Головна » Українська література

Сонце все-таки зійшло! (за повістю-казкою Галини Пагутяк „Лялечка і Мацько”)

      Після закінчення початкової ланки навчання, п'ятикласники опанували техніку читання, вміють осмислено сприймати художній текст, переказувати його. Тому уроки літератури мають стати для них школою читацької майстерності, яка формується і на уроках з вивчення програмових текстів, і на уроках позакласного читання.

     Завдання позакласного читання — не тільки проконтролювати самостійне читання учнів, спрямувати його, розвивати любов до книги, літератури, зацікавити  школярів твором, навчити їх орієнтуватися у «книжковому морі», а й ліквідувати прогалини в знаннях, закріпити вміння використовувати аналіз під час вивчення творів, прочитаних самостійно, бути сполучною ланкою між вивченням програмових творів та самостійним читанням учнів за власним вибором.

     У зв'язку з цим, читаючи «Лялечку і Мацька», школярі повинні на новому для них  художньому матеріалі закріпити уявлення про літературну казку взагалі та про таке її жанрове  новоутворення, як казкова повість. «Лялечка...»— перша (в межах шкільної програми) казкова повість, з якою знайомляться учні.

     А створюється цей жанр на межі двох інших — казки й повісті. Шляхи їхньо­го перетину можуть бути найрізноманітніші. Достатньо поширеним є шлях героя у казку через сон, який і використовує Г. Пагутяк у своєму творі. В даному разі «сон» — це передусім композиційний прийом, який дав можливість авторці ввести героя в казку. Доцільно зафіксувати увагу учнів на цьому прикладі, оскільки в подальшому вони його знайдуть у творах багатьох письменників української та світової літератури ( у Гомера («Одіссея»), у «Слові про похід Ігорів», у Пушкіна («Борис Годунов», «Капітанська дочка»), Т.Г. Шевченка («Сон»), Гончарова («Обломов»), Булгакова («Майстер і Маргарита» та ін.)

    Програма української літератури для 5-го класу передбачає вивчення такого жанру як казка — фольклорна і літературна. І це добре, оскільки відповідає віковим інтересам п 'ятикласників. Діти люблять казки: вони легкі для читання і розуміння, сповнені таємниць і цікавих пригод, з яких герої виходять переможцями. Казки стимулюють жваве, образне, емоційне сприймання. Тому для уроків позакласного читання в 5-му класі, на нашу думку, доцільно обирати казки.

 

Сонце все-таки зійшло!

(урок позакласного читання в 5 класі за повістю-казкою Галини Пагутяк «Лялечка і Мацько»)

 

Мета: зацікавити учнів творчістю сучасної української письменниці Г. Пагутяк, зокрема її казкою-повістю «Лялечка і Мацько», формувати прагнення до пізнання, вміння аналізувати прочитане, визначити гуманістичний пафос повісті, розвивати образне мислення, виховувати почуття відповідальності за свої вчинки; формувати вміння учнів оцінювати персонажів твору з огляду на їхні вчинки та моральні якості; розкрити загальнолюдське значення повісті Г.Пагутяк.

Обладнання: мультимедійна дошка, вернісаж учнівських малюнків;  портрет письменниці, «Кошик цікавих думок».

Випереджувальне завдання: підготувати повідомлення  про Г. Пагутяк (окремий учень)

 

Усяке спілкування з природою освітлює людину.

М.Реріх                         

                                Того чекає благодать, хто любив

                                     однаково людей, і птахів, і звірят..

С. Колрідж

 

Право на  щастя можна заслужити лише істинною безкорисливістю і справжньою любов'ю.

Г.К. Андерсен

 

Те, що йде від серця, до серця й доходить.

Дж. Піетт

 

Не для того ми розмірковуємо, щоб знати,

                                що таке доброчесність, а для того, щоб

       стати хорошими людьми..

