Головна » Українська література

«Се любов моя гірко так плаче…!». Поетична збірка І. Я. Франка «Зів’яле листя» - перлина інтимної лірики

Мета: творчо осмислити й відтворити події, що відбулися в житті І. Франка, дослідити тему кохання в його житті і творчості; навчити учнів опрацьовувати науково публіцистичні матеріали; розвивати творчі здібності учнів до самостійної дослідницької роботи; удосконалювати навички виразного читання; виховувати повагу до жінки, шанобливе ставлення до почуттів інших людей.

Обладнання: портрет І. Франка, повість-есе Р. Горака «Тричі мені являлася любов, листи І. Франка, збірка «Зів’яле листя», портрети Ольги Рошкевич, Ольги Хоружинської, Целіни Журовської, презентації»                                                                                     

Епіграф

Розвійтеся з вітром, листочки зів’ялі,

                                                                 Розвійтесь, як тихе зітхання!

                                                                 Незгоєні рани, невтишні жалі,

                                                        Завмерлеє в серці кохання

                                                                                                                  Іван Франко

Перебіг уроку

І. Організаційна частина

ІІ. Актуалізація опорних знань

 

Літературне лото

«Який довершений витвір - людина», - проголошує В. Шекспір словами свого героя Гамлета. Ми, люди, багатогранні й різноманітні. А що б ви відповіли на питання: «Хто такий І. Франко?»

(Франко – поет – філософ – публіцист – громадський діяч – великий лірик – літературний критик – перекладач – мовознавець – етнограф – драматург – літературознавець – економіст – політичний діяч).

 

Слово вчителя.

На поетичній лірі І. Франка основними є три струни. Які? Назвіть їх, поясніть суть кожної.

(І – це бойові пісні, якими запалював народ на боротьбу.

ІІ – це струна інтимної лірики

ІІІ – це струна викриття, обурення, глузування).

 

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності школярів.

Слово вчителя.

Людина має божественний дар – здатність кохати. Закохані переживають радість і біль, щастя й розлуку.

Кохання здатне змінити людину, окрилити її, дати силу й наснагу. Але так уже зумовлено людською природою, що саме нещасливе нерозділене кохання дає найрозкішніші плоди творчості. У муках закохана людина здатна творити незвичайне, божественне. Сьогодні ми відвідаємо храм кохання, кохання великого, чистого, світлого. (На фоні музики відеоролик «Осінь»)

            Кружляють у сумному осінньому повітрі листочки, падають на мокру від сліз землю, ніби хочуть зігріти її. На тих листочках закарбовано найніжніші, найпотаємніші порухи поетової душі. Під впливом страждань, «солодкої муки» від нерозділеного кохання народжуються незрівнянні, щирі, поетичні рядки:

«Я понесу тебе в душі на дні,

Облиту чаром свіжості й любові,

Твою красу я переллю в пісні,

Огонь очей в дзвінкії хвилі мови,

Коралі уст у ритми голосні…»

[*]     Які почуття викликала у вас поезія?

[*]     Хто автор цих рядків?

Спробуймо зрозуміти поривання, болі і втіхи автора поезії – і тоді відкриємо для себе Франка – «лірика високої проби».

Відкрити світ його людських почуттів і страждань, прагнення особистого щастя допоможе нам перлина світової лірики – його збірка «Зів’яле листя».

ІV. Цілевизначення та планування.

      Оголошення теми, мети, епіграфу уроку.

[*]     Чого ви очікуєте від сьогоднішнього уроку?

V. Сприйняття й засвоєння учнями навчального матеріалу.

Проблемне питання:

[*]     Які загальнолюдські цінності вічні? (кохання, щастя…)

Робота зі словником.

Словник. Щастя – це стан цілковитого задоволення життям, відчуття глибокого вдоволення й безмежної радості.

[*]     А що означає щастя у вашому розумінні?

[*]     Чи був І. Франко щасливим в особистому житті?

[*]     Чи можливе кохання без страждань?

 Слово вчителя

Готуючись до сьогоднішнього уроку, ви об’єдналися у творчі групи, кожна з яких отримала завдання, тематичні й змістовні питання, створили міні-проекти, які й будете захищати.

Слово надається першій творчій групі.

Учні.

Назва нашого проекту «Зів’яле листя» - символ утрачених надій,трагедія, викликана нерозділеним коханням»

Ми досліджували будову збірки, її мотиви, жанр.

Історія створення збірки «Зів’яле листя»

Важко знайти у світовій літературі більш хвилюючу поетичну розповідь про страждання людської душі, зраненої нещасливим коханням як збірка «Зів’яле листя».

