| Головна » Українська література |
Мета: розкрити духовний світ головного героя оповідання, конфлікт між добром і злом; розвивати вміння самостійно характеризувати героїв твору, давати оцінку їх поведінці та вчинкам; формувати усвідомлення неповторності й багатства внутрішнього світу людини. Цілі: учні повинні знати: зміст оповідання «Маленький горбань», риси характеру головних героїв; назви художніх засобів, за допомогою яких характеризуються герої; знаходити літературний портрет у творі. учні повинні вміти: виразно читати епічний твір; складати блок-схеми до образів головних героїв твору й уміти користуватися ними під час аналізу; складати усні характеристики персонажів твору; добирати цитати на підтвердження власної думки; давати власну оцінку діям і вчинкам персонажів. Тип уроку: особистісно-орієнтований Обладнання: комп’ютер, мультимедійний екран, підручники, зошити, портрет письменника. Зло нічого не дає, крім зла Вмій прощати, як прощає мати, За добро добром спіши воздати, - Мудрість завше доброю була. М. Луків Хід уроку. І. Етап орієнтації. Забезпечення мотиваційної готовності. 1. Слово вчителя. Діти, я знаю, що кожен з вас мріє стати дорослим. А чи розумієте ви, як це бути дорослим? Так, правильно! А я доповню ваші відповіді, бути дорослими, значить розмірковувати над важливими, серйозними проблемами життя. Такими як: для чого прийшла людина в цей світ, якою вона повинна бути, як ставитися до оточуючих, що таке людське щастя. І сьогодні ми з вами на деякий час станемо дорослими. У будь - якій країні світу, у кожного народу існує ціла низка спільних загальнолюдських понять, порядність, чесність, доброта. Усі ці риси закладаються в людину з дитинства та розвиваються протягом всього життя й вони не залежать від походження. Кожна людина – неповторна особистість. Свідченням цього є слова В. Симоненка: Ти знаєш, що ти людина? Ти знаєш про це чи ні? Усмішка твоя – єдина, Очі твої – одні. Епіграфом уроку є слова Миколи Луків. І на сьогоднішньому уроці ми спробуємо поринути у внутрішній світ головних героїв твору. ІІ. Етап покладання мети. Слово вчителя. Діти, на попередньому уроці ми ознайомились із життям та творчістю С. Черкасенка, прочитали оповідання «Маленький горбань», а сьогодні продовжуємо працювати над твором. 1. Оголошення теми та мети уроку (записати в зошитах). Тема нашого уроку: Мета. А чому ви повинні навчитися? Діти, а чого ви чекаєте від уроку? 2.Технологія «Озвучення очікуваних результатів». Ви повинні закінчити речення «Думаю, робота над образами Павлика й Захарка буде цікавою та повчальною, бо…» Відповіді: -… ще раз зустрінуся з головним героєм, який втілює найкращі людські якості; -… бо я хочу зрозуміти, яких рис, хороших чи поганих, більше в Захарка… -… бо, на мою думку, цей твір є для нас повчальним; -… бо ця робота допоможе розпізнавати добро і зло, остерігатися нерозважливих вчинків. Але, щоб ваші очікування справдилися, дуже важливо на уроці добре попрацювати. ІV. Презентація домашнього завдання. Світ складається з людей, які живуть у ньому. Які люди, такий і світ, бо кожен є його складовою частиною. Вашим домашнім завданням було виписати на основі оповідання чесноти та вади героїв. Зараз попрацюємо колективно. Уявіть, що ви художники. Діти, якими б маркерами ви написали вади та чесноти на ватмані? З якими кольорами вони асоціюються? Запишіть на дошці вибрані чесноти та вади, а чи співпадають вони з моєю таблицею, подивимось?