Арістотель

 

Бути людиною — означає відчувати,

що ти за все несеш відповідальність.

А. де Сент-Екзюпері

 

Добре бачить тільки серце,

найголовнішого очима не побачиш..

А. де Сент-Екзюиері

 

ХІД УРОКУ

І. Мотивація навчання

(На мультимедійній дошці — картини природи.)

Бесіда  (на тлі спокійної музики)

-Які почуття викликають у вас пейзажі, зображення тварин, птахів?

-Як ви вважаєте, чи можна сприймати природу не лише очима, а й серцем?

-Чому людина і природа тісно взаємопов'язані?

Проблемне запитання

—  Чим може людина допомогти природі?

ІІ. Підготовка до сприйняття матеріалу

Учитель

Які люди, на вашу думку, пишуть про природу, тварин, птахів – добрі чи злі? Чому?
Чи можна уявити собі  людину, ніколи не бачивши її, а лише знаючи її твори?

Спробуймо ж уявити собі авторку казки-повісті «Лялечка і Мацько», яку ви прочитали до сьогоднішнього уроку. (Діти здійснюють усне малювання, описують письменницю, як вони собі її уявляють).

А тепер відкриємо частину дошки, що приховує портрет Г.Пагутяк, і подивимось, наскільки точною є портретна схожість.

(Учні відзначають благородну зовнішність письменниці, розумний погляд, доброту та м'якість у рисах  Г.Пагутяк).

- Кожний художній твір несе на собі відбиток особистості автора. Тому почнемо знайомство зі світом казки-повісті «Лялечка і Мацько» з біографії її творця.

Повідомлення учня про Г. Пагутяк (випереджувальне завдання)

Галина Пагутяк - одна з найбільш таємничих українських письменниць. Лауреат Шевченківської премії 2010 року за роман "Слуга з Добромиля", автор понад десятка книг.

Галина Василівна народилася 26 липня 1958 р. в с. Залокоть Дрогобицького р-ну на Львівщині в сім'ї вчителя. З 1978 р. два роки вивчала українську філологію у ЛДУ ім.

І. Франка, а завершила навчання 1983 р. у Київському держуніверситеті ім. Т. Шевченка. Працювала в колгоспі, на заводі, вчителем української мови та літератури, науковим співробітником Дрогобицького краєзнавчого музею. Прозаїк, есеїет. Автор книг:

«Діти» К.: Радянський письменник, 1982 (Діти (роман); Повість про Марію і Магдалину; Лялечка і Мацько; Філософський камінь (роман))
«Господар» К.: Радянський письменник, 1986 (Господар (фантаст. роман); Соловейко (повість))
«Потрапити в сад» К.: Молодь, 1989 (Компроміс (роман);Трагічні оповідання (цикл))
«Гірчичне зерно» К.: Радянський письменник, 1990 (Повісті)
«Записки Білого Пташка» К.: Український письменник, 1999 (Смітник Господа нашого (роман); Радісна пустеля (роман); Записки Білого Пташка (повість))
«Захід сонця в Урожі» Л.: Піраміда, 2003 (Романи: Смітник Господа нашого;Книга снів і пробуджень. Повісті: Захід сонця в Урожі та інші)
«Писар Східних Воріт Притулку» Л.: Піраміда, 2003 (Роман)
«Королівство» Тернопіль: Джура, 2005 (Роман)
«Втеча звірів або Новий Бестіарій» Київ: А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА, 2006 (Казкова повість)
«Слуга з Добромиля» Київ: Дуліби, 2006 (Роман)
«Книгоноші з Королівства» Пригодницький роман. — Тернопіль: Джура,2007
«Мій Близький і Далекий Схід» Повість та есеї. — Львів, ЛА «Піраміда», 2009
«Урізька готика» Київ: Дуліби, 2010 (Роман)
«Зачаровані музиканти» К.: Ярославів Вал, 2010 (Роман)
«Сни Юлії і Германа» К.: Ярославів Вал, 2011 (Роман)

Г. Пагутяк Член Національної Спілки письменників України.

