Головна » Українська література

Співець гірничого краю Панас Ногін. Оповідання „У полоні червоних брил”

Мета. Продовжити ознайомлення учнів з літературою рідного краю, зокрема з творчістю письменника Панаса Ногіна, викликати інтерес до нього як до прозаїка й особистості; допомогти учням зрозуміти основну думку  оповідання; розширити та поглибити знання учнів про залізорудний басейн Криворіжжя, працю шахтарів.

Розвивати пізнавальну діяльність учнів, стимулювати їх до роздумів над важливими життєвими проблемами; вдосконалювати уміння аналізувати    прочитане, уміння працювати з тематичними картами;      аргументовано висловлювати свої думки, розвивати зв’язне мовлення, формувати високі етичні ідеали.

Виховувати почуття любові до рідного краю, повагу до праці шахтарів, бережливе ставлення до природи; непримириме ставлення до лицемірства, зради, підступництва.

Обладнання: фотоальбоми Криворіжжя, твори Панаса Ногіна, портрет письменника, малюнки учнів, карти.

 

 

                                                                  Епіграф  

Можна жить, а можна існувати,

Можна думать – можна повторять,

Та не можуть душу зігрівати

Ті, що не палають, не горять!

В.Симоненко

Хід уроку

 

         І.Організаційний момент.

         ІІ. Мотивація навчання.

Вчитель. Діти, розгляньте, будь ласка, фотографії та малюнки, що розміщені у класі. Що це за ілюстрації, що вони вам нагадують?

                   (учні відповідають)

Так, це краєвиди нашого міста. Отже, сьогодні на уроці ми з вами будемо говорити про наше місто, зокрема про його письменників. Наш урок ми присвячуємо творчості співця гірничого краю Панаса Ногіна.

         ІІІ. Оголошення теми та мети уроку.

         ІV.Сприйняття учнями матеріалу.

Розповідь учителя про Панаса Ногіна.

Панас Ногін (Петро Семенович Ногін) народився в селі Сокорівці Нововоронцовського району Миколаївської області в 1913 році. На початку 30-х років разом з батьком переїхав до Кривого Рогу, де розпочав свій трудовий шлях. Працював кріпильником, електриком. Закінчив Криворізький педінститут. Перші оповідання написав з переїздом до Кривого Рогу, вони були опубліковані в журналі „Кривбас", який виходив в місті в 1931-32 рр.

У своїх творах П.Ногін правдиво, без прикрас описує життя рудокопів, товаришів, з якими довелося йому працювати; писав нариси на історичні теми.

З першого до останнього дня Великої Вітчизняної війни був на фронті у складі артполків. Обороняв Крим, Дон, брав Будапешт, Відень.

Після війни працював гірничим майстром на шахті, в редакції газети „Червоний гірник" та газети РУ ім. Дзержинського. Особливо його талант розквітнув у 60-ті роки. З 1964 року він член Спілки письменників України.

Окремими виданнями вийшли його повісті „Добре, синку"(1960), „Авторитет" (1963), роман „Бунтівне підземелля" (1966). Крім того, письменник створив кіносценарій „Шахтний дідько", писав оповідання, новели, нариси, гуморески, навіть вірші. Частина творів Ногіна періоду війни залишилась неопублікованою. Помер в 1976 році.

Про П. Ногіна можна з упевненістю сказати, що свій творчий скарб він черпав у шахті, під землею. Він, дійсно, був співцем гірничого краю.

         Але для того, щоб краще уявити місця, де відбуваються події, описані Панасом Ногіним, нам знадобляться ваші знання, одержані на уроках географії.

        

На фоні гімну міста Кривий Ріг учні переглядають коротенький фільм

 „ Місто руди і металу"

 

3.Слово вчителя географії.

Той, хто вперше знайомиться з Кривим Рогом, дивується його своєрідній топографії, звичайно ж не можна залишитись байдужим перед грандіозними розмірами міста. Тут є чим захоплюватись, є чому дивуватися! Сучасне Криворіжжя розкинулось більш як на 120 кілометрів уздовж витягнутого з півночі на південь залізорудного басейну, а ширина його місцями досягає 20 кілометрів. Фактично Кривий Ріг охоплює весь басейн, тому поняття „Кривий Ріг", „ Кривбас", „Криворіжжя" стали тотожними.

