Головна » Українська література

Розробки уроків української літератури в 11-му класі за творчістю Валер’яна Підмогильного

Мета.

Дидактична:

викликати інтерес до особистості та творчості В.Підмогильного;
схарактеризувати особливості його творчої манери;
дати поняття про екзистенціалізм;
формувати соціальні, комунікативні компетентності, компетентності саморозвитку та самоосвіти.

Розвиваюча:

розвивати вміння працювати з підручником і довідковою літературою, навички виділення головного з почутого та прочитаного, критичного мислення, висловлення власної думки.

Виховна:

виховувати прагнення читати інтелектуальну літературу, збагачувати свій науковий та творчий потенціал.

Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу; урок-портрет.

Обладнання: портрет письменника, виставка його творів, ілюстративні матеріали до біографії.

Форми роботи: «Структурований огляд», «Ґронування», «Читання з позначками», «Лінія цінностей», «Твір-п’ятихвилинка»; самостійна робота, лекція вчителя, учнівські повідомлення, творчі завдання.

Учні повинні знати:

основні події творчої біографії В.Підмогильного, про трагічну загибель митця;
особливості стилю письменника, поняття про екзистенціалізм як філософську й літературну течію.

Учні повинні вміти:

розповідати про письменника, аналізувати та критично оцінювати його творчість;
характеризувати риси інтелектуально-психологічної прози, висловлювати власну оцінку щодо описуваних подій, визначати тематику й проблематику творів;
працювати з науковими джерелами, оперувати необхідною термінологією.

Словник уроку:

[*]       літературний процес 20-30-х рр. ХХ ст.., «розстріляне відродження», літературні угруповання, творчий доробок;

[*]       Шопенгауер, Фройд, Ніцше, А.Франс;

[*]       інтелектуально-психологічна проза, белетристика;

[*]       екзистенціалізм.

 

Визначний белетрист 1920-х років і неперевершений

досі перекладач на українську мову класиків французької

прози , письменник інтелектуал, твори якого подають

чималий матеріал для пізнання психології людини

часів революції і після неї.

Ю. Лавріненко

 

Дар правдивого спостереження життя, уміння

заражати читача настроями, тримати його увагу

напруженою протягом всього оповідання –

становлять  невід’ємну властивість творчості

Валер’яна Підмогильного.

Юрій Клен

 

ПЕРЕБІГ УРОКУ

І. Організаційна частина.

ІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів. Повідомлення теми й мети уроку.

«Структурований огляд».

Відомий український письменник Ю. Смолич писав: «Коли б хтось із читачів оцих моїх спогадів та запитав мене, кого з молодих українських письменників двадцятих – тридцятих років я вважаю найбільш інтелектуально заглибленим, душевно тонким або, по-простому кажучи, найбільш інтелігентним, то я б ні на хвилину не задумався і відказав: – Валер’яна Підмогильного». Ці його слова – не традиційна данина пошанування митця «розстріляного відродження». В. Підмогильний справді користувався високим авторитетом письменника-інтелектуала, вихованого у дусі національної та європейської класики, схильного до філософського осягнення світу й людини. Визначний белетрист 1920-х років, неперевершений переклад українською мовою французької класики, письменник, що тонко відчував час, у якому жив,був одним із перших у списку українських письменників, призначених на фізичне знищення і розстріляний на Соловках 1937р.

Чому ж доля письменника-інтелектуала Валеріана Підмогильного склалася так трагічно?

ІІІ. Актуалізація опорних знань.

Робота з портретом письменника.

Перед вами портрет письменника. Вдивіться в нього, будь ласка. Давайте з ним познайомимося.

Робота в парах.

Запишіть в зошиті все, що вам відомо про письменника та добу, в яку він жив. Поділіться знаннями один з одним.

«Ґронування».

Що б ми запитали в письменника, щоб краще його пізнати? Запишіть запитання в таблицю.

Що найбільше його приваблювало в житті? Чим захоплювався?

Скільки років він прожив? Де народився і де помер?

На який історичний період випадає творчість письменника?

Де й ким працював?

Ким були його батьки і як вплинули на виховання сина?

Хто або що вплинуло на розвиток його світогляду? Яким чином?

Чи були в нього друзі? Хто?

 

Чиї традиції продовжив?

Коли написаний перший твір, видана перша збірка?

ВАЛЕР᾽ЯН

ПІДМОГИЛЬНИЙ

До якої стильової течії належав прозаїк?