 «Королівство» Галини Василівни ставить її в один ряд з такими дитячими письменницями, як Елеонора Портер і Беатрікс Поттер. Нині письменниця мешкає у Львові.

Учитель

Підсумуємо ваші знання за допомогою прийому «Доміно».

Г.Пагутяк  — дочка вчителя —— прозаїк—— есеїст ——поет— вчитель  —— член  Національної спілки письменників України——львів'янка.

 

Презентація книги

Уявіть, що ви – ведучий телепередачі про книги. Представте книгу

Г. Пагутяк «Лялечка і Мацько», вказавши видавництво, рік видання та тираж.

(    Чи любиш ти чудеса? Напевно, так! А у кожній книзі живе маленьке диво – тільки почни читати...

     Ось ти береш книгу, відкриваєш – і почалось: перед тобою незвичайний світ, дивовижні герої... І якщо ти любиш фантазувати, вигадувати, то тебе не залишить байдужим історія зворушливої дружби п'ятирічного хлопчика Лялечки і лиса-художника Мацька – героїв казки повісті Г.Пагутяк «Лялечка і Мацько». Це історія зародження справжніх щонайсвітліших людських почуттів. Книга вийшла у видавництві «Грані-Т» в 2008 році накладом в 3000 примірників. Вона дуже гарно ілюстрована художницею Ольгою Кузнєцовою. Окрім того отримуєш справжнє задоволення від мови, якою написано казку, адже оповів її справжній майстер слова – знаменита сучасна львівська письменниця Галина Пагутяк.

     Тож читай - і ти...пізнаєш багато нового і цікавого, зможеш розповісти про улюблену книгу своїм друзям, намалювати книжкових героїв або, наприклад, відчути себе актором  , зрозумієш, що фантазувати – це здорово! Світ твоїх героїв буде єдиним і неповторним, тому що він буде створений твоєю фантазією, а ще - ти станеш талановитим читачем, тому що зрозумієш і відчуєш прочитану книгу.

   Стати справжнім читачем - це талант!)

III. Вивчення художнього твору

Обмін враженнями.

Чи цікаво було читати книжку про Лялечку і Мацька?
Чи можемо ми сказати, що «Лялечка і Мацько» - підручник з природознавства, написаний мовою художнього твору? Відповідь обґрунтуйте.

Читаючи книгу Г.Пагутяк,

не втримаєшся, щоб не помилуватися лисом: «Він був лише один – найчарівніший і найвродливіший лис. Не дивно, що люди й собаки йому заздрили. Тому він намагався з ними не здибатися: надто дорожив своїм елеґантним золотистим убранням, а особливо пишним хвостом з білим кінчиком, ніби вмоченим у солодку сметанку. Лапки у нього були до колін темно-коричневі.»;
відкриєш для себе дивину: мир у велике Лісове Свято  тварин і птахів, коли ніхто з тварин і птахів не відчував ворожнечі, ігри, співи – усе сповнене бажанням краси;
відчуєш красу сонячних галявин;
дізнаєшся від їжака Грицька, що не можна вбивати просто так навіть мишей, бо «тоді й ладу у лісі не буду»;
разом з лисом розділиш радість зустрічі сонечка після кількох днів монотонного дрібного дощику («то були найсумніші дні в житті Мацька»);
не залишишся байдужим до проблем охорони природи: одвічної боротьби  між людьми і тваринами: «— Ми, — сказав Вовчик, — живемо у складні часи. Люди наступають на звірів, сокири усе ближче підкрадаються до наших дерев, асфальтові дороги оточили наш ліс У ньому все частіше спалахують багаття, які можуть знищити наш спільний дім. Тож ми повинні бути пильними й обережними...»; отруєння гербіцидами тварин і комах. Як гірко звучать слова  Павука: «... гербіциди кляті, бо                                                         дай їм добра не було, з літака сиплять нам на погибель. Нащо їм ті гербіциди, не знаєш?...на яку звірину їх сиплють. Як нанюхався, то вже нічого не внюхаю. Раніше мушка була, як мушка, а тепер котру не вловлю, гербіцидом відгонить. Тьху! Якби те знав, то павуком не з’являвся б на світ!»; соромно стає за діяльність людини, коли читаєш: «І ось настало Свято Лісу. Перед тим їжаки й мурашки, білочки і сойки, зрештою, кожен охочий, вигребли все сміття, яке понаносили в ліс люди: консервні бляшанки, пластикові пляшки, бите скло. Їм хотілось, аби в цей день ніщо не нагадувало їм про ватаги відпочивальників. У чистому домі жити веселіше й приємніше.»

