| Головна » Українська література |
Мета: поглибити знання учнів про життєвий і творчий шлях Т. Шевченка, ознайомити учнів зі змістом вірша, його художніми особливостями, з’ясувати автобіографічну основу; розвивати навички виразного читання, аналізу віршів, асоціативне мислення, пам'ять, уміння висловлювати власні думки; виховувати почуття пошани та поваги до творчості Т.Шевченка, прищеплювати риси доброти, співчуття, милосердя, естетичний смак. Обладнання: портрет, магнітофон, підручник, аудіо запис, проектор, відео фрагмент Т.Шевченко « Заповіт», словник, книжкова виставка. Тип уроку: засвоєння нових знань. Форма уроку: літературно-музична композиція Хід уроку: І. Організаційна хвилина. Добрий день в цей добрий час! Дуже рада бачить Вас! ІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів. Звучить аудіо запис мелодії пісні «Реве та стогне Дніпр широкий». Слухаючи мелодію даної пісні, запишіть у своїх зошитах ваші очікування від сьогоднішньої зустрічі. Виберіть одне із дієслів, яке відповідає вашому настрою (радію, очікую, розраховую, сподіваюсь, хвилююсь).
Запитання до учнів: Чи знайомі слова цього твору?
ІІІ. Оголошення теми, мети та завдань уроку. Про кого йтиме мова на сьогоднішньому уроці? … з вашого Тарасика, мабуть, щось добряче вийде. С. Васильченко. Девіз уроку: Ніколи не схиляй голови. Іди вперед і не зупиняйся! Борися і відчувай: ти – Людина! І. Нечуй – Левицький. - Чи можна ці рядки вважати ключовими у розумінні творчості поета? 2. Проблемне питання: - Чому Т.Шевченка називають Великим Кобзарем? - Як ви розумієте вислів «Діамант у кожусі»? 3. Вступне слово вчителя. Існує чудова легенда. Коли народжується дитина, Господь Бог благословляє її у білий світ своєю рукою. Покладе на голову – мудра буде, на серце – милосердною буде, на руки – майстер – золоті руки. І такою дитиною, я вважаю, котрій поклав Господь руку на серце, голову та руки, був Т. Шевченко, над вивченням творчості якого ми будемо з вами працювати. ІV. Засвоєння нових знань, формування вмінь і навичок. Повідомлення - виступ про життєвий і творчий шлях Т.Шевченка заздалегідь підготовлених учнів – біографів. 1-й учень. Народився Тарас Григорович Шевченко 9 березня 1814 року в селі Моринцях Звенигородського повіту Київської губернії. Його батьки були селянами-кріпаками, тяжко працювали на пана і рано пішли з життя. Тарас залишився сиротою, як і його сестри та брати – Катерина, Ярина, Марія, Микита, Йосип. Життя з мачухою було нестерпним – постійні сварки, образи, звинувачення. Особливо діставалося Тарасові як найстаршому, який до того ж не терпів несправедливості. 2-й учень. Тарас Шевченко з дитинства був допитливим, здібним до навчання, любив малювати, співати. Щоб навчатися у дяка, хлопцеві довелося найнятися до нього в служки. Але дяк виявився гірким п’яницею , змушував Тараса до крадіжок. Тож і довелося хлопцю шукати собі іншого вчителя, цього разу – маляра. 3-й учень. Тарас знайшов для себе вчителя малювання, але панський управитель не дав дозволу й відправив хлопця спочатку допомагати на кухні, а потім служити козачком у пана. Треба було цілими днями стояти біля дверей панської кімнати й чекати, поки знадобиться подати панові люльку чи склянку води, які стояли тут-таки, поряд із паном на столі. Пан Енгельгардт, якому належав кріпак Тарас, переїхав у Вільно (Вільнюс), потім до Петербурга, забравши з собою служників. У цей час Шевченко особливо захопився малюванням, таємно перемальовував картини, які були в панському будинку. За це його одного разу дуже покарали, бо він палив уночі свічку й не завважив приїзду панів. Але помітивши талант кріпака, вирішили віддати його до майстра вчитися на «кімнатного живописця». 4-й учень. Змальовуючи античні скульптури у Літньому саду білими петербурзькими ночами, Шевченко познайомився з відомими художниками, які й допомогли викупити його з кріпацтва. Нарешті настала омріяна воля! Навчання в Академії художеств, самоосвіта, книги, друзі захопили Шевченка. Та він, будучи далеко від рідного краю, ніколи про нього не забував, переживав за долю свого талановитого, але поневоленого народу. І став писати вірші, у яких засуджував кріпаччину, нелюдське ставлення поміщиків до селян. За це його заарештували й відправили на заслання у далекі казахські степи. Там він мав служити рядовим солдатом із найтяжчою для нього забороною – забороною писати й малювати. Та мужній поет не скорився долі й говорив: «Караюсь, мучусь, але не каюсь!», продовжуючи скрізь і завжди обстоювати людські права. 