| Головна » Українська література |
Мета: висвітлити основні факти життя та творчості українського письменника В.Самійленка, показати суперечливість і багатогранність його особистості, визначити роль митця в історії української та світової літератури, на основі поезій Е.По та В.Самійленка розкрити неоднозначність розуміння назви віршів «Ельдорадо», допомогти усвідомити ідейно-художній зміст творів; розвивати історичне, критичне мислення, навички дослідницької діяльності учнів, уміння працювати з додатковою літературою, виразно читати поетичні твори, висловлювати власні міркування щодо прочитаного, проводити паралелі з сучасністю, удосконалювати навички усного мовлення, інсценування, формувати комунікативні здібності; виховувати любов до поетичного слова відомих письменників, прагнення стати свідомим громадянином; зневажливе ставлення до жорстокості, приниження людської особистості. Обладнання: репродукція картин Ендрю Уайєта «Той, хто крокує бур'яном» та П.Брейгеля «Сліпі», портрети Е.По, В.Самійленка, виставка творів письменників, ілюстрації до них; тексти віршів «Ельдорадо» англійською та українською мовами, мелодія Дж. Ласта «Самотній пастух», дидактичний матеріал («Словничок літературознавчих термінів»,тестові завдання, картки). Тип уроку: урок аналізу поетичного твору; інтегрований (зарубіжна література – українська література). Форми роботи: виразне читання поезії, бесіда, робота з таблицею.
ХІД УРОКУ Не вмре поезія,поки душа бажає Зирнути в ті краї,де око не сягне, І хоче з меж вузьких прорватися в безкрає, Щоб зрозуміти все небесне і земне. В.Самійленко І. ПІДГОТОВКА ДО СПРИЙНЯТТЯ НАВЧАЛЬНОЇ ТЕМИ Учитель демонструє репродукцію картини Ендрю Уайєта «Той, хто крокує бур'яном». Вступне слово вчителя. Уважно подивіться на це полотно, на якому зображені лише ноги та край плаща людини, що йде по цілині, де не прокладені шляхи, не оброблена місцевість. Ще нічого немає на цій землі — лише бур'ян, який вирвати буде не так-то просто. Однак людина йде вперед. Судячи з поступу міцних і широких ніг, ми можемо здогадатися, що герой цієї картини — людина впевнена й цілеспрямована, вона досягне свого попри труднощі й небезпеки, розробить цілину, підкорить природу. Він першопроходець, ентузіаст — той, хто шукає нове й незнане. Свої самобутні шляхи прагнули знайти й митці,які творили національну літературу. Це Едгар Аллан По та Володимир Іванович Самійленко. Вони були сміливими новаторами не лише змісту, а й форми, відштовхувалися від реальності, але при цьому створювали новий і небачений світ – світ мрій, фантазій, уяви. Ці прагнення письменників об’єдналися в стрімкому пошуку розкриття таємниці Ельдорадо-країни,яка полонить атмосферою загадковості, викликає безліч думок і вражень. Тож спробуємо й ми на сьогоднішньому уроці з’ясувати секрети досить неоднозначних творів цих письменників.
ІІ. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ ТА ЕПІГРАФА УРОКУ (ЗАПИС У ЗОШИТИ)
ІІІ. ОПРАЦЮВАННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ
Словесне малювання. Якою, на вашу думку, має бути країна казкових багатств і чудес? Знайдіть на карті країну Ельдорадо. Чи відвідували ви її?