 

Вікторина для допитливих «Пізнай героя»

 

Він «був найчарівнішим» мешканцем лісу. Коли він серед ночі навідувався до курей на селі, ті здіймали такий галас, що йому ставало аж незручно. «Як вони мене люблять!» — розчулено думав він, повзучи на череві в куток стайні та беручи ніжно в зуби якусь біленьку або руду несучку. Ясна річ, за один раз він не міг забрати усіх, як би вони цього не бажали. Тому навідувався якомога частіше до своїх любеньких курочок. У селі їх було багато, а він лише один — найчарівніший і найвродливіший...»

                                                                                      (Лис Мацько)

 

Вона «була вельми освіченою особою, мала повно знайомих, а її дача розташовувалася якраз над норою нашого лиса. їй смакували курячі тельбушки, якими люб'язно ділився  Мацько. Тому вона іноді удостоювала лиса честі бути її співрозмовником у бесідах на різні теми, що стосувалися світського життя»

                                                                           (Сорока)

 

«Щоб зробити їй приємний сюрприз», Мацько  «намалював її у заячій шубці.  Вона колись казала, що воліла би бути зайчихою: мовляв,

     їсти траву корисніше для здоров'я.» ЇЇ «портрет... вийшов чудовим,  

     ледь насмішкуватим, і лис був певен, що вона оцінить його  

     майстерність.»

                                                                                  (Мінка)

 

Він «заробляв собі живописом на життя,  малюючи самі лише баранячі   

    стегенця й називаючи це криваве м'ясо натюрмортами. Ті мальовидла  

     користувались великим попитом у вовків».

                                                                                   (Борсук Джума)

 

- Він «міг похвалитися численними прихильниками серед мишей — лісових, польових та сільських. Його родичі, близькі й далекі,  швидко переконали всіх, що сірий колір наймодніший і найпрактичніший.»

                                                                                  (Щурик Альцест)

 

- Він « мав людське ім'я. Одного разу він забрів у село, приваблений запахом

   молока та яблук, а там його спіймали діти,... цілу зиму протримали в

   коморі, але навесні йому вдалося втекти до  лісу. Він любив розповідати

   про сільські звичаї...»

                                                                                (Їжак Грицько)

 

Мацько «трохи побоювався його: той мав до біса очей, і від нього нічого не можна було втаїти»

                                                                             (Вуйко Павук)

 

Вона «довго прожила на світі, і не лише в лісі. Узимку, коли була молодша, зимувала у місті. І теж не бачила, щоб там сильні захищали слабих, хоча місто вважалося культурнішим ніж ліс. Але вона знала, що досить їй сказати хоч слівце,- з нею трапиться те, що з Сорокою. Тому й її вважали мудрою»

                                                                                   (Ворона)

 

Він був «стрункий і спортивний», «дуже старався, адже він був молодий і хотів усе змінити»

                                                                                 (Вовчик)

IV. Аналіз тексту художнього твору

Бесіда.

-Хто головні герої твору?

- Що ви знаєте про Лялечку – звичайного хлопчика?