5-й учень. Перша книга Т. Шевченка – «Кобзар» вийшла друком 1841 року за сприяння його петербурзьких друзів-земляків. Й одразу здобула славу не тільки авторові, а й усьому українському народові. Тарас Шевченко дуже любив дітей, дбав про їхній розвиток. Тому власним коштом видав 10 тисяч примірників чудового «Букваря». Ці книжечки продавалися дуже дешево, щоб їх могли купити й найбідніші селяни. Де б не був письменник, він завжди згадував неповторну природу України, пісні, казки,легенди рідного краю, своє, хай і не дуже щасливе, дитинство, тих людей, які його любили і підтримували у важкі хвилини життя. Бесіда з учнями. Який факт (подія) із життя Шевченка вас вразив найбільше, чому? Перегляд відео фрагменту Т. Шевченко. «Заповіт». На питання «Ти куди мандруєш, козаче?» що відповів малий Тарасик? (Іду подивитись на залізні стовпи, що небо підпирають) « Найкращий і найцінніший скарб доля дала йому лиш по смерті – невмирущу славу і все розквітаючу радість, яку в мільйонів людських сердець все наново збуджуватимуть його твори». (Іван Франко). Презентація книжкової виставки (коментар заздалегідь підготовленої учениці). Тарас Шевченко був не лише творцем геніального «Кобзаря», тобто поетом, а й драматургом, прозаїком, мислителем, істориком, етнографом, фольклористом, художником, який залишив велику образотворчу спадщину – понад тисячу творів. Літературна спадщина Шевченка – це «Кобзар», 9 повістей, щоденник, листи. Промовистий факт – «Кобзар» в Україні – другий за популярністю після Біблії, а вірш «Заповіт» перекладений 1400 мовами світу. Рубрика «Цікаво знати!» У 2014 році українці будуть відзначати 200-річчя з дня народження Т.Шевченка. Повернення до девізу уроку, проблемного питання (Відповідь оформити за допомогою прийому «Доміно». Т. Шевченко – поет – прозаїк – художник – перекладач – драматург). То ким став Тарас, ким є нині, ким завжди буде? Фізкультхвилинка (проводить учениця). Руки вгору, руки вниз – На сусіда подивись, Раз – подивимось угору; Два – нахилимось додолу. Не згинайте, діти, ноги, Як торкнетеся підлоги. Щоб ногам роботу дати, Будемо низько присідати, Раз-два, раз-два, Будемо низько присідати. Вище руки підійміть, Ширше в боки розведіть. Сплесніть, діти, раз і раз – За роботу! Все! Гаразд! Слово вчителя. Сьогодні ми маємо розкрити красу та глибину думки в автобіографічній поезії, показати вміння вдумливо та виразно декламувати вірш, висловлювати власне враження про нього. Робота з поняттями (повторення засобів виразного читання) Темп Інтонація Пауза Логічний наголос Ліричний герой Автобіографічний вірш Робота над поезією. Виразне читання учителем (або в аудіо запису) вірша Т.Г.Шевченка «Мені тринадцятий минало». (Що запам’яталося, вразило, які почуття й емоції викликала) Індивідуальне завдання (робота біля дошки). Скласти ланцюжок слів зміни настрою героя. Словникова робота. Пай – харчування за панський кошт кріпаків, які жили і працювали при дворі пана; покликали до паю – до обіду; рай – благодатне місце; помарніти – потемніти, збліднути; хлинути – политися (про сльози); плоскінь – рослина, з якої роблять прядиво, нитки; лани – поля.
Індивідуальні творчі завдання. Скласти сенкан; … знай, … край, … родина, … калина.
Інсценізація вірша підготовленими заздалегідь учнями. Чи трапляються у житті подібні ситуації? Робота в малих групах (дати відповіді на запитання усно) І група – Що спільного в долі хлопчика та автора поезії Т.Шевченка? ІІ група – Яким було життя дітей селян-кріпаків? ІІІ група – Чому змінилися настрої і переживання малого хлопчика? ІVгрупа – Чому хлопчик молився, сховавшись у бур*яні? Vгрупа– Чому хлопчик «мов прокинувся» і заплакав? VІ група– Що втішило хлопчика? Спостереження над текстом. (Робота в парах за рядами) Завдання: Підготувати виразне читання. І ряд – І частини, ІІ ряд – ІІ частини, ІІІ ряд – ІІІ частини. Орієнтовна відповідь. Добрий настрій Тараса. Який висновок ми можемо зробити? (Вірш автобіографічний, півтора століття минуло, а ми не можемо бути байдужими до дитини – сироти. Щире слово підтримки, співчуття та допомогу потребують усі) Перевірка ланцюжка слів зміни настрою героя. (Любо стало – весело було – запекло – почервоніло – тяжкі сльози – поцілувала – засіяло) Робота за ілюстрацією. Чи точно художник проілюстрував, на вашу думку, зміст поезії?
V. Закріплення вивченого матеріалу. 1. Зачитування сенкана, міні – твору, листа до Тарасика, вірша. 2. «Незакінчене речення» - Шевченко відкрився для мене… - Мені сподобалося… - Я дізнався… VІ. Підсумок уроку. Оцінювання. Рефлексія. Дібрати слово-асоціацію до сьогоднішнього уроку. Заключне слово вчителя. Мені хотілося б, щоб цей урок, присвячений генію України, зігрів наші душі, окрилив наші серця. Тож нехай слова І.Нечуя – Левицького стануть вашим девізом, життєвим кредо, будуть вам дороговказом у вашому житті. VІІ. Домашнє завдання. Вивчити вірш «Мені тринадцятий минало» напам’ять. Індивідуальне завдання: Підготувати улюблену поезію Т.Шевченка напам’ять для «поетичної хвилинки». За бажанням: а) намалювати ілюстрацію до вірша; б) скласти кросворд (ребус) про життя Т.Шевченка.
Схожі навчальні матеріали: | ||||||
| Всього коментарів: 0 | |