослав Мудрий». Ознайомлення із змістом.

Мета: ознайомити учнів із змістом п’єси «Ярослав Мудрий», ввести їх у духовний світ наших предків, розкрити сторінки історії Київської Русі часів Ярослава Мудрого; розвивати навички виразного читання, акторської майстерності, дослідницької роботи; виховувати почуття гордості за історичне минуле України, причетності до великої історії українського народу.

Обладнання:

текст п’єси «Ярослав Мудрий» (за книгою: І.Кочерга. Драматичні твори. – К.:Наукова думка, 1989.)
фото Софійського собору у Києві
портрет І.Кочерги
диски із записом уривків з пери Ю. Мейтуса «Ярослав Мудрий», «Пісні про Київ»
вірші про Київ
слайди із номерами, назвами дій, фото Софійського собору
карта Київської Русі
історичний матеріал про Ярослава Мудрого
опис Софійського собору (за книгою «Українське мистецтво»)

Оформлення класу: учні сидять групами. Біля них написи: «Автор», «Історик», «Літературознавці», «Мистецтвознавець», «Герої п’єси». На дошці – тема уроку, карта Київської Русі.

 Девіз:  Береться мудрість не із заповітів,

  А із блукань і помилок гірких.

            І.Кочерга «Ярослав Мудрий»        

Хід уроку

Звучить пісня «Києве мій» (сл. Д.Луценка, муз. О.Білаша)

Виходять ведучі в українських костюмах.

 

1 вед. Ще від прадіда знаю я долю твою

           І тривожні віки невсипучі.

          Та коваль і сіяч, і не раз у бою

          Уставав, наче велет, на кручі.

           І не раз тебе ворог палив,

           І не раз воскресав ти

           Велично в обнові.

           І про мужність твою долітали до нас

           І пісні, і легенди чудові.

 

2 вед. Не владен час над ним скороминущий!

           Все ширш про нього буде слово йти.

           Він житиме, все кращий і все дужчий,

           Допоки сонце сяє з висоти.

           Допоки гори ці стоять і поряд

           Дніпро до моря котить свій потік, -

           Стояти буде Київ – славний город

           І ймення Кия збереже повік!

 

Учитель.  І Київ розцвітав з віками, і сяяв, немов золоте сонце. Але періодом найвищого піднесення могутності столиці й усієї Київської Русі був час правління князя Ярослава Мудрого.

           Сьогодні ми уявно перенесемося  у сиву давнину, у давній Київ 1030 – 1036 років, в найбільш напружений період князювання Ярослава, коли він закінчує об’єднання в єдину державу усіх руських земель і починає розгортати свою культурно – освітню діяльність: будувати міста, поширювати науку і культуру, утверджувати нове законодавство.

         Але слово Історику.

 

Історик.  (під час розповіді використовує карту Київської Русі, фото Софійського собору).

Апогеєм могутності Київської Русі прийнято вважати князювання Ярослава Мудрого (1019 – 1054 роки). Його володіння простягались від Чорного до Балтійського моря, від Карпатських гір до Оки. Завдяки його підтримці швидко зростала церква, засновувалися монастирі, які перетворювалися на осередки культури, населення ставало дедалі освіченішим. У Києві було понад 400 церков. Найбільшим діамантом у цій короні був собор святої Софії, зведений на зразок храму Софії у Константинополі. Тут знаходилася кафедра митрополита київського. При соборі було засновано велику бібліотеку, майстерню – скрип торій, де переписувалися і перекладалися з іноземних мов книги. Тут же була і школа, де навчали дітей грамоті. Але досягненням, з яким чи не найтісніше пов’язується ім’я Ярослава і за яке його прозвали Мудрим, стало зведення загальноприйнятих у ті часи законів у єдину «Руську правду», що стала правовим кодексом усієї країни.