«Це такі легкі, ніжні вірші… що, читаючи їх, не знаєш, кому оддати перевагу: чи поетові боротьби,чи поетові-лірикові, співцеві кохання і настроїв», - так високо оцінив збірку М. Коцюбинський.

Збірка «зів’яле листя» вийшла у світ в 1896 р. і пройнята захопленням красою жінки, високим трагічним почуттям кохання. Це – провідні мотиви збірки. Її жанр, за визначенням самого автора, - «лірична драма».

Т/л: Лірична драма.

Збірка складається з трьох частин-«жмутків», у кожен входить двадцять поезій. Три «жмутки» розкривають три душевні стани героя. Вірші в них – зів’ялі листочки – завмерлеє в серці кохання. В основі сюжету покладені болісні переживання юнака, викликані нерозділеним коханням.

 

Перший «жмуток» - палке кохання без надії на взаємність. Героя мучить самотність і сум. Та крізь хмари відчаю пробивається промінчик сподівання на щастя.

Другий «жмуток» - носить оптимістичний характер: кохання в душі героя спалахує з новою силою, дарує віру, радість життя, але … ненадовго.

 

Третій «жмуток» - розв’язка драми: кохана стає дружиною іншого, надії на щастя остаточно втрачені.

Основою ліричної драми стали власні переживання поета.

Але не слід ототожнювати ліричного героя і автора збірки І. Я. Франка.

Т/л: Ліричний герой – особа, думки й почуття якої виражаються в ліриці, це друге ліричне «Я» поета.

Слово вчителя

Життя Франка склалося так, що він, тричі покохавши, жодного разу не зазнав усієї глибини щастя взаємної любові; усе ж він свято беріг у своєму серці спогади про скупі дари цього великого почуття: «Хвилини, в котрих я любив…були, може, найкращі в моїм житті – жаль тільки, що були це хвилини найтяжчого болю, якого я досі зазнав, а не радості».

В одному із своїх віршів І. Франко зізнається: «Тричі мені являлася любов».

Хто ж були ті жінки, які стали для поета натхненням, Музою, щирою піснею.

Кому сплів поет зі своєї любові, своєї туги такий запашний вінок пісень. Це вінок людській любові, жінці-ідеалу, образ якої виношував у серці з юних літ.

Слово надається ІІ творчій групі.

Учні

Щоб дослідити цей проект, прочитали повість-есе Р. Горака «Тричі мені являлася любов», листи І. Франка, відшукали матеріал про кохання Ольги Рошкевич та Івана Франка.

Повість-есе – документальна повість на основі листів, фактичних даних.

1864 рік. Отець Михайло Рошкевич отримав призначення на парафію (був священником) у село Лолин. Він приїхав сюди з дружиною та чотирма дітьми. Сина Ярослава віддали на навчання до Дрогобицької гімназії. Наука давалася йому важко, і гімназійні професори порекомендували батькові найняти репетитора для сина 17-річного гімназиста І. Франка. У домі Рошкевичів він уперше й побачив Ольгу. Від цього часу він залишив там своє серце. (лине музика М. Гнатюка «Час рікою пливе», демонструємо портрет О. Рошкевич).

«У Лолин незабаром полинуть листи Ользі». )

1-й лист

Клянуся, що, де б я не був, ви завше зостанетеся для мене провідною зорею моїх діянь, метою, до якої я прагну своєю працею, вірністю,чесністю. Та іноді мою душу охоплює невимовна туга: я все ще сумніваюсь у своєму щасті! О будьте ласкаві, розвійте мій сумнів, наповніть новою надією моє серце.

Ользі Рошкевич

Іван Франко

2-й лист

Не знаю, чи дійде моє письмо до твоїх рук… Щасливі хвилі, коли я вас бачу знову і знову. Хто знає,чи у своїм житті я діжду таких других вечорів!

Прощай, моє серце. Цілую щирою душею.

Твій Іван

3-й лист

Ви заборонили мені писати вам, але я не можу утриматись від спокуси потурбувати вас ще одним, може, останнім листом… Дякую за ті хвилини, найкращі в моєму житті, які я провів поруч з вами.

Іван Франко

 

Учень.

У третьому листі відчутні нотки тривоги, прощання. А в наступному, адресованому А. Кримському, Іван пояснює причину розриву з Ольгою.

4-й лист

Наша любов тяглася 10 літ, батьки зразу були прихильні до мене, надіючись, що я зроблю блискучу кар’єру, але після мого арешту заборонили мені бувати у своїм домі, а Ольгу присилували вийти заміж за іншого… А це був для мене важкий удар.

