Головна » Українська література

Розробка уроку за романом В. Барки «Жовтий князь» з української літератури в 7-му класі

Мета: показати картини голодомору 33-го року в Україні на прикладі нещасть сім`ї Катранників; формувати навички проектної культури учнів, уміння презентувати результати групової роботи над створенням проекту;

-розкрити символічність образу монстра в жовтій одежі;

-розвивати вміння аналізувати художній твір;

-удосконалити навички аналізу композиції, окремих епізодів, авторських відступів у творі;

- розвивати пізнавальну та мисленнєву діяльність учнів, критичний погляд на явища дійсності;

- сприяти формуванню активної життєвої позиції.

Тип уроку:  вивчення нового матеріалу

Вид уроку:  урок – філософське дослідження

Епіграф: Немає у світі нічого страшнішого за нелюдяних людей
                                                                           В.І. Жиленко

Очікувані результати: після цього уроку учні зможуть аналізувати роман  В.Барки «Жовтий князь», формувати і відстоювати власну точку зору щодо подій 1932 - 1933 рр. в Україні; брати участь та аргументувати свою позицію під час роботи «вільного мікрофону»

Обладнання: портрет Василя Барки; опорний конспект аналізу роману  В.Барки «Жовтий князь» для кожного учня; книги з творами письменника, таблиця «Ідейно – філософський зміст роману  В.Барки «Жовтий князь», аудіо запис музичного твору В. Моцарта «Реквієм», комп`ютер, учнівський проект «На хресті голодомору»

Хід уроку:

Звучить аудіозапис уривку з роману «Жовтий князь»


Вступне слово вчителя

На десятиліття можна засекретити архів, можна приховати в глибинах спецсховищ викривальні документи. Можна раз, і вдруге, і втретє переписувати історію на догоду диктаторів або скороспеченому ідеологічному божкові. Та з пам’яттю народу нічого не вдієш, бо живить вона духовне життя поколінь і залишає свідчення очевидців на сторінках літературних творів.

І. Захист учнями проекту «На хресті голодомору»

Страшно навіть через півстоліття ступати болючими стежками пам'яті про небачений у світі голодомор, який стався на благословенній землі нашого квітучого краю. Досі не віриться, що в Україні – житниці всієї тодішньої радянської ї імперії раптово зник хліб і люди залишились без зернини

 

Пухли старі й малі, вимирали роди і села. Смерть чигала на шляхах, на полі, по хатах. Її кістлява рука, здавалося, вдень і вночі не випускала своєї кривавої коси. А в новий 1993р. уся Україна перетворилася на суцільну могилу.
 

ІІ. Мотивація навчальної діяльності

В. Барка був свідком голоду, в 1932 році йому довелося відвідати брата на Полтавщині.



На власні очі він побачив страхіття голодомору.

`

А ще були свідчення очевидців, які письменник тримав у пам`яті впродовж 25 років, і які мав змогу докладно занотувати, коли потрапив до Німеччини. Сам В. Барка зазначав: «Не суддя, але як колись визначив Чехов, свідок для суду: розповідати, що сталося в житті».

Сьогодні на уроці ми познайомимося з романом В. Барки «Жовтий князь» і проведемо філософське дослідження рис основних персонажів твору.

На уроці ми повинні розв`язати такі завдання:

Проаналізувати роман В. Барки «Жовтий князь»
Дати відповідь на проблемне питання, що є темо нашого уроку «Для чого людина приходить у цей світ?»

ІІІ Вивчення нового матеріалу

(Учні працюють за опорним конспектом)

Ви прослухали розповідь про історію написання твору В. Барки «Жовтий князь», заповніть пункт «фактологічна основа твору» першої сторінки опорного конспекту (учні самостійно працюють) Перегорніть сторінку, і проведемо дослідницьку роботу над змістом твору.

Бесіда з учнями, в ході якої заповнюються стор. 2,6 опорного конспекту
                                                  (додатки 2,3)

•Скільки планів у змісті використав В. Барка? Назвіть їх.

•Давайте прослідкуємо триплановість змісту на прикладі образу   Андрійка.

-Які події спіткали сім`ю Катранників?

- Як пережиті події вплинули на психологічне становлення його особистості?

- Яке, на вашу думку, має значення у творі постать Андрійка для духовного життя народу?

Триплановість змісту інших образів: баби Харитини, Оксанки ви прослідкуєте дома.

• Дійові особи твору – люди однієї епохи, одного часу, здебільшого одного соціального класу й національності. Але в кожного своя мета в житті

 Давайте пригадаємо розмову Андрійка і Миколки біля сільради.

- На які дві основні групи можна розподілити героїв роману?

- Хто із героїв є найяскравішим представником цих двох груп?

- Знайдіть на сторінках роману опис зовнішності героїв і зачитайте.

Мирон – сердитий чоловік, і в прізвищі – сільська звичайність; був світлий словом і серцем Григорій – страшний, ох страшний. Такий переступить.

Дослідження внутрішнього світу персонажів

Як бачимо, описуючи зовнішність цих персонажів, автор робить протиставлення. Давайте дослідимо внутрішній світ цих героїв. Це дослідження ми будемо проводити у трьох аспектах: морально - етичному, національному, філософському. У вас у таблиці дібрані цитати, які характеризують головні якості М. Катранника і Г. Отроходіна. Наше завдання – встановити риси характеру, які  ілюструють запропоновані цитати. Якщо у декого з вас виникнуть труднощі, ви можете скористуватися довідкою.

