Головна » Українська література

Т. Шевченко. Творче життя поета. „Мені тринадцятий минало”. Зміна емоційного стану незахищеної дитячої душі у великому і складному світі

Мета: поглибити знання учнів про життя і творчість Т. Шевченка, проаналізувати його автобіографічний програмовий твір, в якому прослідковується мотив всеперемагаючого життєлюбства, доброти, любові; ознайомити школярів з контрастом як художнім прийомом; розвивати культуру зв’язного мовлення, пам’ять, увагу, спостережливість, допитливість, вміння виразно читати поетичні твори; формувати світогляд школярів; виховувати почуття пошани, поваги до творчості Т. Шевченка, рідного краю, народу, прищеплювати риси доброти, співчуття, інтерес до наслідків власної праці.

Тип уроку: засвоєння нових знань.

Обладнання: портрет Т. Г. Шевченка, міні-бібліотечка його творів, аудіозапис твору «Мені тринадцятий минало», дидактичний матеріал (тестові завдання, картинки), слайди до життєпису письменника.
 

                                                                         ХІД УРОКУ
І. Організаційний момент.

 
ІІ. Актуалізація опорних знань у формі бесіди за питаннями
• Хто такий Т. Шевченко? Відповідь оформіть за допомогою прийому «Мікрофон»

(Т. Шевченко – це поет, прозаїк, драматург, художник, перекладач...)  

Складання асоціативного куща.

Поет                   Тарас Шевченко                Прозаїк

  
             Драматург             Художник           Перекладач 

 

Бесіда за питаннями:

• Що вам відомо про дитинство письменника?
• Які творчі здібності мав Тарас Григорович?
• Чому дитинство для Тараса, як і для багатьох українських дітей, було безрадісним?
• Назвіть художні твори письменника, які вам вже відомі.
• Як наш народ вшановує пам’ять великого українського митця сьогодні?
• Чому Т. Шевченка називають Кобзарем?


ІІІ. Оголошення теми, мети уроку.
Мотивація навчальної діяльності школярів
ІV. Сприйняття і засвоєння учнями навчального матеріалу