Скільки збірок вийшло всього?

 

Які теми й проблеми порушує письменник у своїй творчості? Чи актуальні вони сьогодні?

Про що писав В.Підмогильний у своїх творах?

Де отримав освіту? Яку?

Чому творчість В. Підмогильного привертала увагу багатьох критиків?

В яких жанрах працював письменник?

Коли вперше почав писати твори?

Про що розповідається в романі «Місто»?

 

На всі ці поставлені питання ми спробуємо відповісти, працюючи протягом уроку.

ІV. Сприйняття та засвоєння учнями навчального матеріалу.

Вступне слово вчителя.

У невеличкій автобіографічній замітці В.Підмогильний писав: «Очевидно, є люди, що своє життя можуть згадувати як суцільну смугу радості. Є люди, життя яких насичене і радостями, і печалями. Можливо, ці люди найщасливіші, бо справжнє щастя може відчути той, хто зазнав горя. Я оглядаюсь на пережите. Де мої радощі? Життя перейдене, мов шлях заболочений. Шлях, що ним не йдуть, а бредуть, повільно пересуваючи ноги, не в силі скинути важкий налип багна. Стомлений у першому кроці, знеможений у подальших, я шукаю світлої плями на пройденому шляху і не знаходжу...»

Ці рядки окреслюють і навіть передбачають трагічну долю і самого письменника, і його творчого доробку, що його довгий час оцінювали з вульгарно-соціологічних позицій, піддавали критиці та шельмуванню.

Кого з українських письменників спіткала така сама доля?

«Читання з позначками». Самостійна робота з підручником. Опрацювання матеріалу про життя і творчість Валер᾽яна Підмогильного на с. 114-116.
Робота в зошитах.

Складання опорного конспекту (або тез) за опрацьованим матеріалом підручника та лекцією вчителя.

Лекція вчителя.

Світогляд Підмогильного формувався під впливом зарубіжної класики та філософії, зокрема творчості Шопенгауера, Фройда, Ніцше, Франса. Він був песимістом, проте у творчості відсутнє трагедійне начало, розпач, зневіра. Письменник по-філософськи спокійно сприймає драми й поразки, намагається їх пояснити та осмислити. Ранні твори – зразки екзистенціалізму, течії, що оформилася в 20-ті рр. в Німеччині та Франції. Основна категорія цієї філософської течії – вивчення і відображення існування людини та її переживань. Людина створює світ таким, яким хоче його бачити. Закинута у вир життя, вона шукає в ньому сенс. Суспільство для екзистенціалістів – щось чуже, яке руйнує внутрішній світ. Основна властивість екзистенції –стан свободи, обов'язковою умовою якої є можливість вибору. Необхідність робити вибір – найтяжче випробування, бо передбачає відповідальність перед собою і людством. Найголовніший вибір – між справжнім і несправжнім існуванням. Несправжнє існування – це тяжіння до побутового комфорту, тілесних насолод, багатства, слави. Людина, втягуючись у повсякденність буття, деградує. Проте кожен має шанс розпочати справжнє існування. До цього підштовхують кризові ситуації – хвороба, смерть рідних, життєві незгоди. Під впливом таких ситуацій людина усвідомлює всю марноту попереднього існування.

Екзистенційні мотиви – це страх, самотність, страждання, смерть, шукання сенсу буття.

Загальна характеристика прози митця

«Дар правдивого спостереження життя, уміння заражати читача настроями, тримати його увагу напруженою протягом всього оповідання — становлять невід'ємну властивість творчості Валер'яна Підмогильного». Таку оцінку ще зовсім молодого В. Підмогильного дав Юрій Клен.

В. Підмогильний увійшов у літературу зі своїм індивідуальним стилем. Його перші твори були принципово сюжетні, без лірики й зайвих прикрас. Це була проза, де традиції критичного та психологічного реалізму й імпресіонізму, як європейського, так і українського, органічно переплітались із власним мистецьким світовідчуттям автора.

На становлення літературно-мистецького смаку В. Підмогильного великою мірою вплинула європейська література, зокрема французька, яку він любив, читав у оригіналі й багато перекладав українською мовою.

Г. Костюк у творчості В. Підмогильного виділяє такі теми:

•        Зображення періоду революції й громадянської війни, боротьби українського народу проти загарбників (оповідання «Гайдамаки», «Військовий літун», повість «Остап Шаптала»).

