Головна » Українська література

Урок-поетична свічка за творчістю Лесі Українки «Зорій довіку поміж нас…»

Мета:   розширити й поглибити знання учнів про життєвий і творчий шлях Лесі Українки; визначити роль родини, культурного оточення й  самоосвіти у формуванні світобачення письменниці; вчити самостійно знаходити необхідний матеріал;

розвивати спостережливість та допитливість учнів,вміння аналізувати й узагальнювати факти; вміння логічно і творчо мислити, зв’язно і чітко висловлювати свої думки і міркування;розвивати культуру усного мовлення, творчу уяву;

виховувати в учнів активну життєву позицію; громадські  компетентності, чесноти та цінності (людськість, відкритість, доброзичливість, чутливість, стійкість до зла і душевної порожнечі).

Тип уроку:        урок нових знань.

Обладнання:   виставка творів Лесі Українки, наукової, документальної,

художньої та публіцистичної літератури про письменницю,

портрети, фотографії  Лесі Українки, тестові завдання  «Життя і  творчість Лесі Українки», вишитий рушник, на столі    запалена свічка, засоби ІКТ: комп’ютер для демонстрації презентації,

 

Хід уроку

І. Організаційна частина.

ІІ. Оголошення теми й мети уроку.

 

У нашім класі на столі

Портрет стоїть чудовий.

Він всім знайомий, дорогий

Мені…і вам шановні.

З портрета дивиться на нас

Землячка-поетеса.

Це гордість нашої землі –

Нескорена, незламна Леся!

Сьогодні в День народження відомої української поетеси ми запалюємо свічку людської шани та пам’яті про цю чудову жінку

Поетична свічка “Зорій довіку поміж нас” творчості Лесі Українки присвячується….

До проведення цього уроку ми готувалися заздалегідь, тому на уроці будуть використані Інтернет-ресурси, матеріали учнівських проектів, презентацій і творчість вихованців. Старшокласники отримали випереджувальні завдання об’єдналися і створили  творчі групи.

 Протягом уроку за мольбертом буде працювати учениця для створення власного бачення образу поетеси.

Ваше завдання: слухати, дивитись, запам’ятовувати,  створювати конспект почутого,  відповідати на тестові завдання(матеріал в додатках), що знаходяться на партах,всіх буде оцінено за результатами цієї роботи.

ІІІ.  Мотивація навчальної діяльності.

Запитання до учнів: «Про що ви хотіли б довідатися на цьому уроці?»

 

Епіграфом уроку будуть пророчі слова поетеси:

 Як умру, на світі запалає
покинутий вогонь моїх пісень
Запалений вночі –
горітиме удень…

І немає в світі сили згасити цей животворчий вогонь – символ безсмертя нашої нації, бо запалила його Жінка, наречена іменем своєї землі..

У світ явилась ранньою весною,

 Як сонячна конвалія цвіла.

 Обраницею Музи ти була

Із піснею крилато-голосною!

 До Волі й Правди нареклась сестрою.

 І Прометеем проти бурі йшла!

Слабка здоров'ям, мужня духом жінка,

 Була ти одержима Українка –

 І в образ України ти вросла!

                                   ( Маремпольський В.)

Якою ж була поетеса зблизька, вдома, у найближчому оточенні, як член сім’ї, друг розкажуть нам листи, спогади, старенькі фото та дослідники дитинства та родинних стосунків сім’ї Косачів.

ІV.  Сприйняття та засвоєння учнями навчального матеріалу.               

Учень: Лариса Петрівна Косач народитись 25 лютого 1871 року у Звягелі (нині Новограді-Волинському) у великій дружній сім’ї. Олесь Гончар пише: «Росла і виховувалась Леся в середовищі демократично настроєної української інтелігенції, рід вела свій од людей порядних, не пустодухих. Дід був декабристом, тітки зв’язані з народовольцями.

 Добрим словом годиться сьогодні згадати турботливого батька Лесі – Петра Антоновича Косача – людину передових поглядів, кваліфікованого юриста, активного громадського діяча». Згадує Ольга Косач-Кривонюк: «Зо всіх дітей Леся найбільше була подібна до батька і вродою і вдачею…вони обоє однаково були лагідні та добрі безмежно. Обоє були надзвичайно стримані, терплячі та витривалі, з виключною силою волі та бездоганно принципові».