 «Мікрофон»

- Чи співчуваєте Лялечці, якого мама не взяла з собою?

- Чому?

- Чим лис Мацько вирізнявся серед інших лісових мешканців?

(Серед лісових мешканців виділяється лис Мацько «найчарівніший  з лисів, які коли-небудь мешкали в цьому лісі». Це був справжній художник. «Він уважав, що має пробудити зачерствілі серця безжальним, однак шляхетним мистецтвом». «Майбутні картини снилися лисові, переслідували його на кожному кроці. Він не їв, не спав — тільки малював. За короткий час Мацько створив десяток полотен на теми лісового життя і цивілізації, що омивала їхній невеликий заповідник з усіх боків, як море омиває острів. Цей заповідник якраз і був конкретним витвором цивілізації, бо обмежував його мешканців. Мацьку не вистачало свободи. За день він міг оббігати увесь ліс — а далі що? Скажіть, що далі робити? Лисів небіж потрапив під машину, вибігши на дорогу. А зайці завжди вибігали пастися на поле, поласувати капустою, — і частенько потрапляли в людські руки. Якби Мацько не був таким хвацьким ловцем курей, його теж спіткала б така доля. Ніхто з його родини не насмілювався перетнути межу заповідника й податися до села, тому він вирізнявся серед них усіх.»)

- У чому вбачає Мацько своє покликання?

(Його покликання «вимітати сміття з душ». Такі, як Мацько, здатні виховати ДОБРУ ЛЮДИНУ. Він хоче показати лісовим мешканцям те, чого вони не помічають – красу. І це йому вдається! « Та ось настав найвирішальніший момент у житті художника Мацька. На мить усі замовкли, втупившись очима в полотнище....Над галявиною щойно зійшло сонце, і краплини роси ще блищали на скромних лісових квітах. Стара груша радісно підставляла листя під золоте проміння. А небо, таке, яке буває лише влітку, сяяло ніжними барвами, і легкі хмарки летіли кудись в незбагненну далечину...

   — Хто? Хто? — почувся захоплений шепіт.

Лісові мешканці ніби вперше угледіли галявину, повз яку часто пробігали, заклопотані справами. їхній ліс справді прекрасний! Невже в ньому, крім грибів, ягід, горіхів і зручних нір, є ще така чарівна галявина, на якій можна просто так сидіти, тішитись життям і ні про що не думати? Одна річ, коли в цьому переконує Вовчик, а інша — переконатись на власні очі.» Тільки тепер всі збагнули. яку величезну силу має мистецтво...)

- Як ви гадаєте, чому Лялечка потоваришував саме з Мацьком?

(Зустріч Мацька саме з Лялечкою була не випадковою, адже вони мають багато спільного: обоє наївні, відкриті, довірливі, чуйні. Але найголовніше, що хлопчик, як і лис, мріє про красу, котра уособлюється в «сонячних галявинах». «Як добре лежати в зеленій пахучій траві під ласкавим сонячним промінням, дивлячись на хмарки, що неквапно простують небо!»)

- Якими ж рисами характеру наділений Лялечка?

 (Лялечці все цікаво, він прагне пізнати як можна більше про світ, людей, природу. Лялечка все бачить не так, як дорослі, він дуже допитливий, ввічливий, відповідальний, здатний поспівчувати, але йому стає нудно з дорослими (бабусею, дідусем), зайнятими буденною рутиною. Тому й прямує він до лісу. Адже там живе його лис.)

«Віночок»

Міркування «Як добре бути другом!» (Учні висловлюють думки з приводу міркування, подаючи один одному руки)

Чи пізнав Лялечка  щастя   дружби з Мацьком?