•        Тема голоду в пореволюційні роки (найсильніші твори на цю тему в українській літературі — оповідання «Собака», «Син», «Проблема хліба»).

•        Доля й становище «колишніх людей», раніше привілейованої, а тепер розбитої революцією панівної верстви старого суспільства (оповідання «Військовий літун», «Історія пані Ївги»).

•        Проблема незалежності життя на землі від волі людини (оповідання «В епідемічному бараці»).

•        Тема дітей і дитинства (оповідання «Ваня»).

•        Проблема села й міста, завоювання міста українською стихією (роман «Місто»).

Повідомлення учнів.

Короткий аналіз двох-трьох оповідань В. Підмогильного («Гайдамака», «Проблема хліба», «Історія пані Ївги», «Ваня»), визначення рис екзистенціалізму.

Коментар учителя.

Отже, звернення В. Підмогильного на початку 30-х років XX ст. до екзистенційних питань було новаторським не лише для української літератури, а й для світової.

V. Закріплення знань, умінь і навичок.

Творче завдання.

За лекцією та поданим далі фактом змалюйте психологічний портрет В.Підмогильного.

24 травня 1925 року В. Підмогильний у великій залі Всенародної бібліотеки виступив перед представниками літературно-громадських організацій, вузівською молоддю, міською інтелігенцією на диспуті «Шляхи розвитку сучасної літератури»: «Коли б який-небудь товариш "спробував" написати сонату і сказав би, що це гарна соната, бо в неї гарна ідеологія, то ніхто не завагався б йому відповісти, що це музична нісенітниця, і ніхто б тієї сонати не слухав... У нас всякий твір, коли він абсолютно і категорично не відповідає вимогам офіційної ідеології, засуджують незалежно від того, чи гарний він, чи дійсний і чи потрібний».

Метод «Лінія цінностей».

Літературознавець Р. Мовчан роздумує над загадкою формування творчої особистості, таланту письменника: «Чому, скажімо, теж селянин, учень реального училища Ю. Яновський, ровесник Валер'яна Підмогильного, зустрів жовтневу революцію "широко відкритими", захопленими очима... І чому юного Валер'яна в пору революційних бур цікавить душа людини одинокої, малої, безпорадної, яка в собі, а не в розтривоженому, переплутаному світі шукає розгадок на вічні, "важкі питання" буття?»

Хто зробив правильний вибір в літературі: Ю.Яновський, реабілітувавши себе романом «Вершники», чи В.Підмогильний, який не зробив такої спроби? Я вважаю, щоб зберегти своє ім’я, необхідно розкривати злободенні проблеми часу. Тому Ю.Яновський не міг зробити по-іншому і був правий.

Учні висловлюють власні думки.

(Ця техніка передбачає висловлювання протилежних суджень, які могли б бути висновком уроку. Учитель, який зобов’язаний збудити протилежні думки вихованців висловлює думку, передбачаючи, що з нею ніхто не погодиться, адже технологія передбачає кардинально протилежні судження. За інших умов судження будуть, але не протилежні від заперечення.)

VІ. Підсумки уроку.

Слово вчителя.

Сьогодні багато хто з вас відкрив для себе В.Підмогильного – одного з найколоритніших представників української літератури не тільки 20-х років, а й усього ХХ ст.

Що вразило вас найбільше в біографії українського прозаїка?
Чи на всі питання, поставлені на початку уроку, ви знайшли відповіді?

Твір-п’ятихвилинка.

Давайте ще раз згадаємо, як В.Підмогильний оцінював своє життя в автобіографічній замітці. Чим можна вмотивувати таку позицію?

VІІ. Домашнє завдання.

Опрацювати матеріал підручника на с. 116-123.
Прочитати роман «Місто», виділити цитати з описом міста.
Підготувати повідомлення про відгуки критиків щодо роману.*

 

Урок №2

Тема. В. Підмогильний. Роман «Місто». Світовий мотив підкорення людиною міста, самоутвердження, інтерпретовані на національному матеріалі. ТЛ: маргінальність, іронія.

Мета.

