Головна » Українська література |
Мета: • навчальна: на прикладі програмових історичних пісень розкрити образи народних оборонців рідної землі, визначити провідні мотиви пісень, зробити їх ідейно-художній аналіз, з'ясувати роль цих образів для українців; • виховна: виховувати гордість за свій рідний край, народ; прищеплювати інтерес до духовної культурної спадщини українців; • розвивальна: розвивати логічне мислення школярів, активізувати їх словниковий запас, формувати вміння грамотно висловлювати свої думки, почуття, спостереження, робити висновки. Обладнання: ПК, презентації, аудіозаписи українських пісень, опорні таблиці «Різновиди пісень», портрети Івана Сірка,Богдана Хмельницького. Тип уроку. Засвоєння нових знань. ХІД УРОКУ Пісня – це геніальна поетична біографія українського народу. І. Організаційна частина Психологічна хвилинка Учитель. Діти, подивіться, будь ласка, у вікно. Що там, за вікном? Хто є господинею сьогоднішнього ранку? (Осінь) Які асоціації викликає у вас це слово? (Осінь — це жовте листя, листопад, бабине літо, Покрова, осінні канікули) З чим пов'язується свято Покрови? (З днем українського козацтва) Відчути епоху козацтва вам допоможе музика. Учитель інформатики. Погляньте на перші слайди нашої презентації Звучить «Запорозький марш». ІІ. Мотивація навчальної діяльності Учитель літератури. Погляньте на зображення ікони Покрови різних часів. Давайте згадаємо, чому її вважають покровителькою козаків. Слайд4
Відповіді учнів. В Україні це велике свято. На честь Покрови будували церкви, перед походами молилися святій покровительці й захисниці, щоб вона допомагала їм у боях з ворогами. Вирушаючи човнами в море, козаки брали з собою ікону Матері Божої (а Покрова і є її прообразом), щоб вона оберігала їх у нелегкій дорозі. Свято це вперше виникло в Греції. Коли на Константинополь напали вороги й узяли місто в облогу, мешканці зібралися в церкві, щоб вимолити Боже благословення. Опівночі над ними зненацька з’явилася Мати Божа і підняла над головами людей омофор – вишите церковне покривало. Це був своєрідний знак, який символізував перемогу. Звідси й пішла назва – Покрова. Саме ця біла Покрова і стала своєрідним оберегом України. III. Вивчення нового матеріалу Учитель. Єдині живі свідки всіх подій минулого – це думи та історичні пісні, що складають одну із найвеличніших сторінок духовного життя народу – поетичний епос України. Дума допомогла найкращим синам і дочкам українського народу піднімати маси на боротьбу проти гнобителів. Героями національного епосу були ті, кого на подвиг вів високий душевний злет, почуття гідності і честі, що ставилися вище за особисте життя. Сьогодні у нас незвичайний урок, урок-подорож у минуле. — Так, сьогодні ми будемо говорити про козаків, а саме — про пісні, які співали козаки під час своїх походів та які склав народ про своїх улюбленців. Спливають роки, кожен із нас полюбляє різну музику. А народна пісня залишається. Через віки проносить вона свою нев'янучу молодість, бентежить душу. Бо вона вічна, як і душа народу. (З'являються хлопчик і старець.) Хлопчик. А ще нашу пісню називають солов'їною і кажуть, що солов'ї навчилися співати саме у нашого народу. Чому? Старець. У своїх стародавніх книгах я знайшов цікаву легенду. Колись солов'ї літали по усьому світові, збираючи пісні для індійського царя, в саду якого вони жили. Одного разу залетів соловей в Україну і сів спочити у якомусь селі. У цей час усі люди були в полі. «Що за люди тут живуть,— здивувався соловей,— ні пісень, ні музики не чути?» А ввечері усі повернулися додому, і з різних домівок то тут, то гам залунали пісні. Та вони були сумними, бо люди втомилися від тяжкої праці. І тоді солов'ю захотілося розвеселити людей, і він заспівав. Зраділи люди, забули про втому і так заспівали, що навіть соловей зачарувався їхніми піснями. Полетів соловей до царського саду. І заспівав тих пісень, що почув в Україні. Цар втратив спокій і звелів лише йому співати у своєму саду. А наступної весни прилетіли солов'ї в Україну, щоб слухати наших пісень. І пташенят почали висиджувати саме на нашій землі, щоб вони від самого народження слухали найчарівніших у світі пісень. Учитель. Українських народних пісень складено дуже багато. Тільки тих, що вже записані фольклористами, науковці налічують понад 500 тисяч. А повне видання їх охопило б 200 томів по 1000 сторінок кожен. Співаючи щодня, українець за своє життя не повторить одну й ту саму пісню жодного разу. За своїм змістом народні пісні різноманітні. Пригадайте, що таке народна пісня, і назвіть види народних пісень. (Робота з опорною таблицею) Завдання: установити відповідність між групами та мотивами пісень (додаток І). Важкі умови служби, прощання матері з сином, нареченої з коханим, туга за домівкою, працею на землі Від’їзд у дорогу, опис довгого шляху, сутички з ворогами, згадки про домівку Прощання з родиною, коханою, героїзм, загибель на полі бою Підневільна праця, безправ’я, прагнення до волі Важкі умови праці, самотність, туга за родиною Слайд 7