 Літературознавець Євген Сверстюк якось зазначив: «Дитина потрапляє у світ, витворений, викроєний, сформований батьками ще до народження дітей, - дитина потрапляє  у світ культури батьків».

Пише Олесь Гончар: «Мати, Ольга Петрівна Косач, відома наша письменниця Олена Пчілка, уважна вихователька, невтомний культурний діяч, публіцист, видавець,  етнограф, перекладач».

 Сестра Ольга  згадує: «Серед найближчих людей, які збагатили душу і розум Лесі був дядько – Михайло Драгоманов – улюблений Лесин наставник. З п’ятирічного віку Леся листувалася з ним. Пізніше він став для неї найавторитетнішим критиком і порадником».

Учень:  Сім’я Косачів була великою, але жила у достатку. Усього Леся мала 2-х братів і 3 сестри: Михайло, Микола, Ольга, Оксана, Ізидора.На  фото ми бачимо різні періоди життя нерозлучних у дитинстві Миші і Лесі. Згадує Оксана Косач: «Леся була всього на півтора року молодша за брата Михайла. Малими вони разом бавилися, разом вчилися, разом читали, МишеЛосею називали їх рідні, бо  були вони найщирішими приятелями і найвірнішими друзями. Обачний – такий псевдонім вибере для своїх творів Михайло.

Перший Лесин вірш - «Надія» присвячений тітці Олені, яку за революційну пропаганду було заарештовано і вислано, а перша Лесина публікація з’явиться у Львівському журналі «Зоря» це - «Конвалія».

Учень: Згадує Ольга Косач-Кривонюк: «Десятирічна Леся в Луцьку пішла на Водохреща, але в неї сильно промерзли ноги, вона заслабла, біль був нестерпним, хоча вже й тоді вона була дуже терплячою…Од тої пори треба датувати початок Лесиної, як вона сама жартуючи казала, «тридцятилітньої війни» з туберкульозом… Розуміючи хворобливий стан сестри, всі намагалися звільнити її від родинних обов’язків та роботи, але діти в родині виростали не білоручками, як інші дворянські діти, а скорше мали золоті руки, які не цуралися жодної праці, були подібні до тих невсипущих бджілок, яких так любила наша мати Олена Пчілка».

Учень: Леся цікавилася історією. Дев'ятнадцятирічною вона напише для молодшої сестри підручник "Стародавня історія східних народів» цей підручник буде доступним, лаконічним і цікавим. Мужніючи, Леся зацікавиться філософією, публіцистикою. Разом із сестрою Ольгою вона відвідуватиме лекції в Київському університеті, займатиметься самоосвітою, завдяки чому стане найосвіченішою жінкою в тогочасній Європі.

У будинку Косачів часто збиралися письменники, художники і музиканти, влаштовувалися вечори і домашні концерти…

Учитель:

Якби мені достати струн живих. 
Якби той хист мені, щоб грать на них, 
Потужну пісню я б на струнах грала, 
Нехай би скарби всі свої зібрала, 
Ті скарби, що лежать в душі на дні... 

 Улюбленими композиторами Лесі Українки були Шопен і Шуман, Шуберт і Чайковський, Лисенко і Бетховен.

Сім струн я торкаю, струна по струні, 
Нехай мої струни лунають, 
Нехай мої співи літають 
По рідній моїй стороні...

(лунає класична музика у виконанні учениці. Музичний інструмент - скрипка)

Учитель: «Світом  захоплень і обдарувань Лесі Українки» зацікавилися учні …, вони і презентуватимуть свій доробок.

Учень 1.   У чотири роки  Леся уже читала. У шість – заучувала напам`ять і декламувала вірші. Одна з найулюбленіших книжок Лесі  в ранньому дитинстві – збірник сербських народних дум і пісень у перекладі М.Старицького.

З раннього дитинства майбутня авторка геніальних п`єс була залюблена в театр. У Гадячому відвідувала всі аматорські вистави, а згодом у Колодяжному була головним режисером, актрисою і костюмером маминих творів та творів М. Лисенка.