Дидактична:

з’ясувати місце роману «Місто» в літературному процесі 20-х рр.;
допомогти розкрити проблему підкорення людиною міста й містом людини;

Розвиваюча:

розвивати навички виділення ключових епізодів і деталей;
соціальну, полікультурну, комунікативну компетентності;
навички критичного мислення в ході пошуково-дослідницької роботи, порівняння та узагальнення вивченого;
вміння творчо й глибоко підходити до аналізу художнього тексту;

Виховна:

виховувати прагнення читати інтелектуальну літературу;
збагачувати свій науковий та творчий потенціал;
пробуджувати бажання самостверджуватися в складному житті.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу; урок-образ.

Обладнання: тексти роману «Місто», критичні матеріали, виставка літератури (А.Франс. «Таїс», Оноре де Бальзак «Батько Горіо», Гі де Мопассан «Любий друг», М. Семенко «Твори», Ю.Яновський «Майстер корабля» та ін.), слайд-шоу «Київ 20-30-х років», репродукції картин Андрія Болякова «Андріївський узвіз» і Сухар Бера Рибака «Місто», дидактичні матеріали.

Учні повинні знати:

зміст роману «Місто»;
суть поняття «маргінальність»;
оцінку роману відомими літературознавцями та критиками;
розуміти вплив цивілізаційних процесів на людину.

 

Учні повинні вміти:

вести бесіду за змістом роману «Місто», визначати його тему;
доводити думки, аргументуючи прикладами з тексту;
працювати з науковими та критичними джерелами, давати власну оцінку твору;
оперувати необхідною термінологією.

Словник уроку:

[*]     літературна критика;

[*]     футуризм, імпресіонізм, екзистенціалізм;

[*]     маргінальність, іронія, контрастність зображення;

[*]     А. Франс, Гі де Мопассан, Оноре де Бальзак.

Написав «Місто», бо люблю місто і не мислю

поза ним ні себе, ні своєї роботи. Написав ще й тому,

щоб наблизити, в міру змоги, місто до української психіки…

В. Підмогильний

ПЕРЕБІГ УРОКУ

І. Організаційна частина.

ІІ. Актуалізація опорних знань.

Тестові завдання.

1.      В. Підмогильний порівнював своє життя з:

А покрученим шляхом;                           Б мокрим шляхом;

В заболоченим шляхом        ;                  Г зарослим шляхом.

2.      В. Підмогильний став письменником у:

А 17 років;                   Б 18 років;          В 19 років;                  Г 20 років.

3.      Митець входив до літературної групи:

А МАРС;   Б ВАПЛІТЕ;       В «Плуг»;           Г «Молодняк».

4.      Перша збірка оповідань В. Підмогильного — це:

А «Остап Шаптала»;                     Б «Проблема хліба»;

В «Твори, том 1»;                          Г «Військовий літун».

5.      Із перелічених творів В. Підмогильного повість — це:

А «Остап Шаптала»;             Б «Проблема хліба»;

В «Невеличка драма»;          Г «Військовий літун».

6.      Із перелічених творів В. Підмогильного роман — це:

А «Остап Шаптала»;             Б «Проблема хліба»;

В «Невеличка драма»;          Г «Військовий літун».

7. До збірок «Син», «Проблема хліба» входять:

А поеми;      Б романи;            В повісті;            Г новели.

8.      Найдовершенішими в українській літературі вважаються переклади В.Підмогильного з:

А англійської мови;                      Б французької мови;

В німецької мови;                           Г іспанської мови.

9.      В. Підмогильний на початку своєї трудової діяльності працював:

А агрономом;     Б учителем;        В перекладачем;                   Г редактором.

10.    Із 1923 до 1930 рр. В. Підмогильний працював у редакції журналу:

А «Час й революція»;                   Б «Україна й революція»;

В «Народ й революція»;                Г «Життя й революція».

11.    Оповідання В. Підмогильного «Собака»,«Син», «Проблема хліба» об'єднані темою:

А села й міста;                                         Б громадянської війни;

В голоду 1920—1922 рр. в Україні;               Г пошуку свого місця в суспільстві.

12.    Дата загибелі В. Підмогильного — це:

А 1934 р.;           Б 1937 р.;            В 1939 р.;          Г 1941 р.

Евристична бесіда.

Назвіть риси характеру й творчості В. Підмогильного, які вирізняли його серед інших письменників 20-30-х рр. ХХ ст.
У чому В.Підмогильний був новатором, випереджав свій час?
Хто з українських митців, крім В.Підмогильного, розробляв тему міста? (М. Семенко «Місто», Ю.Яновський «Майстер корабля».)

 

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів. Повідомлення теми й мети уроку.