Учитель. А у хвилини відпочинку козаки любили співати. Козацькі пісні пов'язані з історією народу; найдавніші з них оспівують героїзм захисників вітчизни, готовність пожертвувати родинним затишком, а може, й життям, тому в цих піснях важливе місце посідає мотив прощання з родиною, битви з ворогом і героїчної загибелі козака. У козацьких піснях підкреслена непокірність духу українця, що не змирився із закріпаченням і обрав життя, сповнене тривог і небезпек, але вільне, тому й покинув рідні місця «не з добра, не з розкоші, а з великого лиха». У XVII ст. було створено чимало історичних пісень, які оспівують народно-визвольну війну і возз'єднання України з Росією, боротьбу проти польської шляхти і місцевого панства. Тут виступають історичні особи — Богдан Хмельницький, Нечай, Богун, Морозенко й інші, що втілили в собі народні прагнення та ідеали. Всі вони оспівані як виразники волі народу, його сили і мудрості. І. Історична пісня «Зажурилась Україна» 1. Історична основа твору (виступ підготовленого учня, можлива демонстрація слайдів). Записано пісню в середині XIX ст. в Новомосковському повіті Катеринославської губернії. Даний твір — про лихо татаро-турецьких нападів. 1482 року Менглі-Гірей здобув Київ, знищив його околиці, пограбував київські церкви. І після цього татари кілька разів спустошували землі України: Київщину, Поділля, Волинь, Галичину. До них приєднувалися й турки: грабували, забирали людей у неволю. Народ, не маючи з боку влади оборони, тікав у поліські ліси й болота, на Лівобережжя, в пониззя Дніпра. Настало цілковите спустошення. Здичавілу і спустошену Наддніпрянщину прозвали «Диким Полем». Згодом його знову почали заселяти люди — втікачі від панської сваволі. Вони будували там житло, обирали отаманів і запасалися зброєю. Татари стали називати їх козаками. Польські магнати були дуже налякані тим, що можуть зовсім залишитися без кріпаків. Тому втікачі на Дике Поле жорстоко каралися. У поборовому універсалі Стефана Баторія від 4 січня 1580 року читаємо: «За спільною угодою усіх станів сейму постановляємо, щоб неосілих свавільних людей простого стану, які порушують мирні угоди... старости, князі, пани і шляхта виловлювали у своїх староствах і карали смертю...». Однак народ продовжував тікати на Дике Поле. Сила козацька зростала. У пісні дається узагальнена метафорична картина України в часи постійних нападів на неї турецько-татарських орд: Зажурилась Україна Ой ти станеш на воротях, За річкою огні горять [Іван Сірко] Звучить заклик до єднання з козаками, які захищають рідну землю, обороняють волю свого народу. 2. Обмінятися враженнями про пісню. Варіанти відповідей. Тема: показ страждань українського народу від нападів турецько-татарських орд. Ідея: заклик до мирного населення єднатися з козацьким військом для захисту рідних земель. Основна думка: лише одностайні дії всього народу можуть врятувати країну від зруйнування.
ІІ. Опрацювання історичної пісні «Та, ой, як крикнув же та козак Сірко» 1.Історико-літературний портрет Це був відважний козак, він усе своє життя воював з турками й татарами, бо їх уважав за найбільших ворогів України. Сірко побив турків і татар у 55 битвах і так ослабив кримських татар, що вони вже потім не мали сили нападати на Україну. Тоді в степах над Чорним морем почали осідати перші поселенці з України, земля стала вкриватися селами, степи стали змінюватися урожайними полями. Протягом 20 років боровся Іван Сірко проти турецько-татарських завойовників, змушував ворогів тремтіти за морем і за горами, а коли вони насмілювалися йти на Україну по ясир, тобто брати людей у неволю, козацький ватажок гнав їх геть з рідної землі аж у Крим. Рубаючи ворогів-нападників у полі й на морі, він наганяв їм такого переполоху, що грабіжники мусили кидати награбоване й мерщій рятувати своє життя. Сірко — історична особа. Він — син козака з Мерефи Харківської області. Безліч переказів та легенд існує про нього. Ім'я його одна з легенд пояснює так. Іван нібито народився з зубами і, коли його проносили повз стіл, схопив пиріжок і з'їв. У народі прокотилася чутка: такий гризтиме ворогів, як пес Сірко. Прізвисько закріпилося за хлопчиком, потім стало іменем відважного козака. Інша легенда розповідає, що Сірко Перемагав не тільки людей, а й чортів. Річка Чортомлин нібито тому так зветься, що в ній Сірко убив чорта, який хлюпався у воді. Чорт тільки клюкнув ногами, коли кошовий луснув