| Головна » Українська література |
Мета: зацікавити учнів особою поета та його творчістю, допомогти осягнути життєвий і творчий шлях Григорія сковороди, удосконалити вміння аналізувати факти, вчинки, давати оцінку певним явищам; розвивати спостережливість, вміння аналізувати, коментувати, уміння визначати провідні ідеї його творів; виховувати прагнення добра,справедливості, бажання пізнавати світ,почуття пошани до творчості поета. Цілі. Учні знатимуть: цікаві факти з біографії письменника. Учні умітимуть: охарактеризувати духовний світ автора,його уподобання, складати тези до поданих матеріалів; самостійно складати сенкан; відрефлексувати й оцінити власну діяльність. Тип уроку. Урок вивчення нового матеріалу. Обладнання: портрет письменника,виставка творів поета, дидактичні та ілюстративні матеріали. Методи, прийоми і форми роботи: «Обмін компліментами», «Незакінчене речення», робота у групах, учнівські повідомлення, робота із запитаннями,, «асоціативний кущ». Епіграф: «Пізнай самого себе - тоді пізнаєш весь світ» Хід уроку . Мотиваційний етап. 1.Зясування емоційної готовності до уроку. «Обмін компліментами»: усно в парах або записати в зошит сусідові по парті. 2.Актуалізація суб’єктного досвіду й опорних знань. Учитель. «Пізнай самого себе – тоді пізнаєш весь світ». А ви погоджуєтесь із цією думкою? ( Думки учнів). «Незакінчене речення»: «Для чого потрібно пізнати самого себе…» II. Цілевизначення та планування. 1.Повідомлення теми уроку. Учитель. Чи все у назві теми вам зрозуміло? Хто такий Сократ? А кого вважають українським Сократом, вічним мандрівником, поетом, мудрецем? - І для того щоб дати відповіді на ці питання, ми присвятимо урок подорожі у життя Григорія Сковороди. Ми спробуємо з вами осягнути його життєвий шлях, з’ясувати уподобання,захоплення поета,осягнути його ідеї,погляди, з’ясуємо чому його називають українським Сократом і чи пізнав він весь світ. 2.Учні ознайомлюються із поданим переліком цілей і, за бажанням, доповнюють його. 3.Узгодження плану роботи. III. Опрацювання навчального матеріалу. 1.Організація роботи в групах. «Навчаючись – учусь» (кожна група отримує повідомлення). 1 група – «Г.С.Сковорода. Дитинство. Роки навчання» 2 група – «Педагогічна діяльність». 3 група – «Вічний мандрівник». 4 група – «Останні роки життя». 5 група – «Творча спадщина митця». 6 група – «Г.Сковорода – філософ, просвітитель». 2. Виконання завдання. Учні читають повідомлення, обговорюють завдання, виконують їх, учитель надає необхідну допомогу, дає поради. Кожна група обирає 1- 2 учнів, які будуть озвучувати своє повідомлення та виконане завдання. 1 група – прочитати повідомлення, уміти коротко його переказати, скласти 3-4 запитання до нього. Ці питання поставити учням інших груп. Записи роблять у зошити всі учні. 2 група – прочитати повідомлення, уміти коротко його переказати. За допомогою «асоціативного куща» створити «психологічний портрет Сковороди» на дошці. Учні інших груп доповнюють. СКОВОРОДА 3 група - прочитати повідомлення, уміти коротко його переказати, сформувати уявлення про сферу діяльності письменника, улюблені заняття та природні обдарування. Записи робити за таблицею. Сфера діяльності Улюблені заняття Природні обдарування письменника 4 група - прочитати повідомлення, уміти коротко його переказати. «Світ ловив мене, та не спіймав…» Як ви гадаєте, чому саме ці слова написано на хресті над його могилою? 5 група - прочитати повідомлення, опрацювати його. Розповідь «ланцюжком» про твори письменника. Записи роблять у зошити всі учні. 6 група - прочитати повідомлення, опрацювати його. Виписати тези до поданого матеріалу. Записи роблять у зошити всі учні.
IV. Рефлексивно – оцінювальний етап. Усна рефлексія діяльності. - Чи досягли поставлених цілей? - Що допомагало (заважало) цьому? - Чи сподобалося працювати на уроці? (ТАК чи НІ) Домашнє завдання. Обов’язкове: а) підготувати «заочну екскурсію» шляхами Сковороди; б) прочитати його байки.За бажанням: а) написати твір-мініатюру «Світ ловив мене, та не піймав»; б) скласти сенкан «Григорій Сковорода».
