Головна » Українська література

Розробка уроку «Андрій Малишко - поет-пісняр» з української літератури в 7-му класі

МЕТА:

познайомити учнів з пісенною творчістю поета;
проаналізувати ідейно-художні особливості поезії   А.Малишка;
розкрити зв’язок поезії А.Малишка з народною творчістю;
секрети популярності Малишкових пісень;
виховувати любов до рідного краю;
філософське осмислення поезії А.Малишка.

Епіграф.

           “Немає сумніву, що музикальні здібності Малишка відкрили його душу для народної пісні. Він писав, що його “напували” з дитинства піснями, але головним було те, що його душа постійно й жадібно прагнула того нектару...

             Малишко мав хист музиканта, який виявлявся в звуковій структурі рядка і строфи, в доборі образів звукового ряду, які робили його поезію дзвінкою, пісенною.”

                                                                       (Дмитро Павличко)

Обладнання: епіграф, портрет А.Малишка, виставка рушників, виставка збірок поета, опорні схеми, міні-підручник.

 

ХІД УРОКУ

 

І. Актуалізація опорних знань.

Бесіда з класом.

Розкажіть про дитинство і юність Андрія Малишка.
Чому вплив “цеху бандуристів” А.Малишко відчував усе життя?
Розкажіть про формування таланту поета в воєнні та повоєнні роки.
Що ви довідалися з біографії про пісенну творчість А.Малишка та його співавторство з композиторами?

ІІ. Оголошення теми та мети уроку.

Учитель. Діти! Сьогодні ми з вами продовжуємо знайомство з творчістю А.Малишка. Відкрийте, будь ласка, зошити і запишіть тему уроку (повідомлення теми і мети уроку)

Сформулюйте, будь ласка, і свою мету уроку, в кінці уроку дасте відповідь, чи досягли ви поставленої мети.

ІІІ. Вивчення нового матеріалу.

Учитель. На слова Малишка написано добру сотню пісень. Музику на слова цього поета творили такі відомі композитори, як Л.Ревуцький, П.Козицький, Ю.Мейтус, О.Білаш, брати Майбороди, особливо Платон, автор мелодії до таких визнаних народом пісень, як

“Пісня про рушник”,

“Вчителька”,

“Ранки солов’їні”,

“Ми підем, де трави похилі”,

“Пісня про Київ”.

Ці пісні дуже полюбилися людям і вони стали справді народними, часто ці пісні мають кілька паралельних назв, наприклад:

“Пісня про рушник” – “Рідна мати моя” – “Рушничок”,

“Вчителька” – “Пісня поро вчительку”  - “Сонечко встає”,

“Стежина” – “Моя стежина”,

“Ранки солов’їні” – “Знову цвітуть каштани” – “Київський вальс”.

Кожного ранку ми чуємо позивні Українського радіо. Для них використано мелодію пісні на слова А.Малишка “Ранки солов’їні”

Знову цвітуть каштани,

Хвиля дніпровська б’є.

Молодість мила

Ти щастя моє.

Найбільшу популярність А.Малишку принесла “Пісня про рушник”. Цей твір вперше прозвучав у кінофільмі “Літа молодії” і приніс Платонові Майбороді та Андрію Малишку велику славу.

Звучить “Пісня про рушник”  (у виконанні вчительки і учнів класу)

Мати, мама, матуся...

Це слово святе для кожного з нас. І кожний з нас, слухаючи цю пісню, згадує свою матусю – найкращу, найріднішу, найсвятішу людину. І немає нічого святішого в світі, як материнська любов.

“Пісня про рушник” – це пісня про матір. Образ матері – один із центральних в творчості Малишка. Передусім, це образ конкретної людини, рідної матері поета. Бо з раннього дитинства узяв він у серце образ рідної матінки, Ївги Базилихи, яка навчила його добра, краси, любові до людей.

“Вкраїно моя”, “Мати”, “Сиділа мати, ніби груша дика”, “Мамо, я хочу поговорити з вами”, поема “Сини”. Це данина подяки й любові народного поета священній пам’яті Матері.

Та з-поміж цих скарбів виділяється “Пісня про рушник”, вона чарує нас своєю ніжністю і простотою, задушевністю і безмежністю любові до матері.

Ця пісня відразу же стала народною, бо в її центрі була предковічна оберега – вишитий рушник.

ПРОБЛЕМНЕ ПИТАННЯ:

«Чому мати, проводжаючи сина в далеку дорогу, дає синові саме рушник вишиваний?»

          Розповідь учнів про рушник.

Учитель.

Дійсно, рушник є нашим оберегом протягом всього життя. Народжується дитина – вперше її обертають не в пелюшки, а в рушник, наречена пов’язує рушник сватам і нареченому, одружуючись, молоді стають на рушник щастя, рушниками прикрашають образи і портрети дорогих людей, рушниками пов’язують хрести на могилах рідних.

Поет підкреслює, що кожна ниточка в вишивці є своєрідним кодом, своєрідним побажанням, але сучасній людині дано це зрозуміти не відразу.

