Головна » Українська література

Т. Шевченко. Розкриття трагічної долі жінки-матері у поемі «Наймичка»

Мета: розкрити образ знедоленої жінки –матері, її трагічної долі, жертовну любов до сина; відтворити картини селянського побуту, познайомити з народними звичаями, обрядами; поглибити вміння вести психологічне дослідження з елементами дискусії; розвивати в учнів спостережливість, уміння співпереживати, робити висновки; виховувати доброту, милосердя, співчуття до знедолених.

 Обладнання: портрет Т.Г.Шевченка, тексти, підручник, ілюстрації до поеми, папка «Пам’ятка з української мови та літератури».

Тип уроку: комбінований (повторення вивченого і опрацювання нового матеріалу).

     Опорні терміни та                     Епіграф уроку:

         поняття:                                 Маленькі діти,

ліро-епічна, соціально-                                        усміхнена мати…

побутова поема,                                                   Хіба це не щастя?

гуманістичний пафос                                          - - - - - - - - - - - - - - - - -               

(настрій), дискусія                                               У нашім раї на землі 

                                                                              Нічого кращого немає,

                                                                              Як тая мати молодая

                                                                              З своїм дитяточком малим.                

                                                                                                   Т.Шевченко

                              Хід уроку

1. Оголошення теми та мети уроку. Психологічне налаштування до роботи.

Звучить сумна, повільна музика. (Пісня на вірш Т.Шевченка «На городі коло броду»).

-Яка музика прозвучала? (Так, мінорна. Саме таким сумним і тривожним видалося життя Ганни за поемою «Наймичка» Т.Г.Шевченка, над долею котрої ми сьогодні будемо роздумувати).

2. Мотивація навчання.

-Яка мета, цілі уроку, що сьогодні будемо досліджувати? (Діти самі визначають, прогнозують завдання психологічного дослідження).

Багато із сьогоднішньої розмови ви почерпнете для майбутнього, адже вам скоро вступати у доросле життя, будувати сім’ю, давати життя дітям своїм.

3. Актуалізація і корекція опорних знань та вмінь учнів.

   1) Вступне слово вчителя.

       Один із наскрізних образів у творчості Т.Шевченка –це образ матері, матері-страдниці, матері-мучениці.

          Такого полум’яного культу материнства, жіночого кохання та жіночої муки не знайти, мабуть, ні в одного з поетів світу.

          Нещасливий в особистому житті, Т.Шевченко найвищу й найчистішу красу бачив у жінці, в матері, в сімейному затишку.

          Тема трагічної долі жінки-матері в українській літературі розроблялось упродовж багатьох століть. Але так сильно, з таким болем у душі прозвучала вперше.

          Знедолена жінка-мати стала постійним образом Шевченкової поезії.

          Усе своє життя присвячує синові Ганна, героїня поеми  «Наймичка». Підкинувши сина чужим людям, вона стає у них за наймичку і тяжко карається, бо її Марко називає матір’ю іншу жінку.

  2) Учениця читає уривок із вірша «У нашім раї на землі…» (Т.Шевченка).

                           У нашім раї на землі

                           Нічого кращого немає,

                           Як тая мати молодая

                           З своїм дитяточком малим.

                           Буває, іноді дивлюся,

                          Дивуюсь дивом, і печаль

                          Охватить душу; стане жаль

                            Мені її, і зажурюся,

                           І перед нею помолюся,

                          Мов перед образом святим

                         Тієї матері святої,

                         Що в мир наш Бога принесла…

                         Тепер їй любо, любо жити.

                         Воно серед ночі встає,

                         І стереже добро своє,

                         І дожидає того світу,

                        Щоб знов на його надивитись,

                        Наговоритись. «Це моє!

                        Моє!» І дивиться на його,

                        І молиться за його Богу,

                                       І йде на улицю гулять

                                       Гордіше самої цариці,

                                      Щоб людям, бачте, показать

                                       Своє добро. «А подивіться!

