| Головна » Українська література |
Мета. Ознайомити учнів з давньоруською перлина українського ліро-епосу « Слово…», з’ясувати історичну основу твору, питання авторства, переклади та переспіви «Слова…», розвивати вміння аналізувати ідейний зміст твору, увагу, спостережливість, уміння виважено викладати свої думки, їх обґрунтовувати, навички виразного читання ліро - епічних творів, формувати кругозір, світогляд школярів, викликати в учнів гордість за славне минуле рідного краю, відчуття патріотизму, прагнення знати і зберігати народні надбання Тип уроку. Комбінований Обладнання. Репродукції картин, портрети князів, виставка книг, картки-смайлики, картки з відповідями «так», «ні». Теорія літератури. Ліро-епос Хід уроку І. Організаційна частина ІІ. Розминка Добрий день, шановні друзі! Всі прийшли сьогодні в клас? На палітрі кольоровій Покажіть: як настрій ваш? (учні показують смайлики) Непоганий, бачу настрій у вас друзі Тож, напевно, бездоганно Пройде і урок у класі. ІІІ. Обґрунтування навчання На сьогоднішньому уроці ми з вами здійснимо подорож у минуле, адже починаємо вивчення нового розділу « З давньої української літератури». Як ви розумієте це поняття? ( л-ра, що прийшла з давнини; твори, що написані дуже давно) Давня література охоплює часи літературного процесу Київської Русі( з Х ст.) і закінчується вона 1 пол. ХVІІІст., коли зароджується нова українська література.(цифри на дошці) Київська Русь уже в кінці Х ст.. стала найбільшою державою середньовічної Європи. Високим був авторитет давньоруської столиці, яку літописець Нестор назвав « матір’ю міст руських. Київ став одним із світових культурних центрів, завдяки піднесенню економіки Руської держави. Прийняття християнства та загальновисокий рівень культури Київської Русі носили потребу в писемстві. Книги були великою цінністю. Писали їх на пергаменті. -Що таке пергамент? ( спеціально оброблена теляча шкіра) Писали великими літерами, кожна літера виводилася чіткими прямими лініями. Процес написання йшов повільно, був дорогим і вимагав високої кваліфікації і навичок. Саме до таких перлин належить найоригінальніша давньоруська пам’ятка, яка об’єднує ці три поняття князь Ігор ? половці 1185 (з текстом ви ознайомилися вдома) ІV. Оголошення теми і мети уроку Відкрийте зошити і запишіть… Про що б ви хотіли дізнатися на сьогоднішньому уроці?Що ви очікуєте від уроку? - Хто написав цей твір? - Чому цей твір,як ви сказали, є перлиною давньої української літератури? - Як цей твір дійшов до наших часів?)Запишіть на картках кількома тезами свої очікування від уроку Отже, ми спробуємо дати відповіді на всі запитання, які вас цікавлять. V. Мотивація навчальної діяльності Ніхто не скаже про художній твір краще, ніж сам цей художній твір. На сьогоднішньому уроці ми спробуємо насолодитися красою поетичного слова давньоруської пам’ятки « Слово про похід Ігорів». Чи цікаво вам дізнатися чому понад два століття усі захоплюються цим твором? Епіграфом до сьогоднішнього уроку будуть слова: «Слово про похід Ігорів» - не оповідання, це роздуми над долею рідної землі О.Орлов - Вдумайтеся в ці слова і в кінці уроку скажете, чи дійсно це так? ( Перегляд відео) VІ. Актуалізація опорних знань Вдома ви ознайомилися з текстом « Слова…». - Тож спробуємо його оживити в пам’яті. Для цього вам потрібно буде на поставлені вчителем запитання дати відповідь «так» або «ні» за допомогою карток, які є у вас на партах. Отже, увага 1 питання… Початися ж оцій пісні по билицях часу нашого, а не за вимислом Бояна ( так) Зробити підсумок. Перегляд відеофільму VІІ. Сприйняття і засвоєння учнями навчального матеріалу Сьогодні ми з вами завітаємо до історико-культурного музею-заповіднику "Слово о полку Ігоревім". А залами цього віртуального музею вас поведуть наші екскурсоводи. 1 зала - Авторство «Слова…». Група «Дослідники» Давайте визначимо хто автор «Слова…»? На дошці вчитель записує версії Був ченцем ( бо в ті часи ченці належали до освічених людей); Отже, це лише припущення, та авторство « Слова…» залишається таємницею. 2 зала - Історія виникнення (Історики) Цей твір набув широкої відомості лише наприкінці ХVІІІ ст.. До рук відомого збирача старожитностей графа Олексія Мусіна-Пушкіна потрапила рукописна збірка. Він придбав її у 1795р. у архімандрита Спасо- Ярославського монастиря. Гортаючи жовтаві, крихкі від часу сторінки щойно придбаної рукописної збірки, несподівано оживає напис: « Слово про похід Ігорів. Вчений поринув у читання. Перегорнуто останню сторінку рукопису. Радість відкриття сповнила знаного книголюба. Він зрозумів, що мусить зберегти для нащадків безцінну знахідку. Граф замовив декілька копій, одна з яких збереглася у бібліотеці Катерини ІІ. Вчені, попрацювавши над рукописом,підготували його до видання. У 1800 р. « Слово..» відкрило свої таємниці людству Цю чудову поетичну пам’ятку спершу досліджували такі знавці давніх рукописів, як М.