Тільки на схилі віку ліричний герой збагнув, що на подарованому рушнику – вишите його матір’ю життя сина:

Я візьму той рушник, простелю, наче долю,

В тихім шелесті трав, в щебетанні дібров.

І на тім рушничкові оживе все знайоме до болю:

          І дитинство, й розлука, і вірна любов.

З народної творчості взято й сам рушник вишиваний.

Тільки А.Малишко поглибив розуміння цього образу.

На цьому вишиваному рушникові поет бачив усе – “й росянисту доріжку, і зелені луги, й солов’їні гаї”, на ньому оживає “і дитинство, й розлука, й материнська любов”.

На ньому – все життя, вся доля людська.

Так, адже й дає його синові мати на щастя, на долю і так само приймає його син: “Я візьму той рушник, простелю, наче долю.”

Учні, що працювали в творчих групах, пояснюють значення слів “щастя” і “доля” за тлумачним словником.

РОБОТА З ТЕКСТОМ ВІРША.

Читання вірша заздалегідь підготовленим учнем.
Загальний коментар вчителя.
Бесіда за класом.

Яка пісня за розміром? (пісня невелика за розміром)

І слів про матір сказано зовсім небагато. Але образ її – виразний, яскравий, зігрітий синівським почуттям. Поет говорить, насамперед, про материнську любов. І в погляді її – тривога і смуток, надія на щасливе майбутнє сина, побажання йому добра у невідомім краю.

Як поет показує нам красу материнської душі? Знайдіть у тексті епітети, за допомогою яких поет розкриває нам красу материнської  душі.

( Красу материнської душі поет розкриває нам за допомогою виразних поетичних деталей:

              мати “ночей недоспала”,

              рушник синові “на щастя, на долю дала”.

Любовно вималюваний портрет матері за допомогою простих, але виразних епітетів:

              І твоя незрадлива материнська ласкава усмішка

              І засмучені очі хороші, блакитні твої.

Хороші, бо ж мати – добра, щира, хороша людина.

І засмучені – бо ж проводжає сина в далеку дорогу, а на тій дорозі трапляється всього: і доброго, й лихого.)

          Через картини природи розкриваються почуття материнської та синівської любові.

Росяниста доріжка, зелені луги, солов’їні гаї, тихий шелест трав, щебетання дібров – усе це прикмети прекрасного сонячного весняного ранку, бо ще до зорі рушає син у дорогу – створюють відчутний ліричний настрій, викликають у слухача спогади про його дитинство, його шляхи, його долю, про його матір.

 

 

СЛОВО ВЧИТЕЛЯ:

Саме тим і поясняється величезна популярність пісні “Про рушник” у народі, що вона бентежить, хвилює кожного. І ще тому, що вона проста, задушевна, що в ній знаходимо картини й образи, знайомі з народних пісень.

Зв’язок з народною творчістю:

І рушник вишиваний, і дорога далека, і щастя-доля, і зелені луги – усе це взято із щедрої народної творчості, перетоплене в серці поета, збагачене його власними образами: щебетання дібров, солов’їні гаї, незрадлива усмішка.

Ця пісня бентежить, радує, сповнює передчуттям далеких доріг і безмежної вдячності найдорожчій нам людині – рідній матері.

Пісня “Про рушник” – це монолог сина, який знаходить найніжніші слова, щоб подякувати любій матуся за її турботи, вірну любов і ласку.

СЛОВО ПРО МАТУСЮ.

Розповідь учнів про свою матір, їх любов до матері, значення матері в їх житті ( перевірка домашнього завдання).

А зараз, діти, ви будете працювати в групах і продовжимо роботу над поезією А.Малишка.

1 група – робота над поезією “Стежина”

2 група – робота над поезією “Вчителька”

3 група – проаналізувати цитату М.Т.Рильського про пісенну творчість

                 А.Малишка: “Спасибі йому! Він гріє нам серце своїм серцем,               

                  і пісня його живе в народі, як народ живе в його душі.”

Завдання: зробити аналіз художнього тексту (за схемою) і дати відповідь на проблемне питання (записане на дошці):

 

 Що поєднує поезію А.Малишка “Пісня про рушник”, “Стежина”, “Вчителька”? Філософське осмислення людського життя, життєвої доброти в поезії А.Малишка.

 

СХЕМА АНАЛІЗУ ХУДОЖНЬОГО ТВОРУ

                                                                  (записано на дошці)

 

Виразно прочитати текст.
Тема, елементи сюжету, образи.
Художні особливості, які допомагають розкрити головну думку.
Ваші почуття, думки після прочитаного тексту, мотивуйте.
Відповіді учнів 1, 2, 3 груп.
Висновок.

 

Твір-мініатюра “Як я розумію щастя” (учні зачитують твори, написані вдома)

ІУ. Підсумок уроку.

Вчитель.

Чи досягли ви своєї мети, котру поставили на початку уроку? (Учні називають поставлену мету та її реалізацію на уроці)
Складання опорної схеми про особливості поезії А.Малишка.

 

У. Домашнє завдання


Теги: Малишко, Лузан Н.О.
Навчальний предмет: Українська література
Переглядів/завантажень: 339/13


Схожі навчальні матеріали:
Всього коментарів: 0
avatar