Запис на дошці:
Т. Г. Шевченко! Досить було однієї людини, щоб врятувати цілий народ, цілу націю.
                                                                                                                              О. Вишня
1. Творче життя поета. (Презентація)
ТАРАС ГРИГОРОВИЧ ШЕВЧЕНКО (1814–1861)
Тарас Шевченко народився 9 березня 1814 року в с. Моринцях Звенигородського повіту Київської губернії (тепер Черкаська область) у родині кріпаків Григорія і Катерини Шевченків. Батько Тарасів був не тільки добрим хліборобом, він ще й стельмахував та чумакував, до того ж умів читати й писати. Досить пророчим виявився батьків заповіт: «Синові моєму Тарасові зі спадщини після мене нічого не треба. Він не буде людиною абиякою, з його вийде або щось дуже добре, або велике ледащо; для нього спадщина по мені... нічого не значитиме...». Коли Тарасові було два роки, родина переїхала до села Кирилівка. Пізніше Т. Шевченко дуже часто називав своєю батьківщиною саме Кирилівку, говорив, що тут він і народився.
У 1882 р. батько віддав сина в науку до дяка, а наступного року померла мати Тараса.
Батько одружився вдруге з Терещенчихою, яка мала трьох своїх дітей. З того часу в родині почалися постійні сварки між батьком і мачухою, між дітьми.
Після смерті батька мачуха вигнала пасинка з батьківської оселі, і Тарас жив у кирилівського дяка — п’яниці Петра Богорського. У 1829 р. Тарас став служником-козачком у пана Енгельгардта, згодом переїхав з ним до Петербурга. У 1832 р. пан віддав Шевченка до живописних справ цехового майстра Ширяєва (здібності до малярства виявилися у Тараса дуже рано: ще змалку крейда й вуглинка були для нього неабиякою радістю, а прагнучи стати художником, хлопець побував у трьох церковних малярів. Проте жоден з них не виявив у хлопця таланту). Хоч від жорстокого маляра Тарасові не раз діставалося, але він терпів задля омріяного мистецтва. Хлопець чимало малював з натури. Одного разу, перемальовуючи статуї в Літньому саду, Шевченко зустрів земляка — художника І. Сошенка, який познайомив його з видатними діячами російської та української культури (К. Брюлловим, В. Григоровичем, О. Венеціановим, В. Жуковським, Є. Гребінкою).
1838 р.— Т. Шевченко був викуплений з кріпацтва спільними зусиллями згаданих митців; став вільним слухачем Академії мистецтв, а згодом однимі з найулюбленіших учнів видатного російського художника Брюлова. Юнак поглинав книги з мистецтва, всесвітньої історії, слухав лекції з анатомії, фізіології, зоології, часто бував у театрах і музеях.
У 1840 р. Тарас Шевченко надрукував поетичну збірку «Кобзар». А восени був удостоєний срібної медалі другого ступеня Академії за картину «Хлопчик-жебрак, що дає хліб собаці».
У 1843–1845 рр. поет відвідав Україну. За кілька місяців він устиг побувати в багатьох місцях Київщини, Чернігівщини та Катеринославщини (тепер Дніпропетровська область). Під час мандрів поет гостював у ліберально настроєних панів. Але найбільше його вразили побачені картини злиденного життя кріпаків, їхнє безправне становище. Побував Тарас і на місці розташування славної Запорізької Січі. У рідному селі Шевченко побачився з братами й сестрами, застав ще живого діда, намалював його, а також свою хату.
У 1845 р. поет повернувся до Петербурга, завершив навчання в Академії, видав на власні кошти «Живописну Країну» — серію картин, де відображено історичне минуле України, її побут і природу.
Мріяв Т. Шевченко оселитися десь над Дніпром. Жити серед рідного народу. Та не пощастило йому цю мрію здійснити. Постійні переслідування, в’язниці, заслання підірвали здоров’я поета. Ще 9 березня 1861 року друзі й знайомі поздоровляли Тараса Шевченка із 47-річчям з дня народження, а 10 березня вранці перестало битися палке серце великого поета.
Поховали Шевченка спочатку на Смоленському кладовищі в Петербурзі. Через два місяці домовину з його тілом було перевезено в Україну і за поетовим заповітом поховано на високій горі над Дніпром поблизу Канева. Цю гору народ назвав Тарасовою.
Народ свято шанує пам’ять свого великого поета. З 1918 р. щорічно відзначається День народження Т. Шевченка. По всій Україні встановлені пам’ятники поетові, відкриті музеї, його могилу оголошено заповідником, ім’я поета присвоєно навчальним закладам, науковим установам, театрам, вулицям, бульварам, площам, пароплавам тощо. Починаючи з 1964 р., щорічно присуджуються Державні премії України імені Т. Г. Шевченка в галузі літератури і мистецтва. Масовими тиражами друкуються його твори, перекладаються багатьма мовами. За рішенням ЮНЕСКО, ювілеї поета відзначалися майже в усіх державах світу.
2. Теорія літератури (запис у зошити)
Ідея — узагальнена думка, що лежить в основі художнього твору і виражена в образній формі, авторське ставлення до зображуваного, сутність ставлення письменника до життя.
Контраст — стилістична фігура протиставлення явищ, предметів, характерів; посилює змістовне й емоційне звучання твору. Використовується у віршах, прислів’ях та приказках, у назвах книг і творів. Ця фігура побудована на використанні антонімічних пар.
