Головна » Українська література

Розробка уроку «Леся Українка. Поезія «Співець» з української літератури

Мета: ознайомити учнів із віршами поетеси, допомогти усвідомити ідейно  художнє багатство поезії «Співець»;  розвивати навички виразного читання, аналізу віршів, висловлення   власних думок і вражень від прочитаного;  виховувати любов до природи, естетичні почуття.

Тип уроку: вивчення нового навчального матеріалу.

Форма: інтерактивний урок.

Міжпредметні зв’язки: біологія, образотворче мистецтво, музика.

Методи, прийоми і форми роботи: робота в групах, дослідницько-пошукова робота, випереджувальні завдання, інтерактивна форма «Мікрофон».

Здоров'язбережувальний аспект уроку: активізація різних органів чуттів (зорового, слухового, навчальна релаксація, вправи на гармонізацію обох півкуль головного мозку).

Обладнання: підручник, збірка творів, ілюстрації до них, портрет Лесі Українки, виставка ранньої творчості поетеси, мультимедійне обладнання.

Очікуванні результати: учні осмислено й виразно читають та аналізують зміст вірша.

Теорія літератури: пейзаж, художні засоби.

 

Перебіг уроку

І. Актуалізація опорних знань учнів

1. Перевірка домашнього завдання.

Виразне читання поезії Лесі Українки «Тиша морська», її  аналіз, висловлення вражень від прочитаного.

2. Бесіда.

Назвіть відомі вам твори, у яких згадується соловейко? (Т.Шевченко «Садок вишневий коло хати…», казки народів світу та ін.)
Що ви знаєте про цього птаха? Чи бачили його коли-небудь, чи чули його спів? Які враження у вас викликала ця «пісня»?

 

ІІ. Мотивація навчальної діяльності школярів.

Слово вчителя.

- Весна – пора яскравого розквіту природи, буяння краси. Квітують сади, наповнюючи пахощами все довкола, не вгавають пташині хори. І найкращим солістом виступає в них соловейко. Пташка непримітна, але її спів зачаровує і пишну троянду, і духмяний бузок, і людське серце. Навіть зорі, здається, спустилися нижче до землі, щоб послухати прекрасний голос, подивуватися майстерності співця.

Повідомлення учня про солов’я (презентація).

 

Соловей – рід птахів родини дроздових. Довжина тіла 14,4-20,5 см, маса 13,4-27 г. Оперення переважно бурих кольорів. Живе в чагарниках, заростях лісів, садів та парків. Живиться комахами. Гнізда мостить на землі під кущами. Перелітні птахи, зимують у тропіках Східної Африки. Самці чудово співають.

 

ІІІ. Сприйняття й засвоєння учнями нового навчального матеріалу.

1. Оголошення теми, мети уроку.

2. Словникова робота.

Пишно – тут: яскраво

Багряний – густо-червоний

Порання – вранішня

Натури – природи

Пахом – запахом

Вродливиця – красуня

Красила – прикрашала

Садки розвивав – сприяв зростанню й розквіту.

3. Виразне читання поезії Лесі Українки «Співець» вчителем.

4. Обмін враженнями щодо прочитаного

5. Читання поезії кращими учнями.

 

ІV. Застосування учнями здобутих знань

Робота в групах. Дослідницько-пошукова діяльність.

І група

Визначити тему та основну думку поезії Лесі Українки «Співець», пояснити значення назви твору.

(Тема – краса вранішньої природи, її гармонія; основна думка – уславлення краси природи, оптимістичного світобачення; назва підкреслює основну рису героя твору солов’я – його майстерність у неперевершеному співі.)

ІІ група

Дослідити художні образи, охарактеризувати їх (зорі, троянда, соловейко).

(Зорі – яскраві, червоні, привітно сяють над світом, і їх радісно вітає все живе на землі; троянда – розкішна, вродлива, «найкраща з квіток», своїми барвами прикрашає садок, радує око; соловейко – «співець чарівливий», шле вітання зорі вечірній і зорі вранішній, славить життя; від його любого співу розпускаються квіти, розвиваються садки).

ІІІ група

         Визначити художні засоби та прийоми (пейзаж, слова в переносному значенні, художні означення та ін.)

         (У творі змальовані: весняний вечірній пейзаж «Пишно займались багрянії зорі колись навесні…»; пейзаж вранішній «… грала промінням, ясним самоцвітом порання роса…»; садок «Горда палала троянда розкішна, найкраща з квіток, - барвою й пахом вродливиця пишна красила садок»; вживаються: слова в переносному значені «грала промінням», «усміхалась весняним привітом»; художні означення «багрянії зорі», «пісні голосні», «ясним самоцвітом», «троянда розкішна», «співець чарівливий» та ін.)

ІV група

         Скласти «усні словесні малюнки» про троянду й солов’я (вірш або казку).

         («Усний словесний малюнок». Ще яскраво сяють зорі, але вже підкрадається світанок. Прокинулися пташки й голосно заспівали злагодженим хором. Визирнув один несміливий промінчик сонця, а за ним другий, третій – і розбудив росу. Вона всміхнулася й заграла на сонці, ніби дорогоцінні камінчики. Прокинулася й красуня-троянда, запишалася, розіслала ніжній аромат по всьому саду. Негайно відгукнувся соловей, заспівав так гарно, що заслухалися всі дерева і квіти в саду. Всім стало любо та весело.

Казка. В одному саду росла пишна красуня – троянда. Соловейко побачив її – і закохався. Але він був такий маленький, сіренькій, непримітний, що чарівна квітка зовсім його не помічала. Тоді соловейко склав найкращу пісню і заспівав її так, що всі завмерли від подиву. Тільки горда троянда, хоч їй і сподобався спів, не показувала цього. Соловейко вирішив полетіти в теплі краї й навчитися ще кращих пісень у райських птиць. Тільки тоді йому вдалося підкорити серце примхливої красуні.)

 

V. Домашнє завдання

Навчитись виразно читати вірш Лесі Українки «Співець»;

І група – художники (малюють ілюстрації до поезії);

ІІ група – музиканти (підбирають мелодії до поезії);

ІІІ група – літератори (ідейно-художній аналіз поезії)

 

VІ. Підбиття підсумків уроку

Інтерактивна вправа «Мікрофон»:

Я зрозумів (зрозуміла), що поезія для мене…

У своїй ранній поезії "Співець" Л.Українка запевняє читачів у тому, що ніякі сили не примусять її відмовитись від патріотичного обов'язку — служити своїй батьківщині й рідному народові.

Та хоч би й крила мені солов’їні, 

І воля своя, –

Я б не лишила тебе в самотині,

Країно моя!


Теги: Леся Українка, Галущак Л.Г.
Навчальний предмет: Українська література
Переглядів/завантажень: 1629/272


Схожі навчальні матеріали:
Всього коментарів: 0
avatar