                                       Моє найкраще над всіми!»

                                       І ненароком інший гляне.

                                       Весела, рада, Боже мій

                                       Несе додому свого Йвана.

                                        І їй здається, все село

                                       Весь день дивилося на його,

                                      Що тільки й дива там було,

                                      А більше не було нічого.

                                      Щасливая!..

     Так нехай рядки цього вірша стануть епіграфом до уроку. А ви, діти, осмисліть ці слова.

  3) Пригадайте, в котрому творі Т.Шевченка, що ми вивчали, змальовано образ жінки-страдниці, жінки-матері, яка покинута наодинці зі своїм сином?

          На сьогоднішньому уроці ми й попробуємо об’єднати і порівняти ці два образи.

4. Сприйняття і засвоєння навчального матеріалу.

1) Наступним етапом роботи буде психологічне дослідження образу головної героїні поеми Ганни.

    З’ясуємо коротко фабулу твору.

2) Бесіда за запитаннями.

-Як потрапила Ганна до самотнього подружжя?

-Чому вона відмовилася бути матір’ю на весіллі Марка?

-Чому Ганна так довго мовчала і зважилась сказати правду лише перед смертю?

-Чи правильно вона вчинила, як на ваш погляд? Така поведінка Ганни –вияв слабодухості чи твердості характеру жінки? (Це запитання за допомогою прийому «Займи позицію»).

3) Дискусія. Робота у групах (Дві групи: «за» і «проти». Під час дискусії використовувати афоризми з переносної дошки. Інструктаж щодо проведення дискусії (Папка «Памятка з української мови та літератури»).

Питання для дискусії: (випереджувальне завдання).

-Чи показано у творі загибель старосвітської духовності й споконвічної моралі?

-Чи було для Ганни народження сина моральним падінням?

-Ганна –це сильна чи слабка натура?

-Справжня любов не лише та, що прощає, а й та, що карає.

-Чи є Ганна сильнішою, глибшою натурою, ніж Катерина? Цей образ не стільки величний, але й трагічний?

-Чи є актуальною проблема честі сьогодні? На скільки?

     Зробити висновки.

                            Афоризми

-Чи винна голубка, що голуба любить?

-За милого, як співати, любо й потужити.

-Любов Господня благодать.

-І буде варт на світі жить, як матимеш кого любить.

-Чуло серце недоленьку-сказати не вміло.

-Нащо нас мати привела? Чи для добра? Чи то для зла?

-Тяжко в світі жить, як нікого не любить.

-У всякого своя доля і свій шлях широкий.

4) Робота у групах.

    1-ша група –визначити тему поеми.

     2-га група –визначити ідею твору.

Тема –тема жіночого щастя, трагічна доля жінки у кріпосницькому суспільстві, показ зневаженого материнства жінки-покритки, яку занапастив панич і покинув із сином- безбатченком.

Ідея –викликати співчуття до жінки-матері, захоплення материнською мужністю, самопожертвою і величезною любов’ю до сина. Основою здорового суспільства є сім`я.

5) Я думаю, що настав час зустрітися із Ганною. Послухаємо її крик душі, болі і тривоги. Зустріч із героєм. (Монолог від першої особи розповідає учениця)

                                           Кохайтеся чорнобриві,

                                           Та не з москалями,

                                           Бо москалі-чужі люде,

                                           Роблять лихо з вами.

                                           Москаль любить жартуючи,

                                          Жартуючи кине;

                                          Піде в свою Московщину,

                                          А дівчина гине…

                                      ---------------------------------------

                                          Кохайтеся чорнобриві,

                                          Та не з москалями,

                                          Бо москалі-чужі люди,

                                         Знущаються вами.