У Т. Шевченка контраст — не просто художній прийом, а мистецький підхід, метод пізнання дійсності, в якій було аж надто багато протиріч. Прийом протиставлення багатих і бідних, невільників і вільних людей, чесних і безчесних, підлих та справедливих, щасливих та нещасних можна сказати універсальний у «Кобзарі». Контраст часто перебуває в центрі гострої сатири.
3. Опрацювання поезії Т. Шевченка «Мені тринадцятий минало» (1847)
3.1. Виразне читання поезії, а потім її прослуховування в аудіозаписі.
3.2. Тема: зображення безрадісного дитинства Тарасика, коли він, будучи кріпаком, випасав панську худобу.
3.3. Ідея: співчутливе ставлення до хлопчика-пастушка; засудження страшних часів кріпацтва, коли людина не мала власних прав і вимушена страждати.
3.4. Основна думка: не зазнали щасливого дитинства Тарас і такі як він, бо не мали волі, щасливої долі через гноблення народу панами.
3.5. Обговорення змісту поезії у формі бесіди за питаннями.
• Які враження викликала у вас ця поезія під час її читання, прослуховування?
• Що вам відомо про кріпацтво?
• Які роботи вимушені були виконувати діти-підлітки у панів?
• Як склалася доля малого Тарасика?
• Хто допоміг хлопцю, коли він розплакався? Як хлопець сприйняв ласку, доброту героїні?
• Чому, на думку хлопця, йому Бог нічого не дав?
Проаналізуйте українське прислів’я  «Як горох при дорозі, хто не йде, той і скубне»
• Чому сльози хлопця у творі названі тяжкими?
• На скільки частин можна поділити даний твір? Доберіть до них заголовок.
3.6. Художні особливості твору. (Визначають учні)
Риторичні оклики: «Господнє небо і село, ягня, здається, веселилось!»; «Поглянув я на ягня — не мої ягнята!»; «Обернувся я на хати — нема в мене хати!»; «Не дав мені бог нічого!»; «І хлинули сльози, тяжкі сльози!»; «...лани, гаї, сади!».
Риторичні запитання: «...чи так мені чого було?»; «...чого так весело було?».
Порівняння: «...любо стало, неначе в бога..»; «мов прокинувся, дивлюся»; «...поцілувала... наче сонце засіяло, неначе все на світі стало моє».
Метафори: «сонце гріло, не пекло»; «сонце... не довго молилось»; «сонце запекло, почервоніло і рай запалило»; «небо помарніло».
Епітети: «небо голубеє»; «тяжкі сльози».
V. Закріплення вивченого матеріалу
1. Проведення тестового опитування
1. Яку роботу виконував малий Т. Шевченко?
а) Випасав ягнят; б) доглядав паненя;
в) малював картини для продажу.
2. Яка пора року відображена в поезії?
а) Осінь; б) літо; в) весна.
3. Через що малий Тарас заплакав, перебуваючи в бур’янах? Бо він:
а) заблукав; б) не отримав нічого від бога; в) боявся грози, дощу.
4. Що робила дівчина неподалік від Тарасика?
а) Копала картоплю; б) плоскінь вибирала; в) жито жала.
5. Після чого «неначе сонце засіяло...» для хлопчика-пастушка? Бо:
а) дівчина його поцілувала; б) заспівав соловейко;
в) дядько дав йому цукерку.
6. У якого пана служив поет-кріпак?
а) Польського; б) Новгородського; в) Енгельгардта.
7. Жорстока дійсність часів кріпацтва відображена в поезії у частині:
а) першій; б) другій; в) третій.
8. Чим закінчується твір Т. Шевченка?
а) Тяжким стражданням хлопця-пастушка;
б) пропозицією пана надати герою вільну;
в) радісні хлопець і дівчина погнали худобу до води.
9. Поезія «Мені тринадцятий минало» була написана Т. Шевченком у:
а) 1847 р.; б) 1874 р.; в) 1784 р.
10. Герой твору молився Богу, сидячи:
а) на великому камені; б) у бур’яні; в) біля річки.
11. Небо і село у творі названо:
а) щирим; б) господнім; в) веселим.
12. Сонце гріло, а потім запалило:
а) копицю сіна; б) сухе бадилля; в) рай.
Примітка. За кожну правильну відповідь встановлюється 1 бал.
2. Робота на картках:
Картка № 1
1. Дослідіть, як за допомогою природи поет намагається відобразити внутрішній стан свого героя. Відповідаючи, посилайтеся на зміст твору.
2. Як, на ваш погляд, з якою молитвою пастушок звертався до Бога? Свої думки обґрунтуйте.
3. Який художній засіб використав Т. Шевченко у фразі: «І хлинули сльози»?
а) Метафору; б) порівняння; в) алегорію.
Картка № 2
1. Охарактеризуйте дівчину, яка не виявила байдужості до сліз хлопця? Вмотивуйте її поведінку, прагнення стосовно цього.
2. Чому, на ваш погляд, Т. Шевченко оптимістично закінчує дану поезію? Свої міркування обґрунтуйте.
3. Кульмінацією поезії є:
а) хвилювання хлопчика через непорозуміння з паном;
б) плач, а потім радість героя;
в) осмислення героєм того, що він став багатим.
Картка № 3
1. Чи можна вважати поезію «Мені тринадцятий минало» Т. Шевченка автобіографічною? Власну думку доведіть, посилаючись на факти з життя письменника та приклади з твору.
2. Дослідіть, як змінюється настрій і почуття головного героя протягом твору. Чим це зумовлено? Свою думку вмотивуйте.
3.Творча робота

 Придумайте прислів’я, яке б характеризувало долю хлопчика-пастушка.
VІ. Підсумок уроку
VІІ. Оголошення результатів навчальної діяльності школярів.
VІІІ. Домашнє завдання
Прочитати твір Т. Шевченка «Тополя», скласти до нього питання, підготувати малюнки.


Теги: Шевченко, Білоус В.Л.
Навчальний предмет: Українська література
Переглядів/завантажень: 162/24


Схожі навчальні матеріали:
Всього коментарів: 0
avatar