Головна » Українська література

Розповідь про життя та творчість Т. Г. Шевченка

Мета. Повторити відомі факти з біографії письменника, розширивши новими відомостями; розкрити значення спадщини Кобзаря; вчити учнів ставити перехресні запитання і відповідати на них; виховувати у школярів глибоку повагу до Шевченка, бажання осягнути його геніальність і важливу роль в історії України.

Обладнання: портрет Т. Шевченка, збірка «Кобзар», Г. Метельський «Провесінь над Вілією», репродукції малюнків  Т. Г. Шевченка періоду заслання.

Хід уроку

I. Вступна частина.

(Звучить пісня «Реве та стогне Дніпр широкий...»)

Слово вчителя.

— Тарас Шевченко народився на українській землі, під українським небом, проте він належить до тих людей-світочів, що стають дорогими для всього людства і що в пошані всього людства знаходять безсмертя.

      «Він був поетом, якого ми до того не мали: поетом для всіх, поетом народним, поетом гноблених, але не скорених... Його боялися царі. Його жахалися і смертельно ненавиділи кріпосники.... Коли перед ним лягла несходима ніч муштри й солдатчини, мабуть, ті вінценосні кати вважали, що відправили його в таку безвість, звідки не буде йому вороття.

     А він повернувся.

     Вогненною піснею, віщим незборканим словом повернувся поет до рідної своєї України», — саме такими прекрасними словами Олеся Гончара розпочинаємо сьогодні розмову про нашого Великого Кобзаря, геніального Тараса Шевченка.

     Він відкрив світові красу і силу українського слова, підняв нашу літературу на височінь, гідну народу з багатим історичним минулим. Під впливом геніального Кобзаря розвивалася поетична творчість багатьох письменників.

II. Актуалізація опорних знань. (Проводимо у формі бліц-інтерв'ю «Дитинство Шевченка».)

     Учням пропонуємо поставити перехресні запитання: «учень — учень(У)», «вчитель (В) — учень», «учень — вчитель».

     Ймовірні запитання та відповіді

— Про дитинство Тараса, його родину ви вже чимало довідалися у попередніх класах, зокрема з повісті Степана Васильченка «Широкий шлях», твору О. Іваненко «Тарасові шляхи». А зараз пригадаємо і поглибимо ці відомості, зосередившись на головному, причому спробуємо ставити перехресні запитання.

Учень. Коли і де народився Тарас Шевченко?

Учень. Т. Шевченко народився 9 березня 1814 р. у с. Моринці Звенигородського повіту Київської губернії (тепер Черкащина).

Вчитель. Що ви знаєте про Звенигородщину — край, який дав Україні геніального Кобзаря?

Учень. Ця місцевість надзвичайно мальовнича: родючі чорноземні поля, високі тополі, села з білими хатинами, що губляться в розкішних садах, пагорби, могили, байраки.

Учень. У довколишніх селах було багато майстрів — ткачів, гончарів, малярів, стельмахів. Хати, навіть вози прикрашалися візерунками.

Доповнення вчителя з використанням карти (можливе).

— Звенигородщина лежить у центральній частині України. Тут ревно зберігалися звичаї та обряди, панувала добірна українська мова. Це — споконвічний козацький край, в якому вирували повстання проти польських поневолювачів, визвольна війна під проводом Б. Хмельницького, гайдамацька вольниця першої половини XVIII ст. За деякими свідченнями, у Вільшані (містечко поруч з Моринцями) народився черкаський полковник, герой Хмельниччини Максим Кривоніс, у Будищах (теж поруч) народився і виріс генерал-хорунжий армії УHP Юрко Тютюнник.

Учень. Що ви знаєте про батьків малого Тараса?

Учень. Батько Тараса — Григорій Іванович Шевченко — походив з вільних низових козаків, знав грамоту, чумакував, стельмахував. Застудившись у чумацькому поході, через три роки по смерті дружині й помер.