Учень 2.  У дитинстві Леся любила вишивати. У 8 років виконала здавалось би непосильну для дитини роботу -  вишила улюбленому батькові сорочку, згодом кілька подарункових святкових сорочок для гостей. У музеї Тараса Шевченка в Каневі на чільному місці довго висів рушник, вишитий Лесею та її подругою Маргаритою Комаровою.

 Учень 1. У 9- річному віці Леся почала вчитися грати на фортепіано. Уроки давала їй дружина відомого композитора Миколи Лисенка. Змалку виявила вона до музики великі здібності, глибоко розуміла її, виконувала інструментальні етюди, народні пісні  і власні імпровізації, які ніколи не повторювалися.

Учень 2.  Ще одне із захоплень Лесі – народна пісня. Збирала і записувала різні варіанти пісень, разом із Климентом Квіткою укладала і видавала збірочки для поціновувачів цього жанру.

Учень 1. Мати з батьком, помітивши малярські здібності своєї доньки, сприяли їх розвитку. Леся брала уроки малювання у відомого художника — імпресіоніста професора Олександра Мурашка. Одна із картин, створених Лесею, «Мати і дитина».

Учень 2. Із задоволення  брала участь Леся Українка в роботі літературного гуртка української молоді «Плеяда», організованого наприкінці 80-х років ХIХст. В Києві. Колективом однодумців влаштовувалися літературні вечори, обговорювалися питання розвитку української літератури, створення перекладів українською мовою творів зарубіжних письменників. Леся Українка вільно володіла 9 мовами (здійснювала переклади з давньогрецької,німецької, англійської, французької, італійської та польської мов).

 

Учитель: Що ви бачите на картині Віктора Зарецького «Леся Українка і гурток «Плеяда»? Спробуймо створити усний опис.

Учні: На картині серед гуртківців посередині ми бачимо струнку, привабливу жінку, яка читає написаний літературний твір. Впевнено і спокійно линуть її слова, усі присутні зосереджено замислились, бо ця талановита поетеса нікого не залишила байдужим….

Учитель: Приходимо до висновку, що  світ захоплень та обдарувань Лесі Українки схематично можна зобразити так: Багата уява, музика, малювання, вишивка, драматургія, поезія, перекладацька діяльність.

Учитель: Маючи більш глибокі уявлення про цю героїчну жінку пропоную створити         Сенкан (вірш із п’яти рядків)

 

Учитель: Хотілося б перегорнути ще одну втаємничену сторінку особистих почуттів цієї чудової жінки, адже творча людина  має свою історію кохання, сповнену пошуків, пристрастей, сподівань. Кохання в житті Лесі Українки досліджували…..

Учениця: У чарівному куточку Полісся, серед замріяних верб, на берег спокійного озерця прийшло до юної поетеси перше почуття. Максим Славинський (виходець з освічених селян) познайомився з Ларисою влітку 1886року в Колодяжному, йому – 18, а їй – 15. Почуття спалахнули небаченою силою, то було лиш перше дівоче кохання, хоч з іменем юнака було пов’язано чимало перлин Лесиної інтимної лірики.

Нестор Гамбарашвілі,грузин, ровесник Лариси Косач. За участь у студентському русі його виключили з Московського університету, і тому він продовжив навчання в Києві. Певний час, разом із товаришем, знімав кімнату у Косачів. Леся давала Нестерові уроки французької мови, він її вчив грузинської. Після канікул привіз і подарував дівчині справжній кинджал. Протягом деякого часу вони переписувались. Після різкого загострення хвороби, боротися з недугою, Леся змушена була їхати в Ялту. І там отримала листа від матері, в якому повідомлялося про одруження Нестора. «Дуже сумно мені те, що ти пишеш…привітай Нестора від мене, як побачиш і скажи, що я часто згадую його..»

Сергій Мержинський…Трагічна, безмежно сумна, але водночас духовно висока історія кохання, далека від повної взаємності….

Відеофільм про стосунки Лесі Українки та Сергія Мержинського

 Учень:

Климентій Квітка. Через 6 важких років, після смерті Мержинського на зібраннях літературно- артистичного гуртка Леся зустріла студента-першокурсника Климента Квітку, музикознавця, збирача народних пісень, запропонувала йому записати від неї пісні, які знала. Згодом, обоє хворі на туберкульоз, їдуть у Крим. І це  фактично рятує Квітку,бо він був у дуже поганому стані. М'який клімат і активне лікування допомогає. 