ІV. Етап організації виконання плану діяльності. 1.Слово вчителя. Звернемо увагу на чесноти та вади, записані на дошці. Що на даній схемі відповідає поняттям «Світло» й «Темінь». Щоб побачити це протистояння, який художній прийом використовує автор? ( Антитеза-протиставлення протилежних явищ, понять, почуттів, думок, характерів). У душі кожної людини є світлий і темний бік, які завжди співіснують, їх ми називаємо добром і злом. Хто уособлює «Світло» й «Темінь» у творі? Отже, добро-світло уособлюють Павлик, мати, дід Антип, а зло – темінь- батько Павлика, Захарко. А кого б ви не віднесли до жодної із груп? Чому? (дівчата, хлопці). Якщо ви опинилися на місці хлопців,щоб ви робили, як себе повели? Діти, а що означає байдужість? зло-темінь Спираючись на схему-опору, зробіть висновок, що ж є головним конфліктом у творі? (боротьба добра зі злом, добре і прекрасне протиставляється поганому, злому) А зараз уявіть, що ви односельці наших персонажів і завітали до них у гості. А самі герої прийшли до нас в клас. Давайте подивимося на хлопців і послухаємо, що вони нам про себе розкажуть. Після діалогу ви повинні будете скласти їх порівняльну характеристику. 2.Інтерв'ю з Павликом і Захарком. Інтерв'ю з Павликом. - Павлусю, в якій сім'ї ти живеш? Чи любиш свою неню й дідуся? Які вони в тебе? Інтерв'ю з Захарком. Шановний Захарко, в якій сім'ї ти живеш? 3. Пошукова робота з твором у парах. Прослухавши інтерв'ю, попрацюємо в парах. Кожній парі я даю папірець з вадою або чеснотою, а ви повинні підібрати цитати з тексту на їх підтвердження, звернувши увагу на художні засоби, які автор використовує для змальовування персонажів і визначити героя, кому притаманна та чи інша риса. Діти, давайте звернемо увагу на монітор. Зробимо висновок. У кого з наших героїв квітка красивіша? Що це означає? 4.Міні-дослідження «Краса зовнішня і внутрішня». Слово вчителя. Вам було індивідуальне пошукове завдання додому, знайти в тлумачному словнику слово краса та пояснити його значення. Що ж таке краса? А якою вона буває у людини? (зовнішня, внутрішня). Давайте визначимо, кого ж із героїв твору ми можемо назвати духовно красивою людиною, а кого духовно нікчемною? Діти, проблема краси зовнішньої та внутрішньої завжди хвилювала людей. Звичайно, краще спілкуватися із приємною зовнішністю людиною. Але скажіть, чи хотіли б ви мати друга, який дуже красивий зовні, але черствий, грубий, зрадливий? І навпаки, доброго, справедливого, але з некрасивим обличчям та з обмеженими фізичними можливостями? Діти, так яка ж краса стоїть на першому місці – зовнішня чи внутрішня? Краса зовнішня бажана, а душевна – обов’язкова, необхідна для кожного, хто вважає себе людиною. Треба зазирнути в очі людині, якщо вона зовні не красива, а в них можна побачити й доброзичливість, порядність, справедливість, чуйність. І взагалі, якщо людина красива душею, значить і зовнішня краса в неї є обов’язково. Діти, а хіба можна сказати, що Захарко зовсім духовно нікчемна людина? Поряд із нами є багато людей з обмеженими можливостями. Чи зустрічали ви їх в сучасному житті? (відповіді учнів) Поряд із такими визначними, талановитими особистостями є багато звичайних людей з обмеженими фізичними можливостями і вони теж потребують допомоги, уваги, спілкування. Але робити це слід, не ображаючи, а даючи зрозуміти, що вони рівні серед рівних і до їхніх думок прислухаються. Ми повинні бути милосердними, гуманними, толерантними, допомагати їм у цьому важкому житті, щоб вони не відчували себе зайвими серед людей. С.Черкасенко вчить нас бути такими у своєму оповіданні. VI. Етап контрольно-оцінювальний. Діти, щоб дізнатися чи досягли ми мети уроку, давайте використаємо технологію мікрофон. 1.Технологія «Мікрофон». А) «Завдяки уроку я дізнався про…» - про прекрасний твір С.Черкасенка «Маленький горбань», існує зовнішня і внутрішня краса, що найпотворніша зовні людина може бути внутрішньо красива; - про те, що кожен із нас має вміти прощати, а Захарко допоміг мені це зрозуміти; - про те, що не існує абсолютно поганих людей, навіть у таких як Захарко завжди є можливість стати кращим, якщо поряд із ним хороші люди. Б) «На цьому уроці я навчився…» - характеризувати, порівнювати персонажів; - складати блок-схему до образів героїв твору; - давати власну оцінку діям і вчинкам персонажів. 2. Цінування. Оцінювання. 3. Домашнє завдання. Підготуватися до написання твору-роздуму на одну з тем: 1. «Чим ми можемо допомогти людям, обділеним долею?» 2. «У чому справжня краса людини?» 3. «Мій улюблений герой». Допоміжний матеріал для написання твору: А) Виписати вислови про багатство, доброту, небайдужість, дружбу Б) Виписати цитати з твору (або творів українських письменників) про красу людської душі. 4.Заключне слово вчителя. Проаналізуйте свою поведінку й поводьтеся завжди так, як радив великий педагог В.Сухомлинський: «Умій відчувати поруч із собою людину, умій розуміти її душу, бачити в її очах горе, біду, нещастя. Своєю поведінкою, своїми вчинками не завдавай людині болю, образи, хвилювання. Умій виховатися так, щоб ти «не сипав сіль» на чужі болючі рани, щоб гучно не ступав брудними чобітьми там, де треба затамувати подих; щоб не вривався в двері, коли треба тихенько, на пальчиках, зайти в кімнату, щоб не сміявся тоді, коли всім сумно». Не зобидь ні старця, ні дитину. Поділись останнім сухарем. Тільки раз ми на землі живем, У могилу не бери провину. Зло нічого не дає, крім зла, Вмій прощати, як прощає мати, За добро добром спіши воздати,- Мудрість завше доброю була. Витри піт солоний із чола І трудись, забувши про утому, Бо людина ціниться по тому, Чи вона зробила, що могла, Скільки сил у неї вистачало, Щоб на світі більше щастя стало. М.Луків.
Схожі навчальні матеріали: | ||||||
| Всього коментарів: 0 | |