(Для більш детального вивчення Криворізького залізорудного басейну учні об'єднуються в групи).

1 -а група історики

2 -а група геологи

3 - а група географи

4 -а група філологи.

Перша група історики.

Перший учень

Перші спроби дослідити мінеральні багатства Криворіжжя відносяться до другої половини XVIII ст.. Відомо, що цими багатствами цікавився великий російський вчений М.В. Ломоносов. Академіки Гюльленштедт і Паллас після поїздки по півдню Росії відзначали великі запаси надр Новоросії,  в тому числі й Криворіжжя. Академік В.Зуєв, подорожуючи за дорученням Академії наук по Новоросії, восени  1781 року, відвідав Кривий Ріг і згодом перший вказав на наявність в його районі залізних руд і описав їх.

В кінці XVIII ст. за вказівкою правителя Новоросії Потьомкіна, детальне вивчення Криворізького рудного району було проведене професором природознавства Лимановим. Це дослідження підтвердило наявність залізних руд в басейні річок Інгульця і Саксагані. На основі висновків Лиманова передбачалось побудувати на березі Інгульця в Кривому Розі чавуноливарний завод. Але цей план тоді не був здійснений.

У XIX ст. дослідженням і розвідкою покладів залізної руди Криворізькому басейні займались ряд вчених, інженерів та краєзнавців -любителів.

 

Другий учень.

Усі геологічні дослідження виявили величезні запаси високоякісної залізної руди. Разом з кам'яним вугіллям Донбасу їх можна було використовувати для створення потужної металургійної промисловості на Півдні Росії. Верхньодніпровський поміщик О.М. Поль намагався зацікавити цим царський уряд і російських капіталістів, щоб одержати кошти на відкриття залізорудного підприємства, але не знайшов у них підтримки. Тоді О. М. Поль звернувся до французького капіталу. В 1881 році було утворене французьке акціонерне „ Товариство криворізьких залізних руд". На землях, орендованих Полем за безцінь у селян на 85 років, товариство у 1881 році відкрило Саксаганський рудник. Це був перший рудник на Криворіжжі. Видобуток руди в ньому здійснювався кар'єрним способом, примітивними засобами. Руда продавалась металургійним заводам Юза і Пастухові в Донбасі. Згодом товариство відкрило ще кілька рудників.

 

Третій учень.

Великий вплив на подальший розвиток Кривбасу мала, побудова в 1881 -1884 роках залізниці, яка зв'язала місто з промисловими районами Придніпров'я та Донбасу. Спочатку залізниця була названа Криворізькою, а

потім перейменована в Катерининську   ( тепер - Придніпровська). Її західна частина проходила від ст. Кривий Ріг (потім Довгинцево) до ст. Долінська.

Друга Саксаганська вітка, зв'язувала Довгинцево з ст. Саксагань ( пізніше Карнаватка) В 90 - ті роки була розширена Саксаганська та відкрита Інгулецька вітки. Це дало змогу зв'язати залізничним сполученням всі рудники північної та південної частини басейну.

 

Четвертий учень

Видобуток руди в молодому басейні швидко зростав. Якщо в 1881 -1885 роках він становив 7260 тис пудів то в 1886 - 1890 роках понад 20 млн пудів. А в 1897 році по видобутку залізної руди Кривбас вийшов на перше місце в Росії.

Промислове піднесення 90 років сприяло дальшому розвитку басейну. Ці роки для Криворіжжя були періодом „ Залізної лихоманки". Посилився приплив іноземних капіталів, в розробку руди включились нові компанії. На кінець XIX ст. на Криворіжжі нараховувалось 79 рудників.

