| Головна » Українська література |
Мета. Навчальна – продовжити роботу над аналізом твору; розкрити характер Павлика, його поведінку, вчинки, стосунки з іншими дітьми, ставлення до нього автора й інших персонажів; осмислити роль виски моральних якостей у становленні власної особистості; Розвивальна – розвивати культуру зв’язного мовлення учнів, пам’ять, логічне мислення, кмітливість, уміння грамотно висловлювати власні думки, почуття, спостереження, робити висновки, розвивати навички складання плану-характеристики персонажів, ведення дискусій щодо проблемних питань; Виховна – виховувати здатність до співпереживання, почуття поваги і любові до творчості українських письменників, їх героїв; поваги і любові до батьків, рідного краю; прищеплювати інтерес до наслідків власної праці.
Тип уроку. Узагальнення і систематизація вивченого матеріалу.
Обладнання. Портрет С.Черкасенка, бібліотечка оповідань письменника про дітей, дитячі ілюстрації. Дидактичний матеріал (картки, таблиці), презентація Power Point.
ХІД УРОКУ
І. Організаційний момент. Оголошення теми, мети уроку.
ІІ. Актуалізація опорних знань. Бесіда за питаннями. Що ви розумієте під красою? Поясніть поняття внутрішньої краси.
ІІІ. Перевірка домашнього завдання. Учні зачитують складений вдома план до твору. Пропонується орієнтовний його зміст відповідно до частин оповідання. Павлик і його оточення.
ІУ. Мотивація навчальної діяльності учнів. Слово вчителя. Кожна людина – це частина колективу, соціуму, людства. Це частина Добра на Землі. Так повинно бути за всіма законами природи і життя. Але ми знаємо, що не все так правильно. Напевно, не так уже й багато людей на світі, які живуть лише для блага інших. У наш час, на жаль, прийнято здебільшого дбати про власний добробут. І на запитання, чи щасливі ви в житті, людина найчастіше відповідає негативно, бо не розуміє, що щаслива вже тим, що здорова фізично й розумово. А між тим, поряд з нами живуть люди, обділені можливістю пересуватися, бачити, чути, говорити. Проте інтересу до життя вони при цьому не втрачають, виявляють у собі таланти, знаходять бажання творити, хочуть бути потрібними суспільству, не втомлюються допомагати і бути милосердними. Сьогодні перед нами постає образ непростого хлопчика Павлика, який є взірцем справжньої краси. А наше завдання протягом уроку навчитися розрізняти у вчинках людей добро і зло, правду і брехню, справедливість, милосердя і черствість, бездушність.
У. Основний міст уроку. 1. Учитель. Діти, а чому образ хлопчика Павлика – непростий?
Учень. Павлик – маленький горбань, хлопчик-каліка, що живе в убогій шахтарській халупі разом з матір’ю-вдовою та дідом Антипом. Дід постійно винуватить в інвалідності дитини померлого батька-п’яницю. Павлик же постійно тягнеться до дітей, ділиться з ними своїми радощами, але зазнає від своїх ровесників зневаги і знущань. Але таке життя його взагалі не озлоблює.
Учень. А я можу це підтвердити словами із тексту: «Через його страшний горб товариші цурались його, й він звик бути здебільшого самотнім, на самоті зі своїми думками, жив ними, тішився, розважався ними. Лагідний, добрий, гарний світ нениних казок зробив і ті думки його лагідними, а серце чулим до всяких пригод, що траплялися створінням малим та беззахисним. Павлик любив звірят, любив пташок і плакав, навіть зомлів, коли при нім хто з хлопців розбив пташині яєчка або скручував голови горобеняткам».
Учитель. А як дід Антип любить онука? Зачитайте з тексту.
Учень. «Незважаючи на його страшний, химерний горб, дід дуже любив хлопця. Але він гаразд знав вдачу всіх отих захарків, проньок та інших, знав, що за великим Павликовим горбом діти ще не вміють побачити чудового серця його, тому боявся, що пустуни зобидять хлопця…».
2. Асоціативний диктант Записати у 2 колонки: 1 – слова, що асоціюються з Павликом, 2 – із Захарком.
Павлик Захарко
Добрий, черствий, чесний, безсердечний, ласкавий, підлий, справедливий, пихатий, зарозумілий, боягуз, мужній, відчайдушний, милосердний, терпимий до образ, дволикий, гордий, неслухняний, веселий, чуйний, фантазер, духовно багатий, прагне лідерства.
3. Творче самостійне дослідження. Усі учні по черзі визначають і записують у зошити риси характеру, не повторюючись з рисами інших дітей.
4. Випереджувальне завдання. 4.1. Інсценізація уривку з оповідання. Завдання для класу – простежити, які риси характеру вирізняються у персонажів.
4.2. Цитатна характеристика. Декілька учнів підготували, працюючи над текстом, цитатну характеристику Павлика: відокремленість від оточуючих: «Якого не прийнято, то й той сидить тут, осторонь, і з цікавістю стежить за грою»;
5. Розгадування кросворда. Давши правильні відповіді на запитання кросворда, ви отримаєте ключове слово народного прислів’я «Так треба жити, щоб нікому зла не чинити та завжди … творити» Він любив Павлика більше свого життя.
6. Виставка дитячих ілюстрацій. Виставка дитячих малюнків до твору, їх обговорення.
7. Ситуативна вправа: як легше відповісти на образу?
УІ. Підсумок уроку. Чому вчить нас оповідання С. Черкасенка «Маленький горбань»?
УІІ. Заключне слово вчителя. Нічого немає простішого, як на зло відповідати злом. Проте так чинять слабкі духом, безсердечні. І ніхто не знає, як поверне життя і кому більше буде потрібна допомога! Пам’ятаймо: до всього живого треба ставитися милосердно, доброзичливо. Спілкуючись із людиною, важливо не підкреслювати її вади, а давати зрозуміти, що вона така ж, як і інші. Від нещастя ніхто не застрахований і нічого у світі немає вище за Божі заповіді. (Учитель роздає учням на пам'ять сердечка-закладки, на яких роздруковані Божі заповіді). «… робіть добро, позичайте, не ждучи нічого назад, - і ваша за це нагорода великою буде, і синами Всевишнього станете ви, - добрий бо Він до невдячних і злих! Будьте ж милосердними, як і Отець ваш милосердний!»
УІІ. Оголошення результатів навчальної діяльності учнів.
УІІІ. Домашнє завдання. Написати твір-роздум «Що означає бути красивим».
Схожі навчальні матеріали: | ||||||
| Всього коментарів: 0 | |