Мелодекламація (Художнє читання учнем балади Е. По «Ельдорадо» (англійською та українською) на фоні класичної музики. Gaily bedight, Молодий та стрункий A gallant knight, Вершник мчав навпрошки, In sunshine and in shadow, В дощ і в спеку прямуючи радо; Had journeyed long, Їхав поночі й удень, Singing a song, Ще й співав він пісень, — In search of Eldorado. Прагнув землю знайти Ельдорадо. But hegrew old — Стільки років блукав, This knight so bold — Що вже й сивий він став, And o'er his heart a shadow Вже утратив і силу, й принаду, Fell as he found Скрізь об'їздити встиг, No spot of ground Та в блуканнях отих That looked like Eldorado. He знайшов він землі Ельдорадо. And, as his strength На котрімсь із шляхів Failed him at length, Раз він привида стрів, Не met a pilgrim shadow — Може, в нього він знайде пораду: «Shadow», said he, «Чи не знаєш хоч ти, «Where can it be — Де я можу знайти This land of Eldorado?» Землю ту на ім'я Ельдорадо?» «Over the Mountains Каже привид: «Поглянь», — Of the Moon, Там, де обрію грань, Down the Valley of the Shadow, Видко гір нерухому громаду; Ride, boldly ride,» Отуди твоя путь, The shade replied, — Щоб аж їх перетнуть, «If you seek for Eldorado!» Якщо хочеш знайти Ельдорадо!» (Пер. Г. Кочура)
Проблемна ситуація. Баладу «Ельдорадо» Е. По написав незадовго до смерті. Цей твір є ніби узагальненням усього життєвого шляху письменника, його творчий образ. Що ж це за країна Ельдорадо, яку шукав митець? І чи знайшов він її? Перекладач Г. Кочур дав таку примітку до твору: «Ельдорадо — легендарна країна золота й дорогоцінного каміння, яку розшукували в Америці іспанські завойовники». Та чи тільки золото, матеріальні цінності шукав герой Е. По?..
Бесіда на сприйняття вірша Е. По «Ельдорадо». — Як ви гадаєте, що ж розумів поет під словом «Ельдорадо»? (В Америці початку XIX ст. розпочалася справжня «золота лихоманка». Багато людей вирушали на пошуки золота. Однак ліричний герой Е. По шукає не матеріальні, а духовні цінності — край свободи, мрії щастя, високих ідеалів. Цей край існує лише в його уяві.) Що свідчить про нематеріальну природу Ельдорадо Е. По? (Переплетіння реального й фантастичного у вірші (зустріч героя з привидом), символіка твору (the Mountains of the Moon — місячні гори, the Valley of the Shadow — Долина Тіней), образи руху (мандрівка лицаря, привид теж «мандрівний» — pilgrim Shadow.)
Узагальнення відповідей учнів учителем. Справді, Е. По усе своє життя шукав чарівне Ельдорадо — не золото, не багатство, а світ краси, думки, мрії, що міг існувати лише в мистецтві. У листі до одного зі своїх друзів Е. По недвозначно заявляв, що «витонченість – це і є царина поета, його Ельдорадо». Тобто для романтика Е. По Ельдорадо, на відміну від інших американців-прагматиків, має не стільки матеріальну, скільки ідеальну, духовну природу. Тому у своїй творчості він відкривав небачені простори фантазії, нові береги людського розуму й уяви. З’ясуємо ідейно-художній зміст поезії «Ельдорадо» українського письменника В. Самійленка, який творив за інших суспільно-політичних обставин в останні десятиліття ХІХ-поч.ХХст.
«Мозкова атака». Що необхідно враховувати під час ідейно-художнього аналізу будь-якого вірша? Для чого потрібно знати основні факти життя письменника й особливості його поглядів, опрацьовуючи той чи інший твір?
Рольова гра. Один із учнів виконує роль В.Самійленка, решта ставлять йому запитання. Запитання. Шановний Володимире Івановичу! Хто були ваші батьки? В.