Додаток до уроку Григорій Савич Сковорода. Дитинство. Роки навчання. Де здобув Сковорода початкову освіту – точно невідомо. Очевидно, за тодішнім звичаєм,батьки віддали його в науку до дяка. У дяка-скрипаля Гриць був на привілейованому становищі,бо той виявив у хлопця чудовий голос, навчив нотної грамоти,поставив першим співаком у церковному хорі,давав читати книжки,підготував до вступу в академію. У 1738 році батьки віддають Григорія на навчання до Київської академії, де навчався з перервами близько 10 років. Досить швидко він став виділятися успіхами серед своїх однолітків,став одним з наполегливих і тямущих студентів. Він здобув ґрунтовні знання з мов – грецької, латинської, польської,староєврейської, німецької. У 1742 році його запрошують до придворної співацької капели в Петербург,бо він прославився чудовим басом, майстерною грою на скрипці,флейті,бандурі,цимбалах і сопілці та композиторським талантом. Після двох років перебування у північній столиці він повертається продовжувати перерване навчання. У 1744 – 1745 рр. Сковорода вчиться у класі філософії. Людина виняткових здібностей і гострого розуму, Г.Сковорода здобув в академії глибокі знання з філософії, вітчизняної, античної, західноєвропейської літератур, досконало опанував кілька іноземних мов. Закінчив академію в 1753 році.
Завдання 1 група – прочитати повідомлення, уміти коротко його переказати, скласти 3-4 запитання до нього. Ці питання поставити учням інших груп. Записи роблять у зошити всі учні.
Педагогічна діяльність. Повернувшись на Україну,першу зупинку він зробив у Переяславі,де на запрошення єпископа став учителем піїтики в Переяславському колегіумі. Працював залюбки,писав вірші та підручники з етики,викладав предмет по-новому, чим, звісно, викликав невдоволення багатьох. Саме за недотримання усталених методів викладання його звільнили з роботи. Після цього Г.Сковорода тривалий час працює придворним учителем у поміщика Степана Томари на Переяславщині. Він довго не погоджувався на таку службу, але, хитрощами заманений і заведений до панської садиби, змушений був усе-таки пристати на непривабливу пропозицію. Любов, привітна приязнь, якою відзначався колишній вельможа, більш за все впливали на Григорія Савича. Залишаючись при дворі, він був сповнений щиросердним бажанням стати корисним людям. Ці роки відзначилися поглибленим зближенням з життям народу, його внутрішнім єством, і це допомагало йому у пізнанні як самого себе, так і навколишнього світу. Часто у вільний час він любив проводити в полях і гаях. На сон залишав не більше 4 годин,а з першим променем сонця був на ногах. У простому одязі, із сопілкою,торбою з книжками та ціпком ішов, куди хотів. Був суворим вегетаріанцем: їв тільки овочі,молоко,сир, та й то лише раз на день,по сході сонця. Але ніколи не втрачав доброго настрою,веселості й доброзичливості,за що його всі любили й шукали з ним товариства. З 1759 по 1769 роки Г.Сковорода працює як викладач поетики і етики в Харківському колегіумі. Незвичайний це був учитель: писав байки, викладав стародавні мови, глибоко цікавився математикою, географією,економікою. Отже, учив,як жив, а жив, як навчав – найкраща риса педагога. Оскільки підручника з етики не було,він написав його сам. Це був його перший філософський твір,основою якого є думка,що ледарство – найбільша людська вада. Студенти любили свого вчителя,радилися з ним, бували в нього вдома. Він засівав їхні душі зернами правди,гуманізму й волелюбства. І тому церковники та вельможні пани зводили на нього наклепи,звинувачуючи в протиурядовій та антирелігійній діяльності. Через постійні переслідування і гоніння Сковорода змушений був двічі переривати на один рік викладання в Харківській колегії, а з 1769 р. більш не займав жодної офіційної посади.