 

Вступне слово вчителя.

Талановитий академік О. Білецький, що не зрадив високим естетичним ідеалам, з подивом писав у статті «Проза взагалі й наша проза 1925 року»: «Поруч шукання зовнішньої динаміки йшло відкидання "психологізму", що його так любила літера ХХ віку. Колись, щоб похвалити письменника, ...говорили: "Він великий психолог». Тепер настали часи, коли психологія аналізу стала річчю, гідною осуду. Мимоволі находить сумнів: чи не тому психологізм засуджено, що це скидає з письменників багато труднощів, для них неподоланих?»

У масовій радянській літературі оспівувалося людство, майбутнє суспільство, ідея, а індивідуальність приносилася в жертву «потребам народу», реальне життя конкретної людини нехтувалося заради «світлої будучності», любов до ближнього викорінювалася в ім’я любові прийдешніх поколінь. В.Підмогильний так писати не міг і не хотів. Тонкий психолог, він чудово розумів, що людина, яка не вміє по-справжньому любити ближнього свого, не може любити й людство в цілому, майбутні покоління.

2. «Очікувані результати».

Учні заповнюють «Картку очікувань»:

«Я хочу…», «Я можу…», «Буду сьогодні…».

3. Перегляд слайд-шоу «Київ 20-30-х років» (Додаток №1).

Ось таким представлений Київ 20-30-х років ХХ ст., а яким він описаний в художній літературі поетами й прозаїками?

4. Пошуково-дослідницька робота в парах.

Порівняйте опис міста поетом-футуристом М. Семенком та прозаїком екзистенціалістом В. Підмогильним. Знайдіть спільне та відмінне.

Михайль Семенко

Місто

Осте сте                                                    пахка

бі бо                                                          пахітоска

бу                                                              дим синій

візники – люди                                         чорний ди

трамваї – люди                                        м

автомобілібілі                                          пускають

бігорухрухобіги                                      бензин

рухливобіги                                             чаду жить

berceusкару                                                        чаду благать

селі                                                            кохатькахикать

елі                                                             життєдать

лілі                                                            життєрух

пути велетні                                              життєбе-

диму сталь                                                нзин

палять                                                       авто

пах                                                            трам.

Уривок з роману Валеріана Підмогильного «Місто»

Він озирнувся – і вперше побачив місто вночі. Він навіть спинився. Блискучі вогні, гуркіт і дзвінки трамваїв, що схрещувались тут і розбігались, хрипке виття автобусів, що легко котились громіздкими тушами, пронизливі викрики дрібний авто й гукання візників разом з глухим гомоном людської хвилі раптом урвали його заглибленість. На цій широкій вулиці він здибався з містом віч-на-віч. прихилившись до муру, притискуваний нахабними накотами юрби, хлопець стояв і дивився, блукаючи очима вздовж вулиці й не знаходячи її меж.

І. Запитання для аналізу поезії М.Семенка «Місто».

Пригадайте головні риси поетики футуризму.
Які з них наявні в поезії?
Які елементи імпресіонізму використав поет?
Що стало предметом зображення міста?

ІІ. Запитання для аналізу уривку з роману В. Підмогильного «Місто».

Пригадайте головні ознаки екзистенціалізму.
Як вони виражені в поданому уривку?
Проведіть спостереження над текстом і проаналізуйте його мову.
Що стало предметом зображення міста?
«Діаграма Вена».

 (Для узагальнення спільного й відмінного в описі міста складаємо діаграму Вена.)

Опис міста

М.Семенко                                                                  В.Підмогильний

 

Узагальнююча бесіда.

Чи схожий опис міста 20-х рр. на сучасні мегаполіси? Чим саме?
Як впливає велике місто на життя сучасної людини?
Чи хотіли б ви, молоде покоління ХХІ ст., вихідці із села, прожити своє життя в місті? Чому?

ІІІ. Сприйняття та засвоєння учнями навчального матеріалу.

Бесіда.

Ви прочитали роман В. Підмогильного «Місто». Чи цікаво було читати твір?
Що захоплювало більше – сюжет чи образ головного героя, а може, його роздуми й авторські коментарі?
Як оцінили роман літературні критики? (Учні зачитують підготовлені заздалегідь відгуки літературознавців, критиків про роман.)

Позитивні відгуки.