Самійленко. Моя мати була кріпачка сорочинського дідича Черниша. Тому що родина моєї матері належала до так званих дворових, то при визволі від кріпацтва в 1861 році не одержала земельного наділу, так що, крім хати й городу, нічого не мала, через що й сталось, що родина мусила заробляти, служачи по наймах або займаючися всякими роботами: тож і моя мати мусила йти в найми. Ще бувши кріпачкою, мати моя була взята до дідички Чернишки (здається, у маєток Товсте) в ролі бонни чи няньки до її дітей. Тоді, слухаючи, як учили Чернишчиних дітей, мати моя сама вивчилася читати й писати. Узагалі моя мати була дуже здатною до всякої науки, та, на жаль, не було кому її вчити. Не раз, коли у вітальні нікого не було, підсідала вона до фортепіано й прибирала різні пісні. Але коли Чернишка ловила її на такому злочинстві, то била її по руках. Де ж пак! Хлопка сміє доторкатися до панського струмента! Любов до музики мати моя дістала в спадщину від свого батька Кіндрата Самійленка, котрий добре грав на скрипку. Мати й співала добре, хоч голос мала невеликий. Як моя мати мала літ шістнадцять, її мати й вітчим найняли служити до покоїв до старої дідички Лисевички в х. Климово, верстов 10 від Сорочинець, у Зіньковецькому повіті, де вона проживала з сином своїм Іваном Олександровичем. Іван Олександрович Лисевич був багатий землевласник: мав п'ять тисяч десятин землі й багато всякого добра; любив бенкетування, полювання й музику. За часів кріпацтва мав власний оркестр музикантів. Сам теж гарно грав на скрипку. У той час, як моя мати вступила на службу до його матері, він мав коло 40 літ; був нежонатий. Займав він невеличкий окремий од матері будинок, а в більшому панському головному будинку жила його мати. Так що ніщо не перешкоджало йому продовжувати бенкети й забави зі своїми приятелями. Побачивши у своєї матері мою матір, він хутко звернув на неї свою увагу; дівчат він дуже любив, а до того моя мама була дуже гарна з обличчя й струнка станом, та й натуру мала делікатну, можна б сказати, освіченої й культурної дівчини. У результаті його закохання чи, може, тимчасової забаганки, він успів прихилити до себе серце молодої недосвідченої дівчини, і вона йому віддалася, ймучи віри, що він із нею одружиться, як то присягався зробити. Та не так сталося. Як побачили, що моя мати вагітна, Лисевич одправив її в Сорочинці до батьків. Як компенсацію, обіцяв їй подарувати десять десятин землі, але мати моя з погордою відмовилася; вона не продала свого кохання. Запитання. Де й коли ви народилися?Яким був Ваш соціальний стан? В.Самійленко.І так я народився вже в Сорочинцях у вбогій селянській хаті 22 січня ст. ст. 1864р. Охрещено мене в церкві св. Спаса, до метрики записано, як незаконного сина «крестьянки Александры Кондратьевны Самойленко» (так це прізвище писалося в офіціальних російських документах). Таким чином, згідно російським законам, я був приписаний до крестянського стану, а прізвище дістав від прізвища матері. Не знаю, як швидко по моїм народженню сорочинський старий дідич Олексій Михайлович Трохимовський, котрий не дуже ухвалював поступовання мого батька з моєю мамою, закликав маму на службу до себе як домоправительку. Трохимовський був самотній, бо з жінкою полькою давно розійшовся, а діти вже служили десь по різних інституціях. Запитання. Розкажіть, де пройшли Ваші дитячі роки? В.Самійленко. Незабаром по тому Трохимовський продав свій сорочинський маєток Чернишеві, а сам переїхав у другий маєток Михайлівку, хутір 18 верст від Сорочинець, і ми з мамою теж туди переїхали. На хуторі я прожив років до 10, аж поки треба було мене готувати до гімназії. Запитання. Чи підтримували Ви стосунки з батьком? В.Самійленко. Наші зносини з моїм батьком не переривалися довгий час. Перш за все стара Лисевичка дуже любила мене й мою маму, вона завжди настоювала, щоб він із нею взяв шлюб. Це й сталось би, може, бо батько хоч був вельми багатий, був чоловік досить простий, до аристократії не горнувся, але був слабої вдачі, і його забрали в руки всі ті, хто був зацікавлений у тому, щоб він жив нежонатий: для одних це значило вічні бенкети, для других — багата спадщина. Як виявилося незабаром, батько мене дуже полюбив, і якщо не мав наміру одружитися з моєю мамою, то принаймні дуже хотів, щоб вона віддала мене йому, обіцяючи виховувати. Можливо, що він би мені відписав і свій маєток. Але мама не наважилася віддати мене, боячися, щоб мене не звели зі світу батькові родичі й фаворитки. І певно, що вона мала рацію. Запитання. Чи відвідували Ви маєток Лисевичів? Поділіться своїми дитячими враженнями. В.