Завдання 2 група – прочитати повідомлення, уміти коротко його переказати. За допомогою «асоціативного куща» створити «психологічний портрет Сковороди» на дошці. Учні інших груп доповнюють. СКОВОРОДА
Мандри Поет, композитор, соліст і музика в одній особі! Всебічно обдарований хлопець міг би зажити слави та багатства. Але життя не пізнаєш, якщо скнітимеш у палатах, тому Григорій якомога більше мандрувати, зустрічатися з людьми. У 1750 році трапляється нагода вирушити у тривалу поїздку за кордон, з якої Григорій Савич скористався. Він відвідує Австрію, Словаччину, Угорщину,Польщу, Німеччину, де знайомиться з життям тамтешніх народів, вивчає їхні звичаї і ближче знайомиться з культурою, передовими філософськими ідеями, літературними течіями. Він буває в університетах, слухає лекції знаменитих професорів,працює в бібліотеках,студіює філософські праці й, володіючи багатьма мовами, вільно дискутує із ученими різних країн. З Європи він повернувся без шеляга в кишені, але сповнений новими знаннями та блискучими ідеями. Три роки тривала ця експедиція. І тільки туга за рідним краєм привела його знову на Батьківщину. Повернувшись в Україну, Г.Сковорода найперше заглянув у рідні Чорнухи, та не застав живими ні неньки, ні батька. Ніщо не тримало Григорія на одному місці, і він сміливо поринув у широкий світ. В одному селі Сковорода лікував відставного майора. Дочка майора, красуня Олена, закохалася в ніжного поета-музику, і Григорій теж покохав її. Йшлося до весілля, але Сковорода вагався, бо не уявляв життя без мандрів. Так і не одружився. Наступні роки,аж до смерті, Григорій вів мандрівний спосіб життя,яке збагачувало його новими знаннями. Не маючи сім’ї, власного пристанища й постійного прибутку, він перебував у самій гущі народу. Він жив то в одних, то в інших знайомих. Все його майно вміщалося в торбі: найпотрібніші речі, рукописи, книжки, за поясом – сопілка, в руках – посох, на плечах – селянська свита. Він обійшов майже всю Україну, Воронежчину, Курщину, Орловщину, побував під Москвою, в Приазов’ї та інших місцях.
Завдання
3 група - прочитати повідомлення, уміти коротко його переказати, сформувати уявлення про сферу діяльності письменника, улюблені заняття та природні обдарування. Записи робити за таблицею. Сфера діяльності Улюблені заняття Природні обдарування письменника
Останні роки життя Останнє десятиріччя життя Сковороди – це роки його слави. Всі хотіли його бачити. У Харкові, Бєлгороді та багатьох селах виникли гуртки послідовників його вчення і способу життя. У «трудах праведних», і скінчив свій життєвий шлях один з найгеніальніших філософів світу Григорій Савич Сковорода. Про смерть Сковороди записав Срезневський таке: «...Був прегарний день. До дідича з'їхалось багато сусідів погуляти й повеселитись. Мали також на цілі послухати Сковороди... За обідом був Сковорода незвичайно веселий і говіркий, навіть жартував, оповідав про своє минуле, про свої мандрівки, досвіди. Зачаровані його красномовством повставали всі від обіду, Сковорода щез.. Він пішов у садок. Довго ходив він по перехресних стежках, зривав овочі й роздавав їх хлопчикам, що працювали в садку. Над вечір пішов сам господар шукати Сковороду й застав його під гіллястою липою. Вже заходило сонце: останні його проміння пробивалися крізь гущу листя. З рискалем у руці копав Сковорода яму — вузьку, довгу яму. — «Що це, друже Григорію, чим то ти зайнятий?» — спитав господар, підійшовши до старого. «Пора, друже, закінчити мандрівку!» — відповів Сковорода — «і так усе волосся і злетіло з бідної голови від мордування, пора непокоїтися!» «І, брате, дурниця! Досить жартувати, ходімо!» — «Іду! Але я прохатиму тебе попереду, мій добродію, хай тут буде моя остання могила». І пішли в хату. Сковорода недовго в ній лишився. Він пішов у свою кімнатку, перемінив білизну, помолився Богу і, підложившипід голову свої писані праці і сіру свитку, ліг, зложивши навхрест руки. Довго чекали на нього з вечерею. Сковорода не з'явився. Другого дня вранці до чаю теж, до обіду так само. Це здивувало господаря. Він насмілився увійти до Сковороди, щоб розбудити його; одначе Сковорода лежав уже холодний закостенілий». Це було 9-ого листопада 1794 року. На хресті над його могилою, на прохання самого Сковороди, написано:«Світ ловив мене,та не впіймав...». Його могила знаходиться зараз у селі Сковородинівка (ран. Іванівка, колишня садиба Андрея Ковалівського). Таким чином Г.Сковорода ще раз заявив про свою відданість духовному спасенному життю перед земними суєтністю і марнотою. Завдання 4 група - прочитати повідомлення, уміти коротко його переказати. «Світ ловив мене, та не спіймав…» Як ви гадаєте, чому саме ці слова написано на хресті над його могилою?