( Так, саме з Мацьком Лялечка пізнав щастя дружби, спілкування, розуміння, взаємовиручки, допомоги, підтримки. Справжня дружба потребує від людини терпіння, моральних зусиль. Лялечка та Мацько виявилися здатними до дружби. Гідними цього щастя. Хлопчик і лис зберігають часточки образу один одного в душі. Так на лісовому карнавалі Лялечка називається лисом, «перебраним на людину». «Я ще ніколи не був лисом.»

«- А як це бути лисом, Мацьку?

-Ти не лис, а людина. Тобто ти лис, але перебрався на людину. Але ти не лис. Тьху, геть заплутався!» Як бачимо, друзі навіть уподібнюються.)

- Назвіть мешканців лісу. Чи можна за ними впізнати реальні типи людей?

(Так, читаючи твір ми потрапляємо  у ліс, заселений звірами, які втілюють людські характери. Ось «світська левиця» - Сорока. Без неї не може відбутися жодна подія в лісі. Адже вона користується підтримкою «найавторитетніших і найвпливовіших осіб» лісу, таких, як кабанці Лорд і Мілорд. «Пані Сорока була вельми освіченою особою, мала повно знайомих, а її дача розташовувалася якраз над норою нашого лиса. Їй смакували курячі тельбушки, якими люб'язно ділився Мацько. Тому вона іноді удостоювала лиса честі бути її співрозмовником у бесідах на різні теми, що стосувалися світського життя. Проте Мацько не розділяв її захоплення блискучими металевими речами, та щодо всього іншого Сорока була для нього найвищим авторитетом...» Однак лис швидко розчарувався в ній, зрозумівши, що єдине, що добре вміє робити Сорока – це плести сіті інтриг.

       А ось «видатні» художники  - борсук Джума та щур Альцест, впевнені, що мають високий естетичний смак і малюють картини, які пробуджують апетит і навівають сон. Насправді ж вони не мають ніякого відношення до справжнього мистецтва, хоч і вважають себе лісовою богемою. « Джума заробляв собі живописом на життя, малюючи самі лише баранячі стегенця й називаючи це криваве м'ясо натюрмортами. Ті мальовидла користувались великим попитом у вовків.

Натомість щурик Альцест міг похвалитися численними прихильниками серед мишей — лісових, польових та сільських. Його родичі, близькі й далекі,  швидко переконали всіх, що сірий колір наймодніший і найпрактичніший.

    Зрозуміло, що Мацько не міг вчитися у художників, чиї картини йому не подобалися та яких він сам не поважав.»

    Вишукана і елегантна Мінка, котра маніпулює власним чоловіком Маркіяном, що працював у суді, справедливість якого викликає, м'яко кажучи, сумнів: «— До суду?! — зойкнула Мінка, бо ж її чоловіченько працював у тому суді, й вона чудово знала, що там відбувається й у скільки обійдеться родині витягти брата-халамидника з неприємної історії.», «— Маркіян усе влаштував. Виявляється, Сорока померла від серцевого нападу. Є свідчення лікаря. Але ти за самовільне влаштування виставки караєшся штрафом у розмірі тридцять курей. Сам розумієш, це скоріше не штраф, а подарунок. Вовк дуже незадоволений. Сорока завжди була в курсі справ...»

   Їжак Грицько близький друг Мацька, і єдина лісова істота,  яка розуміла, підтримувала лиса і, до речі, завжди говорила правду:

 —        Слава богу, що ти тут! — обізвався їжак з темряви. — Ану, злізай, побалакати треба!

