| Головна » Українська література |
Мета:ознайомити учнів із календарно-обрядовими піснями літнього циклу; розвивати навички виразного і вдумливого читання, аналізу пісень; виховувати повагу до прадавніх вірувань наших предків, гордість за свій талановитий народ. Теорія літератури: народна пісня, повтори (рефрен), анафора. Обладнання: записи народних пісень, збірки прислів’їв, ілюстрації до пісень,українські рушники. Міжпредметні зв'язки: історія, музика.
Хід уроку
І. Організаційний момент ІІ. Актуалізація опорних знань. Бесіда за питаннями Чим для вас цікаві українські народні пісні? ІІІ. Повідомлення теми та мети уроку. Мотивація навчальної діяльності школярів
1. Слово вчителя У Київській Русі літнє цвітіння трав приурочували до дня Аграфени — купальниці. “Аграфена — зле коріння ”. Знахарі шанували це свято, бо за ним стояв знаменитий Івана Купала. Існує така легенда. Жили колись люди і велику біду терпіли від нечистої сили, а звали її Аграфена- “зле коріння”, то вона,клята, сонце заступить, то чуму напустить. Довго терпіли, а тоді обрали з-поміж себе найхоробрішого, дали йому в руки меча двосічного, і пішов той легінь болотами глибокими та лісами темними. Ходив день, ходив місяць, а таки вистежив тую погань і поборов її. Сталося це вночі, а вранці заграло сонечко, все земне звеселилося. А ім'я тому чоловікові- Іван. Як повернувся він, то найперше, омив своє тіло. А за ним і весь люд праведний викупався. З того часу й називається цей день Івана Купала.
2. Підручник Л. Т. Коваленко Українська література 6 клас, знайомство з текстом “Купальські пісні” на с.21-23
3.Відповіді на питання: 1. Які обряди виконували на свято Івана Купала? 2. Яка роль купальського вогнища на цих обрядах? 3. Чи доводились вам спостерігати свято Івана Купала? Розкажіть про свої враження. 4. Повідомлення учня Відбувалося свято Івана Купала завжди біля річки, ставка, на лузі. Хлопці несли з собою хмиз для вогнища, а дівчата плели вінки, йшли до річки. У кожної на віночку горіла свічка. Вони опускають обережно вінки у воду. Річка рябіла безліччю вогнів. Прудка течія одразу відносила віночки зі свічками вглиб річки. Кожна дівчина уважно стежила за своєю долею. Якщо віночок припливав до берега, то вважалося, що його власниця вийде заміж. 5.Читання вголос купальської пісні “Заплету віночок” 6.Робота за текстом пісні 1.Знайдіть у пісні епітети. 2.Що таке рефрен? 3.Що таке анафора? 4.Запис у зошиті літературознавчих термінів — рефрен,анафора 7.Повідомлення учня У купальську ніч всяке зілля має найбільшу цілющу силу чари. І навіть на мить розквітає папороть. Хто цей цвіт побачить,кажуть у народі, той буде щасливий. А хто його здобуде, матиме скарби, здоров'я. За повр'ям папороть, або, як її ще називали, перунів вогнецвіт, жар-цвіт, безсмертник, цвіте тільки в ніч на Івана Купала. Та ніхто цю квітку досі не здобув. Сторожа над нею вельми грізні. Як тільки настане північ, коло папороті таке зчиняється, що волосся дибки стає. Вітри буйні віють, грім гримить, двигтить земля, дерево на дерево падає, гора на гору вернеться, летять вогненні змії. А потім прямо на папороть скаче страшний вершник: “Тікай, бо стопчу!” - кричить грізно, і тоді вже не всидіти там ніякому сміливцю. А ще в народі кажуть, що той, хто одважився знайти цвіт папороті, має прийти в ліс, окреслити себе колом і чекати, доки з'явиться квітка. Як тільки вона зацвіте, нечиста сила буде над усе намагатися злякати сміливця. Та лякатися не можна, бо нечиста сила заволодіє квіткою, зляканого обдурить. Коли ж кому вдасться зірвати ту дивну квітку, треба покласти її на долоні, після чого, не оглядаючись, бігти додому. Дорогою нечисть ще більше буде спокушувати і жахати, та квітку віддавати не можна. Тож треба бути дуже сміливим, щоб добути цвіт. Його та інші квіти використовували при плетінні віночка. “Хто вміє віночки вити, той вміє життя любити,” - говорить народ.
8. Слово вчителя Пропоную вам квіткові загадки: 1. “На городі тичка, а на тичці капличка,без вікон, без верха, а в ній людей без числа.” (Мак) 2. “Синьока чарівниця,часто в колі нас крутиться,де вінки вона спліта,- пшениці рідки й жита.” (Волошка) 3. “Без рук, без ніг, а на тин збіг.” (Хміль, гарбуз) 4. “А що за квітка є, що й сліпий взнає?” (Кропива) 5. “Стоять красуні на воді, вінки на них білі й золоті” (Водяні лілії) 6. “Цвіте синьо, лист зелений, квітник прикрашає, хоч мороз усе побив — його не займає” (Барвінок)
9.Інтерактивна гра А ось на столі лежать вузлики із засушеними травами, у глечиках відвари. Давайте випробуємо себе у ролі народних цілителів, визначимо за запахом і смаком їх назви. (Чебрець, м'ята, хміль, звіробій, чорнобривці, матіола)
9.1. А чи є назви квітів, що мають імена людей? - Грицики. - Лілії. - Маргаритки. - Миколайчики. - Іван-чай (звіробій).
10. Інтерактивна робота (3 групи учнів) 1 група (записує прислів'я про квіти); 2 група (складає вірші, пригадує загадки або пише етюд про квітку); 3 група (народні прикмети, пов'язані з квітами).
11. Квіти — постійні супутники нашого життя. Вони на вишиваних рушниках,фіранках. Ними розмальовували печі, стіни оселі. Квіточки клали на образи, з них готували різні відвари, напої, а на Івана Купала з них плели вінки: Сплетемо вінок український сьогодні Із мальв, чорнобривців, калини, З барвінку та жита, із м'яти, нагіток, З жоржин, чебрецю та вербини.
Із заготовлених квітів сплітемо віночок, який стане оберегом нашого класу. (Під час плетіння вінка звучить запис купальських пісень)
ІV. Підбиття підсумків, оцінювання результатів роботи учнів 1. Що нового ви взнали про купальські пісні? 2. Чому вони так називаються? 3. Які народні обряди пов'язані з цим святом? 4. Чому віночок став оберегом?
V. Домашнє завдання. Прочитати статтю «Купальські пісні» сторінка 21-23,аналізувати пісні купальського циклу
Схожі навчальні матеріали: | ||||||
| Всього коментарів: 0 | |