Творча спадщина митця Невтомний шукач істини та краси в житті,Сковорода залишив нам чималу літературну спадщину. Улюблена книга Сковороди – Біблія. Перебуваючи на Херсонщині, написав значну частину віршів збірки «Сад божественних пісень». Збірка є своєрідним щоденником, у якому відбилися життєві події,філософські роздуми,ліричний настрій їх автора. Працюючи в Харкові, латинськими й українськими віршами написав «Байки Езопові»(1760) У 1766р. філософ написав «Вхідні двері до християнської доброчинності», наступного року філософські твори «Наркіс» і «Симфонія». Упродовж 1769-1774рр. Сковорода написав збірку прозових байок «Байки харківські», «Бесіду,названу двоє, про те,що блаженним бути легко», «Діалог», а також твори: « Розмова п’яти подорожніх про справжнє щастя в житті»,»Кільце», «Розмова, звана алфавіт,чи Буквар світу». У 1785р. Сковорода об’єднав 30 віршів, написаних у різний час, у збірку «Сад божественних пісень». Збірник «Байки харківські» - перші 15 з них написані в 60-х роках, решта – в 1774р,куди увійшло 30 байок. У 1787р. він написав «Вдячного Еродія» і «Убогого Жайворонка» , а в 1791р. завершив філософський твір «Діалог. Ім’я йому - Потоп зміїний». Сковорода писав «народним діалектом» або латиною. Перші вірші написав у жанрі панегіриків(віршів, що складалися для вихваляння окремих осіб чи подій). Він дещо обновив традиції панегіричного вірша. Свої філософські твори він писав так, щоб вони були зрозумілі не тільки освіченим людям, а й неосвіченим – будили їхню свідомість,учили думати.
Завдання 5 група - прочитати повідомлення, опрацювати його. Розповідь «ланцюжком» про твори письменника. Записи роблять у зошити всі учні.
Г.С.Сковорода – філософ, просвітитель. Григорій Савич замислювався над тим, як допомогти своєму народові. Тому вирішує здійснювати просвітницьку діяльність серед народу: в дохідливій формі пояснював людям різні явища життя суспільства і природи, викладав свої філософські ідеї, у вільний час учив грамоти селянських дітей. Філософ-просвітитель доводив,що навчання допоможешвидше і точніше виявити природні задатки кожної людини. Філософії Сковороди був властивий пантеїзм (вчення, що ототожнює Бога і природу, тобто стверджує, що світ є двоєдиним – органічним злиттям Духа і матерії ). Основним предметом філософії є людина, її внутрішній світ і діяльність, інтереси й прагнення, здоров’я і щастя. Ідею «пізнай себе самого»,висунуту давньогрецькими філософами (Сократом,Платоном) ще за 500 років до нашої ери, Сковорода підніс і розвинув далі. Пізнати себе людині потрібно для того, щоб виявити здібності, закладені в неї самою природою, усвідомити свої фізичні й розумові можливості та особливості характеру. Це дасть змогу обрати відповідний рід трудової діяльності – « сродну працю». Трудитися потрібно для того, щоб забезпечити свої духовні й тілесні потреби і приносити користь суспільству. Щоб стати щасливим, не треба багатства, влади. Гідність людини визначають не гроші й не знатне походження, а чесне життя. Людина – «коваль свого життя», не раб, і тільки від неї залежить, яким буде її життя і майбутнє наступних поколінь. Йому мріялося,що людина в майбутньому буде досконалою – розумною, доброю, порядною,справедливою. У філософських працях і листах він утверджував культ розуму. Життя, за Сковородою,- це постійний і безперервний пошук істини. Людина народжена для щастя, людина має бути щасливою. А щастя в наших думках, в нашому серці, в любові. Любов. Це почуття найсолодше,найприємніше й животворне. Тому людина без любові – однаково що позбавлена сонця, напівмертва. Слід відрізняти істинну любов від удаваної. Тому твори Сковороди допомагають нам збагнути шляхи і способи досягнення щастя, без якого наше життя не має жодного сенсу
Завдання 6 група - прочитати повідомлення, опрацювати його. Виписати тези до поданого матеріалу. Записи роблять у зошити всі учні
Схожі навчальні матеріали: | ||||||
| Всього коментарів: 0 | |