         Пробігли мої молоді роки. Уже й життя заходить за обрій. Уже забула, де була колись моя хата, батько, ненька. Кохання до москаля обернулось злою долею; вигнана з дому із сином на руках я довго блукала полем, ходила по селах. Тяжко було прогодувати сина, часто жебракувала. У тривожних снах поверталася до неньки та батька. Хто їх старість привітає, хто їх пригріє, хто заплаче, поховає, хто душу спом’яне. Скільки лиха, скільки пересудів їм довелося пережити, через єдину свою безталанну дочку. Але свого сина, рідну кровинку, ніколи не покину, як би важко не було.

        Важко спокутуючи свій гріх, усе життя працюю наймичкою в господі власного сина. І ніхто не бачить тих сліз, не чує того стогону, коли щовечора свою долю нещасну проклинаю, тяжко-важко плачу.

         Марку, єдиний мій сину, єдина втіхо на цій грішній землі. Чи відчуваєш хоч краєчком серця мій біль?

          Усе своє життя біля сина, але не тільки як наймичка: була м йому справжньою матір’ю та любила його мовчки, до кінця днів розплачуючись за помилку молодості. Як серце крається, коли «мама», «матінко», «матусю» Марко говорить до чужих людей, але які дали йому прихисток і мають за рідну дитину.

        Уже й нездужаю, щось і сили покидають те вистраждане тіло і душу. А син і не знає, що я його мати.   

                                              «Марку! подивися,

                                               Подивися ти на мене:

                                               Бач, як я змарніла?

                                              Я не Ганна, не наймичка,

                                              Я…

                                              Прости мене! Я караюсь

                                              Весь вік в чужій хаті…

                                              Прости мене, мій синочку!

                                              Я… я твоя мати.»

6) Робота у групах.

      1-ша група –складає сенкан до імені Ганна.

(Етимологія імені Ганна –давньоєвропейське ім’я –«вона була милостива, виявляла ласку, благодать»).

       2-га група –роблять записи у «Щоденнику подвійних нотаток» (до цитати, яка найбільше схвилювала; папка «Пам’ятка з української мови та літератури»).

7) Індивідуальне завдання. Зіставити героїню поеми «Наймичка» Ганну із Катериною з поеми «Катерина». Що спільного в їхньому становищі і в чому відмінність їхніх натур? Скласти кола Вена.

 

                Катерина      Ганна

 

                 спільне

Обмін інформаціями між групами. Повідомлення учня, який працював з індивідуальним завданням.

5. Підсумок уроку. Захист ілюстрацій до поеми. Оживлення поеми.

                           Рефлексія

-Чим духовно збагатив вас сьогоднішній урок?

-Які моральні цінності візьмете із собою в життєву дорогу?

         Заключне слово вчителя.

       Зображення моральної чистоти і душевної сили матері-покритки і становить пафос  «Наймички». Серед усіх людських чеснот є одна, неперевершена у своєму благородстві –уміння жертвувати собою. Найвища самопожертва в материнстві, бо мати дарує дитині не тільки безмежну любов, а й всю себе, кожну часточку своєї сердечної теплоти.

         Завершу словами І.Франка: «…любов до дитини така могуча, що перемагає все інше, заслонює перед нею весь світ, заставляє забути про себе саму, віддати все своє життя не для хвилевої покути, але для довгої жертви на користь своєї дитини».

         Ми шукали вищу мудрість життя у діях і вчинках героїв поеми. Можливо, у когось після уроку залишилось більше питань, ніж відповідей. Але у вас попереду–життя. І дай Боже, щоб вам щастило, щоб ви не оступились на життєвій стежині.

6. Оцінювання. Домашнє завдання: опрацювати зміст, художні образи та художні деталі поезій: «На панщині пшеницю жала»,  «Марія», « У нашім раї на землі…». Простежити еволюцію жіночого образу у творчості Т.Шевченка.   


Теги: Загірняк Л.Б., Шевченко
Навчальний предмет: Українська література
Переглядів/завантажень: 219/29


Схожі навчальні матеріали:
Всього коментарів: 0
avatar