Юрій Шерех у передмові до нью-йоркського видання «Міста» відмічав у романі«тріумф урбанізму» й підкреслював, що «вже самого цього було б досить, щоб «Місто» було однією з вершин української прози й дороговказом для її дальшого розвитку».
Григорій Костюк вважав, що твір Підмогильного – роман про Київ: «Описи знайомих колись і вже, можливо, призабутих вулиць, завулків, парків, Дніпра, пляжів, університету, академії, багатьох історичних та архітектурних пам’ятників промовисто свідчать про це».

Негативні відгуки.

Андрій Музичка звинувачував В. Підмогильного у «ворожому ставленні до міста», викривленому його змалюванні.
Леонід Новиченко зазначав, що Київ у романі зображується як місто міщан, непманів, «розкладеної декадентської інтелігенції».

2. Постановка проблемного питання.

Чому навколо роману «Місто» завирували пристрасті аж до абсурдних звинувачень у тому, що «нова книга В. Підмогильного антирадянська»?

(Відповіді учнів.)

Коментар учителя.

Відповідь можна проілюструвати словами Р. Мовчан: «Роман «Місто» (1927), не дивлячись на чималий читацький інтерес, мав в основному негативні відгуки тогочасної критики, що шукала й не знаходила в ньому соціальної незаангажованості, ідеологічної ілюстративності, розповсюдженого «пролетарського» контексту, хоч і визнавала його стилістичну вправність та першість у творенні українського урбаністичного роману».

Офіційна критика оцінила його як твір «ідеологічно хибний», «ворожий пролетаріату», в якому село протиставляється місту.

У тодішній прозі маргінальні проблеми розглядалися найчастіше одностайно, без психологічного заглиблення у взаємини міста й села.

Робота з тлумачним словником.

Маргінальність, маргінальний (від лат. marginales – той, що знаходиться на краю, межі) – знаходження в межовій ситуації, пограничному стані (уже не селянин, але ще й не справжній житель міста).

Слово вчителя.

В. Підмогильний так пояснював свій задум: «Написав "Місто", бо люблю місто і не мислю поза ним ні себе, ні своєї роботи. Написав ще й тому, щоб наблизити, в міру змоги, місто до української психіки, щоб сконцентрувати його в ній, і коли мені частина критики закидає «хуторянську ворожість до міста», то я собі можу закинути тільки невдячність проти села. Але занадто вже довго жили ми під стріхами, щоб лишатись романтиками їх».

Дослідницька робота.

Яким же бачить читач місто у творі? Чи є Київ героєм роману?

Самостійна робота з підручником. «Читання з помітками».

Опрацювати матеріал на с. 120-121 (образ міста), скласти короткі тези. Значком ! помітити те, що вам відомо, зрозуміло, цікаво; значком ? – те, про що хочете дізнатися додатково.

Робота в группах.

Завдання №1.

Група І. Дослідіть, як письменник зображує красу Києва в різні пори року (природа, архітектура, пам’ятні місця). Яким постає перед нами Київ 20-х рр.? Зачитайте описи міста.

Група ІІ. Дослідіть життя міста і міщан у період непу (будинки, магазини, вулиці, заняття міщан). В чому полягає контрастність зображення? Зачитайте відповідні уривки.

Група ІІІ. Дослідіть літературне та культурне життя міста. Визначте роль іронії в описі літературної вечірки, на яку потрапив Радченко. Як Підмогильний схарактеризував київське мистецьке середовище 20-х рр.?

 

Коментар учителя.

«Місто» недаремно вважали першим в українській літературі урбаністичним романом. Київ у романі не лише необхідне тло для еволюції головного героя, а й повноцінний художній образ, що має свою долю, власне обличчя, живе напруженим, повнокровним життям.

Завдання №2.

Група І. Зіставте образ міста на початку роману та в кінці. Чим зумовлена така еволюція світосприймання Степана? Чи свідчить це про остаточну перемогу Степана над містом?

Текст №1.

Степан скрутив з махорки цигарку й закурив… Все навкруги було дивне й чуже. Він бачив тир, де стріляли з духових рушниць, ятки з морозивом, пивом та квасом, перекупок з булками, насінням, хлопчаків з ірисками, дівчат з кошиками абрикос і морелей. Повз нього пропливали сотні облич, веселих, серйозних і заклопотаних, десь голосила обікрадена жінка, кричали, граючись, пацани. Так звичайно тут є, так було, коли його нога ступала ще м’якою курявою села, так буде й надалі. І всьому цьому він був чужий.

