Головна » Українська література

Українче, спізнай самого себе (за нарисом сучасної письменниці Анни Багряної „Діряве серце”)

Мета: у результаті творчої співпраці допомогти учням збагнути особливості національного менталітету, розвивати вміння аналізувати твір в єдності змісту й форми, виховувати почуття патріотизму.

Обладнання: портрет письменниці,виставка книг авторки, напис «Ми себе не знаємо. А не знаючи,не розуміємо» (В.Коскін)

 

Тип уроку: новинки літератури

Форма уроку: урок –роздум

                                                Хід уроку

І Організаційний момент

ІІ Актуалізація опорних знань учнів

Протягом навчального року, шановні одинадцятикласники,  ми з вами вивчали твори вітчизняних письменників, де було змальовано силою таланту митців образи українців. Згадайте, будь ласка, ці твори та спробуйте визначити основну рису того чи іншого героя – українця.

Учень: М.Куліш «Патетична соната». Керівниця підпільної групи Марина Ступай – Ступаненко говорить про український народ так: «Піде урозтіч, ідею кине на дорогу і сам же її розтопче». Частково я згоден з героїнею. Українцям бракує цілеспрямованості.

Учениця: М.Хвильовий. Новела «Я(Романтика)».  Ми є  свідками того, як у суцільній плавильні характерів головний герой ламається і вбиває свою матір. Історичні обставини породили таку рису в українців, як зрадництво.

 

Учень: Остап Вишня «Чухраїнці». З м’яким гумором автор виокремлює п’ять національних рис нашого народу: забув, спізнивсь, якби ж знаття,якось – то воно буде,я так і знав. Справді, ми дещо інфантильні і наївні.

Учениця: І.Багряний «Тигролови». Українець Григорій Многогрішний  мав могутню волю не просто до життя, а до життя, гідного людини.

Учень: О.Довженко «Україна в огні». Родина Запорожців – патріоти землі своєї. Капітан Кравчина – один із тих, «хто не понижчав».  Таких людей сприймаєш із гордістю і захопленням. Водночас хочу навести слова з нотаток Довженка: «Не було у нас культури життя – нема культури війни. Тому страждаємо багато і по - дурному». І в мирні часи, на жаль, теж  страждаємо багато.

ІІІ Мотивація навчальної діяльності учнів

Нашому народові довелося, справді,жити нелегко. Причини тому різні. У чому їх вбачають сучасні письменники, народжені в мирні часи, світогляд яких формується в демократичній державі? Хочете дізнатися? Тоді схиляємося над нарисом А.Багряної «Діряве серце».

ІV Повідомлення теми, мети уроку

V Організація безперервної пошукової діяльності учнів.

Учитель:Перш ніж працювати безпосередньо над текстом, шановні, давайте –но згадаємо визначення нарису.

На дошці одним з учнів записується визначення.

Нарис  – оповідний художньо – публіцистичний твір, у якому зображені дійсні факти, події і конкретних людей.

Учитель: Чому авторка, на ваш погляд, дібрала для оповіді саме форму нарису?

Учні: Очевидно, речі, про які вона говоритиме,дуже важливі. Їй конче необхідно  переконати читача в тому, що проблема не надумана.

Учитель: На що вас налаштовує назва твору?

Учениця: Розповідь може йти про постраждалу людину.

Учень: А може й про бездушну.

Учитель: Переходимо до твору. Яка вона, оповідачка?

Учень: Молода. Залюблена в рідну землю. Тішиться пахощами трав’яного моря. За її словами, самотня. (Чому саме? З нарису не збагнути. Можливо, навідалася в рідне село і побачила,що великий рід давно вимер. Можливо,йдеться про те,що не знаходить споріднених душею людей). Спрагла до життя,хоче жити вічно, «допоки усі нащадки мої не збагнуть,як то багато значить – любити свою землю».

Учитель: Кого зустрічає юнка літньої днини серед трав’яного моря?

Учениця: Зустрічає сусіда Семена Корнійовича, який стріляє з пістоля  птахів. Факт сам по собі неприємний. Колишній фронтовик, людина літнього віку,яка вже наближається до роду небесного, свіжою кров’ю птаха заплямовує трав’яне море. Юнка бачить сусіда із «заскленими очима», він «міцно стискав старого металевого пістоля у себе в правиці».

Учитель: Зачитайте –но діалог між оповідачкою та сусідом. Що вас вразило в цьому діалозі?

Учениця (в ролі юнки): У вас серце не болить?

Учень(у ролі сусіда):  Не болить. Я без серця, дєтка. Мені його прострелив німець,ще у 42- гому,не піднялася рука заподіяти смерть – хоч і ворогу. Але я сам застрелив оцим пістолетом аж трьох бандерівців.

Учениця (у ролі юнки): А я б не змогла б,- кажу.

Учень (у ролі сусіда): -А хіба ж бандерівці – то люди?  Ні,то не люди,дєтка. Їх, як отих жаб, - показує пістолетом на болота,- відстрілювати нада було. Шкода тільки,не всіх відстріляли тоді.  А то розплодилося тепер як буряків. Ото ж вони й скинули совєтську власть, за яку я боровся. Поддонки недодєлані.