 

П'ятий учень

В кінці 1932 році газета „ Червоний гірник" писала: „ почали працювати шахти „ Центральна"( рудник їм. Леніна) „ Профінтерн" ( рудник Суха Балка), „ Центральна" ( Рудник ім. Фрунзе), „Центральна" ( рудник ім.. Артема). Шахти збудовано за останнім словом техніки. Тут застосовувались високопродуктивні системи виробки, механізовано основні виробничі процеси. Повністю механізовано процес буріння, машини доставляли руду. Важку працю лошатника замінила скреперна лебідка. В 1932 році на шахтах працювало 400 скреперів це дозволило механізувати доставку руди на 36,8 % Реконструкція басейну супроводжувалась впровадженням ефективних систем розробки покладів. Однією з таких була система розробки під поверховим обрушенням.

 

Друга група геологи.

Перший учень

Згідно з гіпотезою, розробленою в інституті геохімії та фізики мінералів АН України, походження первинного матеріалу зв'язане з біогеохімічними процесами. В водах ранньопротерозойського моря вже було життя. Але в ньому був відсутній кисень, і хімічна реакція води була сильно кислою. В періоди сплеску продуктивності фітопланктону виділявся вільний кисень, який окислював розчиненні у воді закисли і гідро закисли заліза. Окисли заліза, що утворювались, не розчинялись в воді і тому осідали на дно.

 

Другий учень.

Як вважається, седиментація заліза носила циклічний характер ( в теплу пору року) на фоні безперервної седиментації камфорного окису кременю, що і пояснює природу полосчастості залізистих кварцитів -основної рудної породи Кривбасу. Джерелом постування заліза були продукти хімічного вивітрювання із навколишньої суші, можливо, також і гідротермальні води із верхньої мантії.

 

Третій учень

Приблизно 300 млн р. тому, одночасно із складкоутворенням, протікала метаморфізація первинного осаду ( при зростанні тиску і температури до 300 - 400° С ), що привело до утворення залізистих кварцитів. Ці гірські породи містять в середньому 24 - 28 % заліза ( бідні руди) Одночасно проходило утворення і багатих руд із залізистих кварцитів, в яких від 46 до 70 % заліза Це відбувалось в місцях найбільшої тріщинуватості пластів, де циркулювали метаморфічні розчини, які виносили кварц. При цьому про ластки з вмістом заліза зближались. На півночі і півдні Кривбасу присутність багатих руд пов'язане з процесом метасоматозу.

 

Четвертий учень

Але і на цьому не закінчувались перетворення рудних порід. Під впливом атмосфери, збагачених киснем  водяних розчинів формувались поверхневі та глибинні зони окислення, де основний рудний мінерал магнетит перетворювався на гематит, гідрогематит.

 

Третя група географи.

Перший учень.

(Під час відповіді демонструє фізичну карту України, Дніпропетровської області, міста Кривий Ріг.)

Криворізький залізорудний басейн - основна рудна база України та Європи. Площа басейну становить 300 кв м. Розташований у західній частині Дніпропетровської області має вузьку смугу від 2 до 7 км покладів залізистих порід, що тягнуться на 100 км із півдня на північ вздовж річок Інгулець, Саксагань і Жовта. Входить до складу Криворізько-Кременчуцької металогенічної зони.

 

Другий учень

(Під час відповіді демонструє колекцію мінералів.)

Основу складають багаті залізні руди й залізисті кварцити. Розвідані запаси в середньому містять 56,7% заліза. Глибина 1,5 тис. м., загальні запаси - 27,1 млрд тонн ( 83% загальнодержавних), а промислові запаси 24 млрд тонн. Тут є всього 26 родовищ. Багаті руди добуваються шахтним методом, а бідні руди - здебільшого відкритим способом. 10 кар'єрів та 5 збагачувальних комбінатів. Зокрема 75% залізної руди Кривбасу видобувається відкритим способом. Крім багатих залізних руд із вмістом заліза 50-67% тут освоюються великі запаси порівняно бідних руд і залізистих кварцитів із вмістом заліза 28-35%. Їх збагачують на Південному, Криворізькому, Центральному, Північному, Інгулецькому гірничо-збагачувальних комбінатах. Збагачена залізна руда перетворюється на концентрат із вмістом заліза близько 62% і надходить на агломераційні фабрики, а з них у домни. Понад 30млн т збагаченої залізної руди поставляється на металургійні заводи європейської частини Росії, Словаччини, Угорщини, Польщі.

 

Четверта група філологи.

Перший учень.

