Головна » Українська література

Українське весілля - один із провідних жанрів родинно-обрядової творчості

МЕТА: розкрити красу величної народної драми «Весілля», розглянути обряди весілля в різних регіонах України; розвивати навички виразного читання, аналізу весільних пісень, бажання наслідувати традиції наших предків; виховувати поважне ставлення до історії українського народу.

ТИП УРОКУ:  урок-презентація.

ОБЛАДНАННЯ:  аудіо записи весільних пісень,атрибути весілля (вінок, коровай на рушнику, шишка, дивень, вишнева гілка, убрана квітами та стрічками),  картки із етапами обрядів, презентаційний матеріал учнів, тексти пісень, картини К. Трутовського «Весільний викуп», В. Маковського «Дівич-вечір», І. Соколова «Весілля».

                                      ХІД УРОКУ:

І. Організаційний момент.

1. Звучить притишено весільна музика, вчитель показує атрибутику весілля (шишки, дивень, коровай, весільну гілку, вінок).

Запитання: як ви вважаєте про що йтиметься мова на уроці? (відповідь: про весілля)

Людина тричі дивує світ:  коли народжується, одружується і помирає. Про народження і смерть людини ми на  сьогоднішньому уроці говорити не будемо, а поговоримо про весілля. Отже, тема нашого уроку: «Українське весілля – один із провідних жанрів родинно-обрядової творчості». (записують в зошити тему уроку).

Як же проходили шлюбні святкування в старовину? Які події передували  і розгорталися навколо їх? Якими піснями супроводжувалося кожне весільне дійство та яке символічне значення мала пісня – ми сьогодні з вами і дізнаємося.

Українське весілля - це по-мистецьки вдало скомпоноване й осмислене народне обрядове драматичне дійство з розмаїтим використанням мистецьких жанрів і художньої творчості його учасників, у якому чітко визначені ролі кожного. На весіллі поєднуються два роди для створення нової сім'ї та продовження роду.

 

2. Словникова робота.

Шлюб – (слюб) єднання по любові.

Весілля – це яскраве обрядове дійство з чітко окресленим сценарієм, дійовими особами.

3. Створити асоціативний кущ до слова «весілля».

                                       бояри та дружки

   молода та молодий            Весілля               пісні, танці

                                     коровай, шишки, дивень

Словничок:
•    молодий і молода (наречений і наречена, князь і княгиня) — хлопець і дівчина, які одружуються;
•    весільні батьки — батьки молодих;
•    бояри (дружби) — найближчі неодружені друзі молодого;
•    дружки — незаміжні подруги молодої;
•    світилки — дівчата з боку молодого;
•    весільний староста (шафер) — статечний чоловік, який є розпорядником на весіллі;
•    свати — одружені чоловіки, родичі молодого й молодої. Українське весілля складається з обрядових дійств й умовно поділяється на три основні періоди, кожен із яких має кілька самостійних епізодів: передвесільний, власне весілля, післявесільний.

       Основне завдання весілля — показати, що нова сім’я формується в урочистій і радісній обстановці. На весіллі панувала святкова атмосфера з гіперболізованим виявом почуттів. Україна багата на розмаїті весільні обряди. У кожному регіоні цей обряд має свої відмінності. Його значення в тому, що він відбиває світогляд і мораль трудового народу, родинні та суспільні стосунки на кожному конкретному історичному етапі.

Щоб ґрунтовно вивчити обряд весілля в різних регіонах України, клас поділився на групи: одна група вивчала обряд весілля на Західній Україні, інша – на Східній, а інша – у Криму. Спільне і відмінне у сюжетах різних регіонів ми зможемо визначити після презентаційного матеріалу груп.

ІІ. Вивчення нового матеріалу.

1. Презентація груп.

ІІІ. Закріплення нового матеріалу. (Всі завдання виконуються в зошиті)

Давайте з’ясуємо  спільне і відмінне цих обрядів.

Спільне

Відмінне

1. Етапи обрядів

1. Термін гуляння на весіллі.

2. Кожен обряд супроводжувався піснями.

2. Різні тексти пісень.

3. Жодне дійство не відбувалося без молодого та молодої.

3. Страви для кожного регіону своєрідні.

4. Випікання короваю, шишок.

5. Святковий стіл.

 

Спробуйте створити психологічний портрет українців у весільній обрядовості

(Риси українців: романтичні, доброзичливі, поетичні, рішучі, сміливі, дотепні, веселі, жартівливі, комунікабельні, щирі, щедрі, справжні дипломати).

Спираючись на повідомлення, давайте створимо ланцюжок етапів обряду.

(Етапи обряду: сватання, смотрини, заручини, дівич-вечір, весілля, прощання з рідними).  Додаток 1.