 

Слово вчителя

Розрив з Ольгою завдав страждань його вразливій душі поета, але й збагатив світову поезію шедеврами інтимної лірики. Уся збірка «Зів’яле листя» - один вибух чуття, це зразок естетики інтимних почуттів. (звучать вірші «першого жмутку»):

 

«Так, ти одна моя правдивая любов»

«Не минай з погордою»

[*]                 Які почуття переповнюють ліричного героя? (Радість зустрічі і гіркота розлуки, надія, що кохана відповість взаємністю. Ліричний герой кохає і від того почуває велике щастя).

(фото Ольги Рошкевич у весільній сукні)

Учитель.

На цій світлині Ольга Рошкевич у весільній сукні. Хіба такими бувають очі нареченої в день весілля?... То біль жінки, яка розлучається зі своїм коханням назавжди. А чи час лікує душевні рани?

Інсценівка (діалог Івана Франка та Ольги Рошкевич)

Учні

Для Франка ім’я Ольги назавжди залишилося священним. Для змалювання непорочної чистоти Ольги, її високої духовності поет використав запозичення із Біблії: символ – білу лілею. А свій біль за коханою переллє в поетичні рядки:

Тричі мені являлася любов.

Одна несміла, як лілея біла

Учитель.

Життя Франка склалося так, що він, тричі покохавши, жодного разу не зазнав усієї глибини щастя, взаємної любові; усе ж він свято беріг у своєму серці спогади про скупі дари цього великого почуття: «Хвилини, в котрих я любив, були, може, найкращі в моїм житті – жаль тільки, що були ще хвилини найтяжчого болю, якого я досі зазнав, а не радості».

В одному із своїх віршів зізнається: «Тричі мені являлася любов».

[*]     Хто ж були ті жінки, які стали для поета натхненням, Музою, щирою піснею?

Слово надається ІІІ творчій групі.

 

Іван Франко втратив назавжди ту єдину, «білу лілею», без котрої не уявляв свого майбутнього – Ольгу Рошкевич.

Через декілька літ доля звела Франка з надзвичайно вродливою й розумною дівчиною Юзефою Дзвонковською. Явилась друга – гордая княгиня. У неї були закохані всі Іванові друзі:

«Перед цією красою потрібно впасти на коліна і молитись, молитись. Гляньте, вона ж Дантова Беатріче.

Ця загадкова красуня зачарувала й Франка. Він запропонував їй руку й серце, але дівчина відмовила, відкривши єдиному Іванку причину: кохання не для неї, Юзефа – смертельно хвора. Передчуття не обмануло дівчину.У віці 30 років вона померла. Доводиться тільки дивуватися шляхетності й витримці людини, яка пожертвувала своїм щастям, змарнувала вроду, тепло душі, аби лише не завдавати болю коханому.

  

Уже листуючись із майбутньою дружиною, Франко пережив ще одне, мабуть, найтяжче кохання до Целіни Журавської.

«Отся любов перемучила мене довгих 10 літ, - зізнається згодом поет. Целіна – полька, була надзвичайно примхливою й гордою, яку Франко назвав «женщина чи звір».Целіна розуму Іванового не бачила, творів не знала і не слави його бажала, а маєтку, якого у Франка не було.

«Тричі йому являлася любов, тричі «в руці від раю ключ держав», поет тричі втрачав надію на щастя.

Учитель

Та поступово рана загоюється, душа заспокоюється. Лише час від часу кохання являється у сні й бентежить зранене серце.

Так як би там не було, будьмо вдячними цим Музам; котрі надихали І. Франка на створення шедеврів. (музи читають вірш «Тричі мені являлася любов»)

Так поступово збиралися «жмутки» майбутнього «Зів’ялого листя».

Слово вчителя.

[*]                 Хто з композиторів створював до них мелодії? (М. Лисенко, П. Майборода, К. Анатольський)

 «Ой ти, дівчино, з горіха зерня» - це цілком оригінальний твір, що сяє коштовним діамантом у скарбниці української класичної інтимної лірики)

(Звучить запис пісні)

Поезія має народнопісенну основу і звучить як справді народна пісня.

Дослідницько-пошукове завдання.

Визначити фольклорні риси в поезії «Ой ти, дівчино, з горіха зерня»

Вигук (ой), поетичне звертання (дівчино), риторичні питальні та окличні речення (назвати), зменшено-пестливі слова (устонька, серденько); постійні епітети (ясная зоре, буря люта); анафора (чом); фразеологізми (загублю душу)

Учитель.

У житті поета вирує особиста драма. Зворушливим монологом, що вражає глибоким відображенням внутрішньої боротьби душевних мук ліричного героя є поезія «Чого являєшся мені у сні». Літературні критики оцінюють цей твір як найкращий в інтимній ліриці.

Виразне читання поезії «Чого являєшся мені у сні».