Бантиш-Каменський, М. Карамзін. На превеликий жаль, рукопис згорів разом із величезною бібліотекою Мусіна-Пушкіна під час пожежі в Москві 1812 р.. Тоді тривала війна з Наполеоном 3 зала - Історична основа твору Робота в малих групах 1 група - Відкрийте підручники на ст.76 візьміть олівці, ознайомтеся з статею і виберіть відповідь на питання Що ж є історичною основою « Слова…»? Запишіть група - ст. 87 у родоводі руських князів від Володимира великого перелічіть усіх героїв згаданих у слові 4 зала - Переклади та переспіви « Слова…» ( Лінгвісти) Словникова робота Переклад- передача особливостей змісту і форми художнього твору, написаного однією мовою, засобами іншої мови. Переспів – вірш, написаний за мотивами поетичного твору іншого автора. 1 учень Історія перекладень «Слова…» багата талановитими іменами- ця пам’ятка ніби притягувала найкращі поетичні сили країни. Протягом минулих століть вийшло багато перекладів цієї видатної культурної пам’ятки. Серед яких твори М. Шашкевича, І. Франка, Б Грінченка, П. Мирного, С. Руданського, М. Максимовича,Ю Федьковича, Н. Забіли та багатьох інших. 2 учень Глибоко знав і любив « Слово…» Т. Шевченко. 1654 року перебуваючи на засланні, поет звернувся до друзів з проханням надіслати йому оригінальний текст славетної пам’ятки, зауваживши при цьому: « Перевода читати не втну». Він мріяв зробити свій. Але здійснити цей задум Т. Шевченко міг тільки після заслання, і то не повністю – переклав лише 2 уривки « Плач Ярославни» та « Битва при Каялі» 1 учень Ми склали список усіх перекладів т а переспівів « Слова» Про що свідчить велика кількість перекладів т а переспівів « Слова»? ( марки, виставка на дошці) Розвиток мовлення Складіть міні-твір за репродукціями картин 1 група Віктора Васнєцова «Після побоїща Ігоря Святославича з половцями». 2 група Сергія Кобуладзе « Битва з половцями» 3 група за ілюстрацією Володимира Фаворського до «Слова про похід Ігорів» Перегляд відеофільму 5зала - « Слово…» і Сумщина Група «Дослідники» Як пов’язане « Слово…» із Сумщиною? На початку поеми читаємо: «Труби трублять в Новгороді, стоять стяги в Путивлі» Саме з цим містом пов'язаний давньоруський шедевр світового значення - "Слово о полку Ігоревім". Після Путивля Ігор для збору війська пішов Бакаєвим шляхом на Рильськ, а далі по водорозділу Сейма і Псла в сторону Курська ( показати карту). З любов’ю ставляться до “Слова…” в древньому Путивлі. У 1912 році завдяки вчителю-ентузіасту Д.В.Гутнікову Путивльській жіночій гімназії було присвоєно ім’я княгині Єфросинії Ярославни, саме тій Ярославні, яка голосила в Путивлі за своїм чоловіком Ігорем. Сумським художнім музеєм організовуються виставки ілюстрацій “Слова…”. Пам’ять про героїв “Слова…” увічнена в скульптурних пам’ятниках: у 1975 році встановлено пам’ятник Бояну в Трубчевську, у 1983 році – пам’ятник Ярославні в Путивлі, у 1989 – меморіальний комплекс з пам’ятників Бояну, князю Ігорю, Ярославні у Новгороді-Сіверському.. “Слово о полку Ігоревім” займає значне місце і в культурному житті обласного центра – міста Сум. Завдяки ентузіазму професора Сумського педінституту П.П.Охріменка з 1983 року регулярно проводились словознавчі наукові конференції, видавалися їх матеріали. Таким чином, в Сумах був створений науковий осередок з проблем вивчення “Слова”, навколо якого П.П. Охріменко зумів об’єднати численних науковців, краєзнавців, шанувальників поеми з України, Росії, Білорусії. Вони сприяли створенню музею – заповідника “Слова” у Новгороді-Сіверському.( показати ілюстрацію). Пропоную на осінніх канікулах здійснити поїздку у Путивль чи Новгород-Сіверський. VІІІ. Закріплення вивченого матеріалу Закінчіть речення Поема « Слово…» набула широкої відомості завдяки… ( Мусіну – Пушкіну) 2) Встановіть відповідність переклад таємниця « Слово…» оригінал князь Ігор половці автор пам’ятка Складіть сенкан Пам’ятка « Слово про похід Ігорів» Наприклад, Пам’ятка давньоруська, оригінальна вчить, об’єднує, притягує досліджується і нині таємниця. ІХ. Підсумок уроку Отже, чи досягли ви тих результатів, яких очікували? « Мікрофон» Судячи з відомостей про твір, одержаних на уроці, ця тема здається мені… Рефлексія Показати настрій за допомогою смайликів. Х. Оцінювання ( За допомогою карток самооцінювання та взаємооцінювання)
Критерії оцінювання роботи в групах Тема________ ________________________________________________________ Прізвище, ім’я учня ______________________________________________________
ХІ. Домашнє завдання Підручник ст.64-7, на вибір І - ст.83 « Знайко» пит.1-4, пит.,3 ст.84 (п.) ІІ - скласти цитатний план поеми. ІІІ - Написати міні-твір « Яким я уявляю автора «Слова…», знайти прислів’я або вислови про патріотизм, записати їх.
Схожі навчальні матеріали: | ||||||
| Всього коментарів: 0 | |