| Головна » Українська література |
Мета: ознайомити учнів з обрядом українського весілля та його основними етапами як одним із провідних жанрів родинно-обрядової творчості, з весільними піснями, елементами народної обрядовості у творах українських письменників; розвивати навички виразного читання, аналізу весільних пісень, визначення їхньої символіки, мотивів, художніх засобів; виховувати почуття поваги до родини та шлюбу як основних цінностей життя, до традицій предків, народних морально-етичних норм. Обладнання: ілюстрації до теми (фотографії, репродукції картин), аудіо записи. Тип уроку: комбінований. ХІД УРОКУ Учитель: Віддавна весілля – офіційна форма громадського скріплення шлюбу – являло визначну подію не тільки в житті молодої родини, але й села в цілому. Цікавим є походження самого слова «шлюб». Спочатку це був «слюб» - єднання по любові. Весільні побажання молодим були переважно напутнього й жартівливого характеру: зичили подружньої вірності, злагоди, продовження роду людського. Замість сучасного мовчазного вручення конвертів з грішми, що знецінює духовний зміст дарунка, на традиційному весіллі лунали щирі пісенні та словесні побажання, звернені до молодих та їх батьків. Ці пісні мали символічне значення. Це й буде предметом нашої розмови на сьогоднішньому уроці. Ми поговоримо про заручини, сватання, дівич-вечір, випікання короваю, власне весілля. Сьогодні у нас працюють групи: «Дослідники», «Літературознавці». Отже, познайомимося із етапом запитів та сватання. До слова запрошуємо групу «Дослідників». Запити – це попередня домовленість родичів молодого з батьками дівчини про сватання. Дійові особи: Наречений, наречена, батько,старости, автор. Син: (підходить до батька): «Тату, дозвольте мені женитися! Батько: Боже тебе благослови! (Дає в руки паляницю. Хлопець іде до знайомого чоловіка, здебільшого до свого дядька і запрошує його бути старостою. Свати беруть з собою хліб, а в руках тримають ціпки, як знак своїх повноважень і втрьох ідуть сватати дівчину). Староста: Доброго здоров’я. Батько: Доброго здоров’я. А що ви за люди і відкіля вас Бог приніс? Чи здалека, чи зблизька? Староста: На прохання князя ми розшукуємо куницю, красну дівицю. А вона забігла на ваше подвір’я. То кажіть же ділом, чи віддасте, чи нехай ще підросте? Батько: Треба в неї спитати. (Якщо дівчина згодна,то виносила рушники, якими старости перев’язували один одного через плече, а молода затикала за пояс женихові хустку. А якщо не згодна, то виносила гарбуза.) Староста: запрошуємо й вас, свати, до нас на вечерю. «Літературознавці»: Розглядини. батько й мати молодої приходили до батьків молодого, щоб подивитися на їхні статки. В цей час молода збирала по селу дівчат, а молодий парубків, і йшли до молодої в дім. Хлопець приносив горілку, наймав музик, а дівчина готувала страви. Заручини. Заручини нагадували сватання, але все було урочистішим. Тут збиралися найближчі родичі, обряд виконувався під спів. Розірвати заручини було складно. Ця угода мала велику силу. Той, хто її порушував, відшкодовував матеріальні витрати, платив штраф. Молодого і всю його компанію перев’язували хустками, а молодий давав за це молодій гроші. Відтак молодят благословляли паляницею і пучком жита. Весь час співали пісень. Учитель: Відбулася підготовка до весілля. Саме весілля має такі етапи: Запросини; Наречений зі старшим боярином, а наречена зі старшою дружкою запрошують на весілля своїх родичів та друзів. Просили батько, просили мати, і я прошу: приходьте до нас на весілля. (При цьому дарували шишки). Завивання гільця. Дівич-вечір. Це прощання нареченої з подругами, з дівоцтвом. Прикрашали невелике зрубане деревце – ялину, сосну чи вишню, яку приносили бояри. На цьому вечорі співали пісню «До бору, дружбонько, до бору», яку співали і в нашому селі. І ми сьогодні запросили на урок шанованих людей села Шишкіну Анастасію Лаврентіївну та Каплату Галину Миколаївну. Вони зараз заспівають цю пісню. Евристична бесіда. Про який етап весілля йдеться у пісні?(Завивання гільця – деревця, прикрашеного квітами, калиною.) Учитель: Перед весіллям випікали коровай – основний весільний ритуальний хліб, символ достатку молодої сім’ї. Цю роботу виконували жінки-коровайниці, у яких добре склалося сімейне життя, розведених і вдів не запрошували. Про цей етап весілля нам розкаже Савельєва Галина Василівна, яка випікає коровай у нашому селі. Обряд розплітання коси молодої відбувався вночі з п’ятниці на суботу після дівич-вечора. Дівчину саджали на кожух – символ достатку. Косу розплітав брат, мама, сестра, старша дружка. При цьому співали пісню «А брат сестрицю та й розплітає». (Жінки співають цю пісню.) Евристична бесіда. Про який етап весілля йдеться у пісні? Співають пісні «Рoзвий, сосно, сімсот квіток» та «Летять галочки у три рядочки». Бесіда. Кому і в який етап весільного дійства співаються ці пісні? Учитель: Завершальним символічним етапом весілля є поділ короваю. (Відеозапис). Учитель: Останньою дією весільного обряду було понеділкування – ушанування ріднею молодих. Пісні, які тоді виконувались мали застольний характер. Українське весілля – це оригінальна музично-словесна драма, яка має чітко визначену мету – одруження молодої пари, а також режисерів, персонажів, кожен з яких знав свої обов’язки, правила поведінки, словесний супровід. Ф.Колесса писав: «Головні учасники цієї драми грають подію власного життя». Елементи народної весільної драми були широко відображені у творах українських письменників. Як описували весільні обряди українські письменники? Група «Літературознавці». Інсценізація уривку повісті Г. Квітки-Основ’яненка «Мaруся». Обряд весілля. Група «Дослідники». П’єса І. Котляревського «Наталка Полтавка». Обряд сватання. (Учні зачитують уривки із роману У. Самчука «Марія», п’єси Т. Шевченка «Назар Стодоля», оповідання П. Куліша «Гордовита пара», оповідання Марка Вовчка «Сон».) Закріплення знань, умінь та навичок. Вибірково-асоціативний диктант «Психологічний портрет українців у весільній обрядовості». Запишіть лише потрібні за змістом слова. Романтичні, суворі, доброзичливі, поетичні, щедрі, жадібні, боязливі, сумні, веселі, дотепні, жартівливі, серйозні, вразливі, стійкі, сильні, рішучі, мужні, сміливі. Домашнє завдання. Підготувати усний твір «Традиції минулого у нашому селі». Навчитися виразно читати, аналізувати весільні пісні.
Схожі навчальні матеріали: | ||||||
| Всього коментарів: 0 | |