• Зачитайте першу цитату, що характеризує Мирона Катранника?

• Яка риса характеру виявляється у Мирона?

• А в цей час Отроходін вимагає взяти хліб із мертвих.

Зачитайте цитату, що підтверджує це. Як це характеризує його?

•Друга цитата говорить про те, яким Мирон був у сім`ї (зачитайте її). Яке почуття виявляє герой?

• Якщо для Мирона головним була сім`я, то що головним було для Отроходіна?

• Давайте згадаємо епізод, коли Мирон пішов викопувати конятину й зустрічає чоловіка, який теж йде по м`ясо (вчитель зачитує епізод)

- Яка риса характеру виявляється у Мирона?

- А чи можемо ми знайти таку рису у Отроходіна? (Зачитати 3.4 цитати)

• Національні аспекти передбачають у людини наявність таких рис характеру як повага до землі, до людей, до праці, патріотизм. Вони наявні Мирону Катраннику?

-Давайте спробуємо визначити, якій із цитат відповідає така риса як людинолюбство; повага до праці, землі.

• Зачитайте цитату, що характеризує Мирона як патріота. Отроходін – комуніст, фанат, відданий інтернаціональній ідеї. То чи може він проявляти національні риси?

Ось чому в творі ми не знайдемо жодної цитати, яка характеризувала б його національний аспект. Це повністью денаціоналізований, жорстокий, владолюбний тип, в центрі і всесвіту якого стоїть його власне егоїстичне «Я».

• Вічна філософська проблема: вибір людини між добром і злом, між життям і смертю (пригадайте епізод, коли Мирону прийшлося зробити вибір). Зачитайте цитату.

- Який вибір зробив Мирон?

• Зверніть увагу на філософські аспекти  характеристики Отроходіна.

Які інтереси (власні чи суспільні) переважають у даному випадку? (знайдіть з довідки і запишіть)

Дослідження символів твору (робота за таблицею «Ідейно- філософський зміст роману»)   додаток 1

• Отже, проаналізувавши образи, зробимо висновок, що у творі протиставляються риси характеру М. Катранника і Г. Отроходіна. Саме через ці образи у творі виражається протистояння символів. Відкрийте конспект на стор. 4-5(додаток1) і давайте проаналізуємо символи твору. В центрі твору протистояння двох полярних символів. З одного боку – Жовтий князь – символ тоталітарної держави, це демон зла, який несе з собою спустошення, сіє смуту, спричиняє голод.

Протягом всього твору домінує жовтий колір – показник ненаситності, спустошеності, який підсилюється тематичною лексемою князь, що утверджує зверхність, повновладдя.

(Жовто в очах селян з потьмареною від голоду свідомістю, жовті бур`яни, жовтий колір мертвих тіл, жовті стіни державних установ – атрибут правлячої системи – жовте колосся)

Голод спричиняє страх. Страх перед рудим звіром, який вилазить з багна. І всі ці страхіття відбуваються в селі Кленоточі. Люди божеволіють від голоду, втрачають подобу людини, бо їхні думки обертаються тільки навколо їжі. На прикладі села ми бачимо руїну, яка охопила всю Україну. «Селяни в Кленоточах, як і скрізь по всії Україні, мерли, як мухи…»

З іншого боку – символи духовності, що ґрунтуються на засадах християнської моралі, Біблії. Адже Біблія дає духовне світло, порятунок через церкву. Згадайте, на початку твору тоталітарна держава руйнує церкву, але людям вдається зберегти чашу, цим самим рятуючи духовне світло, оберіг, який дає надія. А все наприкінці твору Андрійко йде в дорогу, він покидає руїни рідного села і йде в невідоме майбутнє, яке повинне принести порятунок. Він понесе далі в життя все те добре, світле і прекрасне, чого навчили його батьки, він – запорука того, що народ відродиться (зачитування цитат із таблиці).

IV. Підсумок уроку (інтерактивна вправ «Вільний мікрофон»)
Зверніть увагу, тема нашого уроку проблемне питання «Для чого людина приходить у цей світ?» Ми прослідковували, для чого в цей світ прийшли М. Катранник і Г. Отроходін. Ви стоїте на порозі самостійного життя, кожному з вас потрібно самовизначитися, тому кожному з вас потрібно дати відповідь «Для чого людина приходить у цей світ?»

Я пропоную Інтерактивну вправу «Вільний мікрофон», під час якої ви матимете змогу обґрунтувати свою думку.

Отже, ви зробили правильний вибір, тим самим підтверджуючи слова І. Жиленко, внесені в епіграф нашого уроку. Тож будьмо добрими, чуйними людяними і милосердними.

VI. Домашнє завдання

Середній рівень – стор. 2 (сюжет твору,додаток 1)

Достатній рівень – стор. 4 ( згрупувати  персонажі,цитати з твору, дод.3)

Високий рівень – Напишіть твір – мініатюру на одну із запропонованих тем: «Для чого людина приходить у цей світ?»

«Якою я уявляю подальшу долю Андрійка»


Теги: Барка, Цихненко Л.О.
Навчальний предмет: Українська література
Переглядів/завантажень: 1088/142


Схожі навчальні матеріали:
Всього коментарів: 0
avatar