Головна » Українська література

Тарас Шевченко. Повторення життєпису поета. Вірш „Мені тринадцятий минало”

Мета: поглибити знання учнів про життя і творчість Т. Шевченка, проаналізувати його автобіографічний  твір, в якому прослідковується мотив всеперемагаючого життєлюбства, доброти, любові; ознайомити школярів з контрастом як художнім прийомом; розвивати культуру зв’язного мовлення, пам’ять, увагу, спостережливість, допитливість, вміння виразно читати поетичні твори; формувати світогляд школярів; виховувати почуття пошани, поваги до творчості Т. Шевченка, рідного краю, народу, прищеплювати риси доброти, співчуття, інтерес до наслідків власної праці.

Тип уроку: комбінований.

 

                                                                         ХІД УРОКУ
І. Організація класу

 Урок починається інсценізацією «Мені тринадцятий минало»

 

Оксана: Чом же плачеш ти? Ох, дурненький Тарасе. Давай я сльози витру. Не сумуй, Тарасику, адже кажуть, найкраще від усіх ти читаєш, найкраще за всіх співаєш, ще й, кажуть, малюєш. От виростеш і будеш малярем. Еге ж?

 

Тарас: Еге ж, малярем.

 

Оксана: І ти розмалюєш нашу хату.

 

Тарас: Еге ж. А всі кажуть, що я ледащо і ні на що не здатний. Ні, я не ледащо. Я буду-таки малярем.

 

Оксана: Авжеж, будеш! А що ти ледащо, то правда. Дивись, де твої ягнята! Ой, бідні ягняточка, що чабан у них такий — вони ж питочки хочуть!

 

ІІ. Повідомлення теми, мети, цілей уроку. Мотивація учнями навчальної діяльності

ІІІ. Актуалізація опорних знань:

1. Перегляд відеофільму «Обличчя української історії. Тарас Шевченко»

https://www.youtube.com/watch?v=uJd2ajOPoH8

 

• Що вам відомо про дитинство і юність письменника?
• Які творчі здібності мав Тарас Григорович?
• Назвіть художні твори письменника, які вам вже відомі. Чи можете щось прочитати напам’ять?
• Як наш народ вшановує пам’ять великого українського митця сьогодні?

• Як ім’я Шевченка увічнене в нашій місцевості?
• Чому Т. Шевченка називають Кобзарем?


ІV. Сприйняття і засвоєння учнями навчального матеріалу

 

1. Вступне слово вчителя

Прожив 47 років, а з них 24 – у неволі, в кріпацтві, не маючи засобів до освіти, розвитку таланту, потім десять років заслання із забороною писати і малювати. Між тим йому вдалося стати великим письменником та художником, академіком-гравером, знаним у Європі.

Практично все своє свідоме життя Шевченко прожив за межами України (15-річного сироту пан забрав із собою до Вільно, а потім до Петербурга), але Тарас не забув мови, не втратив гарячої любові до рідного краю, рідного народу, став на його захист. Шевченка радо запрошували в гості, на проживання великі пани, його любила княжна, а він залишився бідним, але вільним самітником.

І таких «див» та контрастів можна знайти в біографії Т.Шевченка безліч. Його «Кобзар» заявив світові, що є такий народ українці, що вони хоч і поневолені, але горді, волелюбні, мають оригінальну творчість, свої звичаї, традиції й багатовікову історію.

І сучасні українці можуть знайти у творах Кобзаря безліч мотивів, тем та проблем, які їм близькі, отримати підказку, як у світі «по правді жити».

Над цим проблемним питанням я і пропоную вам подумати і протягом сьогоднішнього уроку, і протягом наступних, на яких будемо знайомитися з іншими творами Тараса Шевченка. Чому Шевченка називають українським пророком?. Чому, читаючи і сьогодні його рядки, ми відчуваємо їх актуальність?