Самійленко. Але кілька разів батько брав мене до себе в гості в Климово. Не тямлю тепер, скільки я мав років тоді, як одвідував батька, може, три-чотири, але в моїй пам'яті навіки відпечаталась обстановка його будинку. Мене найбільше вразила сила музичних струментів. У невеличкій світлиці стояв чорний орган на чотири вали, який треба було крутити корбою,із дуже сильним і приємним голосом. У батьковій хаті над ліжком висіла картина — півлежача німфа з лірою. Коли витягали за гудзик шнурок із боку картини, то німфа починала рухати руками над лірою, і чулася приємна музика. Іще в одній хаті посередині стояв більярд, одна стіна була вся увішана рушницями, а в кутку стояла величезна шафа, у котрій за склом були інструменти на цілий оркестр: і контрабаси, і волторни, і скрипки, і флейти. Крім того, ще були в батька й музикальні скриньки, що накручувалися ключем. Мені батько теж був купив у Сорочинцях дешевеньку скрипку, але я незабаром її зіпсував. Запитання. Хто привив Вам любов до української мови? В.Самійленко. З дитинства в дідовій хаті між своїми кревними жив оточений українською стихією,слухав бабусині казки «Про трьох Кіндратів» та інші, яких вона знала багато, слухав чумацькі пісні, що співав дядько Герасим Бокитько, козак, дід якого чумакував, і взагалі впивався чарівною українською мовою Миргородського повіту, яку я визначаю найкращою як дуже оригінальну, із найкращою фонетикою, узагалі багатою лексично… Запитання. Творами яких українських письменників із юнацьких років Ви захоплювалися? В.Самійленко. Десь у п’ятому чи шостому класі, навчаючись у Полтавській гімназії, я захопився творами Г.Квітки-Основ’яненка, Т.Шевченка, П.Куліша. Запитання. Охарактеризуйте обставини, за яких Ви почали писати твори. В.Самійленко. У сьомому класі я почав писати вірші українською мовою й перекладати твори О.Пушкіна, В.Жуковського, «Іліаду» Гомера. Перекладену мною першу пісню «Іліади» було надруковано в альманасі «Складка». Запитання. Де Ви здобували вищу освіту? В.Самійленко. У 1884 р. я закінчив Полтавську гімназію. Того ж року став студентом історико-філологічного факультету Київського університету. Тут я познайомився з І.Нечуєм-Левицьким, М. Лисенком, Лесею Українкою, а також із І. Франком. Запитання. Де й коли з’явилися Ваші перші поезії? В.Самійленко. Протягом 1886 – 1887рр. у львівському журналі «Зоря» були надруковані деякі твори, які принесли мені визнання читачів і критиків.
Усний випуск «Літературної газети». Учні розповідають про цікаві сторінки з життя й творчості В.Самійленка, із якими вони познайомилися з допомогою додаткової літератури.
МАТЕРІАЛ ДЛЯ ВЧИТЕЛЯ Поет-лірик, сатирик, драматург, перекладач — В. Самійленко в усіх жанрах творчості виявив себе як митець із тонким чуттям слова, своїми темами, своєю неповторною манерою письма, зі своїм оригінальним підходом до традиційних тем. Народився Володимир Іванович Самійленко 3 лютого 1864р. в с.Великі Сорочинці на Полтавщині. Батько його був поміщик Іван Лисевич, а мати — колишня кріпачка Олександра Самійленко. Початкову освіту майбутній письменник здобув у дяка, потім у Миргородській початковій школі. У 1875р. В. Самійленко вступив до Полтавської гімназії, яку закінчив у 1884р. У ці роки обдарований, чутливий до художнього слова юнак багато читає, робить спроби перекладати й писати. Потім із 1885р. вчиться на історико-філологічному факультеті Київського університету. У студентські роки серйозно займається літературною справою. У цей час обставини суспільно-політичного життя були нелегкі. Українське слово було заборонене, реакційні настрої запанували в університеті. Страх перед репресіями уряду (першим заходом щодо студентів було виключення з університету без права продовжувати освіту — з «вовчим квитком») обрубав крила багатьом молодим людям. Після закінчення навчання (1890) В. Самійленко працював у Києві, Чернігові, Катеринославі, терплячи постійні матеріальні нестатки. Врешті склав іспит на нотаря і відкрив нотаріальну контору в м. Добрянці на Чернігівщині, де й працював до 1917p. Після революції виїхав за кордон, до Галичини. В еміграції В. Самійленко прагне повернутися в Україну, і дістає на це дозвіл в 1924p. Повернувшись до Києва, працював редактором. Та здоров'я поета було підірване роками поневірянь, матеріальною скрутою. 