В історії духовного життя народів світу Київська Русь займає особливе місце. Вона відіграє видатну роль у формуванні культурного обличчя Європи. З Ярославом Мудрим поспішають поріднитися наймогутніші володарі, за що його прозвали «тестем Європи». Так, дочка Ярослава Єлизавета стала королевою Норвегії, Анастасія – королевою Угорщини, Анна – королевою Франції.

 

Літературознавець.   Складний та суперечливий образ Ярослава Мудрого знайшов відображення в українській літературі, і чи не найкраще – у романі П.Загребельного «Диво» та у п’єсі І.Кочерги «Ярослав Мудрий».

 

Автор п’єси.  (коротко передає зміст «Передмови» до п’єси).

Звучить уривок з опери Ю.Мейтуса «Ярослав Мудрий».

Виходить Сильвестр (учень з групи «Герої твору»)

Сильвестр.  

Благослови, Господь, державний Київ.

Що на горі над голубим Дніпром

Пильнує мир і всі труди людські,

Що їх живить земля свої добром.

Благослови, Господь, своїх людей,

Не забувай їх в радості і в горі,

Оратая, що в полі ниву оре,

Строїтеля, що камені кладе

І розчином скриплює найміцніше,

Списателя, що праведним пером

Скарби словення в книгу перепише.

… Бо крепок князь і власть його міцна,

Бо Ярослав залізними полками

Всім ворогам дороги загродив

І божий мир, як сонце над полями

Над Києвом і Руссю заяснів.

… Прилежен – бо і книги часто чтемо,

Мов виноград у золотую чашу,

Вино словесне проливає в світ.

На сцені відкривається напис

ДІЯ ПЕРША

«СОКІЛ»

1030 р.

Учитель.  Перша дія «Сокіл» виступає як експозиція твору. У ній автор знайомить нас із героями твору. Тут центральний персонаж відсутній. Ярослава Мудрого характеризують інші персонажі (Микита, Ярослав), причому ці характеристики неоднозначні. Накреслюється один з провідних конфліктів п’єси між Ярославом і Микитою. Ми дізнаємося, що син новгородського посадника Костянтина, покараного Ярославом за міжусобиці, таємно прибув у княжі палати як монах – художник, щоб помститися Ярославу за батька і Новгород. В цій дії намічається інша сюжетна лінія. Старша дочка Ярослава Анна, повернувшись з полювання, передає своїй молодшій сестрі Єлизаветі мисливського сокола, який набуває тут символічного значення, бо приводить за собою норвезького лицаря Гаральда, який закохується в Єлизавету.

Розігруються сцени: розмова Сильвестра з Микитою (стор.607 – 609); розмова Гаральда, Анни, Єлизавети, Інгігерди (стор.616 – 619).

 

На сцені відкривається напис(його зачитує учениця):

ДІЯ ДРУГА

«ЗАКОН І БЛАГОДАТЬ»

1030 р.

Учитель.  У цій дії окреслюється драматичний конфлікт у душі Ярослава. Його можна зрозуміти, якщо вникнути в смисл висловлювання князя: «Раніше закон, а потім благодать», обумовленого тогочасними історичними обставинами. Адже Ярослав прагне мирного будівництва, а повинен весь час воювати, боротися за зміцнення державної влади, встановлювати тверді, а часом і жорстокі закони. «Державне поле треба корчувать, щоб виросла на ньому благодать», - говорить князь. Але цього не розуміє народ. Та й варяги – заброди, яких у той час наймали руські князі для оборони своєї держави, використовували ситуацію, чинячи наругу над народом. Одне з таких зіткнень і змальовано у цій дії.

        Варяг Турвальд убиває брата Милуші, який захищав честь своєї сестри. Каменщик Журейко від імені народу вимагає від Ярослава справедливої кари, але князь карає Турвальда тільки штрафом. Журейко вважає це несправедливим і вбиває Турвальда, після чого змушений тікати з Києва.