Українське весілля неможливо уявити без пісень. Пісні супроводжували і коментували розвиток подій, вшановували, повчали, смішили, застерігали,  розчулювали, провіщали. У весільному обряді були пісні різного характеру:веселі і сумні, піднесені, урочисті, радісні, тривожні. У весільних піснях ідеться і про свах, і про подруг нареченої, світилок, бояр і боярок, старост і дружок. Співають весільні пісні лише жінки. Це переважно хори, діалоги. Весільні пісні супроводжують замішування короваю, розплітанням коси молодої, одягненням їй чіпця. Перед кожним із вас лежать надруковані пісні. Ваше завдання прочитати в групах та визначити, на якому етапі обряду ця пісня виконувалася  та які є у весільних піснях символи, їх значення (додаток 2).

ІV. Підсумок уроку.

Слово вчителя.

Молодим, які поспішали вийти заміж, пояснювали: “Це не на рік, а на весь вік». Заміжжя не має вислуги років, ані відставок. Тому, перш ніж одружитися – потрібно роздивитися.

Завдання учням: спробуйте створити сенкан до слова весілля (додаток 3).

V. Оцінювання.

VІ. Домашнє завдання:

Достатній рівень: розповісти про те, як описували різні весільні обряди видатні українські письменники Г.Квітка-Основ’яненко, І.Котляревський, Т.Шевченко, Марко Вовчок, П.Куліш, М.Стельмах, У.Самчук та ін.

Високий рівень: придумати фанфік для молодих.

 

                                                                                              Додаток 1

Етапи обряду:

СВАТАННЯ.

До сімей молодих відправляли людей, які були знайомі з обома сім’ями.Після попередньої розвідки в дім молодої засилалися свати (старости). «Якщо б не Панас, не було б тут і нас» - починалося сватання із жартів. Після переговорів остаточно визначали день весілля. Іноді траплялося, що старостам підносили гарбуза

СМОТРИНИ.

Відбувалися смотрини після сватання. Батьки молодої відвідували родину парубка, щоб оглянути господарство і пересвідчитись у серйозних намірах парубка.

ЗАРУЧИНИ.

Влаштовували заручини в будинку молодої. Під час заручин, в яких брали участь свати, родичі з обох сторін оформляли угоду. «Заручина дівка, що продана». В давні часи, після заручин, хлопець-«новоженець» міг уже залишатися ночувати в будинку майбутньої жінки.

ДІВИЧ-ВЕЧІР.

Дівич-вечір – остання можливість для молодих «показати» себе вулиці, потішити себе розвагами і в той же час розпрощатися із волею. Їх влаштовували за день до весілля. Дівчата у цей вечір плели вінки, готували рушники, убирали вишневу чи яблуневу гілку квітами й стрічками – це символізувало щасливе життя.

ПРОЩАННЯ З РІДНИМИ.

Після частування та обрядових співів молодій розплітали косу, голову її покривали хустиною, як личило заміжній жінці. Коровай ділився між гостями, а молода прощалась з рідним домом і переїжджала в дім чоловіка. Усе це відображалося у відповідних весільних піснях.

 

Додаток 2

До бору, дружбонько, до бору
Та рубай же сосну здорову.
Та рубай же?? на замiт.
Славне наше гiллечко на весь свiт.
 
Гiльце-деревце з ялини.
Iз червоно? калини.
 Iз хрещатого барвiнку,
 Iз запашного васильку.
 
Коментар
Пiд час весiльного дiйства iснував обряд прикрашання гiльця (гiлки дерева). Обирали вiчнозелене дерево (сосну, ялину), як символ здоров'я, краси та довголiття, урочисто, з пiснями прикрашали його калиною, барвiнком, васильками. Робили це дружбоньки (дружби) — нинiшнi свiдки.

 

А брат сестрицю та й розплітає
А брат сестрицю та й розплітає,
Як рожа процвітає.
— Он не йди, сестро, восени заміж,

Як цвіток процвітає,
А хрещатий барвінок
Устиляє садочок,
А запашний василенько
Із тином рівняється.
Вже тобі, сестро, вже, ріднесенька,
Ягідок не ціпати,
А з хрещатого барвіночку
У віночку не ходити,
А запашного та васильочку
В рученьках не носити.

Коментар: Тільки до заміжжя дівчина могла ходити без хустки, головного убору, з косою та вінком зі стрічками. Під час весілля молодший брат розплітав косу сестрі. При цьому співалися пісні. Брат жалкував, що не буде тепер близько старшої подруги й захисниці, сестра тривожилася, як то їй житиметься у новій родині, з чоловіком.

 

Розвий, сосно, сімсот квіток, рано-рано.