2. Теорія літератури

Контраст —художній прийом, побудований на різко окресленій протилежності в чомусь: рисах характеру, властивостях предметів чи явищ. Ця фігура побудована на використанні антонімічних пар( стор.76 у підручнику)

Записати визначення в літературознавчі словники
У Т. Шевченка контраст — не просто художній прийом, а мистецький підхід, метод пізнання дійсності, в якій було аж надто багато протиріч. Прийом протиставлення багатих і бідних, невільників і вільних людей, чесних і безчесних, підлих та справедливих, щасливих та нещасних можна сказати універсальний у «Кобзарі». Контраст часто перебуває в центрі гострої сатири.

 

3. Опрацювання поезії Т. Шевченка «Мені тринадцятий минало» (1847)


3.1. Виразне читання поезії (аудіозапис, під час якого учням пропонується закрити очі і уявити собі картини поезії)

https://www.youtube.com/watch?v=yEhEKX7Sh1w

• Які враження викликала у вас ця поезія під час її читання, прослуховування?
3.2. Пояснення незнайомих та малознайомих слів.

3.3. Обмін враженнями щодо поезії

Чому ми й досі із зацікавленням читаємо те, що стосується однієї людини, чому ця історія знаходить відгук у нашому серці? (Автор на прикладі власного життя показав, як необхідна вчасна підтримка й добре слово незахищеній дитячій душі у великому і складному світі).

3.4. Тема: зображення душевного стану і думок підлітка-сироти, який випасає худобу.

3.5. Історія написання.

З’ясуймо, коли і за яких обставин була написана ця поезія.

Учень (випереджувальне домашнє завдання):У «Кобзарі» вказано, що цей вірш написаний у 1847 році в Орській кріпості.

Третій період творчості поета (1847-1857 рр) відомий як «Невольнича муза».

Цар, підписавши вирок, дописавши власноруч на документі: «под строжайший надзор и с запрещением писать и рисовать», фактично до Шевченка застосував метод покарання, який у юридичній практиці іменується«пасивне вбивство».Це - систематичне, цілеспрямоване доведення в’язня до повного фізичного і морального виснаження і смерті  чи самогубства. 30травня1847 року Шевченка під вартою фельд’єгеря відправлено до місця служби.

Жандарм постарався і довіз арештанта до Оренбурга за 8 днів, загонивши насмерть одного коня і подолавши 2110 верст. Ще через тиждень каторжанина відвезли до місця безпосередньої служби - в Орську  фортецю. Орське укріплення було обнесене земляними валом. Усередині розташовані казарми й зо два десятки приватних будиночків. Навкруги – безводний степ, покраяний барханами і вкритий подекуди кущиками колючок. Сильний вітер, задушлива курява, пекуче літо… Солдатчина стала для поета найстрашнішою карою. Ось за яких обставин з’явилася на світ ця поезія.

Учитель: Іван Франко про невольничий період творчості написав так:

«Під впливом непривітних людей і ще більше непривітної природи степів Шевченко заглиблюється в своє нутро, аналізує себе самого і виливає на папір свою власну журбу і муку. Богдан Лепкий так оцінив  особливість «невольничого періоду» « Поет, запроторений в чужі, далекі степи, відтятий від свого товариства, від літературного світу, не маючи певності, чи його поезії попадуться коли-небудь в руки ширшого читацького загалу, пише їх неначе з іншого світу…це розмова з власним своїм серцем із Богом, душевна сповідь, поезія і більше нічого».

Цілком зрозуміло, які спогади зігрівають душу поета. Там, на чужині, йому згадується рідна земля, дитинство…

 

3.6. На які частини можна умовно поділити твір? Складіть за ними ланцюжок змін душевного стану маленького пастушка.

(Спокій, лагідність, приязнь - розчарування, образа, відчай – утіха, радість, добро).

Для змалювання зміни емоційного стану головного героя автор використовує прийом контрасту. Знайдіть вирази, де згадуються кольори і зробіть висновок («сонце почервоніло», «село почорніло», «небо голубеє і те помарніло»).

Прийом контрасту передбачає також вживання антонімів. Відшукайте антоніми у вірші (контекстуальні: рай – почорніле село, помарніле небо, чужі ягнята).