12 серпня 1925p. його не стало. Похований В. Самійленко в Боярці під Києвом. Поетична спадщина В. Самійленка містить ліричні й сатиричні вірші, переклади творів із російської та іншої зарубіжної класики. Високі почуття любові до батьківщини — розкішного, багатого краю, що перебуває в неволі й злиднях, звучать у віршах циклу «Україні», «Веселка». У ряді віршів В. Самійленко торкається традиційної теми ролі митця, мистецтва в суспільному житті («Пісня», «Елегії», «Орел», «Не вмре поезія»), закликає поета не замикатися в особистих стражданнях, а служити людині й людству. Розкриваючи своє кредо поета, В. Самійленко звертається до прикладу великого Кобзаря, це поезії «На роковини смерті Шевченка», «26 лютого», цикл «Вінок Тарасові Шевченку, 26 лютого» та ін. Роль Т.Шевченка в розвитку української мови поет натхненно розкрив у прекрасній поезії «Українська мова (Пам'яті Т. Г. Шевченка)», що стала широко відомим хрестоматійним твором. Яскраву сторінку поетичної творчості В. Самійленка становить його пейзажна та інтимна лірика (цикл «Весна», «Сонети», «Її в дорогу виряджали» та ін.). «Вечірня пісня» поета, покладена на музику К.Стеценком, стала улюбленою народною піснею. Значне місце у творчості митця посідає його філософська лірика, де звучать роздуми про сенс людського буття, про вічність, плин матерії в часі й просторі, про єдність матеріального й духовного начал. В. Самійленко був блискучим майстром сатири й гумору. Кращі його сатиричні твори «Ельдорадо» (1886), «Як то весело жить на Вкраїні» (1886), «На печі» (1898), «Мудрий кравець» (1905), «Невдячний кінь» (1906). Поезії «Дума-цяця», «Міністерська пісня», «Новий лад» стали яскравими зразками нещадної сатири. Афористичність мови, стислість і точність вислову, куплетна форма окремих поезій надають сатиричним творам виняткової виразності й привабливості. З успіхом виступав В. Самійленко й у жанрі драми, написавши кілька комедій, драматизованих гуморесок: «Драма без горілки» (1895), «Дядькова хвороба» (1896), «У Гайхан-бея» (1897), а також визначну драматичну поему «Чураївна» (1894). Чимало зробив В. Самійленко і як перекладач на українську мову російської та іншої зарубіжної класики — творів О. Пушкіна і В.Жуковського, І. Нікітіна і М. Гоголя, Гомера, П. Бомарше, Ж.-Б. Мольєра, Дж. Байрона, П. Беранже й ін.
Виразне читання висловлювань про В.Самійленка. В.Самійленко в очах сучасників поета: «Володимир Іванович Самійленко виявив себе як людина спокійної, трохи флегматичної, м’якої вдачі в поводженні з людьми, де в чому безвольна, мало практична, байдужа до шуму й метушні в життєвих стосунках, заглиблена у свої думки, але дуже прихильна до жарту, гумору, смішків…» В.Самійленко в оцінках митців: М.Богданович характеризує В.Самійленка як поета-мислителя, у якого думка в моменти найвищого свого піднесення набуває філософського характеру, хоча інколи не відривається від долі людства й окремої людини. Основні прикмети людського типу,що поступово вимальовуються з цієї творчості В. Самійленка, Франко характеризує так: «Він поперед усього чоловік із ніжним людським почуттям,із вродженою й життям виробленою симпатією до всього бідного, покривдженого й зневажливого в природі та суспільстві. При тім він українець усією душею відданий своїй країні й своєму народові…» І.Франко високо цінує «ясний, погідний, сонячний гумор В. Самійленка, його «гостру й колючу» сатиру, захоплюється «чистотою ясного,наскрізь інтелігентного мовного поета глибинністю його гуманізму: «нема такої народної болячки, яка б не збудила відгуку в його серці, яка б у тім чудотворнім серці не скристалізувалася в ясну, чисту перлину – перлину правдивої поезії». Слово вчителя. Поет жив у бурхливий історичний час. Тяжко пережив він поразку революції 1905 року, потім його вразив жах громадянської війни. Перу В. Самійленка належать численні гумористично-сатиричні твори, серед яких почесне місце посідає «Ельдорадо». Виразне читання учнями поезії В.Самійленка «Ельдорадо».