Лис покірно зліз з горища і шмигнув у той куток, де не було ні поросяти, ні курей. Не встиг і рота розкрити, як Грицько напосівся на нього:

Ну, всього я сподівався від тебе, тільки не цього! Покинути наш ліс і жити
на стайні! Тебе ще не примушували за м'ячем бігати й через мотузку стрибати.
Ні, а що? — похолов лис.
Ти звідки? З лісу чи цирку? Ти лис чи... — Грицько затнувся, бо не знай­
шов належного слова.
Чого ти до мене причепився? — скипів Мацько. — Тихо, бо всіх розбудиш.
Лис я, хто ж іще! Можеш помацати, бо тут нічого не видно. Ну, побув я кущи­
ком, то й що? Ніхто не повірив. Але я тепер знову лис. Фарба майже облізла.
Не прикидайся дурником, Мацьку! Зверху ти, може, й лис, але душа в
тебе не лисяча. А совісті й краплини нема...
Що ти мені про совість говориш! До чого тут совість?
Проміняв ти вільне лисяче життя на недоїдки, ліс — на стайню. А я так
переживав! Думав, що тебе спіймали, що ти здуру дав себе впіймати. Пішов
дізнаватися і дізнався... Кошеня тут одне зустрів, і воно мені сказало, де ти...
Грицю, — важко зітхнув лис. — Як я міг після тих знущань і глузувань
жити в лісі? Якби не та клята фарба, то ще б терпів. А то боявся, що вся
шерсть вилізе...
Аби душа була чиста! — буркнув їжак, але вже лагідніше.
Нічого ти, Грицю, не розумієш. Хутро для лиса — справа честі. От, при­
міром, як для тебе колючки...
Ти мої колючки не чіпай! Я ними від ворогів захищаюсь!
Добре, добре, - примирливо забурмотів лис, пригадавши, що чимало лисів
якраз і належать до ворогів їжачого племені. Що з того, що він не такий? Усі
вважають лисів дуже хитрими. Але хитрий не завжди означає «підступний».)

Чи  не нагадує вам казковий ліс сучасне суспільство, світ дорослих!

 ( Звичайно,  нагадує. Портрет нашого суспільства створюється з безлічі деталей: «Вовчик дуже старався, адже він був молодий і хотів усе змінити. То ж уявіть, як раділи перемінам звірі. Правда, довгожителька Ворона не дуже вірила, що усе раптом зміниться, та сказала: «Еге ж, хотіли як краще, а вийшло, як завжди». Вона ж пам'ятала, коли старий Вовк очолив лісову громаду. А перед тим Ведмідь. Чогось усі вважали, що найголовніший у лісі — той, хто найсильніший, кого найбільше бояться. А чому не наймудріший? Той, хто мудрий, він завжди ще й добрий.

Але так було заведено з давніх-давен. Сильні кривдили слабших. А мудрі сиділи на дереві й каркали. У людей теж, здебільшого, так заведено. Тільки незрозуміло, чи звірі навчилися таких порядків у людей, чи люди — у звірів.» Як нагадує молодий Вовчик, новий голова лісової громади, деяких наших політиків...

Дорослі забули про справжні цінності життя і втратили здатність захоплюватися красою, помічати принади світу, розуміти людей мистецтва, творців краси, бо їм «видається, що вони займаються дурницями, що краще виготовляли б якісь потрібні речі, наприклад, каструлі чи телевізори. Вони згодяться в господарстві. А без книжок і картин нібито цілком можна обійтися...»)

3. Робота над жанровою специфікою твору

  —  Назвіть реальне і фантастичне у творі?

— Як же Лялечка потрапляє до лісу?

(Історія Лялечки  починається як звичайне оповідання чи повість. А незвичне з'являється тоді, коли він зустрічає Мацька.

Історія про Лялечку починається як повість, потім переходить у казку (в яку героя вводить сон); закінчується знову як повість (Лялечка прокидається). Маємо поєднання двох жанрів, які утворили третій — казкову повість. )

—Чи знаєте ви твори, написані в жанрі казки-повісті?

(Творів, написаних у жанрі казкової повісті, у світовій літературі багато. Найвідоміші казкарі — Мілн, Треверс, Ліндгрен, Носов та ін.).

4. Методика взаємних запитань (аналіз висловлювань героїв) з висловленням критичних зауважень.

 -А скільки мудрих думок, повчань у казці. Зазирнімо до «Кошика цікавих думок»

Мистецтво потребує жертв.