Учень. Мати — Катерина Якимівна (у дівоцтві Бойко) — з вільних селян, померла рано, маючи лише сорок літ.

Учень. Обоє з сусідніх сіл: батько — з Керелівки, мати — з Моринців, але були вже кріпаками поміщика Енгельгардта.

(Доповнення вчителя.) Родина Шевченків була не з бідних, але усі день і ніч працювали, щоб і ненависну панщину одбути, і себе прогодувати.

Учень. Скільки дітей було у сім'ї і хто був найближчий Тарасові?

Учень. Мали Шевченки шестеро дітей: Катерину, Михайлика, Тараса, Ярину, Марусю, Йосипа. Найближчою Тарасові була Катерина, яка замінила йому матір.

Вчитель (доповнення). Не дивно, що першу велику поему поет назвав іменем сестри «Катерина».

Учень. Хист до чого проявився у хлопця в дитинстві?

Учень. Дуже рано у Тараса виявився хист до малювання. Змалку крейда чи вуглина були для нього неабиякою радістю. Усе ними обмальовував, залюбки зображував птахів, звірів, людей.

Учень. Яким виростав Тарас?

Учень. Пустотливим, допитливим, мрійливим, білоголовим хлопченям, мав феноменальну пам'ять, любив природу, пісні, розповіді про минуле.

Учень. З ким у дитинстві дружив Тарас Шевченко?

Учень. З Оксаною Коваленко. Вона була трохи молодшою за нього. Діти разом пасли череду.

Вчитель. Якою ви уявляєте дитячу дружбу Тараса та Оксани? Які твори про це ви читали?

Учень. «Ми вкупочці колись росли», «Мені тринадцятий минало».

Учень. Як склалася доля Тараса після смерті батька?

Вчитель. Тарас залишився без будь-якого майна та підтримки. І перше, про що думав у такім становищі, — була школа й наука. Два роки служив у дяка П. Богорського, терпів приниження, голод і перечитував книги з його книгозбірні. Прагнучи стати художником, Тарас пішов шукати вчителя по сусідніх селах. Але малярі або не зважали на його здібності, або вимагали дозволу від пана.

Вчитель. Чи дав управитель пана Енгельгардта хлопцеві дозвіл?

Учень. Ні. Він зробив його кухарчуком, а-згодом — козачком молодого пана у Вільшаній.

Учень. Чи довго новонабраний слуга перебував у Вільшаній?

Вчитель. Ні. Восени 1829 р. Тарас разом з іншими слугами вирушив у далеку дорогу аж до Вільна (тепер Вільнюс — столиця Литви). Довгих 14 літ не бачитиме він України, а заповітна мрія знову оселитися в ріднім краї так і залишиться для нього нездійсненною. У Вільні Тарас спочатку служив козачком, а потім пан віддав його в науку до професійного художника.

III. Основна частина уроку.

 

Слово вчителя.

— За два роки перебування Тараса у м. Вільно в його житті сталося багато змін. Він змужнів, з підлітка став юнаком. Попри принизливе становище козачка встигав багато малювати, читати, познайомився з цікавими людьми, у нього з'явилися друзі. Коли у Вільно вибухнуло польське повстання проти російського царизму, наляканий Енгельгардт вирішив утікати до Петербурга. Челядь повинна була йти всю дорогу пішки.

2. Читання уривка з повісті Т. Метельського «Провесінь над Вілією».

     «Тарасові хотілося плакати. Він опустив голову на груди і безтямно крокував, тримаючись за край підводи. Вітер наскрізь продував його легку, не по сезону, одежину. Через благенький чобіт одразу набралася вода. Попереду було вісімсот верст важкої дороги».

— Як ви уявляєте собі цю дорогу? Опишіть. (Підказуємо, що це був кінець лютого — початок березня.)