Текст №2.

Ніколи не почував він ще такої могутності самопочуття. Земля, здавалось, пливла йому під ногами оксамитовим килимом, і дахи будинків вітали його, як велетенські капелюхи… Не чекаючи ліфта, хлопець притьмом збіг на шостий поверх і, до кімнати ввійшовши, розчинив вікна в темну безодню міста. Воно покірно лежало внизу хвилястими брилами скель, позначене вогняними крапками, і простягало йому з пітьми горбів гострі кам’яні пальці. Він завмер від сласного споглядання цієї величі нової стихії і раптом широким рухом зронив униз зачудований поцілунок.

 

Група ІІ. Розгляньте картини Андрія Болякова «Андріївський узвіз» і Сухер Бера Рибака «Місто». Що спільного у змалюванні образу міста художниками і письменником?

Андрій Боляков «Андріївський узвіз»             Сухер Бер Рибак «Місто»

Група ІІІ. Прочитайте уривки з фіналу роману Гі де Мопассана «Любий друг» та В. Підмогильного «Місто». Які мотиви в них перегукуються?

Текст №1.

В церкві було багато людей, - всі повернулись на свої місця, щоб побачити, як пройдуть молодята. Дю Руа йшов повільно, впевненим кроком, високо піднявши голову і пильно дивлячись в сяючий прохід церковних дверей. Його тіло лихоманило від безмежного щастя. Він нікого не помічав. Він думав тільки про себе.

Коли він підійшов до виходу, то побачив, що зібрався натовп, темний, гомінливий натовп, який прийшов сюди заради нього, заради Жоржа Дю Руа. Увесь Париж дивився на нього і заздрив. Потім, піднявши очі, він розпізнав удалині, за площею Згоди, палату депутатів.  І йому здалося, що він одним стрибком здатний перескочити від дверей церкви Мадлен до дверей Бурбонівського палацу.

Текст №2.

Ніколи не почував він ще такої могутності самопочуття. Земля, здавалось, пливла йому під ногами оксамитовим килимом, і дахи будинків вітали його, як велетенські капелюхи… Не чекаючи ліфта, хлопець притьмом збіг на шостий поверх і, до кімнати ввійшовши, розчинив вікна в темну безодню міста. Воно покірно лежало внизу хвилястими брилами скель, позначене вогняними крапками, і простягало йому з пітьми горбів гострі кам’яні пальці. Він завмер від сласного споглядання цієї величі нової стихії і раптом широким рухом зронив униз зачудований поцілунок.

Коментар учителя.

У романі «Місто» В. Підмогильний із властивою йому схильністю психологічного аналізу звертається до теми, що здавна цікавила світову літературу, яка так виразно й оригінально звучить у творах А. Франса, Гі де Мопассана, Оноре де Бальзака, - внутрішній світ людини і можлива його несумісність із оточуючим зовнішнім середовищем.

 «Мозковий штурм».

Як би ви сформулювали тему роману?

Зображення людини в новому для неї середовищі, змалювання її почуттів, переживань.
Еволюція світогляду під впливом зовнішніх факторів (міста і його мешканців.
Зображення цілісної людини в єдності біологічного, духовного, соціального.

Чи була дана тема новаторською в українській літературі другої половини ХХ ст.?
А в європейській літературі?

Коментар учителя.

В. Підмогильний зробив значний внесок у розвиток національної літератури, який «полягав насамперед у його намаганні пізнати модерну українську людину, свого сучасника – типового вихідця з села, простежити і проаналізувати його поведінку в нових суспільних умовах, які виявились екзистенційно випробувальними» - Р. Мовчан.)

V. Підсумки уроку.

1. Міні-диспут.

Степан Радченко – завойовник міста чи його жертва?

2.  «Очікувані результати».

Чи виправдались ваші очікування

 

VІ. Домашнє завдання.

Опрацювати матеріал підручника на с. 121-123.
Виписати цитати для характеристики образу Степана Радченка.
Розкрити один із жіночих образів роману крізь призму стосунків зі Степаном (Ів.- Надійки, ІІв.-Тамари Василівни, ІІІв.-Зоськи, ІVв.-Рити).*


Теги: Унгурян Л.П., Підмогильний
Навчальний предмет: Українська література
Переглядів/завантажень: 1252/394


Схожі навчальні матеріали:
Всього коментарів: 0
avatar