Незабаром вони вирішили одружитися. Климент Васильович був молодший від Лесі на 9 років. Повідомлення про їхнє одруження стало великою несподіванкою для родичів. Мати Лесі була категорично проти будь-яких стосунків дочки з людиною м'якого характеру, сором'язливою,  недовірливою, маломовною. Незважаючи на негативне ставлення до даного союзу, Ольга Петрівна погодилася на шлюб дочки. Вони повінчалися в київському Вознесенському храмі.
Подружжя жило в Ялті.

 Климент Васильович пережив дружину на 40 років.

Учитель: А тепер наші екскурсоводи запрошують вас до віртуальної подорожі музеями Лесі Українки.

Будинок-музей у Новограді-Волинському

Літературно-меморіальний музей-садиба в Колодяжному

Будинок-музей у Києві

Будинок-музей у Ялті

(Розповідь супроводжується демонстрацією слайдів)

Учень: У цьому будинку в Новограді-Волинському родина Косачів прожила 2роки, на фасаді бронзова меморіальна дошка з написом.

В одній із кімнат – розкрита метрична книга із записом про день і місце народження Лариси Петрівни Косач.

Музейні кімнати створювалися, спираючись на спогади матері, Олени Пчілки. Тут бачимо картини, документи, фотознімки, книги, меблі тих часів

Окрема кімната зберігає реліквії сім’ї Косачів: особисті речі, рушник, намисто, стрічки, тернова хустка, вишита сорочка, подарована онукою наймолодшої сестри Ізидори.

В окремих кімнатах – предмети інтер’єру, що колись купувались у місті;  дубовий стіл, за яким збиралася сім’я, гобелен із пам’ятною назвою «Надія».

Гранітний пам’ятник Лесі Українці у місті Новограді-Волинському, де вона прожила 8 років, поки родина не переїхала в Колодяжне.

Учень:

ЛІТЕРАТУРНО-МЕМОРІАЛЬНИЙ МУЗЕЙ-САДИБА ЛЕСІ УКРАЇНКИ В КОЛОДЯЖНОМУ

Село Колодяжне знаходиться у Волинській області поруч з містом Ковелем. Батько, Петро Косач придбав тут ділянку землі та садибу. Згодом  сім’я оселилась тут на постійне мешкання. Леся Українка, незважаючи на довгі від’їзди на лікування, вважала Колодяжне своєю оселею.

Родина мешкала у будинку, який називали між собою великим, згодом побудували будиночок для Лесі. І в сонячну погоду, і в місячні ночі він ніби світився своїми білими стінами, тому назвали його "білим".

Блакитна кімната, вітальня. Тут Леся писала, відпочивала. Велику частину кімнати займає рояль, посередині - овальний стіл з червоного дерева, накритий гаптованою лляною скатертиною.
«Рожева кімната» в будинку Лесі Українки була і спальнею, і робочим кабінетом. Перед вікнами стоїть письмовий стіл, приладдя, вазочка для квітів,  поштові листівки, секретки, чашечка. Ліворуч - ліжко з червоного дерева, застелене білим покривалом, На туалетному столику Лесине намисто, запонки, стрічка та рукавички на кріслі - також її.
Фото родини Косачів біля «сірого» будиночка. Вітальна кімната цього ж будиночка.
Учень:
Музей Лесі Українки у Києві
  Музей розміщений у десятьох кімнатах будинку, в якому мешкала письменниця в різні часи.