Десь далеко єсть країна Там тверезість у повазі, Пишна, вільна, щастям горда, Видно скрізь тверезу спілку, Кожний там живе щасливо — Всі там п'ють самую воду - Держиморда, держиморда. Та горілку, та горілку
В тій країні люблять волю, Там всі люди роботящі, Всяк її шука по змозі Там на рівні з мужиками І про неї розмовляє — Всі пани працюють щиро - У острозі, у острозі. Язиками, язиками
Там усяк говорить правду Там велика воля слову: Непідкупними устами, Кожен пише все, що знає, Там за правду щира дяка — І цензура ліберальна - Батогами, батогами. Все черкає, все черкає.
Там неправді та злочинству Там письменникам за працю Не вважають і на волос, Сам уряд складає дяку Там злочинних зараз лають — І з тріумфом їх провадить - Та не вголос, та не вголос. В Сибіряку, в Сибіряку.
Там уряд "блюде" закони, Там говорять по-французьки, Дба про всіх, немов про рідних, Не то значні, а й лакеї, За провинності ж карає — І пани всі мови знають, - Тільки бідних, тільки бідних. Крім своєї, крім своєї.
Суд там скорий: як ти винен, Там зібрались всі народи: То зашлють "без проволочки", Москалі, "хахли", поляки, А не винен, то й відпустять — І живуть вони так дружно — Без сорочки, без сорочки. Як собаки, як собаки.
В тій країні всякий може Там живе племін усяких По заслузі шани ждати: Престрашенна мішанина, Там за те хрести й медалі — І за те той край зоветься — Для багатих, для багатих. Русь єдина, Русь єдина.
3 січня 1886
Словникова робота. Держиморда -— грубий виконавець, поліцейський; острог — в'язниця, тюрма; дяка — подяка; «блюде» — дотримується; дба — дбає, піклюється, турбується; «без проволочки» — канцелярський термін — без затримки, швидко; хрести — тут: нагороди; спілка — спільнота, цензура — орган, який контролює друковану продукцію, художню творчість в інтересах існуючої влади; ліберальна — не дуже сувора, демократична; черкає — товариство, громада;викреслює; значні — багаті, ті, що при владі; лакеї — прислуга; москалі — зневажлива назва росіян; «хахли» — презирлива назва українців; мішанина — суміш.
Обмін враженнями щодо прочитаного. Порівняйте тематику віршів Е.По та В. Самійленка. Чи однакове трактування країни Ельдорадо надається письменниками? (Із перших рядків вірша В.Самійленка починаєш усвідомлювати,що заголовок «Ельдорадо» ужито тут у протилежному значенні,як і багато інших слів і висловів цього твору:воля-у острозі; щира дяка-батогами та ін.).
Коментар учителя. Зовсім іншої ідейно-тематичної та сатиричної спрямованості набуває твір В.Самійленка «Ельдорадо». Під іменем легендарної, нібито казково багатої та щасливої країни виведено тогочасну державу. Твір побудовано на загалом відомому до того часу контрасті висловлювань... У перших трьох рядках кожної строфи розгортається зумисно піднесене й пишне змалювання усіляких благоденств і свобод мешканців країни, четвертий же рядок своїм змістом незмінно перекидає всю описувану картину, яка відтак діаметрально переосмислюється в ретроспективі, розкриваючи потворні, гнітючі явища суспільного життя.
Евристична бесіда, спостереження над текстом. - Що вам відомо з історії про порядки царської Росії?Стисло зазначте про них. - Які вади тогочасного суспільства висміює й різко засуджує поет?(Тиранію, несправедливість, пияцтво, утиски цензури, занедбання, занепад рідної мови, міжнаціональну ворожнечу та ін.). - Які враження виникають у вас під час ознайомлення з країною Ельдорадо? («Пишна, вільна, щастям горда, Кожний там живе щасливо-Держиморда, держиморда».) - Яким чином слова «щастя» і «держиморда» пов'язані між собою? - Що полюбляють люди в цій країні? Чому волелюбність переслідувалась острогом? - Обґрунтуйте рядки поезії: «Там усяк говорить правду Непідкупними устами». - Через що правда «шанувалася» батогами? - Як царський уряд ставився до неправди й злочинства? («Там злочинних зараз лають — Та не в голос, та не в голос».) - Яким чином «уряд дбав про всіх, немов про рідних»? - Чому виключно бідні отримували покарання від самодержавців? - Через що В. Самійленко називає письменників чесними й мужніми? Із чим було пов'язано переслідування й покарання? Чому вони потрапляли до Сибіру? - Чому інтелігенція знає всі мови, крім своєї? Як автор її критикує за це? («І пани всі мови знають,— Крім своєї, крім своєї».)