його з пістоля. Що ж розповідає про нього історія? Вперше на історичну арену Сірко виступив як вінницький полковник. А вже через 3 роки очолив Січ. Мужній полководець брав якнайактивнішу участь у Визвольній війні українського народу проти польської шляхти 1648—1654 рр. Пізніше Сірко очолив повстання проти царських воєвод. У цій жорстокій сутичці загинув улюблений його син Петро. Сам же кошовий попав у царську немилість і був засланий за непокору до Сибіру. Та хоч цар побоювався Сірка й не любив за волелюбство, проте у грізний час згадав про засланця, Коли 300 тисяч турків перейшли Дунай та хмарою посунули на Україну, запорожці зажадали від царського уряду повернення на Січ грози бусурманів Сірка. Цар змушений був поступитися. Щоправда, перед тим, як звільнити Сірка, цар запросив його до своїх палат і змусив дати присягу на вірність царській величності. Він знав, що лицар Сірко ніколи не порушить свого слова. Недарма називали бусурмани Сірка Урус-шайтаном, тобто українським чортом. Для ворогів він справді був страшнішим за нечисту силу. Для рідної ж землі Іван Сірко був вірним оборонцем та захисником. Іван Сірко помер 1680 року на Чортомлинській Січі. Його могила є там донині в селі Купелівці, а на могилі камінь з написом. 2.Виразне читання (прослуховування аудіозапису) пісні «Та, ой, як крикнув же та козак Сірко». 3.Робота в групах. Обмін враженнями і формі взаємозапитань-відповідей між групами. 4.Виконати ідейно-художній аналіз поетичного твору (тема, ідея, художні засоби). 5.Довести, що в основі цієї історичної пісні лежить художній засіб поетичного синтаксису – антитеза. Навести приклади-аргументи. Варіанти відповідей. («Гей, та ми ж думали, та ми ж думали, Тема: зображення походу козацького війська під керівництвом Сірка до кримського хана. Ідея: уславлення мужності, винахідливості, рішучості Сірка та його війська. Основна думка: народ завжди складає пісні про тих, хто віддав своє життя заради вільної і щасливої України). Учитель. Сьогодні ви дізналися про особливості козацьких пісень. Наскільки уважними і спостережливими ви були під час уроку, покаже відеовікторина «Чи козацького ти роду?». Відеовікторина «Чи козацького ти роду?» Слайд 15 2. Відзнака державної і військової влади, що скріпляла важливі документи (печатка). 3. Сигнальний інструмент у Запорозькій Січі. (тулумбас). У походах невеликий тулумбас прив'язували до сідла, звук видобували рукояткою канчука. Тулумбаси були різних розмірів. У найбільшi з них били одночасно вісім чоловік. Їх називали ще набатом і тримали лише в Запорізький Січі. Є свідчення, що гучні, як гарматні постріли, поодинокі звуки набату разом з гулом тулумбасів та пронизливою тріскотнею бубнів сіяли паніку у ворожому війську 4. Одним із найважливіших клейнодів гетьмана і всього Війська Запорозького (прапор (хоругва чи корогва)). 5. Символ гетьманської влади (булава). Слайд 16 Слайд 17 Слайд 18 Слайд 19 9. Найбільший острів на Дніпрі, розташований у районі міста Запоріжжя нижче Дніпрогесу, унікальний природний й історичний комплекс. Хортиця є одним з семи чудес України.( Хо́ртиця). Слайд 21
10. Художник, що створив картину «Запорожці пишуть листа турецькому султану» (Ілля Рєпін). Слайд 22 11. Історик, археолог, етнограф, письменник , що багато уваги присвятив історії Запорозької Січі, засновник Дніпропетровського історичного музею, зображений на картині Рєпіна в образі писаря (Дмитро Яворницький). Слайд 23 12. Один із найпопулярніших в Україні образів козака-лицаря. Перші відомі його зображення сягають ранньої доби Козаччини. Пам’ятник цьому герою нещодавно з’явився у нашому місті (Козак Мамай ). Слайд 24 Символ став настільки популярним серед народу, що позиціонувався в українській хаті на рівні з іконами (образами святих). З іменем (назвою) тісно пов'язаний стародавній термін "мамаювати" (мандрувати, козакувати, вести козачий спосіб життя), "ходити на мамая" (іти навмання, куди очі дивляться). Напис на одній зі стародавніх картин з козаком-мамаєм: Не завидую нікому — ні панам, ані царю. Богу своєму святому я за все благодарю! Хотя титлом і не славен, та жизнь весело веду, У ділах своїх ісправен, я вовік не пропаду.
Українські козаки будівничі української держави. Це цікаве і неординарне явище в українській історії. Для нас герої, грізна сила, захисники знедолених, для когось гультяї, пияки. Я сподіюсь, що ми зуміли вас переконати у їх величі і могутності. Їх любив увесь народ, а весь народ обманути дуже важко. Саме тому зараз існує велика кількість козацьких об’єднань, які продовжують славні традиції наших предків.
VІ. Повідомлення домашнього завдання: 1) опрацювати матеріал підручника (стор17-10, 23-25);
Схожі навчальні матеріали: |
Всього коментарів: 0 | |