На першому поверсі в п'яти кімнатах за спогадами сестри Ізідори відтворено інтер'єр квартири  Косачів: їдальні, вітальні, кімнати брата Миколи , Лесі, матері.На другому поверсі - літературна експозиція, що відображає творчий шлях поетеси, тут прижиттєві портрети, рукописи, старовинні книги, періодичні видання  

Учень:
Будинок-музей Лесі Українки в Ялті
Фото періоду лікування Лесі Українки в Криму. Як відомо, через хворобу поетеса змушена була виїжджати  на лікування в Грузію, Німеччину, Італію, Польщу, Єгипет.
 Із усіх прожитих Лесею 42років, 3 -   вона провела в Криму, два із них – у  Ялті.
Багато безсонних днів і ночей її серце билось в унісон з прибоєм Чорного моря…тут народжувалася поезія…  
Але попри усі намагання перебороти тяжку недугу, серце Лесі Українки перестало битися 19 липня 1913 р. в грузинському містечку Сурамі. Тіло письменниці перевезли до Києва й поховали на Байковому цвинтарі поряд із могилами батька й брата.

V.   Рефлексія

Учитель: А тепер свою роботу власного бачення образу Лесі Українки, яку виконувала учениця за мольбертом, вона покаже і прокоментує.

Хтось із учнів може дати свій коментар, звертаючи увагу на особливості підбору кольорів, відтінків.

VІ.  Закріплення  навчального матеріалу.

Учитель: 
Асоціативний диктант
« Надія», Колодяжне, МишеЛосія, «Одержима», Звягель, Михайло Драгоманов, «Плеяда», «тридцятилітня війна», «Конвалія», Сурамі, Сергій Мержинський, Олександр Мурашко, Климент Квітка

VІІ.  Підсумок.

Учитель:

Продовжіть речення: « Я не знав, а тепер знаю…»

VІІІ. Домашнє завдання.

Виписати в зошит висловлювання відомих людей про життя і творчість Лесі Українки;

Підготувати  усний роздум: Актуальність поглядів Великої поетеси сьогодні. 

                 
 
 Додатки до уроку
   Тести:
1. Назвіть дату народження Лесі Українки.    ( 25 лютого 1871 року)
2. Який псевдонім брата Лесі Українки?    (Михайло Обачний)
3. У скільки років Леся Українка почала писати листи дядькові?      ( у 5 років)
4. Хто навчав малювати Ларису Косач?    (Олександр Мурашко)
5. Під час якого свята дівчина промочила ноги? (свято Водохреща)
6. Скільки років прожила  Лариса Петрівна Косач?  ( 42роки)
7. Де похована письменниця? (у Києві на Байковому кладовищі)
8. У скільки років Леся Українка почала писати поезії?  (у 9 років)
9. Який перший вірш написала письменниця?   («Надія»)
10. Як називається поема, яку створила поетеса за одну ніч біля ліжка вмираючого С. Мержинського?   («Одержима»)
11.Де знаходиться музей-садиба Косачів?  (у Колодяжному)
12. Назва драматичного твору, що приніс надзвичайну популярність Лесі Українці?   («Лісова пісня»)

 

За фрагментами уривків назвати твори Лесі Українки, які вивчались у попередніх класах.

1.    Місяць яснесенький

Промінь тихесенький

Кинув до нас.

Спи ж, мій малесенький,

Пізній бо час.                               («Колискова»)             

2.    «Мамо, іде вже зима,

Снігом травицю вкриває,

В гаю пташок вже нема…

Мамо, чи кожна пташина,

В вирій на зиму літає?» -

В неньки спитала дитина.             («Мамо, іде вже зима…»)

3.    Як дитиною, бувало,

Упаду собі на лихо,

То хоч в серце біль доходив,

Я собі вставала тихо.

«Що болить?» - мене питали,

Але я не признавалась –

Я була малою горда, -

Щоб не плакать, я сміялась.               ( «Як дитиною бувало…»)

4.    Хотіла б я піснею стати

У сюю хвилину ясну,

Щоб вільно по світі літати,

Щоб вітер розносив луну.                     ( «Хотіла б я піснею стати…»)

5.    Була весна весела, щедра, мила,

Промінням грала, сипала квітки.

Вона летіла хутко, мов стокрила.

За нею вслід співучії пташки!              ( «Давня весна…»)

6.    Золотих не хочу лаврів,

З ними щастя не здобуду.

Як я ними увінчаюсь,

То поетом вже не буду.                       («Давня казка»)


Теги: Леся Українка, Єрмак В.М.
Навчальний предмет: Українська література
Переглядів/завантажень: 971/156


Схожі навчальні матеріали:
Всього коментарів: 0
avatar