 

України їм, бач,захотілося. На Соловках нада було свою Україну строїть. А то.. Скільки шкоди  ото від них. Так харашо жили при совєтах. І от наробили ділов зі своєю незалежністю.

У цьому діалозі мене вражає те, що сусід не зміг підняти зброї проти німців, але зміг проти українців. Семен Корнійович з ненавистю говорить про незалежну Україну. Таких людей достатньо. Найосновніше, чого бракує українцям, як на мене, це єдності, любові один до одного. Без єдності складно реалізовувати національну ідею.

Це менталітет у нас такий: принижуватись перед іншими народами й не цінувати свого.

Учитель: Менталітет… Чи можна,шановні, навчитись менталітету?

Учень:На мій погляд, ні. Менталітет  –це шар людської свідомості, манера мислення. Він формується тисячоліттями. Його визначають історичні обставини, рівень життя. Менталітет поступово може змінюватися.

Учитель: Як реагує юнка на слова Семена Корнійовича?

Учень:  Її психологічний стан передано за допомогою однієї репліки: «Мені захотілося бути вогнем». Ще хочу відзначити, що дівчину під час її перебування на болотах супроводжують потойбічні вогники. Вони з”являються у творі тричі. Після неприємної розмови з сусідом потойбічні вогники сиплються на волосся героїні. Образ вогників – це померлі та загиблі українці, які виборювали нам волю. Вони стежили за розмовою двох співвітчизників, представників двох різних поколінь, не витримали образливих і несправедливих слів.

Учитель: Що ви змогли б відповісти Семену Корнійовичу?

Учень: Ваші совєти вбили М.Куліша, О.Влизька,П.Филиповича, М.Зерова, М.Драй- Хмару,М.Йогансена, Євгена Плужника,довели до самогубства М.Хвильового, розіп’яли О. Довженка і П. Тичину, змусили емігрувати О.Телігу, О.Ольжича…Забрали 15 мільйонів українців під час голодомору. Зрештою,отруїли того ж таки Бандеру…

 

Учениця: «Ви вивчали історичні документи про діяльність Бандери? Чи ваші знання ґрунтуються  лише на повідомленнях у ЗМІ?»,- запитала б я у Семена Корнійовича.

Учитель:  Як же вчинила героїня?

Учень: Вона попросила пістолета і вистрелила. Але нікого не вбила, бо сусід був без серця. Завершується нарис словами: «Я все одно повернуся на цю землю у наступному житті».Правду говорять, що патріотизм – це призначення.

Учитель: Як ви,шановні, ставитеся до слів поета І.Павлюка «стало не модно любити свою Батьківщину»?

Учень:  Патріоти, на мою думку, були в усі часи. Ви бачили, як українці виступили  на оборону рідної мови? Національно свідомих людей стає дедалі більше.

Учитель: Чи можна говорити, шановні,що наш менталітет за роки незалежності поступово змінюється?

Учень: Змінюється. Ми більш розкуті, сміливіші,раціональніші.

Учениця: Ми не такі сентиментальні, як наші попередники. У цьому є плюси й мінуси.

Учениця:  Ми володіємо новітніми технологіями, але не вміємо робити елементарного.

Учень: Є речі, які не змінилися. Нам бракує єдності. І нарис сучасної письменниці  Анни Багряної зайвий раз тому підтвердження.

VІ  Усна творча робота

Учитель:  А.Багряна є автором нарису «Діряве серце». Я вам пропоную написати твір « Сповнене любов’ю до свого народу серце». Працювати ми будемо колективно.  З кожного по цеглинці…

 

                                       Творча робота учнів 11 класу

Усміхнися, бо ти українець!
Україна –  свідок твоїх успіхів і напруженої роботи над собою.
 Твоє коріння глибоко проросло в цю життєдайну землю.
 Твоя генетична пам'ять видає тобі цікаві фрагменти життя саме на українській землі.
За тобою пильно стежать очі В.Стуса, В.Симоненка, А.Горської.
Ти відчуваєш духовну спрагу,коли не чуєш рідного слова.
Твій народ  кмітливий, дотепний, тямущий, терплячий.
Ти протягом секунди  можеш назвати десятки імен близьких серцю співвітчизників, яких готовий при зустрічі розцілувати.
Ти відчуваєш біль і гнів, коли твій народ незаслужено ганять.
Твоє серце наповнюється гордістю, коли майорить прапор твоєї держави.
Ти прекрасно знаєш культуру рідного народу, готовий її зберігати і збагачувати.
Ти мислиш позитивно, конструктивно,творчо.
Українець – це звучить гордо!

VІ Підсумки роботи

Учитель: От і закінчився урок літератури, сподіваюся, що ви його неодноразово згадаєте.  Перебуваючи за кордоном, відомий поет І.Павлюк написав: «Чужина – це те, чого не торкнувся Бог». Я бажаю вам не скніти на чужині, у наймах, а реалізувати свій потенціал на Україні. Бути затребуваними, щасливими, багатодітними. Щоб у кожного серце замирало тільки від любові.

VІІ Домашнє завдання

Створити фотоколаж « Усміхнена Україна»


Теги: Антипова Л.М., Багряна
Навчальний предмет: Українська література
Переглядів/завантажень: 169/6


Схожі навчальні матеріали:
Всього коментарів: 0
avatar