Розігруються сцени:

Розмова Ярослава із Сильвестром (стор. 619 – 620)
Розмова Ярослава, Сильвестра і Єлизавети (стор. 622 – 623)
Журейко, Ярослав, Турвальд (стор. 635)

На сцені відкривається напис

ДІЯ ТРЕТЯ

«КВІТНЕВИЙ СНІГ»

 Учитель.  Несподівано з’являється Гаральд, уже норвезький король, щоб одружитися з Єлизаветою. Конфлікт загострюється тим, що він захоплює і сім’ю Ярослава. Гостро конфліктною є сцена суперечки Ярослава з дружиною Інгігердою про походження Київської русі. Крім того, Ярослав змушений віддати улюблену дочку за норвезького князя в ім’я зміцнення держави.

          Микита все більш проймається повагою до князя.

Розігрується сцена розмови Микити з Ратибором (стор. 641 – 642)

Від слів Микити:  Мені казать не треба, знаю сам,

                               Але чи варто мстити Ярославу,

                               Коли тепер будує він державу

                              І Новгород міцніє рядом з ним?

 

 

До слів:       Мені чужий! А хто ж бо дав вам право

                    Від Новгорода всього промовлять?

                    Хто ви такі? Самотні і лукаві,

                    Ви плетете гнилу, нікчемну суть,

                    Якою вам життя не зупинить.

                    А Новгород стоїть за Ярославом

                   І за єдину Руськую державу.

 

На сцені відкривається напис

ДІЯ ЧЕТВЕРТА

«КАМЕНЩИК І КНЯЗЬ»

 Учитель.  Журейко повертається в Київ до Милуші, дізнається про змову Інгігерди з варягом Ульфом проти Ярослава. Він викриває змову. У сутичці з варягами гине Милуша. Ярослав відправляє Інгігерду в монастир, а Журейко знову йде в степи. Закінчується дія діалогом між Ярославом і Микитою, який дізнається про страту батька. І в Микити знову спалахує гнів.

Розігрується діалог між Ярославом і Микитою (стор. 670 – 671)

На сцені відкривається напис

ДІЯ П’ЯТА, 1 ВІДМІНА

«ГУСЛІ І МЕЧ»

 Учитель.  Події переносяться у 1036 рік. Помирає на чужині в тузі за рідною землею Єлизавета. Князь повідомляє про на Київ печенігів. З’являється Журейко, який організував новгородців на допомогу Ярославові.

Розігруються сцени:

Ярослав, Микита, Джема (стор. 678 – 679)
Повідомлення Ярослава про початок війни з печенігами (стор. 681)
Монолог Ярослава (стор. 685 від слів: «Так, вже знялася бранная тривога…» до слів «Вперед на бій за землю нашу рідну, за Київ наш,державний і святий!» )

 

На сцені змінюється напис

ДІЯ П’ЯТА, 2 ВІДМІНА

«ЗОЛОТА БРАМА»

Учитель.  У 2 відміні 5 дії змальована тріумфальна перемога Ярослава, в честь якої він закладає Софійський собор. Але в цій боротьбі загинув Микита, показавши свою прихильність до Ярослава.

Розігрується остання ява 5 дії : Ярослав, Журейко, Ратибор (стор. 692 – 693)

 

Учитель.  (після слів Ярослава: «А з мурів кріпких золотая брама в нові часи одкриє світлий шлях!»)

       І Київ засіяв золотими куполами Софії Київської .

(проектується фото Софійського собору)  

Учень – мистецтвознавець.  (Читає опис Собору за книгою «Українське мистецтво», стор. 25)

Учитель.  В нові часи відкрили шлях Золоті ворота.

(Демонстрація фото)

 Учень – літературознавець.  (Читає останній абзац роману П.Загребельного «Диво»)

Звучить мелодія пісні «Києве мій».              


Теги: Кочерга, Дядик Г.І.
Навчальний предмет: Українська література
Переглядів/завантажень: 123/19


Схожі навчальні матеріали:
Всього коментарів: 0
avatar