— Сімнадцятирічний Шевченко прибув до столиці царської Росії Петербурга, маючи за плечима безрадісне дитинство, навчання у деспотичних дяків, важку працю і любов до малювання. Бажаючи мати власного художника, пан віддав його на 4 роки в науку до відомого майстра Ширяева. Влітку, в білі ночі, Шевченко приходив у Літній сад перемальовувати скульптури. Саме тут він познайомився з Іваном Сошенком, який навчався в Академії мистецтв.           Митець по-справжньому оцінив художній талант Т. Шевченка, познайомив майбутнього поета з художниками К. Брюлловим, О. Венеціановим, поетом В. Жуковським та іншими видатними діячами культури.

      У колі передових діячів російської та української культур зароджується думка про викуп Шевченка з кріпацтва. У квітні 1837 р. К. Брюллов написав портрет В. Жуковського, який було розіграно в лотерею. За одержані 2500 крб Тараса викупили з неволі. У відпускній зазначалося, що Шевченко вільний, що до нього не мають більше ніякого права ні пан Енгельгардт, ні його спадкоємці.

— Чому, на вашу думку, пан Енгельгардт визначив таку велику суму за волю Шевченка?

— Далі Шевченка офіційно зараховують в Академію мистецтв. Юнак захоплено навчається і досягає значних успіхів — отримує 3 срібні медалі за малярські роботи. Багато читає, відвідує театр, починає писати поезії. Першим, хто помітив у Шевченка поетичний талант, був український поет   Є. Гребінка. Саме він взяв активну участь у виданні «Кобзаря», який побачив світ 1840 року.

— Як ви думаєте, чому саме таку назву отримала перша збірка Шевченка?

... І зазвучало українське слово. Зазвучало з нечуваною досі силою.

      Далі Шевченко стає членом Кирило-Мефодіївського братства, мріє викладати малювання в університеті, перевидати «Кобзар», побувати в Італії. Та замість університету він опиняється в казематі ІІІ відділу, замість видання «Кобзаря» йому забороняють писати і малювати, замість поїздки до мальовничої Італії його засилають в далекі казахські пустельні степи.

— Що для поета означала заборона писати і малювати?

— Почалися довгі роки заслання... «Оце вона, ота славетна Орська фортеця, майже вголос промовив я, і мені стало сумно, нестерпно сумно, неначе мене бозна-яке лихо «могло спіткати в цій фортеці, а страшна пустеля, що її оточувала, здавалася мені розкритою могилою, що готова живим мене поглинути...» Розмістили Шевченка в казармі фортеці 22 червня 1847 року, записавши рядовим у 5-й лінійний батальйон під номером 191.

     Крадькома записані твори поет ховав за халявами чобіт, звідси й назва — «захалявні». Особливо тяжкими були перші роки заслання: щоденна муштра, пильний нагляд ротного командира і спеціально приставлений солдат, який навіть перевіряв кишені поета, шукаючи олівці чи папір. (Перегляд малюнків Т. Шевченка періоду заслання.) Десятирічна каторга забрала надзвичайно багато здоров'я, енергії, душевних сил, але не зламала поета. У його щоденнику знаходимо слова: «Усе це невимовне горе, усі вияви приниження й наруги минули, начебто й не торкаючись мене. Найменшого сліду не залишили по собі... Мені здається, що я той же, яким був десять літ тому. Ні одна риса у моєму внутрішньому образі не змінилася».

— Як ви зрозуміли слова поета?

— Повернувшись із заслання у 1857 році, Т. Шевченко почав активно працювати, ніби відчуваючи, що жити залишилось недовго. Так і не довелося поетові оселитися в Україні, придбати хату, одружитися. Помер у холодній столиці царської імперії. Тільки згодом, стараннями друзів, повернувся на рідну землю, щоб спочити тут навіки. Був травень 1861 року...

 

IV. Закріплення вивченого. Складання хронологічної таблиці «Життєвий і творчий шлях Шевченка».

 

V. Домашнє завдання. Прочитати баладу «Тополя».


Теги: Непоменко Н.О., Шевченко
Навчальний предмет: Українська література
Переглядів/завантажень: 283/6


Схожі навчальні матеріали:
Всього коментарів: 0
avatar