Під час читання оповідання ми зустрічали незнайомі нам слова зараз пояснимо їхнє значення і запишемо у словник.

Залізні руди - природні утворення мінералів з вмістом заліза25- 70 %. Рудні - магнетит, титаномагнетит, гематит, сидерит. Розрізняють багаті і бідні руди. До багатих відносять руди, які надходять у переробку без збагачення. До бідних - залізисті кварцити, які потребують збагачення. Залежно від складу виділяють такі промислові типи руд: бурі залізняки, червоні залізняки, магнетитові, карбонатні.

Гірнича виробка - це кар'єри, шахти, штольні, канали, шурфи, бурові

свердловини, які призначені для добування корисних копалин.

Шахта - виробничий об'єкт проводить видобуток корисних копалин з допомогою підземних гірничих виробок, являє собою складну систему

надземних і підземних споруд. Вертикальна гірнича виробка у вигляді глухого колодязя, яка має вихід на поверхню та служить для зв'язку підземних споруд з поверхнею.

Штольня - підземна гірнича виробка, що має вихід на поверхню схилу.

Бувають розвідувальні й експлуатаційні, відкаточні, вентиляційні,

водовідливні.

Шурф - вертикальна гірнича виробка, як правило, прямокутного перетину,

що проведена з поверхні землі для пошуків і розвідки корисних копалин.

Шахтні води - надходять до підземних виробок з водоносних горизонтів.

Вони мають негативний вплив на техніку й технологію ведення гірничих

робіт, погіршують якість руд. Для відведення шахтних вод використовуються

складні системи відкачки.

        

4.Вчитель літератури.

         До сьогоднішнього уроку ви прочитали оповідання «У полоні червоних брил» Панаса Ногіна. І епіграфом до уроку ми візьмемо слова В. Симоненка.

(учні читають епіграф, записаний  на дошці). Протягом уроку подумайте і скажіть, кого ж з героїв твору можна назвати словами з вірша: хто «живе і горить», а хто «існує і не горить»?

         А тепер давайте пригадаємо зміст твору.

 

         5. «Мозковий штурм»

Що найбільше вселяло тривогу в душу І.Гутора?
Чому у І.Гутора псується настрій при спогаді про напарника-підривника?
Як ставився Перетятько до Гутора? Чому?
Як вдалося Григорові посварити Івана та Валю, і чим все це закінчилося для Івана?
Якими були спеціалісти І.Гутор ти Г.Перетятько?
Що сталося в забої? Як повели себе напарники під час небезпеки?
Чи вдалося чоловікам врятуватися? Як?
Як поводили вони себе в лікарні? Чим пояснити поведінку Григора в лікарні?
Чому Іван не сказав Валі правду про те, що сталося в забої насправді?

 

6. «Мікрофон».

Що ж  можна сказати про Григора Перетятька як про людину?
Що за чоловік Іван Гутор?
На чиєму боці автор? Ким захоплюється?

 

7.Складання піраміди-характеристики героїв.

           

 Іван Гутор                                              Григір Перетятько

                                                                                             

[Трапеция: Чесний, вірний, принциповий] [Пирамидальная диаграмма]                                                      

         8.Інтерактивна гра «Точка зору»

Яка головна думка твору?
Чого він навчає?
Відповіді учнів на проблемне запитання, пов’язане з епіграфом уроку.
Яких людей має бути більше? Як тоді зміниться наше життя?

 

V.Підсумок.

Що сподобалось, а що ні на уроці?
Чим збагатив вас сьогоднішній урок?

 

VI. Д/З: скласти продовження твору, як житимуть далі Іван, Григір та Валя?

 

Заключне слово вчителя літератури.

         Кожна людина – неповторна особистість. Ніколи не втрачайте людської гідності, не принижуйте і не зраджуйте інших. Хай ніколи люди не осудять вас і не скажуть «Тіло твоє в золоті, а душа в болоті». Будьте красивими душею, і хай у ваших грудях б’ється велике серце.


Теги: Вахненко В.О., Ногін
Навчальний предмет: Українська література
Переглядів/завантажень: 145/11


Схожі навчальні матеріали:
Всього коментарів: 0
avatar