Проблемне запитання. Над чим гірко сміється читач? Над чим змушує автор його поміркувати?
Слово вчителя. Узагальнено-панорамна картина дійсності постає в сатирі «Ельдорадо», де автор, за висловом І. Франка, «з незрівняною влучністю малює хиби сучасного ладу». Основний засіб викриття — сарказм, що викликає в читача гіркий сміх: адже він пізнає через криве дзеркало сатири в образі «пишної, вільної, щастям гордої» країни Ельдорадо трагічну реальність Росії, скутої кайданами неволі, народними злиднями, соціальною та національною несправедливістю.
Спостереження-зіставлення. Робота з твором мистецтва. Розгляньте картину П.Брейгеля «Сліпі». Поміркуйте, як перегукується прийом протиставлення, використаний у вірші «Ельдорадо», із сюжетом цієї картини.
Пошуково-дослідницька робота в групах.
Учитель об’єднує учнів у групи, кожна з яких отримує картку із завданням.
КАРТКА №1 Випишіть останній рядок кожної строфи З’ясуйте,позитивний чи негативний зміст вони мають. Які з виписаних слів набувають негативного забарвлення саме в рядках цього вірша? Як ви вважаєте, із якою метою автор в останньому рядку кожної строфи використовує прийом повтору? Очікуваний результат. В «Ельдорадо» застосовано форму сатиричного куплета, яку В. Самійленко, опираючись на досвід П. Ж. Беранже та О. К. Толстого, розвинув в українській поезії. Закінченість куплетної строфи дала йому змогу майстерно сполучити в єдину типізовану картину окремі яскраві штрихи, кожен із яких є завершеним образом у чіткій авторській оцінці. Сатиричний ефект досягається раптовим переходом від наростаючого пафосу вдаваного вихваляння «щасливого» життя в Ельдорадо до різкого зниження тону в заключному рядку куплета, де виразно звучить гнівний авторський голос. Віртуозна майстерність поета-сатирика, влучність його сміху виявляються в несподіваній і точній деталі, винесеній у цей кінцевий рядок, дошкульність сміху посилюється за рахунок повторюваності «ударних» слів у цьому рядку: Там усяк говорить правду Непідкупними устами, Там за правду щира дяка- Батогами, батогами. КАРТКА№2 Прокоментуйте зміст останньої строфи вірша. (Наприклад,у першій строфі описується далека пишна й вільна країна, де всі живуть щасливо, але лише кожен держиморда-той, хто має владу, грубу силу, багатство. Слово Держиморда часто вживалося в кінці ХІХ ст.. у народі, у сатиричній літературі стосовно грубих поліцейських, гонителів свободи, представників репресивних органів.). Очікуваний результат. Цей вірш письменника користувався незмінною популярністю серед студентської молоді завдяки своїй гострій викривальній спрямованості. Розпочавши твір словами про далеку й щасливу країну, В. Самійленко завершує його словами про Російську імперію, населену багатьма безправними народами: Там живе племен усяких — Престрашенна мішанина, І за те той край зоветься — Русь єдина, Русь єдина.
КАРТКА№3 У гумористичних чи сатиричних творах використовують іронію як художній троп? Обгрунтуйте свою відповідь. У якому значенні вжито назву вірша « Ельдорадо» В. Самійленка?
Очікуваний результат. Автор широко використав іронію-художній троп, який виражає глузливо-критичне ставлення митця до предмета зображення;це насмішка, замаскована зовнішньо благопристойною формою (висловлювання набуває в певному тексті протилежного значення). Заголовок « Ельдорадо» вжито в іронічному значенні. До речі, чи не в кожній строфі поезії творенню іронії сприяє протиставлення.