Розвий, сосно, сімсот квіток, та ранесенько.
Всім буярам по квіточці, рано-рано.
Всім буярам по квіточці, та ранесенько.
А Іванові не стало квітки, рано-рано,
А Іванові не стало квітки, та ранесенько.
У нього квітка — Марійка-дівка, рано-рано,
У нього квітка — Марійка-дівка, та ранесенько.

Коментар:  за звичаєм боярам (буярам у пісні) — друзям молодого — чіпляли квітки на одяг. У всіх гарні квіти, а в молодого Івана (тут підставлялося ім’я нареченого) квітка найкраща — це його молода. Обряд виготовлення квіток чи букетиків, пришпилювання їх супроводжувався піснею.

 

                           Ой летять галочки у три рядочки

Ой летять галочки у три рядочки, зозуля попереду.

Ой усі галочки по лугах сіли, зозуля на калині.

Ой усі галочки защебетали, зозуля закувала.

«Ой чого куєш, чого жалуєш, сива зозуленько?

А чи жаль тобі темного лугу чи гіркої калини?»

«Ой не жаль мені темного лугу, ні гіркої калини.

Ох і жаль мені політаннячка й раннього куваннячка!»

Ідуть дружечки у три рядочки, молода попереду.

Ой усі дружечки по лавках сіли. Молода на посаді.

Ой усі дружечки та й заспівали – молода заплакала.

«Ой чого плачеш, чого жалуєш, молода Марусенько?

А чи жаль тобі батечка свого чи подвір’я його?»

«Ой не жаль мені батечка свого ні подвір’ячка його.

Тільки жаль мені русої коси, дівоцької краси.

Ох і жаль мені русої коси, дівоцької краси.

Що дівки гуляють, косами мають, мене не приймають».

«Ой біжи, біжи – ти засватана. Ти од нас украдена.

Ой біжи, біжи – ти заручена. Ти од нас одлучена».

 

Пішла наша Маруся у садочок

Пішла наша Маруся у садочок

Ізривати полуцвіток на віночок.

А за нею рідний батечко услідочок:

«Нащо ж тобі, дитя моє, полуцвітов цвіт?

Що ти сама, як калина, як рожевий цвіт

Нащо ж тобі, дитя моє, той віночок?

Уже ж  тобі не водити подружечок».

«Ой є в мене, мій батеньку, меншая сестра.

Вона моїх віночків доносить,

Вона моїх подружечок доводить».

 

Ой раю ж мій, раю

Ой раю ж мій, раю,

Пшеничний короваю!

З семи криниць водиця.

З семи стогів пшениця.

А в нашої печі золотії плечі,

А срібнії крила, щоб коровай гнітила!

 

 

Де б я не ходила, де б я не була

Де б я не ходила, де б я не була,

Всюди тобі, мамо, дякувала.

Дякую  тобі, мамо, що будила мене рано,

Більш не будеш, не будеш!

Де б я не ходила, де б я не була,

Щиро тобі, тату, дякувала.

Дякую  тобі, тато, за твою веселу хату.

Більш не буду, більш не буду!

Де б я не ходила, де б я не була,

Всюди тобі, сестро, дякувала.

                                   Дякую  тобі,сестро, що чесала косу чесно.

Більш не будеш, не будеш!

Де б я не ходила, де б я не була,

Всюди тобі, брате, дякувала.

                                 Дякую  тобі,брате, що приводив хлопців в хату.

Більш не будеш, не будеш!

Де б я не ходила, де б я не була,

Всюди вам, ворота, дякувала.

Дякую вам, ворота, де стояла хлопців рота.

Більш не будуть, не будуть.

Де б я не ходила, де б я не була,

Всюди вам, пороги, дякувала.

Дякую вам, пороги, де збивали хлопці ноги.

Більш не будуть, не будуть.

Де б я не ходила, де б я не була,

Всюди тобі, вишне, дякувала.

Дякую тобі, вишне, де стояли хлопці лишні.

Більш не будуть, не будуть.

Де б я не ходила, де б я не була,

Всюди вам,сусіди, дякувала.

Дякую вам, сусіди, що прийшли ви на весілля.

Більш не буде, не буде.

Де б я не ходила, де б я не була,

Всюди вам, подвір’я, дякувала.

Дякую вам, подвір’я,де гуляла я весілля.

Більш не буду, більш не буду.

 

Додаток 3

 

Сенкан до слова «весілля»

 

1. Весілля

Гучне, романтичне.

Грає, співає, єднає.

Об’єднує серця двох закоханих.

Щастя.

 

2. Весілля

Романтичне, незабутнє.

Пригощає, розважає, веселить.

Єднає по любові двох.

Мрія.


Теги: Столбун І.В., весілля
Навчальний предмет: Українська література
Переглядів/завантажень: 471/30


Схожі навчальні матеріали:
Всього коментарів: 0
avatar