Створюється контраст і через протиставлення. Знайдіть протиставлення («поглянув я на ягнята – не мої ягнята; обернувся я на хати – нема в мене хати»).


3.7. Художні особливості твору. (Визначають учні) Для чого вони вживаються?
Риторичні оклики: «Господнє небо і село, ягня, здається, веселилось!»; «Поглянув я на ягня — не мої ягнята!»; «Обернувся я на хати — нема в мене хати!»; «Не дав мені бог нічого!»; «І хлинули сльози, тяжкі сльози!»; «...лани, гаї, сади!».
Риторичні запитання: «...чи так мені чого було?»; «...чого так весело було?».
Порівняння: «...любо стало, неначе в бога..»; «мов прокинувся, дивлюся»; «...поцілувала... наче сонце засіяло, неначе все на світі стало моє».
Метафори: «сонце гріло, не пекло»; «сонце... не довго молилось»; «сонце запекло, почервоніло і рай запалило»; «небо помарніло».
Епітети: «небо голубеє»; «тяжкі сльози».

 

Проблемне запитання:

- Чи можемо ми стверджувати, що ліричний герой поезії є, власне, автопортретом поета? (Так, вірш побудований на самоспостереженні, самоаналізі, у формі внутрішнього монологу або діалогу з уявним співбесідником)

- Як видумаєте: ліричний герой – дитина чи доросла людина?

(Йдеться про міркування дорослої людини, яка прожила надто важке життя. Тепер страждання пастушка здаються авторові не такими вже й болючими, бо радісних хвилин на засланні у нього не було зовсім)

3.8. Ідея – засудження страшних часів кріпацтва, утвердження віри в добро, дружню підтримку

V. Закріплення вивченого матеріалу
1. Проведення тестового опитування
1. Яку роботу виконував малий Т. Шевченко?
а) Випасав ягнят; б) доглядав паненя;
в) малював картини для продажу.
2. Яка пора року відображена в поезії?
а) Осінь; б) літо; в) весна.
3. Через що малий Тарас заплакав, перебуваючи в бур’янах? Бо він:
а) заблукав; б) не отримав нічого від бога; в) боявся грози, дощу.
4. Що робила дівчина неподалік від Тарасика?
а) Копала картоплю; б) плоскінь вибирала; в) жито жала.
5. Після чого «неначе сонце засіяло...» для хлопчика-пастушка? Бо:
а) дівчина його поцілувала; б) заспівав соловейко;
в) дядько дав йому цукерку.
6. У якого пана служив поет-кріпак?
а) Польського; б) Новгородського; в) Енгельгардта.
7. Жорстока дійсність часів кріпацтва відображена в поезії у частині:
а) першій; б) другій; в) третій.
8. Чим закінчується твір Т. Шевченка?
а) Тяжким стражданням хлопця-пастушка;
б) пропозицією пана надати герою вільну;
в) радісні хлопець і дівчина погнали худобу до води.
9. Поезія «Мені тринадцятий минало» була написана Т. Шевченком у:
а) 1847 р.; б) 1874 р.; в) 1784 р.
10. Герой твору молився Богу, сидячи:
а) на великому камені; б) у бур’яні; в) біля річки.
11. Небо і село у творі названо:
а) щирим; б) господнім; в) веселим.
12. Сонце гріло, а потім запалило:
а) копицю сіна; б) сухе бадилля; в) рай.

 

Аналіз тестування (кількість учнів, які справились на високий. достатній, середній та низькій рівні)
VІ. Підсумок уроку

Чому Шевченка називають українським пророком? Чому, читаючи і сьогодні його рядки, ми відчуваємо їх актуальність?


VІІ. Оголошення результатів навчальної діяльності школярів.

VІІІ. Домашнє завдання
Уміти аналізувати поезію «Мені тринадцятий минало», прочитати твір Т. Шевченка «Тополя», скласти до нього тестові питання.


Теги: Болюх Н.В., Шевченко
Навчальний предмет: Українська література
Переглядів/завантажень: 893/21


Схожі навчальні матеріали:
Всього коментарів: 0
avatar