КАРТКА№4 Яке слово повторюється на початку строф? Як називається цей прийом?
Очікуваний результат. На початку строф повторюється слово «там». Такий прийом називається анафорою (з грец.-піднесення)-єдинопочаток; повторення окремих слів чи словосполучень на початку віршових рядків, строф чи речень.
КАРТКА№5 Визначте віршовий розмір і його вплив на звучання поезії «Ельдорадо».
Очікуваний результат. Віршовий розмір:4-стопний хорей, що надає поезії енергійного звучання, виділяє ключові слова.
КАРТКА№6 За допомогою яких художніх засобів і прийомів В. Самійленко відтворив у вірші «Ельдорадо» трагічну реальність?
Очікуваний результат. Художні засоби вірша: Епітети: «країна пишна, вільна, щастям горда»; «непідкупні уста», «щира» Метафора: «уряд «блюде» закони». Порівняння: «два про всіх, немов про рідних». Повтори: «у острозі...», «держиморда...», «батогами...», «та не вголос», «тільки бідних...», «Русь єдина...», «в Сибіряку...», «крім своєї...».
КАРТКА№7 Доберіть і випишіть із вірша В. Самійленка приклади до кожного поданого нижче засобу творення гумору й сатири: Уживання лайливих (чи просторічних) слів:... Уживання слів у невластивому значенні:... Поєднання логічно несумісних понять:... Використання дотепних фразеологізмів:... Використання згрубілих суфіксів:... Іронія:... Гіпербола:... Антитеза:…
Презентація результатів роботи груп ІV. УЗАГАЛЬНЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ Заповнення таблиці Зробити порівняльний аналіз поезій «Ельдорадо» Е. По та В. Самійленка.
Е.По В.Самійленко Час, умови написання
Тема Ідея Образи, символи, їхнє значення Мовні засоби художньої виразності Враження від вірша
V. РЕФЛЕКСІЙНО-ОЦІНЮВАЛЬНИЙ ЕТАП 1.Рефлексія. Чи актуальні вірші «Ельдорадо» В.Самійленка та Е. По сьогодні, у ХХІ столітті?Прокоментуйте свою думку. Чи є зараз країна Ельдорадо?Яких змін вона зазнала? У чому виховне й пізнавальне значення опрацьованих творів?
2.Виконання тестових завдань.
У рядках
Суд там скорий: як ти винен, То зашлють « без проволочки», А не винен,то й відпустять- Без сорочки,без сорочки.
висміюється,засуджується: а) здирництво,хабарництво в судах; б) прийняття швидких рішень без розслідування; в) канцелярську мову суддів; г) недотримання норм етикету,пристойності.
2. У рядках
Там широка воля слову: Кожний пише все,що знає, А цензура ліберальна - Все черкає,все черкає.
говориться про: а) демократичну пресу; б) неохайність цензури; в) заборону на правдиве слово; г) бездарність письменників.
3.Установи послідовність частин вірша В. Самійленка «Ельдорадо» а) Там велика воля слову: Кожен пише все, що знає… б) Там неправді та злочинству Не вважають і на волос… в) Десь далеко єсть країна Пишна, вільна, щастям горда… г) В тій країні всякий може По заслузі шани дати…
4.Установи відповідність між образами та їхніми ознаками (діями) 1) уряд а) скорий 2) пани б) «блюде» закони 3) суд в) ліберальний 4) усяк г) говорить правду е) працюють щиро 5. Установи відповідність між термінами та їхніми визначеннями:
3. Само- та взаємооцінювання
VІ. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ Складіть асоціативний ряд щодо умов життя в Ельдорадо.
Інтерактивна вправа «Мікрофон» Продовжіть речення: Мене здивувала творчість письменника… Вірш «Ельдорадо»вразив… На мою думку, вірш «Ельдорадо»… Ельдорадо-країна «радості й щасливого життя»… Яку «насолоду» отримує людина, живучи в Ельдорадо… На уроці мене зацікавило…
VІІ. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ 1. Скласти сенкан до слова Ельдорадо (за творами Е. ПО та В.Самійленка). 2. Написати твір-роздум на тему «Чи хотів(ла) б я жити в країні Ельдорадо?»
Схожі навчальні матеріали: | ||||||
| Всього коментарів: 0 | |