| Головна » Українська література |
Мета: розкрити ще одну грань таланту М. Коцюбинського як майстра романтичної повісті - притчі, удосконалювати вміння й навички аналізувати прозовий епічний твір, сприяти виробленню в учнів власного погляду на різноманітні явища життя; виховувати почуття прекрасного. Розвивати компетентність продуктивної творчої праці. Тип уроку: урок-диспут.. Обладнання: ілюстрації до теми, комп’ютер. Хід уроку I. Оголошення теми і мети уроку. Учитель. Кохання... це дивне почуття... Воно приходить, коли в шаленому галопі час раптом зупиняється, коли терези почуттів виходять з рівноваги, коли життя освячується промінням невловимої радості... коли душа лине у світ Ромео і Джульєтти, Івана і Марічки. II. Робота над змістом повісті. 1. Джерела твору. Учитель. «Тіні забутих предків» - річ для М. Коцюбинського унікальна і, здавалося б, несподівана. Типовий східноукраїнський письменник - і раптом гуцульський діалект, гори, полонини, таємничий, колоритний світ, який ми звикли бачити у Федьковича, Франка та інших письменників Західної України. Досконало вивчити той край допомогла Михайлові Коцюбинському дружба з Іваном Франком та відомим фольклористом і етнографом Володимиром Гнатюком. Друзі надсилали наддніпрянському побратимові власні фольклорно - етнографічно праці («Коломийки» В.Гнатюка, «Гуцульські примовки» І.Франка), а також найцікавіші дослідження інших авторів: «Гуцульщина» В.Шахевича, «Матеріали до гуцульської демонології» А.Онищука, надзвичайне враження справили на письменника відвідини Криворівні в 1910-1911 рр. Чи не найперше, що впадає в очі, - мова повісті, колоритна, багата, образна. Отже, так міг писати лише справжній майстер слова. Уже тому повість - неоціненний скарб для нашого народу, культури. А який же ідейний зміст твору. Спробуємо зрозуміти його, провівши диспут. 1. Повість зрозуміла чи ні? Сподобалась чи ні? 2. Чому твір названо «Тіні забутих предків»? 3. Пригадаймо першу зустріч Івана й Марічки на березі Черемоша (уривок від слів: «Незабаром Іван побачив стрічу ворожих родів» до: «І втретє затрембітала трембіта про смерть...») Чи можна судити про людину (в даному разі про Івана - забіяку) за одним лише вчинком? Якщо так, то яким? ( Зрада або самопожертва). 4. Що допомагає людині стати Людиною - добро чи зло? 5. За що, на вашу думку, Іванко й Марічка полюбили одне одного?(За доброту щирість, потяг до прекрасного й розуміння його, отже справжню душевну красу). 6. Що ж далі відбувається з героями? (Іван іде в найми на полонину, смерті Марічки, страждання є поневіряння Івана, повернення й одруження). 7. Чи зрадив Іван Марічку, одружившись з Палатою? Чому він це зробив? (Цього вимагало життя, потрібно ґаздувати, може, хотів приспати свою душ) господарськими турботами. Це не була друга любов, а тому й не зрада. Смерт Іванової Марічка б не прийняла). 8. У чому щастя для Палагни? Що хороше в такій позиції, а що погане? (Дл* Палагни щастя - мати добре господарство. Заможно жити. І це непогано, якщо е засоби для чогось вищого, духовного. Але для неї це не засіб, а мета. Така метг завжди спустошує людину. Згадаймо Пузиря Карпенко-Карого; Г. Гольдкремера, Л.Гаммершляга і Рифку Івана Франка...). 9. Яким треба було бути Іванові, щоб не загинути й щасливо жити з Пагною'і (Треба було знищити свою душу. Цього Іван не зробив, тому Палагна зрадилг йому). 10. Пригадаймо два епізоди: зустріч Палагни з Юрою на світанку під час ворожіння та коли юра проганяв хмару. Що зблизило Палагну і Юру? (груб) силу тягне до грубої сили, крім того жіноче єство Палагни відчувало Іванов) байдужість). 11. А що більше ви шануєте в людині: силу чи розум, досконалість фізичну ч* духовну? 12. Юра по - справжньому любить Палагну, чи вона приваблює його лише яї жінка. Чому? (Це тільки скороминуща пристрасть. Адже в стосунках і : Палагною і з Іваном Юра постійно грає. Характерний епізод бійки в корчмі абс підслухана Іваном розмова Мольфара з Палагною про силу над ним). 13. Чому лісова русалка - нявка - вибрала жертвою саме Івана? Це жорстокість^ Що уособлює образ нявки? (Іван уже внутрішньо готовий до смерті, а нявкг лише прискорила її та ще дала перед кінцем краплю радості як дарунок зг прийняті муки. Нявка - це доля, совість, душа людська). 14. Перекажіть епізод загибелі Івана. Чи був Іван щасливий в останні хвилин* життя? Йому краще було б залишитися живим? Хто винен в його смерті? 15. Що перемагає у творі - добро чи зло? (Здається зло. Але ж Іван гине, аби не підкоритися йому(злу). Отже, смертю своєю, щастям за мить до кінця ви перемагає зло, обивательський бруд). 16. Так що таке щастя, кохання, і в чому смисл людського життя? Виступи учнів як кожен по - своєму розуміє щастя? 17. Отже, яка ідея твору? Які проблеми порушує в ньому М.Коцюбинський? Ідея. - Оспівано любов як джерело людської духовності; - засуджено страшну суперечність між мрією і дійсністю, кричущ) недосконалість світу; - виголошено палкий заклик боротися за такий устрій життя, де б запанувалг гармонія між людиною і суспільством, між мрією і дійсністю. Проблеми. . - Тупе міщанство, його жорстокість, бездуховність. - Суть любові, щастя, вірності й зради. - Відвічний двобій добра і зла, краси и неповторності в люди . Учитель. . Ці проблеми підняв наш кінематограф. За повістю М. Коцюбинського кінорежисер С.Параджанов разом з Іваном Миколайчуком створив чудовий фільм, який приніс всесвітню славу українському кінематографа. Учням дякую за підготовку уроку і гостям, що завітали до нас.
Схожі навчальні матеріали: | ||||||
| Всього коментарів: 0 | |