Не можна просто так вбивати.

Вимітати сміття з душ.

Сонячний день минає швидше, ніж дощовий.

Сонце все-таки зійде.

У чистому домі жити веселіше і приємніше.

Той, хто мудрий, завжди ще й добрий.

Доля артиста: доки потрібен, тебе пам'ятають.

 

- Коли ви читали казку-повість, чи не виникало у вас відчуття, що лис Мацько схожий на героїв інших літературних творів? Яких саме? («Ласочка» Г. Тютюнника, «Фарбований лис» І.Франка, «Маленький принц» А. Де Сент-Екзюпері. Без сумніву, авторка навмисне втілила в образі Мацька риси характерів героїв цих творів.)

- Чи порекомендували б ви прочитати цей твір дорослим? Свою думку обґрунтуйте.

 

5. Роздуми

— Як ви розумієте епіграфи уроку?

Учитель

     «Земля — наш дім, і ми — господарі в нім», — учить прислів'я, а ще застерігає: «Не рубай гілки, на якій сидиш». Ми багато говоримо про любов до природи, бо любити — означає берегти. І тварини, і птахи, і комахи, і риби — теж мешканці Землі, їм, як і людям, необхідні чисте повітря і свіжа вода, а ще — милосердя, бо вони, «брати наші менші», вразливі. Коли через злочинне недбальство людини зникає якийсь вид, порушується природна гармонія.

-  Пригадайте цікаві випадки з власного досвіду або літератури, як птахи чи тварини виявляли добре ставлення до людини, розумну поведінку, кмітливість.

- Як потрібно ставитися до природи?

- Для чого на території України та в багатьох інших країнах створено заповідники? Які з них ви знаєте?

- Чим ви реально можете допомогти природі? (Відповідь на проблемне питання уроку.)

- Назвіть відомі вам художні твори, у яких порушується проблема збереження довкілля, ставлення людини до тварин і птахів? (Є Гуцало «Лось», «Сім'я дикої качки», С. Єсенін «Пісня про собаку», М.Чабанівський «Вірний», Е. Сетон-Томпсон «Бінго», «Снап», «Лобо», Р.Кіплінг «Книга джунглів», Д.Лондон «Біле ікло» та ін.)

Учитель

-  Природа нам дарує чарівну красу! І ви показали своє сприйняття і розуміння твору  Г.Пагутяк у малюнках до казки-повісті.

Демонстрація малюнків до казки-повісті «Лялечка і Мацько» (виперереджувальне завдання)

V. Домашнє завдання

- Розкажіть (письмово)   про своїх улюблених домашніх тварин  (Об'єм – півсторінки).

VI. Підсумок уроку

- Продовжте речення (технологія «Незакінчене речення»)

- Мені подобаються герої твору, тому що...

- Г. Пагутяк у казці значну увагу приділила стосункам людини і природи,   тому що...

- Після прочитаного твору Г.Пагутяк я зробив висновок...

- Письменниця спонукає задуматись над…

Учитель

Казка-повість Г.Пагутяк «Лялечка і Мацько» наближає нас до природи, вчить її розуміти і цінувати. Це історія про зворушливу дружбу хлопчика на  прізвисько Лялечка і лиса-художника Мацька, але найголовніше, це урок добра, так як не залишає читача байдужим, а пробудження почуттів – це вже шлях до співчуття… Тож піймай «сонячного зайчика»  і вір: «сонце все-таки зійде!»

 

Література:

1.Пагутяк Г.Лялечка і Мацько.- «Грані –Т» - 2008.- 95 С.

2.Костецький А.Казки управляють життям//Початкова школа.-2000.-№12.-С.12.


Теги: Пагутяк, Сидоренко М.В.
Навчальний предмет: Українська література
Переглядів/завантажень: 3069/250


Схожі навчальні матеріали:
Всього коментарів: 0
avatar