[*]                 Яке враження справила на вас поезія? У якій формі написаний твір? (у формі сповіді ліричного героя)

[*]          Яка композиція твору? (твір складається з трьох частин)

[*]                 Який художній засіб вживає автор для підсилення драматизму душі? (драматизм підсилюється риторичними запитаннями: Чого являєшся мені у сні? Чого звертаєш ти до мене? Чого уста твої німі? що виражають схвильованість, журбу, а за допомогою риторичного заперечення він просить кохану приходити до нього хоча б уві сні, бо без любові й без неї «в житті весь вік тужити – не жити».)

[*]          Запишіть емоційні стани, через які проходить ліричний герой.

Це вірш-осмислення власних душевних переживань. Милий образ не покидає зранену любов’ю душу й приносить лише страждання.

Біль, страждання – образа, докір – прощення,  радість, щастя.

Учитель

[*]                 З якими шедеврами світового рівня можна поставити поезію «Чого являєшся мені у сні?» (Цей шедевр можна порівняти із всесвітньовідомим «Я помню чудное мгновенье» Пушкіна або сонетами Шекспіра.)

[*]                 Вслухайтесь у бентежну, натхненну мелодію. Чи можна лишатися байдужими, слухаючи ці рядки: (Звучить пісня «Як почуєш колись…»)

 

[*]     Чи знаєте ви цю пісня? Чому вона широко відома? (бо звучить як народна)

Учні

Тонколіричним, сповідальним епілогом усієї збірки є поезія «Як почуєш вночі край свойого вікна». Ця поезія особливо захопила Б. Лепкого. Він дописав і перетворив її на прекрасну пісню, яка стала народною й нині відома в багатьох варіантах.

Здається, цей вірш існував завжди, був не написаний, а знайдений, як діамант – самородок, бо такого ні видумати, ні вистраждати неможливо.

Отак вірш до вірша облетів ще один жмуток осіннього листя, несучи в холодну зиму тугу за втраченим коханням.

Учитель

Невтомною помічницею Івана Франка в літературній праці, вірною дружиною, доброю матір’ю стала інша жінка. Здавалося б, що саме їй і були адресовані всі любовні гімни. Але, на жаль, ні. Хто ж ця жінка?

Уривок із фільму «Жінка, котра була поруч»

Навколо сім’ї Франків поширювались різні чутки та плітки, адже знали всі, знала й Ольга що Іван її не любив. Але послухаймо самого поета,який, сподіваємося, розвіє всі сумніви.

Вірш «Моє сонечко» (із фільму «Гра долі».

Учитель.

Ольга Федорівна була доброю матір’ю (подарувала Франку четверо дітей), невтомною помічницею своєму чоловікові на літературній ниві.

 

Наш урок добігає кінця. Повернімося до епіграфа. Як ви його розумієте? На (Ліричний герой має у серці завмерле кохання, незгоєні рани, невтішні жалі, які порівнює із зів’ялими листочками, що з вітром розвіються по світу). Звучить туга нерозділеного кохання, сповнена тихої печалі.

Учитель

         Так, відчайдушний порив закоханого серця, голос любові, кому тісно у грудях, озвався поетичним словом. Чисте, правдиве освідчення, надія й безнадія виливаються у хвилюючі рядки.        

 

VІ. Рефлексійно-оцінювальний етап.

Інтерактивна вправа«Мікрофон»

[*]     Який настрій об’єднує вірші ліричної драми «Зів’яле листя»?

[*]     Який мотив об’єднує вірші?

[*]     Чи є засоби подолати хворобливі переживання, спричинені коханням без відповіді?

[*]     Які це засоби? (Повага до близьких людей, улюблена робота)

Учитель

У житті великого поета була іще одна жінка. Це та, що завжди відповідала взаємністю, ніколи не зрадила, рука в руку ішла з ним по життю. А полюбила його ще зовсім молодим і була поруч доти, доки змогла тримати перо його хвора рука.

[*]                 То хто ж та жінка? Так, це була Муза, яка вела його через терни до зірок, до вершин світової слави.

Хай у вашому житті буде велике кохання, що осяє душу й серце, що окрилить і піднесе у височінь, що навчить дивитися на світ щасливими очима й дякувати за кожну хвилину під цим небом. Хай не лякає вас те, що за велике кохання платять дорого. Воно того варте. А ці поетичні Франкові рядки візьміть із собою в дорогу життя:

VІІ. Оцінювання навчальних досягнень учнів

VІІІ. Домашнє завдання


Теги: Коряка Г.Г., франко
Навчальний предмет: Українська література
Переглядів/завантажень: 383/26


Схожі навчальні матеріали:
Всього коментарів: 0
avatar